Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" березня 2023 р. м ХарківСправа № 922/827/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши матеріали
позовної заяви Приватне підприємство "Престиж Буд Сервіс"
до Tahal Consulting Engineers Ltd в особі представництва "Тахал Консалтинг Інжинірс ЛТД"
про стягнення коштів
Приватне підприємство "Престиж Буд Сервіс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Tahal Consulting Engineers Ltd в особі представництва "Тахал Консалтинг Інжинірс ЛТД" 2 703 000,00 грн заборгованості, 599 400,00 грн гарантійного утримання.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 02.03.2023 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 922/827/23 та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
Розглянувши поданий позивачем позов та додані до нього документи суд виходить із наступного.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів” (з подальшими змінами та доповненнями) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23лютого2006 року №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі “Пелевін проти України” та у рішенні від 30 травня 2013 року” Наталія Михайленко проти України” зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
В силу вимог процесуального закону до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно до статті 1 Закону України “Про судовий збір”, справляється судовий збір в розмірі, встановленому законом.
Позивачем до позовної заяви не було додано платіжного документа про сплату судового збору.
Відповідно до статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Відповідно до приписів частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно п. 36 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. №1155, належним доказом відправлення саме копії позовної заяви іншій стороні у справі з дотриманням вимог ст. 164 та ст. 172 Господарського процесуального кодексу України є бланк опису вкладення, який згідно ч. 2 п. 78 вищеназваних Правил заповнюються відправником у двох примірниках. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.
В порушення зазначеної норми, позивачем до своєї позовної заяви не було надано доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача.
Частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас суд звертає увагу на те, що матеріали позовної заяви містять документи, які складено російською мовою та не забезпечено перекладом, в т.ч. копія договору №ТСЕ/ХРВ-091 з додатками, листування.
Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Вищевказана норма кореспондується зі статтею 10 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, статтею 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. Статтею 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Крім того, відповідно до приписів статті 38 Закону України "Про нотаріат" консульські установи України також засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.
Враховуючи наведене, надані до матеріалів справи докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не можуть бути прийняті судом.
Згідно з частиною 1 статті 174 ГПК України, суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 ГПК України).
Враховуючи те, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк на усунення відповідних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Залишити позовну заяву без руху та встановити строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення даної ухвали.
Визначити спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- доказів сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі 1,5 відсотка ціни позову ;
- доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами на адреси відповідача та його представництва (фактичну та юридичну) листом з описом вкладення,
- доданих до позовної заяви доказів (копій документів), забезпечених перекладом державною мовою відповідно до вимог чинного законодавства.
Окремо попередити позивача про те, що частиною четвертою статті 174 ГПК України визначено: якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду в порядку, передбаченому ГПК України.
Ухвалу підписано 06.03.2023.
Суддя С.А. Прохоров