вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"01" березня 2023 р. м. Рівне Справа №572/1056/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Ткачук І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області
до відповідача-1 Сарненської міської ради Рівненської області
до відповідача-2 ОСОБА_1
про визнання недійсним рішення, договору купівлі-продажу, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов'язання повернення земельної ділянки
у судове засідання з'явилися:
- прокурор: Гарбарук Вадим Анатолійович, Ткачук Богдан Павлович
- від відповідача-1: ОСОБА_2
У квітні 2021 року керівник Сарненської окружної прокуратури звернувся до Сарненського районного суду в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни до Сарненської міської ради, ОСОБА_1 на підставі ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про визнання недійсним рішення Сарненської міської ради № 1271 від 13.09.2019 "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу гр. ОСОБА_1 "; визнання недійним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5625410100:01:035:0006 загальною площею 0, 3961 га від 07.10.2019, укладений між Сарненською міською радою та ОСОБА_1 , зареєстрованим у реєстрі за № 332584367; скасування рішення про державну реєстрацію прав за № 332584367 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно про право приватної власності ОСОБА_1 ; та зобов'язання відповідача-2 повернути в комунальну власність територіальної громади в особі Сарненської міської ради означену земельну ділянку.
Рішенням Сарненського районного суду від 01.09.2021, у задоволенні позову керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області до Сарненської міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, договору купівлі-продажу, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов'язання повернення земельної ділянки відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14.04.2022, апеляційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури Романчука Павла Івановича задоволено частково. Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 01.09.2021 скасовано. Провадження у справі за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області до Сарненської міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, договору купівлі-продажу, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов'язання повернення земельної ділянки закрито. Повідомлено керівника Сарненської окружної прокуратури, який пред'явив позов в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області, що розгляд справи за їх позовом віднесено до юрисдикції господарського суду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.12.2022, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Кітовський Віталій Леонідович, про закриття касаційного провадження відмовлено. Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишено без задоволення. Постанову Рівненського апеляційного суду від 14.04.2022 залишено без змін.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 17.01.2023, задоволено заяву Сарненської окружної прокуратури про передачу справи за встановленою юрисдикцією. Вирішено передати справу за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області до Сарненської міської ради Рівненської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, договору купівлі-продажу, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов'язання повернення земельної ділянки до Господарського суду Рівненської області, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи.
19 січня 2023 року до Господарського суду Рівненської області надійшли матеріали справи №572/1056/21.
Ухвалою від 24.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 572/1056/21. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 21.02.2023.
21 лютого 2023 року від представника відповідача-2 надійшли клопотання (заяви):
- про залишення позову без розгляду;
- про встановлення прокурору строку для усунення недоліків позовної заяви у зв'язку з тим, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164 ГПК України, та не було сплачено судовий збір у встановлено законом розмірі;
У судовому засіданні 21..02.2023 оголошено перерву до 01.03.2023.
01 березня 2023 року від Сарненської окружної прокуратури надійшли:
- заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду;
- заперечення на клопотання про встановлення прокурору строку для усунення недоліків позовної заяви.
01 березня 2023 року у судове засідання з'явилися прокурори Гарбарук Вадим Анатолійович, Ткачук Богдан Павлович та представник від відповідача-1: Шило Світлана Миколаївна.
Господарський суд, розглянувши клопотання (заяву) представника відповідача-2 про залишення позову без розгляду, встановив наступне.
В обґрунтування означеного клопотання (заяви) адвокат Кітовський Віталій Леонідович посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №925/929/19, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 справі № 912/2385/18, постанову Великої Палати Верховного Суду 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.12.2019 у справі №810/3164/18.
Водночас, представник відповідача-2 вказує, що керівник Сарненської окружної прокуратури безпідставно звернувся в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області, адже у прокуратури відсутні підстави для представництва інтересів держави в особі територіальної громади. На переконання представника відповідача-2 органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Представник відповідача-2 наголошує, що прокурор у позові обґрунтовує свої позовні вимоги посиланням на ст. 21, 393 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, які визначають способи захисту прав власників земельних ділянок. З наведеного вбачається, що прокурор звернувся до суду з позовом для захисту інтересів не держави, а власника земельної ділянки, які реалізовуються відповідним органом місцевого самоврядування. Прокурор у позові вказує, що «реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності розпорядження землями комунальної власності, яке проведене з грубими порушеннями вимог чинного законодавства». Фактично прокурор звертаючись з цим позовом здійснює не захист інтересів держави, а функцію нагляду за законністю розпорядження землями комунальної власності, що не передбачено Конституцією України і Законом України «Про прокуратуру». У позовній заяві керівником Сарненської окружної прокуратури не вказано належний орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також не наведено обставин, які б свідчили про те, що ним не здійснювалися чи неналежно здійснювалися захист відповідних інтересів. Крім того, територіальна громада міста Сарни не є «органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень» у розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому відсутність у громади статусу юридичної особи та, відповідно, права на звернення до суду, взагалі не може бути підставою представництва.
