вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"02" березня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/39/23
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ембавуд Україна" (81400, Львівська обл., м.Самбір, вул. В.Чорновола, буд.36, код ЄДРПОУ 36676494)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Стельмах Ольги Валеріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 242 965 грн 39 коп.
у судовому засіданні приймав участь представник позивача Санжара А.А. (в режимі ВКЗ)
Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У січні 2023 року до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ембавуд Україна" до відповідача Фізичної особи-підприємця Стельмах Ольги Валеріївни про стягнення 242 965 грн 39 коп. заборгованості.
Ухвалою від 25.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/39/23. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.02.2023.
Ухвалою від 21.02.2023 оголошено перерву у судовому засіданні на 02.03.2023.
02 березня 2023 року відповідач у справі у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується довідкою про надіслання на його офіційну електронну адресу ухвали від 21.02.2023.
З матеріалів справи вбачається, що про розгляд справи відповідача повідомлялася ухвалами суду від 25.01.2023 та від 21.02.2023, які направлялись на її електронну адресу та адресу місцезнаходження (34500, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Сарни, вул. Котляревського, буд 51, кв. 64). Реєстрацію Стельмах Ольги Валеріївни за вказаною адресою підтверджено листом Управління Державної міграційної служби у Рівненській області (том 1, а.с. 148-149) та листом Центру надання адміністративних послуг Сарненської міської ради (том 1, а.с. 153)
Відповідачем не отримано вище вказані ухвали, причина повернення «за закінченням терміну зберігання».
Статтею 120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв'язку з їх неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
При цьому за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).
Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Зважаючи на викладене, оскільки судом встановлено, що причиною невручення конверту з ухвалами суду для відповідача є «за закінченням терміну зберігання», відтак суд дійшов висновку, що в розумінні вимог ГПК України відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористалася процесуальним правом на подання відзиву у справі.
Ухвала про відкриття провадження у справі повернулася із адреси відповідача з причин «за закінченням терміну зберігання" - 02.02.2023»
Відтак 18.02.2023 сплинув процесуальний строк на подання відповідачем відзиву.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем Договору, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" та Фізичною особою-підприємцем Стельмах Ольгою Валеріївною договору №ДГ-0000009 від 06.04.2017, за яким останній поставлялися товарно-матеріальні цінності. Товар відповідачем отримано на загальну суму 533 886 грн 39 коп., при цьому розрахунки проведено частково на суму 244 614 грн 00 коп. Відтак у Фізичної особи-підприємця Стельмах Ольги Валеріївни виникла заборгованість у розмірі 289 272 грн 39 коп. (станом на 11.11.2019).
У подальшому відбулося укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ембавуд Україна" договору про відступлення права вимоги №Ц-ТКЕУ-004/19 від 15.11.2019, перехід від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ембавуд Україна" права вимоги про стягнення заборгованості за правочином, укладеним між підприємцем Стельмах Ольгою Валеріївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" за Договором №ДГ-0000009 від 06.04.2017. Фізичною особою-підприємцем Стельмах Ольгою Валеріївною сплачено для нового кредитора 46 307 грн 00 коп., відтак залишок основної заборгованості складає 242 965 грн 39 коп. Внаслідок несплати відповідачем заборгованості за означеним Договором №ДГ-0000009 від 06.04.2017, до господарського суду звернувся правонаступник постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" та просить суд стягнути з покупця 242 965 грн 39 коп.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 06.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" (далі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Стельмах Ольгою Валеріївною (далі - покупець) укладено договір №ДГ-0000009 від 06.04.2017 (далі - Договір), згідно з умовами котрого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець, в свою чергу, прийняти у власність та оплатити товар на умовах, визначених договором
Згідно з п. 1.3. Договору загальний обсяг товару, що поставляється, визначається сумарно і дорівнює загальній кількості товару, поставленого покупцю протягом строку дії Договору.
Ціна (вартість) договору складається із загальної суми вартості товару, поставленого продавцем протягом строку дії цього договору (п. 2.1. Договору).
За змістом пунктів 2.3., 2.4. Договору оплата ціни (вартості) товару здійснюється покупцем в національній валюті України безготівково шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата вартості (ціни) товару здійснюється покупцем на умовах після оплати 100% вартості (ціни) товару протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту прийому - передачі товару або видаткової накладної.
Відповідно до п. 2.5. договору датою оплати вартості (ціни) товару (чи його частини) вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.
У відповідності до п. 4.1. договору прийом товару покупцем за відповідною кількістю та належною якістю підтверджується видатковою накладною або іншим документом, підписаним покупцем.
