29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"22" лютого 2023 р. Справа № 924/812/22 (924/937/22)
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Крупській В.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" с. Куча Новоушицького району Хмельницької області
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області
до 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" м. Дніпро
про визнання поруки припиненою за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018
в межах справи №924/812/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" м. Київ
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області
За участю представників учасників справи:
від позивача: Бойко Р.В. згідно Ордера серії ВХ № 1036745 від 13.12.2022р. (в режимі відеоконференції)
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: Брагін О.О. - адвокат згідно довіреності від 15.12.2022;
від ініціюючого кредитора ТОВ "Епіцентр": Сліпченко О.В. згідно довіреності №7433 від 01.02.2023 (в режимі відеоконференції)
розпорядник майна не з'явився
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
22.02.2023р. в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
13.12.2022р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" с. Куча Новоушицького району Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" м. Дніпро про визнання поруки припиненою за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що порука поручителя ТОВ "Сварог-Дністер" за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018, який укладений для забезпечення виконання договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015, припинилась 30.03.2018 у відповідності до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України в редакції, яка діяла на момент укладення договору поруки.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2022р., позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
15.12.2022р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява (вх.№05-22/6948/22) про усунення недоліків позовної заяви із доданими до неї доказами сплати судового збору у даній справі та доказами надсилання на адреси відповідачів копії позовної заяви з додатками.
Ухвалою суду від 26.12.2022р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/812/22 (924/937/22) за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11год. 00хв. 16.01.2023р.
02.01.2023р. на адресу суду через службу діловодства від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-06/6/23), в якому просить суд витребувати з Господарського суду Хмельницької області матеріали справи №924/181/20.
13.01.2023р. на адресу суду через службу діловодства від відповідача 1 надійшов відзив на позов (вх.№05-06/45/23). У відзиві просить суд продовжити строк для подання відзиву на позов, долучити його до матеріалів справи, а також визнає позовні вимоги у повному об'ємі.
До відзиву додано докази його надсилання на адреси усіх учасників справи.
13.01.2023р. від відповідача 2 надійшов відзив на позов (вх.№05-22/284/23) із запереченнями та зазначенням про те, що твердження позивача про припинення зобов'язань з поруки за Договором поруки №2П/АФ-15 від 30.03.2018 на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, на думку відповідача 2 є невірним. Наголошує, що строк дії зобов'язання встановлений в п. 6.2 Договору поруки, в якому зазначено, що порука припиняється, якщо Лізингодавець протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання за основним Договором не пред'явить вимоги до Поручителя. З наведеного слідує, що п. 6.2 Договору поруки визначено строк поруки (період протягом якого діє зобов'язання з поруки), у зв'язку із чим до спірних правовідносин може бути застосовано виключно речення перше ч.4 ст.559 ЦК України. У відзиві зазначає, що для припинення зобов'язання з поруки за правилами ч.1 ст.559 ЦК необхідна наявність такої обставини, як зміна зобов'язання без згоди Поручителя, внаслідок якого збільшено обсяг його відповідальності. У відзиві звертає увагу суду на те, що позивач був обізнаний про існування Додаткових угод №№1, 2, 3 до Договору поруки. В свою чергу, уклавши Додаткову угоду №3 відповідач 1 та відповідач 2 засвідчили фактичне зменшення розміру зобов'язань станом на 30.03.2018, що в свою чергу не є підставою для припинення поруки за ч. 1 ст. 559 ЦК України. У відзиві відповідач 2 зауважує, що позивачем, на його думку, не обгрунтовано та не доведено того факту, що позивач зазнав протиправного впливу з боку відповідачів, а також не доведено порушення чи оспорення його прав та законних інтересів. До відзиву додано докази його надсилання на адреси усіх учасників справи.
