вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37
Справа №536/49/23
Провадження №2/547/67/23
06 березня 2023 року смт Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Самойленко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Вареник К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
09 січня 2023 року до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позов мотивовано тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 13.08.2021 укладено договір про споживчий кредит за № 102229376, за умовами якого банк надав позичальнику кредит шляхом переказу на картковий рахунок у розмірі 9500,00 грн строком на 15 днів, з терміном повернення кредиту і сплати комісії до 28.08.2021 року, процентна ставка за користування кредитом складає 1781,25 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
30.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір факторингу № 30-11-65, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 102229376 від 13.08.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , сума заборгованості станом на дату відступлення права вимоги складає 38291,17 грн.
Таким чином ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Мілоан» втратило такі права.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 05.12.2022, відповідно до розрахунку заборгованості становить 67622,42 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9025,00 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 29266,17 грн; заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 29331,25 грн.
Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви відповідач не повернув отримані від позивача кредитні кошти за вказаним кредитним договором.
Ухвалою Семенівського районного суду Полтавської області від 09.02.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено до судового розгляду.
Позивач у судове засідання 06.03.2023 року не з'явився, в позовній заяві вказав, що на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечуємо (а.с. 8).
Відповідачка ОСОБА_1 повідомлена про розгляд справи за останнім відомим місцем проживання, рекомендоване повідомлення адресату вручено особисто (а.с. 82). Відзиву або будь яких інших документів на спростування доводів позивача не подавала, у судове засідання 06.03.2023 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, тому силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідачка вважається повідомлена про розгляд справи належним чином.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у позовній заяві.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та проаналізувавши докази по справі з урахуванням зазначених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачкою ОСОБА_1 13.08.2021 року укладено договір про споживчий кредит за № 102229376, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 9500,00 грн строком на 15 днів, дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 28.08.2021; комісія за надання кредиту 950,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом 1781,25 грн, які нараховуються за ставкою1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 9-22).
30.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 30-11-65, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором про споживчий кредит № 102229376 від 13.08.2021 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та боржником (а.с. 27-35).
Відповідно до Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 30-11-65 від 30.11.2021 (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №102229376 в сумі 38291,17 грн, з яких: 9025,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 29266,17 грн - заборгованість по відсотках.(а.с.41).
Заборгованість за відсотками з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості - становить 29331,25 грн згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт капітал» (кр.дог.102229376) . Загальна сума заборгованості 67662,42 грн. (.а.с.26).
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Встановлено, що кредитний договір укладений в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті Товариства miloan.ua., та після його укладення він розміщається в Особистому кабінеті позичальника. Приймаючи пропозицію ТОВ "Мілоан" про укладення кредитного договору відповідачка погодилася з усіма додатками та невідємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком розрахунків) договору в цілому і підтвердив, що він ознайомлений та погоджується з усіма умовами та змістом, повністю розуміє і зобов'язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів ТОВ "Мілоан", що розміщені на веб-сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642 ЦК України).
Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладений в електронній формі. Його дійсність відповідачем у встановленому законом порядку не спростована. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
30.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 30-11-65, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договором про споживчий кредит № 102229376 від 13.08.2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою (а.с. 27-35).
Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а ТОВ «Мілоан» втратив такі права.
По справі встановлено, що строк кредитування за вказаним договором закінчився, а, отже, з цього часу у кредитора виникло право на отримання компенсації від боржника за неналежне виконання грошового зобов'язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України за весь час прострочення до моменту виконання зобов'язання, проведеного належним чином.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку в повному обсязі не повернуті, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
При цьому, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обставини, наведені позивачем в позовній заяві, відповідачем не спростовані, відомостей про погашення заборгованості не надано.
Станом на 06.03.2023 доказів того, що заборгованість за кредитним договором сплачена, суду не надано.
На підставі викладеного позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, підлягають до задоволення.
Щодо стягнення судових витрат.
Згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать втрати на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Так, для підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано Договір про надання правової допомоги № 07-10/2022 від 07.10.2022 (а.с. 56-59), заявку на надання юридичної допомоги № 216 від 01.11.2022 (а.с. 64), витяг з акту № 3 про надання юридичної допомоги від 07.11.2022 (а.с. 65).
Згідно витягу з акту № 3 про надання юридичної допомоги від 07.11.2022 позивачу надана письмова поглиблена консультація з посиленням на нормативні акти ( витрачена 1 година, вартість 3000,00 грн), складання позовної заяви, підготовка та друк необхідних документів ( витрачено 4 години, вартість 1500,00 грн за 1 годину, а всього 6000,00 грн.). Разом виконано робіт на суму 9000,00 грн (а.с. 65).
Отже, керуючись одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, проаналізувавши детальний опис наданих позивачем послуг, час, витрачений, на їх надання, та перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, виходячи з критерію розумності та співмірності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу в даній справі в сумі 3000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі, з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню 2481,00 грн судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81,137, 141, 263, 265, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованісті за кредитним договором № 102229376 від 13.08.2021 року у розмірі 67622,42 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" судовий збір в сумі 2481,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справ.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 36799749.
Відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Л.М.Самойленко