Із огляду на викладене, представник відповідача-2 просить суд залишити позов у даній справі без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, - позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Сарненська окружна прокуратура у запереченнях на клопотання представника відповідача -2 про залишення позовної заяви без розгляду зазначає наступне.
В даному випадку, прокурор звернувся до суду в інтересах територіальної громади міста Сарни з позовом про визнання недійсними рішень міської ради та скасування реєстрації права власності, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту та вибула з власності територіальної громади без її волі та з порушенням вимог чинного законодавства, проте остання не наділена повноваженнями щодо самостійного звернення з позовом до суду за захистом порушених прав.
Правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Сарненська міська рада. Територіальна громада міста Сарни, як власник спірної земельної ділянки делегує Сарненській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
Тобто, воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та безпосереднім інтересам територіальної громади.
В даному випадку, неналежне виконання, покладених на Сарненську міську раду повноважень, полягає в тому, що остання володіючи інформацією, що ОСОБА_1 не звертався за дозволом на здійснення будівельних робіт, не пересвідчившись в законності розміщення на зазначеній земельній ділянці комунальної форми власності об'єкта нерухомого майна, прийняла рішенням №1199 «Про підготовку до продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу гр. ОСОБА_1 », Рішенням Сарненської міської ради від 13.09.2019 № 1271 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу гр. ОСОБА_1 », та, на виконання вищевказаного рішення, 07.10.2019 уклала з ОСОБА_1 . Договір купівлі-продажу про продаж земельної ділянки площею 0,3961 га (кадастровий номер 5625410100:01:035:0006).
Крім того, продаж земельної ділянки був здійснений без проведення земельних торгів, що у свою чергу позбавляє територіальну громаду можливості отримати до бюджету більше коштів за таке відчуження.
З огляду на те, що порушення інтересів територіальної громади відбулося внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування, який є одним зі співвідповідачів, незаконних рішень, прокурор має право звернувся до суду як самостійний позивач в інтересах держави, що виражаються в інтересах частини Українського народу - членів територіальної громади, яка є власником земельної ділянки.
Зважаючи на вищевказане, на думку прокуратури, неможливо наділити Сарненську міську раду правами позивача у справі про оскарження рішення, що прийнято самою Сарненською міською радою.
Прокурор в обґрунтування своєї правової позиції посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 24.02.2021 у справі № 921/504/20, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п.п. 33 та 34), від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (п.п. 25-28), від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 та постанови Верховного суду від 02.03.2021 у справі № 911/261/20, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 08.12.2020 у справі № 908/1664/19.
При цьому правова позиція прокурора зводиться до того, що розпорядження Сарненською міською радою земельною ділянкою всупереч вимогам законодавства, не може вважатись вираженням волі територіальної громади. Водночас, територіальна громада міста Сарни не є окремою зареєстрованою у встановленому законом порядку юридичною особою, як наслідок в останньої відсутні повноваження на звернення до суду за захистом порушених прав. З огляду на викладене, задля того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, а земельна ділянка була повернута у комунальну власність Сарненська окружна прокуратура звертається до суду з даним позовом в інтересах держави саме в особі територіальної громади міста Сарни відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а саме у зв'язку з відсутністю у територіальної громади міста Сарни повноважень на звернення до суду за захистом порушених прав.
Прокуратура підкреслює, що необхідність захисту інтересів держави в цій справі полягає в необхідності захисту територіальної громади міста Сарни, яка відповідно до ст. 13 Конституції України є власником землі та інших природних ресурсів, адже передача спірної земельної ділянки у власність без проведення земельних торгів призводить до втраченої можливості отримати максимально великий розмір плати.
При цьому, прокурором подано позов для усунення помилки, допущеної, на думку прокурора, самим органом місцевого самоврядування при відчуженні земельної ділянки, тобто при здійсненні його власних функцій у земельних відносинах. Водночас, інший орган, який відповідно до чинного законодавства здійснює функції з розпорядження землями територіальної громади, відсутній.
