65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"07" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3240/22
За позовом: Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві (03065, м. Київ, вул. Василя Чумака, буд.8-А, код ЄДРПОУ - 40109105, електронна адреса: kyiv.upofb.kanc@police.gov.ua)
До відповідача: Приватного акціонерного товариства «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» (73000, м. Херсон, вул. Привокзальна, буд.5, код ЄДРПОУ - 19368062)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Богомолова В.С.
Суть спору: Позивач - Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» про стягнення заборгованості у розмірі 106 680 грн та пені у розмірі 29 127 грн 29 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3240/22, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач - Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач - ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ», заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, просить відмовити у їх задоволені з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 09.02.2023р.
Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).
Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов'язків.
У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.
При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та продовження строку його дії, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.
Позивач у справі зазначає, що 06.06.2018р. між Управлінням поліції з охорони фізичної безпеки в м. Києві (Охорона) та ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» (Замовник) було укладено Договір № 35-Д/2018 про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції, відповідно до якого Охорона прийняла на себе зобов'язання щодо забезпечення охорони (особистої безпеки) Голови правління ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» Сегаля Іллі Самійловича, а Замовник зобов'язався оплатити надані послуги.
Пунктом 2.6. Договору передбачено, що оплата Замовником за виконання заходів охорони особи згідно з цим Договором здійснюється в національній валюті, на умовах попередньої оплати, у вигляді внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Охорони у розмірі 100% від суми вартості послуг охорони, визначеної згідно з дислокацією об'єкта охорони (Додаток 3 до Договору) та протоколом узгодження договірної ціни (Додаток 2 до Договору). Остаточний розрахунок проводиться протягом 06 (п'яти) днів від дня підписання сторонами акта виконаних робіт.
Позивач стверджує, що ним свої договірні зобов'язання виконувалися в повному обсязі у відповідності до умов укладеного Договору. Так, в період з січня 2022р. по липень 2022р. позивачем помісячно надавалися послуги охорони із забезпечення особистої безпеки представника відповідача, у зв'язку з чим за вказані періоди відповідачу були надані Акти прийому-здачі наданих послуг, а саме: Акт №00000047 за січень 2022р. на суму 63 840 грн; Акт №000000171 за лютий 2022р. на суму 97 440 грн; Акт №0000321 за березень 2022р. на суму 150 360 грн; Акт №00001024 за липень 2022р. на суму 16 800 грн.
Позивач зауважує на тому, що вказані вище Акти, окрім Акта №00000321 за березень 2022р. на суму 150 360 грн., відповідачем повернуті з підписами та печатками, що, з позиції позивача, свідчить про належне виконання останнім своїх зобов'язань за Договором та їх прийняття Замовником .
Однак, прийнявши відповідні послуги з охорони шляхом підписання відповідних Актів прийому-здачі наданих послуг, відповідач здійснив лише часткову оплату по зазначеним вище Актам, у зв'язку з чим, за даними Управління поліції з охорони фізичної безпеки в м. Києві за ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» утворилась заборгованість у розмірі 106 680 грн.
Позивач зазначає, що для підтвердження розміру заборгованості та невиконання відповідачем зобов'язань по Договору № 35-Д/2018 в частині оплати наданих послуг, Управлінням було проведено звірку взаємних розрахунків, в результаті чого складено відповідний акт, який 22.11.2022р. направлено відповідачу в системі електронного документообігу М.Е.Dос. Однак, станом на дату подачі позову відповідь щодо підписання акта звірки не надходила.
Умовами п.11.2 Договору передбачена відповідальність Замовника за несвоєчасну оплату послуг у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України. Пеня нараховується на суму простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.
На підставі зазначеного позивач нарахував пеню у розмірі 29 127 грн 29 коп., яку просить стягнути з відповідача у зв'язку з порушенням умов Договору.
В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на положення ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 903, 978 Цивільного кодексу України та ст.193, 216, 218, 229, 230, 232 Господарського кодексу України.
Відповідач - «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» у відзиві, що надійшов до суду 09.02.2023р., визнає факт укладення Договору № 35-Д/2018 про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції.
Крім того, відповідач зазначив, що на виконання умов договору Управлінням надавалися ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» послуги охорони починаючи з 08.06.2018р. по березень 2022р., та відповідачем зазначені послуги приймалися і своєчасно та в повному обсязі оплачувалися, що не заперечується позивачем.
Однак, як зазначає відповідач, починаючи з лютого 2022р. Управління поліції з охорони фізичної безпеки в м. Києві в порушення умов Договору в Актах виконаних робіт зазначало кількість годин роботи, яка суттєво перевищує передбачену в Договорі та не відповідає його умовам.
Так, за лютий 2022р. позивачем визначено 464 робочих години на 2 особи, що складає 464/2/8=29 робочих днів, в той час як в лютому 2022р. було 28 календарних днів, що, в свою чергу, на 9 календарних днів перевищує тривалість надання послуг, визначених в договорі, рекомендовані норми тривалості робочого часу Кабінетом Міністрів України та є порушенням ст. 50 КЗпП України.
За березень 2022р. визначено 716 робочих години на 2 особи, що складає 716/2/8=44,75 робочих днів, в той час як в березні 2022 року було лише 31 календарний день, що на 22,75 календарних днів перевищує тривалість надання послуг, визначених в Договорі, рекомендовані норми тривалості робочого часу Кабінетом Міністрів України та є грубим порушенням ст. 50 КЗпП України.
Крім того, за умовами Договору вартість послуг з охорони за одну годину кожного працівника становить 132 грн, тоді як в Актах прийому-здачі наданих послуг за січень 2022р. вартість послуг з охорони за одну годину кожного працівника становить 210 грн.
Акти виконаних робіт за лютий та березень 2022р. позивачем не надавалися в порядку, передбаченому умовами Договору, укладеного між сторонами, а саме п.15.1., де зазначено, що всі повідомлення, зроблені сторонами одна одній у зв'язку з цим договором, повинні бути здійснені у письмовій формі і вважаються поданими належним чином, якщо вони направлені листом з повідомленням про його одержання адресатом, телеграфом, засобами факсимільного зв'язку, або доставлені і вручені особисто за вказаними юридичними адресами сторін.
Відповідач зазначає, що попередня оплата за зазначені періоди сплачувалась на підставі рахунків на попередню оплату на підставі п.2.6. Договору, як і зазначено у відповідних платіжних дорученнях в призначенні платежу, однак, до матеріалів справи вказані рахунки на попередню оплату позивачем надані не були.
Пунктом 2.11. Договору передбачено, що Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця і по закінченню дії договору. Підписаний сторонами акт про надання послуг є підтвердженням надання послуг Виконавцем Замовнику.
Відповідач зауважує на тому, що Акти наданих послуг за лютий та березень 2022р. не надавалися йому у визначений Договором спосіб, у зв'язку з чим обсяги послуг, зазначені у вказаних актах, не були узгоджені сторонами та не відповідають умовам Договору.
На підставі зазначеного відповідач дійшов висновку, що оскільки в березні 2022р. послуги з охорони не надавались в тому обсязі, що зазначений в позовній заяві і в Актах наданих послуг, враховуючи те, що акт виконаних робіт відповідачем не підписувався, оплата не повинна здійснюватися, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, посилаючись на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р., відповідач зазначає, що у зв'язку з початком військової агресії Російської Федерації проти України 24.02.2022р. послуги з охорони фактично не могли надаватись та не надавались.
Відповідач також зауважує на тому, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Так, відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Однак, з наданих позивачем Актів виконаних робіт не можливо визначити, чи були надані послуги з охорони чи взагалі такі послуги надавались.
В якості доказу боргу позивач посилається на акт звірки взаєморозрахунків та факт отримання акта звірки та Актів виконаних робіт співпрацівником ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ», однак, вказані акт звірки та Акти виконаних робіт не підписані з боку ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ», у зв'язку з чим, на думку відповідача, не можуть братися судом до уваги.
Відповідач вважає, що позивачем також невірно розраховано дату, з якої у відповідача виник обов'язок сплатити заборгованість за лютий 2022р. та березень 2022р.
З цього приводу відповідач зазначає, що в п. 2.11 Договору узгоджено, що Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця і по закінченню дії Договору. Підписаний сторонами Акт про надання послуг є підтвердженням надання послуг охороною Замовнику. Акти складаються, підписуються зі сторони Охорони та надаються Замовнику до 5 числа місяця, наступного за звітним. Акт про надання послуг підписується Замовником протягом 2 робочих днів з дня його отримання. В разі відмови Замовника підписувати Акт про надання послуг, він вважається підписаним з моменту вручення його поштою Замовнику за адресою, вказаною в Договорі.
Відповідач зауважує на тому, що за адресою, вказаною у Договорі та у спосіб, зазначений в Договорі, Акт про надання послуг за лютий 2022р. не було надіслано, а у відповідності до відомостей електронного документа Акт про надання послуг з датою 28.02.2022р. підписаний електронним цифровим підписом позивачем лише 05.07.2022р., а відповідач дізнався про існування зазначеного документа лише отримавши його з позовом. В свою чергу, Акт про надання послуг, датований 31.03.2022р., підписано електронним цифровим підписом позивача 06.07.2022р.
На підставі зазначеного, відповідач дійшов висновку, що з його боку відсутнє порушення умов укладеного Договору щодо строків оплати послуг, а у позивача - право на стягнення пені.
Відповідач також просить суд врахувати, що він зареєстрований за адресою: 73000, Україна, м. Херсон, вул. Привокзальна, буд. 5. Фактичне розташування офісу відповідача, яке співпадає з юридичною адресою підприємства, всі виробничі потужності та адміністративні будівлі розташовані на території окупованих громад Каховського, Генічеського району Херсонської області - на території де ведуться воєнні (бойові) дії і які, по теперішній час, знаходяться в тимчасовій окупації збройними формуваннями Російської Федерації, що підтверджується Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022р. «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ», починаючи з 24.02.2022р. і по теперішній час, не має можливості здійснювати господарську діяльність. З березня 2022 року і по теперішній час на території підприємства відсутні інтернет, мобільний зв'язок від українських операторів. Забезпечення адміністративного процесу функціонування підприємства: використання комп'ютерного обладнання та документальної бази пов'язане з ризиком для життя працівників та посадових осіб. Основна частина первинних документів та комп'ютерного обладнання знаходилась в офісі в м. Таврійськ, вул. Промислова,13, які піддалися захопленню збройних формувань РФ. Продовження виробничої діяльності стало пов'язане з ризиком для життя і здоров'я посадових осіб та працівників, представники збройних формувань Російської Федерації проводили обшук як в офісі підприємства, так і в домівках посадових осіб, шукаючи статутні документи, печатки і доступ до програмного забезпечення.
У зв'язку із вказаними обставинами відповідач наказами від 31.03.2022р. №85 та від 20.05.2022р. №89 призупинив дії трудового договору майже з усіма співробітниками підприємства.
Розглянув матеріали справи, суд встановив, що 06.06.2018р. між Управлінням поліції з охорони фізичної безпеки в м. Києві (Охорона) та ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» (Замовник) укладено Договір № 35-Д/2018 про забезпечення охорони фізичної особи підрозділами поліції охорони, відповідно до п.1.1. якого Охорона здійснює забезпечення охорони (особистої безпеки) Голови правління ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» Сегаля Іллі Самійловича (Особа), а Замовник зобов'язаний оплатити надані послуги.
Згідно п.1.2 Договору за цим договором Охорона бере на себе зобов'язання забезпечити охорону (особисту безпеку) Особи у період здійснення заходів безпеки щодо неї у частині: а) захисту тілесної неушкодженості Особи від протиправних посягань; б) забезпечення свободи її очевидних не протиправних дій; в) безпеки у місці перебування Особи та за маршрутом її пересування, шляхом безпосереднього застосування працівниками Охорони заходів спрямованих на відвернення і припинення злочинів та інших правопорушень проти Особи.
Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Отже, між сторонами склалися правовідносини щодо надання послуг.
Згідно розділу 14 Договору Договір укладається терміном на 1 місяць та набуває чинності з моменту його підписання сторонами та виставлення службового наряду Охорони (Акт про виставлення службового наряду Охорони, додаток 5 Договору).
Розірвання договору раніше строку, на який він укладений, може проводитись за згодою сторін, а також в односторонньому порядку у випадках, передбачених цим договором. При відмові від здійснення заходів безпеки зацікавлена сторона повинна попередити про це іншу за 10 днів.
Якщо за 10 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах на той же строк без обмежень кількості пролонгацій.
Матеріали справи не містять доказів припинення, розірвання або визнання недійсним Договору, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що він є обов'язковим до виконання його сторонами.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У ст. 175 Господарського кодексу України законодавець зазначив, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, з моменту укладення Договору у сторін виникли певні зобов'язання.
Відповідно до п.1.3. Договору Обсяг та вид заходів безпеки визначається за згодою сторін, виходячи з принципу надійності і економічності.
Згідно п.3.2.-3.3. Договору період виконання заходів безпеки щодо Особи розпочинається з моменту початку особистого здійснення працівниками Охорони заходів по безпосередньому забезпеченню особистої безпеки Особи і триває до моменту їх закінчення.
Постійною умовою початку (моментом початку) періоду виконання заходів безпеки щодо Особи є момент безпосереднього прийняття Особи під охорону.
Відповідно до п.3.4. Договору постійною умовою закінчення періоду виконання заходів безпеки щодо Особи є доставка Особи до місця мешкання або її письмове повідомлення одному з членів наряду про непотрібність охорони із зазначенням часу і місця її видачі.
Відповідно до п.2.1. Договору ціна послуг охорони за цим Договором є договірною і визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни за годину охорони згідно з додатком №2 до Договору; кількість годин охорони згідно з дислокацією об'єкта охорони (додаток №3 до Договору).
Згідно Додатка №2 до Договору договірна ціна за здійснення заходів охорони, виходячи з розрахунку 132 грн (у т.ч. ПДВ) за одну годину роботи кожного співробітника Управління поліції з охорони фізичної безпеки у м. Києві, задіяного на виконання умов Договору.
Остаточний розрахунок у разі фактичного перевищення робочого часу працівників Охорони понад передбачений договором проводиться протягом 06 (п'яти) банківських днів від дня підписання сторонами акта виконаних робіт з розрахунку 132 грн за годину охорони.
Згідно п.2.6. Договору оплата Замовником за виконання заходів охорони Особи згідно з цим Договором здійснюється в національній валюті, на умовах попередньої оплати, у вигляді внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок Охорони у розмірі 100% від суми вартості послуг охорони, визначеної згідно з дислокацією об'єкта охорони (додаток №3 до Договору) та протоколом узгодження договірної ціни (додаток №2 до Договору). Остаточний розрахунок проводиться протягом 06 (п'яти) банківських днів від дня підписання сторонами акту виконаних робіт.
Відповідно до п.2.7. Договору датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Охорони.
Пунктом 2.8.Договору встановлено, що підписанням додаткової угоди до цього Договору сторони погоджують відшкодування Замовником Охороні витрат на: а) харчування, забезпечення проїзду та проживання особового складу наряду Охорони при виконанні ними своїх обов'язків поза місцем дислокації підрозділу; б) забезпечення наряду Охорони проїзними документами при користуванні засобами громадського транспорту під час здійснення заходів охорони Особи.
Згідно п. 2.9. Договору здійснення заходів охорони Особи поза визначеного Договором періоду оплачується Замовником у повному обсязі за кожну годину надання послуг охорони понад встановлений договором час.
У разі суттєвого збільшення вартості договору внаслідок прийняття Охороною рішення щодо зміни маршруту пересування Особи, інших обґрунтованих змін у здійсненні заходів безпеки, що викликало додаткові витрати через збільшення строку виконання обов'язків за договором, сторони на підставі вмотивованого подання Охорони розглядають питання про розмір відшкодувань цих витрат за взаємною згодою.
Відповідно до п.2.10. Договору оплата витрат, вказаних у п.п. 2.8., 2.9. цього розділу, здійснюється Замовником на підставі акта виконаних робіт.
Пунктом 2.11. Договору визначено, що акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця і по закінченню дії Договору. Підписаний сторонами акт про надання послуг є підтвердженням надання послуг Охороною Замовнику. Акти складаються, підписуються зі сторони Охорони та надаються Замовнику до 5 числа місяця, наступного за звітнім. Акт про надання послуг підписується замовником протягом 2 робочих днів з дня його отримання. В разі відмови Замовника, підписувати Акт про надання послуг, він вважається підписаним з моменту вручення його поштою Заявнику, за адресою вказаною в Договорі.
Згідно п.15.1. Договору усі повідомлення, зроблені сторонами одна одній у зв'язку з цим договором, повинні бути здійснені у письмовій формі і вважаються поданими належним чином, якщо вони направлені листом з повідомленням про одержання його адресатом, телеграфом, засобами факсимільного зв'язку, або доставлені і вручені особисто за вказаними юридичними адресами сторін.
Адресою Замовника є: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Привокзальна, буд. 5.
Згідно Додатку №5 до Договору сторони склали акт про те, що з 09:00 год 10.06.2018р. Управління поліції з охорони фізичної безпеки в м. Києві виставляє службовий наряд Охорони у кількості 2 працівників, що здійснюватиме заходи по забезпеченню охорони (особистої безпеки) Особи.
До матеріалів справи позивачем додано Акт №00000047 прийому-здачі наданих послуг за січень 2022р. від 31.01.2022р., підписаний та скріплений печатками обох сторін за Договором, що, в свою чергу, свідчить про погодження ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» з обсягом та вартістю наданих у січні 2022р. послуг на загальну суму 63 840 грн.
З матеріалів справи вбачається, що Акт №000000171 прийому-здачі наданих послуг за лютий 2022р. від 28.02.2022р. підписано та скріплено печатками сторін без зауважень, а саме: позивачем - 05.07.2022р., відповідачем - 06.07.2022р., у зв'язку з чим суд вважає, що послуги на загальну суму 97 440 грн були прийняті ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ».
Акт №000000321 прийому-здачі наданих послуг за березень 2022р. від 31.03.2022р. направлено відповідачу 06.07.2022р., електронної печатки та підпису уповноваженої особи ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» вказаний акт не містить.
Досліджуючи зміст Акта №0000003211 судом встановлено, що позивачем розраховано вартість послуг з охорони у кількості 716 годин по 210 грн/год, тоді як відповідно до Додатка №2 до Договору вартість послуг з охорони становить 132 грн/год.
Крім того, згідно Додатка №3 до Договору послуги з охорони надаються у робочі, перед вихідні, вихідні, передсвяткові та святкові дні двома співробітниками поліції по 8 годин кожного дня.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів залучення додаткових співробітників поліції або погодження відповідачем суттєвого збільшення вартості послуг у березні 2022р., у зв'язку з чим, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, визнання відповідачем факту надання послуг у березні 2022р. та те, що кількість днів у березні 2022р. становить 31 день, на думку суду, доведена вартість послуг з охорони у березні 2022р. становить 32 736 грн (31 х 8год х 132грн/год).
Щодо послуг з охорони, наданих у липні 2022р. суд зазначає, що в матеріалах справи наявний Акт №00001024 прийому-передачі наданих послуг від 31.07.2022р. підписаний та скріплений печатками обох сторін за Договором, що, в свою чергу, свідчить про погодження ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» з обсягом та вартістю наданих у липні 2022р. послуг на загальну суму 16 800 грн.
Суд звертає увагу відповідача на те, що дійсно, акти №0000003211, №000000171 не було направлено на поштову адресу відповідача, зазначену в Договорі, однак, вказані первинні документи в електронній формі, які суд приймає в якості належних доказів, були направлені відповідачу у законний спосіб.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.
За приписами ст.7 вказаного Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Суд також зауважує на тому, що відповідач, підписуючи Акти №000000047, №000000171 та №00001024, погодився з вартістю та обсягом наданих йому послуг, у зв'язку з чим суд відхиляє доводи відповідача про невірне визначення погодинної вартості послуг з охорони та тривалості надання послуг.
Отже, позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження надання ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» послуг з охорони за період з січня 2022р. по липень 2022р. на загальну суму 210 816 грн.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що у період з січня 2022р. по липень 2022р. на виконання Договору відповідачем сплачено 221 760 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №13 від 05.01.2022р. на суму 63 840 грн, №1000000893 від 10.02.2022р. на суму 67 200 грн; №5000000120 від 26.07.2022р. на суму 73920 грн, №62828533 від 26.08.2022р. на суму 16 800 грн. та не заперечується позивачем у справі.
Отже, за підрахунками суду, у ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» відсутня заборгованість за послуги з охорони за спірний період, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення ПрАТ «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» заборгованості у розмірі 106 680 грн.
Враховуючи відмову у задоволенні основної позовної вимоги щодо стягнення заборгованості, відсутні підстави для задоволення похідної вимоги про стягнення пені у розмірі 29 127 грн 29 коп.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Судові витрати покласти на позивача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві до Приватного акціонерного товариства «ФРІДОМ ФАРМ ІНТЕРНЕШНЛ» про стягнення заборгованості у розмірі 106 680 грн та пені у розмірі 29 127 грн 29 коп. - відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено в нарадчій кімнаті 07.03.2023р.
Суддя Н.В. Рога