16.01.2023р. в підготовчому засіданні суд відмовив представнику позивача у задоволенні клопотання про витребування господарської справи №924/181/20, а також оголосив перерву на 10:30год. 26.01.2023р., про що постанововив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
23.01.2023р. на адресу суду через службу діловодства від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2 (вх.№05-22/481/23), в якій додатково обгрунтовує позовні вимоги. У відповіді зазначає про те, що відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного суду України, строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами Договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Отже, враховуючи те, що у лізингоодержувача виникла заборгованість за лізинговими платежами з квітня 2015,то відбулось припинення поруки за платежами з 20.04.2015 по 20.01.2016, за графіком у первісній редакції (за тією редакцією, за якою мав відповідати поручитель), у зв'язку зі спливом трирічного строку. У відповіді на відзив вказує на те, що, у зв'язку із тим, що договір поруки припинився, то до відносин сторін за таким договором не підлягає застосуванню положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" №2478-VII від 03.07.2018, який було введено в дію 04.02.2019. У відповіді звертає увагу суду на той факт, що відповідач 2 не позбавлений права укласти з третіми особами договори про відчуження права вимоги або договори про заміну сторони у відповідному Договорі поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018, тим самим фактично замінивши сторону в правовідносинах, які виникли на підставі зазначеного договору.
Зважаючи на наведене, позивач у відповіді вважає, що наразі його права не захищені, оскільки відсутнє рішення суду, яке б підтверджувало позицію позивача про припинення поруки за Договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018. До відповіді додано докази її надсилання на адреси усіх учасників справи.
У зв'язку із повітряною тривогою, відсутністю енергопостачання в приміщенні суду 26.01.2023р. в час, на який призначено підготовче засідання у справі, засідання не відбулось. Матеріали справи містять акт щодо знеструмлення електромережі суду, що вплинуло на безперебійність та функціонування автоматизованої системи від 26.01.2023р., складений відповідальним працівником суду.
Ухвалою суду від 26.01.2023р. призначено підготовче засідання у даній справі на 14:30год. 01.02.2023р.
31.01.2023р. на адресу суду через службу діловодства від представника відповідача 2 надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив (вх.№05-22/733/23). В своїх запреченнях, представник відповідача 2 зазначає про те, що позивач, уклавши Договір поруки 30.03.2018 поручився перед відповідачем 2 за виконання відповідачем 1 зобов'язань за Договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 в обсязі, який фактично існував на дату укладання договору поруки 30.03.2018 який і зафіксовано у Додатковій угоді №3.
Зазначає, що ключова умова для припинення зобов'язань поруки за правилами ч. 1 ст. 559 ЦК України, а саме збільшення зобов'язань поручителя без його згоди відсутня.
Звертає увагу суду на те, що укладання Додаткової угоди №2 відбулось задовго до укладання Договору поруки, а укладанням Додаткової угоди №3 було фактично зафіксовано обсяг поточних на 30.03.2018 зобов'язань відповідача 1 перед відповідачем 2.
З вказаного слідує, що обсяг солідарних зобов'язань не перебував у залежності у волевиявлення сторін основного договору та дії відповідача 1 і відповідача 2 при укладенні Додаткової угоди № 3, не суперечить засадам справедливості, розумності та добросовісності, зікріпленим в ст. 3 ЦК України.
Ухвалою суду від 01.02.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:00год. 22.02.2023р.
Представник від позивача в судовому засіданні 22.02.2023р. (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Представник від відповідача 2 в судовому засіданні 22.02.2023р. проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу у його задоволенні.
Представник від ініціюючого кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Серединецьке" в судовому засіданні 22.02.2023р. зазначив, що покладається на розсуд суду при прийнятті рішення.
Представник від відповідача 1 та розпорядник майна у справі про банкрутство в судове засідання 22.02.2023р. не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.
Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, висловлені в судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
11.03.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №8АФ-15 (далі - договір лізингу), за умовами п. 1.1 якого відповідно до умов цього договору лізингодавець зобов'язується передати на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу (майно), а лізингоодержувач зобов'язаний прийняти майно та зобов'язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладення цього договору наведені в додатку №1 "Специфікація".
Згідно з п. 10.1 договору лізингу ціна договору становить гривневий еквівалент 314117,45 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 6816348,67 грн.
Строк дії договору з 11.03.2015 р. по 20.12.2017 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору (п. 11.1 договору лізингу).
