Справа № 548/264/23
Провадження № 2/548/204/23
02.03.2023 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - Коновод О. В.
за участю : секретаря судового засідання - Листопад В.Л.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ 1/2 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в окремий об"єкт нерухомого майна та визнання права власності,-
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
На обґрунтування позову зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу Серія ВСХ № 312413, посвідченого 11 липня 2006 року державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Вовк А.М., зареєстрованого в реєстрі за 1294, ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 купила частину жилого будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 та в цілому складається з жилого будинку літ.А загальною площею 55, 2 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м., сараю літ.Б, сараю літ. В, погрібу літ.Г, погрібу літ. Д, сараю літ.Е, вбиральні літ.Ж, колодязя №1, колодязя №2.
З довідки №716, виданої 29.07.2022 року Комунальним підприємством « Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», слідує, що станом на 29.12.2012 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований станом на 29.12.2012 р. в КП « Лубенське МБТІ» в книзі №16в за реєстровим №994, власники:
- ОСОБА_1 , ідеальна частка -1/2 ч. згідно договору купівлі- продажу, посвідченого державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори 11.07.2006 року за реєстровим № 1294;
- ОСОБА_2 , ідеальна частка- ч. згідно договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори 17.10.1997 року за реєстровим № 3203.
З повідомлення про результати огляду об'єкта нерухомого майна ( інвентаризаційна справа №103/2022 від 09.09.2022), виданого 12.09.2022 року ФОП ОСОБА_4 вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі -продажу від 11.07.2006 року, зареєстрованого за №1294, станом на 12 вересня 2022 року відповідає таким характеристикам: житловий будинок літ.А загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м., прибудови літ.а, сараю літ. В, погрібу літ. Д, сараю літ.Е, колодязя №2, водної свердловини№3, воріт з хвірткою №4, огорожі№5. Самочинне будівництво, переобладнання відсутнє. Прибудова літ.а є невід'ємною конструктивною частиною житлового будинку лі. А-1. Будівля вбиральня літ.Ж знесена. Споруди водна свердловина №3, ворота з хвірткою №4, огорожа №5 є поліпшення земельної ділянки ( садиби ), до самочинного будівництва не відноситься.
Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна виданого 24.01.2023 року ФОП ОСОБА_4 вбачається, що на підставі Договору купівлі -продажу ВСХ 312413 від 11.07.2006 року, посвідченого державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори, зареєстрованого за №1294, частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 . Частина, що належить ОСОБА_1 складається з: житлового будинку літ.А, загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м., прибудови літ.а, сараю літ. В, погрібу літ. Д, сараю літ.Е, колодязя №2, водної свердловини №3, воріт з хвірткою №4, огорожі№5. Технічна характеристика частки житлового будинку ( Літ.А-1), яка складається з приміщень 2-1 коридор-кухня площею 8,4 кв.м.; 2-2 кімната площею 14,8 кв.м; ІІверанда площею 6,3 кв.м ( всього загальна площа - 29,5 кв.м, житлова площа - 14,8 кв.м ) та господарських будівель і споруд : сараю літ. В, погрібу літ. Д, сараю літ.Е, колодязя №2, водної свердловини №3, воріт з хвірткою №4, огорожі№5- становлять реальну частку, розташовано: АДРЕСА_1 .
За технічними показниками частина об'єкта є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі як окрема ціла одиниця.
З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого ФОП ОСОБА_4 станом на 12 вересня 2022 року, вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 , перебуває у задовільному технічному стані та придатний до подальшої експлуатації.
Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0, 2500 га, кадастровий номер 5324887701:01:004:0026, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована: АДРЕСА_1 , підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.02.2019 року, індексний номер витягу: 157518454, номер запису про право власності: 30445947.
Відповідно до Звіту про оцінку майна « житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами», що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ТОВ « Альбатрос» , його ринкова вартість станом на 29 грудня 2022 року становить 39 600 грн..
Згідно з повідомленням начальника, державного реєстратора відділу державної реєстрації Хорольської міської ради Полтавської області Штомпель О.І. від 30.01.2023 року за вих. № 10-05/01 слідує, що у зв'язку з наявними суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, державний реєстратор не може зареєструвати будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Тому позивач не має можливості оформити право власності на нього і їй роз'яснено державним реєстратором, що питання належності цього будинку та визнання права власності на нього необхідно вирішувати у судовому порядку.
09.02.2023 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання відповідач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
відповідно до договору купівлі-продажу Серія ВСХ № 312413, посвідченого 11 липня 2006 року державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори Вовк А.М., зареєстрованого в реєстрі за 1294, ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 купила частину жилого будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 та в цілому складається з жилого будинку літ.А загальною площею 55, 2 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м., сараю літ.Б, сараю літ. В, погрібу літ.Г, погрібу літ. Д, сараю літ.Е, вбиральні літ.Ж, колодязя №1, колодязя №2.