Відповідно до п. 11.1. Договору, останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін договору і скріплення печатками сторін договору (за умови підписання сторонами і скріплення печаткою кожної сторінки договору) та діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами договору своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно з п. 11.2. договору якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін договору не повідомить письмово засобами поштового або електронного зв'язку про свій намір його розірвати, договір вважається продовженим на один рік на тих самих умовах, якщо сторони не домовляться про інше.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" для відповідача було поставлено товар на загальну суму 533 886 грн 39 коп., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000145 від 18.04.2017 на суму 12 853 грн 00 коп. (строк оплати до 25.04.2017); № РН-0000364 від 09.08.2017 на суму 42 322 грн 00 коп. (строк оплати до 16.08.2017); № РН-0000390 від 25.08.2017 на суму 1 872 грн 00 коп. (строк оплати до 04.09.2017); № РН-0000444 від 20.09.2017 на суму 3 326 грн 00 коп. (строк оплати до 27.09.2017); № РН-0000474 від 05.10.2017 на суму 61 663 грн 40 коп. (строк оплати до 12.10.2017); № РН-0000546 від 26.10.2017 на суму 2 320 грн 00 коп. (строк оплати до 02.11.2017); № РН-0000609 від 23.11.2017 на суму 33 019 грн 20 коп. (строк оплати до 30.11.2017); № РН-0000610 від 23.11.2017 на суму 18 734 грн 00 коп. (строк оплати до 30.11.2017); № РН-0000702 від 22.12.2017 на суму 17 978 грн 40 коп. (строк оплати до 29.12.2017); № РН-0000703 від 22.12.2017 на суму 55 683 грн 00 коп. (строк оплати до 29.12.2017); № РН-0000716 від 27.12.2017 на суму 27 859 грн 00 коп. (строк оплати до 04.01.2018); № РН-0000067 від 02.02.2018 на суму 10288.20 грн 00 коп. (строк оплати до 09.02.2018); № РН-0000068 від 02.02.2018 на суму 34 533 грн 00 коп. (строк оплати до 09,02.2018); № РН-0000093 від 09.02.2018 на суму 1 874 грн 00 коп. (строк оплати до 16.02.2018); № РН-0000267 від 02.05.2018 на суму 4 473 грн 00 коп. (строк оплати до 08.05.2018); № РН-0000304 від 25.05.2018 на суму 576 грн 00 коп. (строк оплати до 04.06.2018); № РН-0000543 від 26.09.2018 на суму 47 257.99 грн 00 коп. (строк оплати до 03.10.2018); № РН-0000606 від 30.10.2018 на суму 4 180.01 грн 00 коп. (строк оплати до 06.11.2018); № РН-0000090 від 22.02.2019 на суму 6 748 грн 00 коп. (строк оплати до 01.03.2019); № РН-0000276 від 01.07.2019 на суму 19 890 грн 60 коп. (строк оплати до 08.07.2019); № РН-0000304 від 11.07.2019 на суму 16 936 грн 00 коп. (строк оплати до 18.07.2019); № РН-0000446 від 27.09.2019 на суму 6 015 грн 60 коп. (строк оплати до 04.10.2019); № РН-0000447 від 27.09.2019 на суму 3 168 грн 00 коп. (строк оплати до 04.10.2019); № РН-0000453 від 27.09.2019 на суму 100 315 грн 99 коп. (строк оплати до 04.10.2019).
Відповідно до ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Судом встановлено, що видаткові накладні підписані повноважними представниками, містять в собі всі визначені законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених суб'єктами господарської діяльності на їх підставі, згідно з умовами підписаного Договору господарських операцій.