Всі зміни і доповнення до даного договору оформляються додаткової угодою, що підписується сторонами та є невід'ємною частиною даного договору.
13.07.2016р. сторони уклали до договору лізингу додаткову угоду №2 (далі - додаткова угода №2), в якій дійшли згоди внести зміни до договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 року, виклавши п. 10.2.1, 10.1. та графік внесення лізингових платежів (додаток №2) у новій редакції. Зокрема, п. 10.2.1 викладено в редакції: "Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 84412,57 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становлять 1831752,77 гривень. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до п. 3.5.2 договору"; п. 10.1 викладено в редакції: "Ціна договору становить гривневий еквівалент 335662,57 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 7283877,77 гривень (надалі - ціна договору)". Також викладено в новій редакції додаток №2 (графік внесення лізингових платежів) до договору лізингу (останній платіж - 20.12.2017 р.).
Крім того, згідно з п. 2 додаткової угоди №2 сторони погодили сплату простроченої заборгованість по сплаті чергових лізингових платежів згідно графіку внесення лізингових платежів за вересень 2015-червень 2016 року в розмірі 99745,77 Доларів США.
Також сторони дійшли згоди внести зміни в п. 7.2 договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 року, виклавши його у такій редакції: "7.2. У випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений в графіку, лізингоодержувач несе відповідальність перед лізингодавцем у вигляді сплати 365 (трьохсот шістдесяти п'яти) процентів річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України)" (п. 4 додаткової угоди №2).
У п. 5 додаткової угоди №2 зазначено, що враховуючи зміну строків платежу за графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 року до 20.12.2017 р. включно.
З протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" (код 35289018), №29/03-2018/СД від 29.03.2018р. вбачається, що загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер", прийнято рішення, про надання згоди на укладення ТОВ "Агротек", ТОВ "Серединецьке" та позивачем трьохсторонніх договорів поруки з метою гарантування виконання ТОВ "Серединецьке" грошових зобов'язань, в тому числі, за договорами фінансового лізингу (зі змінами та доповненнями), що укладений між ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" - №8АФ-15 від 11.03.2015р.
30.03.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (лізингодавець), товариством з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (лізингоодержувач) укладено договір поруки №2П/8АФ-15 (далі - договір поруки), відповідно до п. 1.1 якого його предметом є зобов'язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань перед лізингодавцем, які випливають з умов договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 р., а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 р. (основний договір).
У п. 1.2 договору поруки сторони встановили, що зобов'язання поручителя перед лізингодавцем є безумовним і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основним договором, не потребують.
Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом основного договору та обсягом зобов'язань лізингоодержувача за основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до основного договору лізингодавцю та лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду поручителя на внесення таких змін (п. 1.3 договору поруки).
Пунктами 2.1-2.3 договору поруки передбачено, що у випадках неможливості виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за основним договором: - лізингодавець має право на свій розсуд пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи лізингоодержувача або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення лізингоодержувачем своїх зобов'язань за основним договором протягом 2 робочих днів з моменту прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов'язання; - лізингоодержувач не пізніше ніж за 3 банківських дня до моменту настання строку виконання зобов'язань за основним договором повідомляє лізингодавця та поручителя про неможливість виконання зобов'язань за основним договором. Сторони договору встановлюють, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості по основному договору і поручитель не буде в змозі виконати таку вимогу лізингодавця, то лізингодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства. Сторони договору встановлюють, що поручитель, після виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору, у відповідності до ст. 556 Цивільного кодексу України, набуває всіх прав лізингодавця як кредитора по виконаному ним зобов'язанню - основному договору.
Згідно з п. 6.1 договору поруки усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
У п. 6.2 договору сторони зазначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Порука припиняється, якщо лізингодавець протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання за основним договором не пред'явить вимоги до поручителя.
Сторони договору встановлюють, що у тому разі, якщо без згоди поручителя до основного договору вносяться зміни, що тягнуть за собою збільшення відповідальності поручителя, обсяг відповідальності поручителя залишається без змін (попереднім) (п. 6.3 договору поруки).
