_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________РІШЕННЯ
"06" березня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2463/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Арнаутова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Керівника Чорноморської окружної прокуратури (вул. В.Шума, 9/102Н, м.Чорноморськ, Одеська обл., 68000) в інтересах держави в особі 1) Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (просп. Миру, буд. 33, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003) та 2) Відділу комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (просп. Миру, буд. 33, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" (вул. Пушкінська, буд. 2А, м. Харків, Харківська обл., 61057)
про стягнення 409 006,85 грн
за участю представників сторін:
від прокурора: Кавун А.В. - прокурор
від позивача 1: не з'явився
від позивача 2: не з'явився
від відповідача: не з'явився
1. Короткий зміст позовних вимог Керівника Чорноморської окружної прокуратури.
23.09.2022 Керівник Чорноморської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та Відділу комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС", в якій просить суд стягнути з відповідача безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти у сумі 409 006,85 грн та витрати на сплату судового збору.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.09.2022 позовну заяву Керівника Чорноморської окружної прокуратури за вх.№2551/22 від 23.09.2022 залишено без руху, встановлено прокурору десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення належних кодів ЄДРПОУ позивачів.
Ухвала від 28.09.2022 була надіслана на електронну адресу прокуратури, вказану у позовній заяві.
29.09.2022 до суду від прокуратури надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої прокурор на виконання вимог вищевказаної ухвали суду недоліки позовної заяви усунув.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.10.2022 відкрито провадження у справі №916/2463/22 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
28.10.2022 до канцелярії суду від позивача-2 надійшли пояснення (т.1 а.с.136-137) та клопотання про розгляд справи без участі останнього.
Протокольною ухвалою від 30.11.2022 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.
Протокольною ухвалою від 21.12.2022 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу №916/2463/22 до розгляду по суті у судовому засіданні.
12.01.2023 до суду від позивача 1 надійшли пояснення (т.2 а.с.8-9), в яких останній також просив суд розглядати справи без участі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.
17.01.2023 до суду від прокуратури надійшла заява про долучення доказів разом з платіжними дорученнями та актами приймання-передачі (т.2 а.с.17-36), строк на подання яких судом було поновлено та заяву разом з доказами залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 01.03.2023 прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Позивачі у судове засідання не з'явились, в матеріалах справи наявні клопотання про розгляд справи без участі представників позивачів.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомляв, відзиву на позов не подавав. Про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал до електронного кабінету (електронний суд), що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставки електронного листа, а також шляхом надсилання процесуальних документів на юридичну адресу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За таких обставин, зважаючи на обставину повернення до суду процесуальних документів, направлених на юридичну адресу з відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою", суд зазначає про виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом відповідної процесуальної дії.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Керівника Чорноморської окружної прокуратури.
Відділом комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради укладено договір із ТОВ "АС" №1072(20)Е/9 від 11.02.2020 про постачання електричної енергії споживачу на суму 2 651 999 грн, предметом якого є електрична енергія, ДК 021:2015 під кодом: 09310000-5 «електрична енергія», за ціною 1,75862 грн з урахуванням ПДВ за 1 кВт*год, за обсяг електричної енергії: 1 508 000 кВт*год, загальною вартістю 2 651 999 грн. Згідно заяви-приєднання до договору початок постачання електричної енергії здійснюється з 01.03.2020.
У подальшому до договору укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни.
Додаткові угоди до договору №1072(20)Е/9 від 11.02.2020 суперечать вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", а тому є нікчемними з наступних підстав:
- додаткові угоди №1 та №2 укладено на підставі експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати, які не встановлюють наявності факту коливання ціни на електричну енергію; у висновку зазначено, що він має довідковий характер;
- в умовах додаткової угоди № 3 від 10.08.2020 відсутнє належне обґрунтування необхідності внесення змін до договору №1072(20)Е/9 від 11.02.2020, відсутнє посилання на документ, який підтверджував факт коливання ціни товару на ринку;
- означеними додатковими угодами сторонами підвищено ціну на електричну енергію на 24,3 %;
- при укладанні додаткових угод постачальник в порушення п.13.2. договору не повідомив споживача про підвищення ціни за 20 днів;
- за період з березня по грудень 2020 року мало місце як збільшення, так і зменшення цін на електричну енергію, однак сторонами договору не ініціювалось укладання додаткових угод про зменшення ціни за одиницю товару.