При цьому в рахунок оплати вартості товару, поставленого за Договором, Фізичною особою-підприємцем Стельмах Ольгою Валеріївною сплачено для Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" грошові кошти за Договором у загальному розмірі 244 614 грн 00 коп., що підтверджується банківськими виписками, а саме: від 16.05.2017 на суму 2 000 грн 00 коп.; від 05.06.2017 на суму 2000 грн.00коп; від 21.07.2017 на суму 2 000 грн 00 коп.; від 07.08.2017 на суму 3500грн.00коп; від 25.08.2017 на суму 1000 грн.00 коп.; від31.08.2017 на суму 3326 грн. 00 коп.; від 20.09.2017 на суму 4000 грн.00 коп.; від 22.09.2017 на суму 5546 грн.00 коп.; від 10.10.2017 на суму 5000 грн. 00 коп.; від 12.10.2017 на суму 12000 грн. 00 коп.; від 30.10.2017 на суму 5000 грн.00 коп.; від 17.11.2017 на суму 5000 грн.00 коп.; від 06.12.2017 на суму 3550 грн.00 коп.; від 08.12.2017 на суму 2000 грн.00коп; від 14.12.2017 на суму 4000 грн.00 коп.; від 20.12.2017 на суму 5000 грн.00коп; від 03.01.2018 на суму 7000 грн.00коп; від 11.01.2018 на суму 5000 грн.00коп; від 27.02.2018 на суму 6000 грн.00коп; від 20.03.2018 на суму 6200 грн.00коп; від 04.04.2018 на суму 6850 грн.00коп; від 14.04.2018 на суму 3800 грн.00коп; від 20.04.2018 на суму 2500 грн.00коп; від 29.04.2018 на суму 6000 грн.00коп; від 25.05.2018 на суму 4000 грн.00коп; від 29.06.2018 на суму 5000 грн.00коп; від 29.08.2018 на суму 3960 грн.00коп; від 07.09.2018 на суму 7018 грн.00коп; від28.09.2018 на суму 5000 грн.00коп; від 22.10.2018 на суму 3500 грн.00коп; від 26.10.2018 на суму 3000 грн.00коп; від 22.11.2018 на суму 7000 грн.00коп; від 20.02.2019 на суму 6800 грн.00коп; від 02.05.2019 на суму 3000 грн.00коп; від 04.06.2019 на суму 7 000 грн.00 коп.; від 10.06.2019 на суму 2 500 грн.00 коп.; від 20.06.2019 на суму 6 000 грн.00 коп.; від 09.07.2019 на суму 13 400 грн.00 коп.; від16.07.2019 на суму 3 000 грн.00 коп.; від 07.07.20189 на суму 16 940 грн.00 коп.; від 17.07.2019 на суму 4 000 грн.00 коп.; від 26.07.2019 на суму 2 750 грн.00 коп.; від 29.07.2019 на суму 7 530 грн.00 коп.; від 02.08.2019 на суму 3 910 грн.00 коп.; від 06.08.2019 на суму 5 000 грн.00 коп.; від13.09.2019 на суму 8 016 грн.00 коп.; від 27.09.2019 на суму 3 168 грн.00 коп.; від 02.11.2019 на суму 4 850 грн.00 коп.
Відтак як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе згідно з Договором зобов'язання в частині проведення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" розрахунків по оплаті поставленого товару (у порядку, строки та розмірах, визначених угодою) виконала частково , вартість поставленого товару оплатила лише на суму 244 614 грн 00 коп. із належних 533 886 грн 39 коп., у зв'язку із чим залишок несплаченої заборгованості склав 289 272 грн 39 коп.
Згідно з актом звірки взаємних розрахунків від 11.11.2019, сума заборгованості Фізичної особи-підприємця Стельмах Ольги Валеріївни перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" становила 289 272 грн 39 коп.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з положеннями статті 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно із статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що сума заборгованості 289 272 грн 39 коп., котра існувала у відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" підтверджується наявними в матеріалах справи документами, знаходить відображення у підписаному між останніми акті звірки взаємних розрахунків станом на 11.11.2019.
Відповідно до ст.ст. 512-519 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.
Судом встановлено, що 15.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" (первісний кредитор) та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Ембавуд Україна" (новий кредитор) було укладено договір №Ц-ТКЕУ-004/19 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором Фізичної особи-підприємця Стельмах Ольги Валеріївни за здійсненим правочином згідно ст. 205 ЦК України, укладеним між первісним кредитором та боржником впродовж їхньої спільної господарської діяльності, а саме - за договором поставки №ДГ-0000009 від 06.04.2017.
Із договором про відступлення прав вимоги Фізична особа-підприємець Стельмах Ольга Валеріївна ознайомилася та отримала примірник цього договору 15.11.2019, про що свідчить її підпис на договір про відступлення права вимоги.
Після того, як на підставі договору про відступлення прав вимоги ТОВ "Ембавуд Україна" набуло прав нового кредитора відносно Фізичної особи-підприємця Стельмах Ольги Валеріївни, між позивачем та відповідачем також було підписано акт звірки розрахунків від 20.11.2019 згідно з яким підтверджено суму заборгованості відповідача у розмірі 289 272 грн 39 коп.