30.03.2018 року ТОВ "Агротек" та ТОВ "Серединецьке" уклали додаткову угоду №3 (далі - додаткова угода №3) до договору лізингу, відповідно до якої станом на 30 березня 2018 року сторони зафіксували, що зобов'язання (в тому числі прострочене) лізингоодержувача перед лізингодавцем в еквіваленті до долара США становить 181331,82 доларів США (п. 1 додаткової угоди №3).
Згідно з п. 2 додаткової угоди №3 сторони дійшли згоди внести зміни до договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 року. Зокрема, викладено в новій редакції п. 10.2.1 договору: "Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 94790,76 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становлять 2056959,49 гривень. Платежі як винагорода (комісія) лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до п. 3.5.2 договору".
Також п. 10.1 договору викладено в редакції: "Ціна договору становить гривневий еквівалент 346040,76 доларів США, що за міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 7509084,49 гривень (надалі - ціна договору)".
Крім того в додатковій угоді №3, в новій редакції викладено графік внесення лізингових платежів (додаток № 2) (останній платіж - 20.06.2019 р.).
У п. 3 додаткової угоди №3 сторони погодили порядок сплати простроченої заборгованості по сплаті чергових лізингових платежів згідно графіку внесення лізингових платежів за період лютий 2016 - грудень 2017 року в розмірі 194881,54 доларів США.
Також, враховуючи зміну строків платежу за графіком, сторони дійшли згоди подовжити строк дії договору фінансового лізингу № 8АФ-15 від 11.03.2015 року до 20.06.2019 р. включно (п. 5 додаткової угоди №3).
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.11.2020 у справі № 924/181/20, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", до 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" про визнання припиненою поруки за договором поруки від 30.03.2018 № 2П/8АФ-15.
Підставою заявлених вимог у справі були доводи позивача про те, що додатковими угодами до договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 без повідомлення ТОВ "Сварог-Дністер" було внесено зміни, якими збільшено відповідальність останнього, як поручителя за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018, а також враховуючи не звернення відповідача-2 з вимогою до поручителя протягом відповідного строку з дня настання строку виконання забезпеченого порукою зобов'язання, наявні підстави для визнання поруки за вказаним договором припиненою.
Рішення суду першої інстанції у справі № 924/181/20, з яким погодився апеляційний господарський суд, аргументовано тим, що сторонами додаткової угоди №3 від 30.03.2018, укладеної до договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 збільшено: розмір платежу, як винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, ціну договору, змінено графік внесення лізингових платежів у новій редакції з 20.04.2015 по 20.06.2019 з коригуванням на збільшену суму винагороди (комісії) лізингодавця та продовжено строку дії договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015 до 20.06.2019 включно, тобто збільшено обсяг відповідальності поручителя без погодження та повідомлення останнього, а тому наявні підстави для припинення поруки за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018 в силу положень частини першої статті 559 ЦК України (у відповідній редакції).
Верховний суд переглядаючи справу в касаційному порядку зазначив, що у справі № 924/181/20, суд першої інстанції встановив, що ТОВ "Агротек" звернувся з позовом, в тому числі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" (поручителя), про стягнення з нього грошових коштів, як поручителя, за договором поруки №2П/8АФ-15. Провадження у справі №904/1478/19 відкрито 14.04.2019.
Тобто, на день відкриття провадження у справі, що розглядається про визнання поруки за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018 припиненою (04.03.2020), вже було відкрито провадження у справі №904/1478/19 про стягнення грошових коштів за цим же договором поруки.
У справі № 904/1478/19 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постановою від 11.08.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2020 у справі № 904/1478/19, якими задоволено позовні вимоги, скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. На час перегляду рішення суду у справі № 924/181/20 в Верховному Суді триває розгляд справи №904/1478/19 про стягнення грошових коштів за цим же договором поруки у суді першої інстанції.
Оскільки у справі № 904/1478/19 суд розглядає спір про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 522/1528/15-ц після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов'язку боржника. Такий окремий позов не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що порука припинилася.