Господарський суд, розглянувши клопотання (заяву) представника відповідача-2 про залишення позову без розгляду, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Судом встановлено, що прокурор звернувся до суду в інтересах територіальної громади міста Сарни з позовом про визнання недійсним рішення Сарненської міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування реєстрації права власності та застосування наслідків недійсного правочину, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту м. Сарни та на переконання прокурора вибула з власності територіальної громади без її волі та з порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно із ч. 2 ст. 3 ст. 4 ГПК України державні органи та органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.
Держава може вступати в цивільні (господарські) та адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні (господарські) правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цих правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
У судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).
Громада володіє деякими ознаками суб'єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Конституцією України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов'язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.
Інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Позов прокурора в інтересах громади прирівнюється до позову прокурора в інтересах держави. (Аналогічний висновок узгоджується з правовою позицією, сформульованою у постанові Верховного Суду від 01.09.2022 у справі № 520/16518/2020).
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 зробила висновок про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області здійснює контроль за використанням і охороною земель усіх категорій і форм власності, а також контроль за додержанням земельного законодавства у Рівненській області.
Територіальна громада м. Сарни Рівненської області не є конкретно визначеною зареєстрованою юридичною особою.
Вказаний позов подано в рамках спору про право власності на земельну ділянку.
Як вбачається із матеріалів справи, саме Сарненська міська рада Рівненської області була попереднім власником спірної земельної ділянки, а відтак саме Сарненській міській раді належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Територіальна громада здійснює свої цивільні права та обов'язки через орган місцевого самоврядування в межах його компетенції, встановленої законом, - Сарненську міську раду, замість якої й діє прокурор, а не в межах відносин, зазначених у ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Відповідно до положень ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Сарненська міська рада Рівненської області, як орган місцевого самоврядування, наділена повноваженнями розпоряджатися комунальною власністю від імені відповідної територіальної громади.
Водночас орган місцевого самоврядування неможливо наділяти правами позивача у справі про оскарження рішення, що прийнято самою ж міською радою.
Захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у виді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем; іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує. (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 920/3272/18 та від 31.03.2021 у справі № 922/3272/18).
З огляду на те, що як зазначає прокурор в обґрунтування позовних вимог, порушення інтересів територіальної громади відбулося внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування (який визначений одним із одним зі співвідповідачів) оспорюваних рішень, прокурор має право звернувся до суду як самостійний позивач в інтересах держави, що виражаються в інтересах територіальної громади, яка є власником земельної ділянки в силу ст. 80 Земельного кодексу України.
Відтак, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з позовом в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області до господарського суду.
Відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-2 ОСОБА_1 про залишення без розгляду позову керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області до відповідача-1 Сарненської міської ради Рівненської області до відповідача-2 ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, договору купівлі-продажу, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов'язання повернення земельної ділянки.
Господарський суд, розглянувши клопотання (заяву) представника відповідача-2 про встановлення прокурору строку для усунення недоліків позовної заяви, зазначає наступне.
В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача-2 зазначає, що задоволення позову матиме наслідком припинення права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку і відновлення на неї права власності територіальної громади. У позові вказується, що рішенням Сарненської міської ради від 13.09.2019 № 1271 було затверджено ціну продажу вищевказаної земельної ділянки - 287 257 грн. У п. 8.12 постанови від 26.02.2019 у справі № 907/9/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. У п. 4.13-4.14 постанови від 21.10.2019 у справі №910/2431/19, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що позовна вимоги про повернення земельної ділянки у розумінні змісту ст. 190 ЦК України є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру. Керівником Сарненської окружної прокуратури заявлено позовну вимогу про зобов'язання повернення земельної ділянки, яка є наслідком визнання договору недійсним.
Відтак на переконання представника відповідача-2 позовну заяву слід залишити без руху у зв'язку з тим, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164 ГПК України, та не було сплачено судовий збір у встановлено законом розмірі.
Сарненська окружна прокуратура заперечила проти задоволення означеного клопотання відповідача-2 із посиланням на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 18.01.2023 по справі № 918/170/129/21 та від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.
При цьому позиція прокуратури зводиться до того, що немає підстав вважати, що судовий збір при передачі справи за підсудністю іншому суду повинен сплачуватися повторно на рахунок того суду, де справа розглядається фактично. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якого є благо, що не піддається грошовій оцінці.