В рахунок погашення заборгованості перед новим кредитором відповідач сплатив ТОВ "Ембавуд Україна" грошові кошти у загальному розмірі 46 307 грн 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями: № 703 від 10.01.2020 на суму 10 000 грн 00 коп.; № 2PL74706 від 23.09.2020 на суму 4 996 грн 00 коп.; № 2PL292159 від 02.11.20202 на суму 1 000 грн 00 коп.; № 2PL289777 від 02.11.2020 на суму 4 000 грн 0 коп.; № 33 від 29.03.2021 на суму 3 000 грн 00 коп.; згідно з банківською випискою від 29.06.2021 на суму 3 000 грн 00 коп.; № 2PL864615 від 29.05.2020 на суму 4 500 грн 00 коп.; № 2PL866538 від 29.05.2020 на суму 3 811 грн 00 коп.; згідно з банківською випискою від 28.09.2021 на суму 3 000 грн 00 коп.; № PL708649 від 23.11.2021 на суму 3 000 грн 00 коп.; № 2PL210910 від 30.12.2021 на суму 3 000 грн 00 коп.; згідно з банківською випискою від 08.02.2022 на суму 3 000 грн 00 коп.;
Таким чином, перед новим кредитором відповідач виконала зобов'язання з оплати на суму 46 307 грн 00 коп., а відтак заборгованість відповідача залишилася неоплаченоюу розмірі 242 965 грн 39 коп.
Судом досліджено, що сума заборгованості 242 965 грн 39 коп. включає в себе загальну вартість товарів 289 272 грн 39 коп. (станом на 11.11.2019), поставлених на виконання умов договору №ДГ-0000009 згідно з долученими до матеріалів справи видатковими накладними, за мінусом проведених розрахунків на суму 46 307 грн 00 коп., вартості товару, повернутого новому кредитору.
Непроведення відповідачем розрахунків з позивачем, а також існування суми боргу в розмірі 242 965 грн 39 коп. стали підставою для звернення ТОВ "Ембавуд Україна" до суду з даним позовом до господарського суду.
Відповідно до ст. ст. 174, 181 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
З положень ст. 509 ЦК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між Фізичною особою-підприємцем Стельмах Ольгою Валеріївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна", правонаступником якого є ТОВ "Ембавуд Україна", Договору №ДГ-0000009 від 06.04.2018, передачу на виконання його умов відповідачу товарів, отримання товарів відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, беручи до уваги укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" та ТОВ "Ембавуд Україна" договору про відступлення права вимоги, передачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Компанія Ембавуд Україна" у зв'язку з цим ТОВ "Ембавуд Україна" права вимоги за зобов'язаннями боржника, суд дійшов висновку про повну підтвердженість пред'явлених позовних вимог належними та допустимими доказами.
В ході судового розгляду відповідач не спростував наявності спірної суми заборгованості та не надав доказів погашення заборгованості за Договором.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст.75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 242 965 грн 39 коп. заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 242 965 грн 39 коп., то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 3 644 грн 48 коп., який сплачено позивачем згідно з платіжним дорученням № 2358 від 05.12.2022- покладається на відповідача.
Окрім того, звертаючись з позовом до суду, позивач просив суд стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.
При розподілі визначених судових витрат суд враховує наступне.
Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у Рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.
Зокрема, в абзаці п'ятому пункту 5 мотивувальної частини Рішення зазначено, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частина 1 статті 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В підтвердження надання адвокатом Санжарою A.A. послуг з професійної правничої допомоги в суді вартістю 12 000 грн. під час розгляду даної справи позивачем надано ордер серії АE № 1048748 від 30.11.2022, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.05.2004 № 1274, договір про надання правової (правничої) допомоги від 27.09.2022, рахунок №1 від 02.12.2022 на суму 12 000 грн., акт № 1 здачі-приймання наданих послуг від 02.12.2022 за договором від 27.09.2022., платіжну інструкцію № 2356 від 05.12.2022 на суму 12 000 грн 00 коп., виписку від 15.08.2019 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних-осіб підприємців та громадських формувань стосовно фізичної особи-підприємця підприємця Санжари А.А.
Дослідивши надані докази, суд приймає до уваги, що 27.09.2022 між ТОВ "Ембавуд Україна" (Замовник) та Адвокатом Санжарою А.А. (виконавець) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги, згідно умов п.п. 1.1. котрого, виконавець надає замовникові послуги, правової (правничої) допомоги з питань стягнення у судовому порядку заборгованості з ФОП Стельмах Ольги Валеріївни, а замовник оплачуватиме вартість наданих адвокатом послуг із надання правничої допомоги.