З урахуванням наведених обставин, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у позові з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту права та інтересу та постановою від 14.06.2021р. рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.11.2020 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 924/181/20 скасував й ухвалив нове рішення, яким у позові відмовив.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2019 у справі №904/1478/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Агротек", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, задоволено, з ТОВ"Сварог-Дністер" на користь позивача стягнуто заборгованість по лізингових платежах в сумі 4177187грн 23коп., 365 процентів річних в сумі 29955028 грн. 52 коп., з ТОВ"СК Бужок" на користь позивача стягнуто заборгованість по лізингових платежах в сумі 4177187 грн. 23 коп. та 70 процентів річних в сумі 5744799 грн. 99 коп.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2020р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2019р. у справі №904/1478/19 залишено без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.08.2020р. вищезазначені судові рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
21.04.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області від ТОВ "Агротек" (позивач) надійшла заява про відмову від позову в частині солідарного стягнення заборгованості та суми недоотриманих відсотків з ТОВ "ТД "Армада ЛТД" та ТОВ "СК Бужок"; позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ТОВ "Сварог-Дністер" (відповідач) заборгованість з лізингових платежів (основного боргу) у розмірі 3831057,34 грн. (за період: квітень 2016 - березень 2019) та суму недоотриманих відсотків у розмірі 5149676,08 грн. (за той же період часу).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021р. у справі №904/1478/19 (повний текст складено - 29.07.2021р., суддя - Васильєв О.Ю., м. Дніпро) в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" відмовлено в повному обсязі; судові витрати покладені на позивача.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2022р. рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021р. у справі №904/1478/19 скасовано; ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Агротек" до ТОВ "Сварог-Дністер" про стягнення 8980733,42 грн. задоволено у повному обсязі; стягнуто з ТОВ "Сварог-Дністер" на користь ТОВ "Агротек" заборгованість з лізингових платежів у сумі 3831057,34 грн., 5149676,08 грн. - суму недоотриманих відсотків, 134711,00 грн. - судового збору за подачу позову, 202066,50 грн. - судового збору за подачу апеляційної скарги.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.07.2022р. у справі №904/1478/19 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2022р. у справі №904/1478/19 скасовано. Справу №904/1478/19 направлено на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
17.10.2022р. до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Агротек" про відмову від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер" про стягнення заборгованості з лізингових платежів (основного боргу) у розмірі 3831057,34 грн. (за період: квітень 2016р. - березень 2019р.) та суми недоотриманих відсотків у розмірі 5149676,08 грн. (за той же період часу). Також заявник просив визнати нечинним рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021р, яким закінчено розгляд справи та закрити провадження у справі вирішивши питання про повернення ТзОВ "Агротек" з державного бюджету 50 відсотків судового збору.
Підставою позовних вимог у справі було невиконання відповідачем - ТзОВ "Сварог-Дністер", як поручителем ТОВ "Серединецьке" (згідно договору поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018) зобов'язань за договором фінансового лізингу від 11.03.2015 №8АФ-15.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2022р. прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" від позовних вимог у справі №904/1478/19. Визнано нечинним рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021р. у справі №904/1478/19. Провадження у справі №904/1478/19 закрито. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротек" з Державного бюджету України 101033,25 грн. - 50% судового збору за подання апеляційної скарги у справі №904/1478/19, сплаченого згідно з платіжним дорученням №2079 від 27.08.2021р.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 у справі №904/854/20 відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер", с.Куча третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" , с. Мокіївці, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сварог-Дністер-2019" (ТОВ "Дністер-2019"), м. Шепетівка про стягнення 2 266 016, 89 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022 по справі №904/854/20 скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27 липня 2021 року по справі №904/854/20 - скасовано та постановлено рішення про стягнення з ТОВ "Сварог- Дністер" на користь ТОВ "Агротек" 2 266 016,89 гривні.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2022 по справі №904/854/20 касаційну скаргу ТОВ "Сварог-Дністер" задоволено частково, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25 січня 2022 року по справі №904/854/20 скасовано, а матеріали справи направлено до апеляційної інстанції на новий розгляд.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2022 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" від позовних вимог у справі №904/854/20. Визнано нечинним рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 у справі №904/854/20. Провадження у справі №904/854/20 закрито.
