______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"07" березня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3419/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця Москаленко Анатолія Григоровича до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення 10 337,00 грн., -
Фізична особа-підприємець Москаленко Анатолій Григорович (далі по тексту - ОСОБА_1 ) звернувся до господарського суду із позовною заявою до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі по тексту - Управління) про стягнення 10 337,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань, прийнятих на себе за умовами договору на здійснення технічного нагляду від 30.11.2021р. в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт.
Ухвалою суду від 19.12.2022р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-ти денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня вручення відзиву на позов для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу триденний строк з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
05.01.2023р. до суду від Управління надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву з підстав неможливості своєчасного подання відзиву в умовах воєнного стану.
31.01.2023р. від Управління надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у зв'язку з настанням обставин непереборної сили та відсутністю грошових коштів для оплати наданих позивачем послуг за договором. Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про зменшення судом заявлених позивачем до стягнення витрат на правову допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю щодо предмета спору та обсягу наданої адвокатом правової допомоги.
Господарський суд задовольняє клопотання про продовження строку на подання відзиву та враховує поданий Управлінням відзив з огляду на його подання відповідачем у межах розумного строку.
22.02.2023р. до суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення на відзив Управління, згідно яких позивачем було наголошено про відсутність правових підстав для звільнення відповідача від виконання обов'язку здійснити оплату вартості наданих позивачем послуги з підстав ненадходження від відповідача будь-яких повідомлень про настання форс-мажорних обставин.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
30.11.2021р. між Управлінням (Замовник) та ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено договір на здійснення технічного нагляду, відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець здійснює технічний нагляд протягом всього строку виконання будівельно - підрядних робіт з «Капітальний ремонт адміністративної будівлі Суворовського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за адресою: м Одеса, Десантний бульвар, 14» ЦК 021:2015 - 45450000-6 (інші завершальні будівельні роботи)», ДК 021:2015:71520000-9 "Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт (предмет закупівлі визначений з урахуванням правил визначення вартості будівництва ДС'ГУ Б.Д.1.1.-1:2013”, та забезпечує контроль за дотриманням підрядною організацією проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, контроль за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва, вимог нормативних документів підрядних робіт і відповідності їх обсягам, передбаченим у затверджений Замовником проектно - кошторисній документації, а Замовник зобов'язується оплатити послуги на умовах, передбачених цим договором. Будівля за адресою: м. Одеса. Десантний бульвар. 14.
Згідно з п. п. 2.1 -2.6 договору на здійснення технічного нагляду від 30.11.2021р. ціна договору складає 10 337,00 грн. без ПДВ, що складає 1,5% відповідно до вартості будівельно-монтажних робіт по технічному нагляду, підписаному сторонами. У випадку зміни кошторисної вартості фактично виконаних будівельних робіт, вартість робіт з технічного нагляду відповідно коригується. Розрахунки між сторонами здійснюються згідно актів виконаних робіт з технічного нагляду, підписаних сторонами, протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту та представлення рахунку, при наявності своєчасного фінансування. Розрахунки проводяться в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України - гривня. У разі необхідності призупинення або повного зупинення будівельних робіт на об'єкті за вимогою Замовника, він сплачує Виконавцю фактично виконані обсяги робіт згідно з актом про призупинення або повне зупинення робіт. Остаточний розрахунок між Замовником та Виконавцем здійснюється після завершення Підрядником всіх робіт з капітального ремонту на передбаченому об'єкті.
Умовами п. 3.1 договору на здійснення технічного нагляду від 30.11.2021р. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021р, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Відповідно до п. 5.1, 5.2 договору на здійснення технічного нагляду від 30.11.2021р. приймання виконаних робіт здійснюється Замовником за актами приймання-передачі виконаних робіт з технічного нагляду, які щомісячно складаються Виконавцем та підписуються сторонами. Замовник зобов'язаний в 10-ти денний строк з моменту отримання актів виконаних робіт з технічного нагляду підписати їх та один примірник відправити на адресу Виконавця.
Пунктами 8.1-8.3 договору на здійснення технічного нагляду від 30.11.2021р. передбачено, що жодна із сторін не несе відповідальності перед іншою стороною за затримку, або невиконання зобов'язань за цим договором, обумовлених обставинами, що виникли проти її волі і бажання і які неможливо передбачити - форс-мажорні обставини. Форс-мажорні обставини - це обставини, що виникли внаслідок подій екстраординарного характеру, які не могли бути передбачені та яким сторони не могли запобігти, наприклад, пожежі, повені, шторму, пилової бурі, землетрусу, засухи або інших природних явищ, а також війни, обмежень або санкцій будь-яких держав, що відбулися де-юре або де-факто, дій органів державної влади, блокади, страйку, саботажу, безладдя, заколоти, затримки авіарейсів за умов, що ці обставини впливають на виконання договірних зобов'язань та у їх виникненні відсутня вина сторони, якій такі обставини перешкодили виконанню свого обов'язку за цим договором. Свідоцтво, яке надане відповідною торгівельною палатою або іншим компетентним органом, є достатнім підтвердженням наявності та тривалості дії обставин непереборної сили.