Згідно п. 2.1., 2.5 договору від 27.09.2022 виконавець повинен надавати послуги належної якості та у погоджений сторонами строк. Для виконання повноважень за цим договором замовник наділяє виконавця усіма правами, наданими законодавством України позивачу, скаржнику, заявнику, стягувачу, у тому числі (але не виключно) правом подання позовів, скарг, заяв, клопотань, правом брати участь у судових засіданнях, у виконавчому провадженні тощо, правом укладення мирової угоди, правом відмовитися від позовних вимог, апеляційної, касаційної скарги, повністю або частково, правом зміни предмета підстав позову, правом оскарження рішень (ухвал, постанов) суду (судді), інших органів і посадових осіб, правом знайомитися із документами та матеріалами, робити з них копії та виписки, подавати та одержувати документи і матеріали з усіх питань здійснення повноважень за цим договором, правом одержання та пред'явлення виконавчого документа до виконання, правом подавати від іменні замовника заяв, скарги, клопотання та інші документи, підписувати та посвідчувати документи від імені замовника, виконувати інші дії та формальності, пов'язані із цим договором.
Згідно п.п. 3.1.-3.4. договору від 27.09.2022 обсяг правничої допомоги та вартість послуг виконавця з питань стягнення у судовому порядку заборгованості з ФОП Стельмах Ольги Валеріївни, сторони узгодили згідно наступного:
- аналіз договору та документів щодо його виконання, перевірка розрахунків - 2 000 грн 00 коп.;
- складання позовної заяви - 4 500 грн. 00 коп.;
- складання розрахунку суми заборгованості - 3 500 грн 00 коп.;
- формування доказової бази, групування доказів, додатків до позовної заяви, посвідчення копій документів, що додаються до позовної заяви - 2 000 грн. 00 коп.;
- участь у судових засіданнях - 1 500 грн. за одне судове засідання;
- складання документів процесуального характеру - від 2 000 грн. до 3 500 грн.
Вартість послуг за цим договором підлягає оплаті замовником протягом 3 (трьох) робочих днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Оплата за даним договором здійснюється в безготівковій формі. За результатами надання послуг сторони підписують акт про надані послуги.
Згідно з акту здачі-приймання наданих послуг від 02.12.2022, підписаного договірними сторонами, загальна вартість наданих послуг складає 12 000 грн., в тому числі:
- аналіз договору та документів щодо його виконання, документів щодо відступлення прав вимоги, перевірка розрахунків - 2 000 грн 00 коп.;
- складання позовної заяви - 4 500 грн 00 коп.;
- складання розрахунку суми заборгованості - 3 500 грн 00 коп.;
- формування доказової бази, групування доказів, додатків до позовної заяви, посвідчення копій документів, що додаються до позовної заяви - 2 000 грн. 00 коп.
Сторони не мають одна до одної претензій.
02 грудня 2022 року адвокатом було виставлено ТОВ "Ембавуд Україна" рахунок на оплату №1 на суму 12 000 грн.
Згідно з платіжною інструкцією № 2356 від 05.12.2022 з призначенням платежу: "оплата за юридичні послуги згідно рахунку №1 від 02.12.2022р." товариство-позивач здійснило оплату адвокату наданих послуг на суму 12 000 грн.
Враховуючи вказане, судом констатується, що позивачем згідно ст. 74 ГПК України доведено понесення витрат в розмірі 12 000 грн. по оплаті наданих послуг з професійної правничої допомоги.
Відповідно до Постанови Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 за справою №922/445/19, суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Водночас відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Кодексу).
В розумінні положень згаданих норм законодавства, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Судом встановлено, що заперечення відповідача щодо неспівмірності заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу - в матеріалах справи відсутні.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у вищенаведеній нормі.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що суд не зобов'язаний керуватися тими внутрішньо національними розцінками і критеріями, з яких виходять Уряд і заявник на підтримку відповідних аргументів; він керується свободою розсуду відповідно до того, що він вважає за справедливе.
Слід зауважити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На думку суду, витрати на оплату послуг адвоката є дійсними та необхідними, їх розмір розумний є повністю співмірним зі складністю справи, ціною позову, а також складністю і обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). Судом встановлено пов'язаність витрат із надання професійної правничої допомоги із розглядом справи № 918/39/23.
Надавши оцінку усім доданим позивачем доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, зокрема, критеріям розумності, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є стягнення 12 000 грн 00 коп. витрат позивача на професійну правничу допомогу із відповідача, розмір яких відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх документальному обґрунтуванню.
Вирішуючи вказане питання, суд також керується тим, що судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ембавуд Україна» до Фізичної особи-підприємця Стельмах Ольги Валеріївни про стягнення 242 965 грн 39 коп. задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Стельмах Ольги Валеріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ембавуд Україна" (81400, Львівська обл., м.Самбір, вул. В.Чорновола, буд.36, код ЄДРПОУ 36676494) 242 965 (двісті сорок дві тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн 39 коп. основного боргу, 3 644 (три тисячі шістсот сорок чотири) грн 48 коп. судового збору та 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано "07" березня 2023 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя І.О. Пашкевич