Окрім того, прокурор звертає увагу на висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 905/105/20. У справі № 905/105/20 об'єднана палата погоджується з наведеними доводами прокурора щодо немайнового характеру позовної вимоги про повернення земельної ділянки, оскільки у даному випадку мають місце правовідносини сторін, які врегульовані договором оренди, строк дії якого закінчився, а судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна може визначається з урахуванням вартості спірного майна, лише у позадоговірних зобов'язаннях. Відтак, враховуючи викладене та з огляду на зміст спірних правовідносин, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що позовна вимога прокурора про зобов'язання повернути земельну ділянку у даному випадку має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов'язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об'єктом вимоги є дія зобов'язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. Дійшовши висновку про те, що вимога прокурора про зобов'язання повернути земельну ділянку є вимогою немайнового характеру, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду не вбачає підстав для відступлення від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 у справі N 915/742/17.
Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що у суду наявні підстави для залишення позовної заяви без руху зважаючи на наступне.
Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, серед іншого, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як встановлено судом, предметом позовних вимог є визнання недійсним рішення Сарненської міської ради "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу гр. ОСОБА_1 "; визнання недійним договору купівлі-продажу земельної ділянки; скасування рішення про державну реєстрацію прав та зобов'язання відповідача-2 повернути в комунальну власність територіальної громади в особі Сарненської міської ради означену земельну ділянку.
Відтак прокурором заявлено, між іншого, позовну вимогу про зобов'язання відповідача-2 повернути в комунальну власність територіальної громади в особі Сарненської міської ради спірну земельну ділянку, як майно, що має бути повернуте внаслідок застосування наслідків недійсного правочину (ст. 216 Цивільного кодексу України).
Судова практика відносить такі вимоги до «неявних» майнових вимог (тобто таких, які не стосуються стягнення коштів).
Оскільки прокурор заявив три вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру - застосування наслідків недійсності правочину (договору купівлі-продажу) шляхом повернення земельної ділянки, то за дану позовну вимогу прокурор необхідно сплатити судовий збір як за майновий спір - у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Із матеріалів справи встановлено, що при зверненні у 2021 році з даним позовом до суду Рівненською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 9 080 грн 00 коп. (як за 4 вимоги немайнового характеру з розрахунку 2 270 грн 00 коп. за 1 немайнову вимогу).
Водночас судом встановлено, що за позовну вимогу про зобов'язання відповідача-2 повернути в комунальну власність територіальної громади в особі Сарненської міської ради означену земельну ділянку прокурор повинен був сплатити судовий збір, як за майновий спір.
Як вбачається із п. 8 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.10.2019 (том 1,а.с. 30-32), продаж земельної ділянки вчинявся за 287 257 грн 00 коп.
Оскільки у справах про застосування наслідків недійсного правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна, щодо якого заявляються вимоги, - відтак за позовну вимог про зобов'язання повернути земельну ділянку прокуратурою повинно бути оплачено судовий збір у розмірі 4 308,85 грн.
Отже, судом встановлено, що позовну заяву подано до суду без додержання ст. 164 ГПК України.
Згідно положень ч. 11 ст. 176 ГПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з моменту вручення позивачу ухвали.
Оскільки прокуратурою за дану позовну вимогу сплачено лише 2 270 грн 00 коп., суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі та встановлення прокуратурі способу усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів доплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру: "про зобов'язання повернення земельної ділянки" у встановленому законом порядку та розмірі, а саме: 2 038 грн 85 коп.
При цьому суд зауважує, що правовідносини у справі № 905/105/20 не є релевантними із справою № 572/1056/21, адже у випадку задоволення позову у справі № 572/1056/21 відбудеться зміна власника спірної земельної ділянки, а у справі що перебувала на розгляді Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (№ 905/105/20) про повернення належної орендодавцеві земельної ділянки, об'єктом вимоги була дія зобов'язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не впливало на склад майна сторін спору та не змінювало власника майна.
Керуючись ст. ст. 12, 53, 176, 226, 234, 235 ГПК України, суд,
1. У задоволенні клопотання відповідача-2 ОСОБА_1 про залишення без розгляду позову керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області до відповідача-1 Сарненської міської ради Рівненської області до відповідача-2 ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, договору купівлі-продажу, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов'язання повернення земельної ділянки - відмовити.
2. Позовну заяву керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області до відповідача-1 Сарненської міської ради Рівненської області до відповідача-2 ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, договору купівлі-продажу, скасування рішення про реєстрацію права власності та зобов'язання повернення земельної ділянки залишити без руху після відкриття провадження у справі № 572/1056/21.
3. Встановити керівнику Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити керівнику Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів доплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру: "про зобов'язання повернення земельної ділянки" у встановленому законом порядку та розмірі, а саме: 2 038 грн 85 коп.
5. Роз'яснити керівнику Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Сарни Рівненської області, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків; в разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 01.03.2023 в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та підписаний "06" березня 2023 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич