про залишення позовної заяви без руху
06 березня 2023 р. № 400/1660/23
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами
за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
доВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056,
проскасування постанови від 13.02.2023 ВП № 70633199,
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач), в якій просить скасувати постанову від 13.02.2023 ВП № 70633199 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
За правилами пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви не доданий документ про сплату судового збору.
У пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить "розглянути та задовольнити клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відстрочення сплати судового збору до припинення (скасування) воєнного стану".
На обгрунтування такого клопотання у тексті позовної заяви позивач зазначає, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності. Позивач вказує, що реалізація такого основоположного принципу здійснення правосуддя як верховенство права безпосередньо залежить від права на доступ до суду, яке має застосовуватися на практиці та бути ефективним. Для того щоб право на доступ було ефективним, повинна бути реальна можливість оскаржити дію, що порушує право. Для забезпечення фактичної рівності учасників адміністративного процесу у доступі до правосуддя у таких випадках Кодекс адміністративного судочинства України і Закон України «Про судовий збір» передбачають процедуру звільнення від сплати судового збору, а також механізм відстрочення або розстрочення його сплати, якщо майновий стан сторони процесу є перешкодою для звернення за судовим захистом. Позивач посилається на введення в Україні воєнного стану та вказує, що відповідно до частин першої, третьої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З цих самих підстав суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Позивач зауважує, що кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, а використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заборонено.
Розглядаючи клопотання, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За нормами частин першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У постанові від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом позову у цій справі є скасування постанови органу державної виконавчої служби, якою на позивача накладений штраф за невиконання судового рішення. Отже, предметом позову у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає до задоволення.
Крім того, суд зауважив, що позивач не підтвердив належними доказами майнову неспроможність сплатити судовий збір за подання позовної заяви.
Відповідно до підпункту першого пункту третього частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, справляється судовий збір у сумі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України „Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 становить 2 684 грн.
Отже, позивачу належить подати до суду документ про сплату судового збору в сумі 2 684 грн.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області без руху.
2. Запропонувати позивачу не пізніше десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме: подати до Миколаївського окружного адміністративного суду документ про сплату судового збору в сумі 2 684 грн.
3. Роз'яснити позивачу, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк є повернення позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя В.В. Птичкіна