20.12.2021р. між Управлінням та ОСОБА_1 було підписано акт про здійснення технічного нагляду за договором від 30.11.2021р., відповідно до якого Виконавець виконав наступні роботи: проводив перевірку наявності документів, які підтверджують якісні характеристики виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час ремонту об'єкта, технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; проводив перевірку відповідності виконаних ремонтних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов; проводив перевірку відповідності обсягів та якості виконаних ремонтних робіт проектно-кошторисній документації; проводив перевірку виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду; вів облік обсягів прийнятих і оплачених ремонтних робіт, а також ремонтних робіт виконаних з недоліками; проводив разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; повідомляв Замовнику та Підряднику про невідповідність виробів матеріалів обладнання вимогам нормативних документів; виконував інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті. Замовник прийняв вказані роботи по обсягу та якості, вартість виконаних робіт складає 10 337,00 грн.
14.10.2022р. ОСОБА_1 звернувся до Управління із претензією про сплату заборгованості за чотирма договорами на здійснення технічного нагляду у загальному розмірі 23 526,15 грн., з яких 10 337,00 грн. - це вартість наданих робіт щодо технічного нагляду виконуваних за адресою: м Одеса, Десантний бульвар, 14, будівельних робіт.
У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 було наголошено про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у зв'язку з наявністю простроченого грошового зобов'язання за договором на здійснення технічного нагляду від 30.11.2021р. у розмірі 10 337,00 грн.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 30.11.2021р. між Управлінням та ОСОБА_1 було укладено договір на здійснення технічного нагляду. На виконання зобов'язань за вказаним договором ОСОБА_1 було надано передбачені договором послуги, що підтверджується підписаним між сторонами актом від 20.12.2021р. на суму 10 337,00 грн. Проте, вартість виконаних позивачем послуг не була оплачена Управлінням ні протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту, ні на момент вирішення судом даного спору.
З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог шляхом присудження до стягнення із Управління суми основного боргу у розмірі 10 337,00 грн.
При цьому, господарським судом відхиляються доводи Управління про настання форс-мажорних обставин з огляду на наступне.
24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні” у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.
Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до п. 1 ч. 1, абзацу 3 ч. 3 ст. 14 Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні” № 671/97-ВР від 02.12.1997р. торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).
Загальновідомим є факт розміщення на сайті Торгово-промислової палати України листа №2024/02.07.1 від 28.04.2022р., згідно якого Торгово-промислова палата України засвідчила настання з 24.02.2022р. форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - військову агресію Російської Федерації, що стало підставою для введення воєнного стану.
Враховуючи умови п. 2.3 договору на здійснення технічного нагляду від 30.11.2021р., згідно якого вартість робіт з технічного нагляду має бути оплачена протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту, приймаючи до уваги підписання 20.12.2021р. сторонами акту виконаних робіт, господарський суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, виникли після настання строку оплати виконаних робіт.
Крім того, суд звертає увагу Управління, що приписи ст. 617 ЦК України звільняють особу від відповідальності за порушення зобов'язання, наприклад, від сплати штрафних санкцій. При цьому, зазначена норма не звільняє боржника від обов'язку виконати основне зобов'язання, в даному випадку, сплати вартості наданих позивачем послуг.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених ОСОБА_1 до Управління позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 10 337,00 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн., клопотання про розподіл яких було заявлено позивачем, господарський суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги №50 від 14.10.2022р., укладений з адвокатом Скибою Є.А.; акт від 03.01.2023р. приймання-передачі наданих послуг до договору №50 від 14.10.2022р., згідно якого загальна вартість правової допомоги складає 6 500,00 грн. (зустріч, усна консультація, пошук та аналіз судової практики, складання та подання позову). Слід зазначити, що за умовами договору гонорар має бути оплачений протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили (п. 3.4 договору).
Управління у поданому до суду відзиві наголошувало, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу не відповідає критеріям співмірності, визначеним ст. 126 ГПК України, у зв'язку з чим, відповідач просив суд зменшити витрати на правову допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим у частині 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Ці висновки було підтверджено і в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
За результатами надання оцінки заявленому ОСОБА_1 клопотанню про розподіл витрат на правову допомогу, суд доходить висновку, що надання правової допомоги у вигляді складання та подання позову, яке включає в себе зустріч з клієнтом та пошук судової практики для написання позову, вартість якого оцінена сторонами у розмірі 6 500,00 грн. не є співмірним із складністю справи та ціною позову.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Господарський суд зазначає, що вказаний у акті приймання-передачі від 03.01.2023р. розмір витрат на правову допомогу у сумі 6 500,00 грн. не є пропорційним та обґрунтованим до предмета спору та ціни позову.
З викладених обставин господарський суд, враховуючи клопотання відповідача про зменшення заявлених позивачем до стягнення витрат, керуючись критеріями, визначеними ч. 5 ст. 129 ГПК України, дійшов висновку про наявність підстав для їх зменшення шляхом присудження до стягнення з Управління витрат на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) /54020, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, буд. 107; фактична адреса: 65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34; ідентифікаційний код 43315529/ на користь фізичної особи-підприємця Москаленко Анатолія Григоровича / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 / суму основного боргу у розмірі 10 337,00 грн. /десять тисяч триста тридцять сім грн. 00 коп./, судовий збір у розмірі 2481,00 грн. /дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп./, витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4 000,00 грн.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 07 березня 2023 р.
Суддя С.П. Желєзна