Підставою заявлених вимог у справі №904/854/20 було обставини невиконання відповідачем - ТОВ "Сварог-Дністер", як поручителем ТОВ "Серединецьке" (згідно договору поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018) по зобов'язаннях за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015. Предметом спору були вимоги щодо стягнення з відповідача 70% процентів у розмірі 2 266 016,89 грн., нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України за період після ухвалення судового рішення у справі №904/1478/19, тобто, за період з 23.03.2019 по 07.02.2020 (день звернення з позовом).
Позивач, враховуючи закриття провадження у справах №904/1478/19 та №904/854/20 у зв'язку з відмовою позивача від позову, вважаючи, що його право не захищене, оскільки наявна правова невизначеність, наголошуючи, що додатковими угодами до договору фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015р. без повідомлення ТОВ "Сварог-Дністер" було внесено зміни, якими збільшено відповідальність останнього, як поручителя за договором поруки №2П/8АФ-15 від 30.03.2018р., а також враховуючи не звернення відповідача-2 з вимогою до поручителя протягом відповідного строку з дня настання строку виконання забезпеченого порукою зобов'язання, звернувся до суду з позовом про визнання поруки за вказаним договором припиненою.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги таке.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ГПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ст. 16 ЦК України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.
Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку, зокрема у таких випадках:
- кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку;
- особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.
Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов'язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.
Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.
Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену у п.35 Постанови від 22.09.2022р. у справі №462/5368/116-ц, згідно якої застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише тоді, якщо ця невизначеність триває, суд не розглядає ініційований кредитором для захисту його прав спір із боржником і не вирішив цей спір раніше (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 64)). Саме за цих умов боржник (поручитель) може звернутися до суду з позовом про визнання відсутності права вимоги кредитора за договором поруки (визнання його права припиненим), зокрема про визнання поруки припиненою, і такий спосіб захисту буде належним та ефективним. У разі задоволення цього позову суд у резолютивній частині визнає відсутнім право вимоги кредитора за договором поруки, зокрема визнає поруку припиненою, а не припиняє поруку (вищевказане узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 4 лютого 2015 року у справі № 6-243цс14).
Зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, а саме наявність судових рішень про закриття провадження у справах за позовами ТОВ "Агротек" до ТОВ "Сварог-Дністер" про стягнення заборгованості та нарахованих відсотків як з поручителя, за договором поруки №2П/8АФ-15 по зобов'язаннях за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015, що за змістом ч.3 ст.231 ГПК України, унеможливлює повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, відсутність позасудового способу одержання виконання кредитором з поручителя за вказаними правочинами, суд вважає, що позивачем не доведено існування правової невизначеності щодо його прав за захистом яких він звернувся до суду.
Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов'язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2004 року у справі "Світлана Науменко проти України" (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, §53).
Окремо суд зазначає, що ТОВ "Агротек" заявлено грошові вимоги у справі №924/812/22 про банкрутство ТОВ "Серединецьке" як боржника по зобов'язаннях за договором фінансового лізингу №8АФ-15 від 11.03.2015.
З огляду встановлені під час розгляду справи обставини, суд доходить висновку, про відсутність порушення прав позивача на час звернення з даним позовом, що є підставою для відмови у позові. Іншим аргументам позовної заяви щодо підстав припинення поруки за договором поруки суд не надає оцінку, з огляду на відмову у позові по причині неефективно обраного способу захисту, який спрямований на усунення правової невизначеності, яка існувала в минулому.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, від 10 лютого 2010 року, Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010 року).
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 123, 129, 221, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 07.03.2023р.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 7 примірників: 1-до справи (в паперовому екз.),
2-позивачу ТОВ "Сварог-Дністер" (ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту),
3-ТОВ "Серединецьке" (на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_4),
4-відповідачу 2 ТОВ "Агротек" (ІНФОРМАЦІЯ_5 на електронну пошту),
5- представнику кредитора ТОВ "Епіцентр К" - адвокату Сліпченко О.В. (на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
6- розпоряднику майна Грицаю Л.М. (на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
7- адвокату Брагіну О.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту).