Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
06 березня 2023 року м. ХарківСправа № 922/647/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
без виклику представників сторін
розглянувши матеріали заяви Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову у справі
за позовом Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова Харківської обласної прокуратури (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76)
до 1) Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції,7) 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16) , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека № 28" (вул. Челюскінців, 3, м.Харків, 61013) , 4) Приватної фірми "Гамма-55" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 27, кв. 2) 5) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування декларації та витребування майна
Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова Харківської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: Харківської міської ради; Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради; ТОВ "Аптека № 28" та ПФ "Гамма-55", в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати пункт 14 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.12.2016 № 5423-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека № 28", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. і зареєстрований в реєстрі за № 2920;
- скасувати декларацію про готовність до експлуатації об'єкта № ХК 141192532087 від 10.09.2019 по об'єкту "Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху (магазин непродовольчих товарів), розташованих в нежитловій будівлі літ. "А-2"; Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45", з одночасним припиненням права приватної власності на вказаний об'єкт нерухомого майна;
- витребувати у Приватної фірми "Гамма-55" (код ЄДРПОУ 2164001401) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 24482251) нежитлові приміщення підвалу № 1, 1-го поверху № 1-3, 5-8 загальною площею 286,3 кв. м у нежитловій будівлі літ. "А-2", розташованій за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45, зобов'язавши Приватну фірму “Гамма-55” привести нежитлові приміщення у попередній стан.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.01.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2023 залучено до участі у справі № 922/647/22 як співвідповідача ОСОБА_1 ; підготовче засідання відкладено на 21.03.2023 на 11:30 год.
03.03.2023 Першим заступником керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова подано до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд:
- накласти арешт на нежитлові приміщення підвалу № 1, 1-го поверху № 1-3, 5-8 загальною площею 286,3 кв.м. в нежитловій будівлі літ. "А-2", розташованій за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 600615363101).
Необхідність у забезпеченні позову, на думку прокурора, викликана тим, що відповідачі 3, 4 і 5 вчинили дії, спрямовані на неодноразове переоформлення речових прав на нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 59/45. Прокурор вважає, що на теперішній час існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, адже у разі повторного відчуження спірного майна він буде змушений ініціювати новий судовий розгляд або зміну/збільшення позовних вимог у справі, що вже розглядається, задля захисту інтересів держави та територіальної громади щодо спірного нерухомого майна.
Тобто, на думку прокурора, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити, або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
За переконанням заявника обраний ним спосіб забезпечення позову відповідає його предмету та водночас його вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише для збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Розглянувши заяву Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
В постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 викладено наступну правову позицію: "Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду".
Позовна заява у даній справі містить чотири вимоги, при цьому, рішення про задоволення трьох з них (скасування додатку до рішення, визнання договору недійсним та скасування декларації про готовність до експлуатації об'єкта) не вимагатиме примусового виконання, водночас, вимога про витребування майна підлягає примусовому виконанню.
Суд наголошує, що заявлений захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно фактично кореспондується з вимогою про витребування майна, а отже в даному випадку за висновком суду необхідним є надання оцінки заяві прокурора в контексті доведеності факту неможливості або утруднення виконання рішення суду внаслідок невжиття такого заходу забезпечення.
В силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, суть яких викладено в ст.ст. 13, 14 ГПК України, а також приписів ст. 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зазначає, що вказані прокурором обставини, а саме відчуження спірного нерухомого майна спочатку на користь Приватної фірми "Гамма-55", а згодом і на користь ОСОБА_1 , не можуть утруднити виконання рішення у даній справі (у разі задоволення позовних вимогу), оскільки ухвалою суду від 21.02.2023 ОСОБА_1 залучено до участі у справі як співвідповідача. Крім того, 03.03.2023 прокурором подано заяву про зміну предмета позову, в якій останнім викладено позовні вимоги в новій редакції, з урахуванням останньої зміни власника спірного майна. Зазначена заява буде розглянута судом в наступному судовому засіданні. Отже, сам по собі факт відчуження спірного майна на користь ОСОБА_1 не може утруднити виконання рішення у даній справі, а отже і бути підставою для застосування заходів забезпечення позову.
Щодо можливості подальшого відчуження майна, суд зазначає, що чинне законодавство України не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності волі у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим договором у ланцюгу договорів.
Відповідно до висновку, який міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19, власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна (п.50). У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права (п.51).
Таким чином, навіть у разі подальшого відчуження спірного майна, воно може бути витребувано у добросовісного набувача незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. При цьому, подання додаткових позовів не потрібно.
Враховуючи викладене, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на викладені вище обставини справи в їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ч. 6 ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова про забезпечення позову у справі №922/647/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя І.В. Трофімов
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.