З довідки №716, виданої 29.07.2022 року Комунальним підприємством « Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», слідує, що станом на 29.12.2012 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований станом на 29.12.2012 р. в КП « Лубенське МБТІ» в книзі №16в за реєстровим №994, власники:
- ОСОБА_1 , ідеальна частка -1/2 ч. згідно договору купівлі- продажу, посвідченого державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори 11.07.2006 року за реєстровим № 1294;
- ОСОБА_2 , ідеальна частка- ч. згідно договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори 17.10.1997 року за реєстровим № 3203.
З повідомлення про результати огляду об'єкта нерухомого майна ( інвентаризаційна справа №103/2022 від 09.09.2022), виданого 12.09.2022 року ФОП ОСОБА_4 вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі -продажу від 11.07.2006 року, зареєстрованого за №1294, станом на 12 вересня 2022 року відповідає таким характеристикам: житловий будинок літ.А загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м., прибудови літ.а, сараю літ. В, погрібу літ. Д, сараю літ.Е, колодязя №2, водної свердловини№3, воріт з хвірткою №4, огорожі№5. Самочинне будівництво, переобладнання відсутнє. Прибудова літ.а є невід'ємною конструктивною частиною житлового будинку лі. А-1. Будівля вбиральня літ.Ж знесена. Споруди водна свердловина №3, ворота з хвірткою №4, огорожа №5 є поліпшення земельної ділянки ( садиби ), до самочинного будівництва не відноситься.
Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна виданого 24.01.2023 року ФОП ОСОБА_4 вбачається, що на підставі Договору купівлі -продажу ВСХ 312413 від 11.07.2006 року, посвідченого державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори, зареєстрованого за №1294, частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 . Частина, що належить ОСОБА_1 складається з: житлового будинку літ.А, загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м., прибудови літ.а, сараю літ. В, погрібу літ. Д, сараю літ.Е, колодязя №2, водної свердловини №3, воріт з хвірткою №4, огорожі№5. Технічна характеристика частки житлового будинку ( Літ.А-1), яка складається з приміщень 2-1 коридор-кухня площею 8,4 кв.м.; 2-2 кімната площею 14,8 кв.м; ІІверанда площею 6,3 кв.м ( всього загальна площа - 29,5 кв.м, житлова площа - 14,8 кв.м ) та господарських будівель і споруд : сараю літ. В, погрібу літ. Д, сараю літ.Е, колодязя №2, водної свердловини №3, воріт з хвірткою №4, огорожі№5- становлять реальну частку, розташовано: АДРЕСА_1 .
За технічними показниками частина об'єкта є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натурі як окрема ціла одиниця.
З технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовленого ФОП ОСОБА_4 станом на 12 вересня 2022 року, вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 , перебуває у задовільному технічному стані та придатний до подальшої експлуатації.
Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0, 2500 га, кадастровий номер 5324887701:01:004:0026, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована: АДРЕСА_1 , підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.02.2019 року, індексний номер витягу: 157518454, номер запису про право власності: 30445947.
Відповідно до Звіту про оцінку майна « житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами», що розташовується за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ТОВ « Альбатрос» , його ринкова вартість станом на 29 грудня 2022 року становить 39 600 грн..
Згідно з повідомленням начальника, державного реєстратора відділу державної реєстрації Хорольської міської ради Полтавської області Штомпель О.І. від 30.01.2023 року за вих. № 10-05/01 слідує, що у зв'язку з наявними суперечностями між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, державний реєстратор не може зареєструвати будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Тому позивач не має можливості оформити право власності на нього і їй роз'яснено державним реєстратором, що питання належності цього будинку та визнання права власності на нього необхідно вирішувати у судовому порядку.
Норми права, застосовані судом.
Згідно з ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).
Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання (ч. 2 ст. 364 ЦКУ).
Частиною 3 цієї статті передбачено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Таким чином, у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається.
Тобто, при виділі частки із спільного майна одного із співвласників, одночасно змінюються ідеальні частки тих співвласників, у яких спільна часткова власність на це майно залишається, оскільки виділ припиняє відносини спільної часткової власності лише для співвласника, який виділяється, а частки інших співвласників - учасників спільної часткової власності мають бути розподілені таким чином, щоб їх арифметична сума складала одиницю.
На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (ст. 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.
Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відтак, зазначена норма визначає об'єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків. Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.
Таким чином,під способами захисту суб'єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру,за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.
Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.
За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса проживання : АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( адреса проживання : АДРЕСА_3 ) про виділ 1/2 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в окремий об"єкт нерухомого майна та визнання права власності, -задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в натурі в окремий об'єкт нерухомого майна, з подальшою можливістю присвоєння окремої адреси - частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку літ.А, загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м., прибудови літ.а, сараю літ. В, погрібу літ. Д, сараю літ.Е, колодязя №2, водної свердловини №3, воріт з хвірткою №4, огорожі№5.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на виділений в окремий самостійний об'єкт нерухомого майна- житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який складається з: житлового будинку літ.А, загальною площею 29,5 кв.м., житловою площею 14,8 кв.м., прибудови літ.а, сараю літ. В, погрібу літ. Д, сараю літ.Е, колодязя №2, водної свердловини №3, воріт з хвірткою №4, огорожі №5, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0, 2500 га, кадастровий номер 5324887701:01:004:0026, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 02.03.2023 року.
Суддя : О.В. Коновод