- Оскільки правові підстави для зміни ціни одиниці товарів за договором у відповідності до укладених додаткових угод відсутні, додаткові угоди № 1 від 25.03.2020, № 2 від 21.04.2020, № 3 від 10.08.2020 є такими, що суперечать чинному на момент укладання додаткових угод законодавству, а тому в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України є нікчемними, а надміру сплачені кошти у сумі 409 006,85 грн, відповідно до положень ст. 670 ЦК України підлягають поверненню.
3.2. Доводи Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.
Додаткові угоди укладено за наявності підстав та з урахуванням принципів закону України "Про публічні закупівлі". Додаткову угоду № 1 від 25.03.2020 до договору UA-2020-01-03-000117-6 укладено з урахуванням довідки (висновку) Черкаської торгово-промислової палати № 0-200/02 від 12.03.2020. Додаткову угоду №2 від 21.04.2020 до договору UA-2020-01-03-000117-6 укладено з урахуванням довідки (висновку) Черкаської торгово-промислової палати № 0-257 від 03.04.2020.
Додаткові угоди укладались з урахуванням роз'яснень Міністерства економіки України, згідно яких коли сторони укладають додаткову угоду вперше, то зміну ціни в межах 10% відраховують від ціни, зазначеної у первинному договорі. У послідуючих додаткових угодах 10% зміну ціни відраховують від ціни з урахуванням змін, внесених попередніми додатковими угодами.
3.3. Доводи Відділу комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.
Додаткові угоди укладено за наявності підстав та з урахуванням принципів закону України «Про публічні закупівлі». Додаткову угоду № 1 від 25.03.2020 до договору UA-2020-01-03-000117-6 укладено з урахуванням довідки Черкаської торгово-промислової палати № 0-200/02 від 12.03.2020. Додаткову угоду №2 від 21.04.2020 до договору UA-2020-01-03-000117-6 укладено з урахуванням довідки Черкаської торгово-промислової палати № 0-257 від 03.04.2020.
Додаткові угоди укладались згідно до п.2 ч.5 ст.41 вказаного Закону та урахуванням роз'яснень Міністерства економіки України, згідно яких коли сторони укладають додаткову угоду вперше, то зміну ціни в межах 10% відраховують від ціни, зазначеної у первинному договорі. У послідуючих додаткових угодах 10% зміну ціни відраховують від ціни з урахуванням змін, внесених попередніми додатковими угодами.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
4.1. Щодо проведення процедури закупівлі.
Як встановлено з матеріалів справи (т.1 а.с.22-27), 03.01.2020 на електронному майданчику Prozorro Відділом комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-01-03-000117-b (Електрична енергія), обсяг електричної енергії 1 508 000 кВт*год з очікуваною вартістю 3 100 000 UAH з ПДВ.
У вказаній процедурі закупівлі свої тендерні пропозиції подано трьома учасниками: 1) ТОВ "АС", 2) ТОВ "Сервіс Групп ЛТД", 3) ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія".
23.01.2020 за результатами проведеної процедури закупівлі, переможцем визнано ТОВ "АС" з пропозицією 2 651 999 грн з ПДВ.
Того ж дня Відділом комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з ТОВ "АС".
4.2. Щодо умов договору.
11.02.2020 між Відділом комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АС" (Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 1072(20) Е/9 (т.1 а.с.33-40), відповідно до п. 2.1. якого Постачальник продає (ДК 021:2015 «09310000-5 Електрична енергія») Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. КПКВК 1216030/КЕКВ 2273 Кількість - 1 508 000 кВт./год.
Пунктом 2.3. договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
За умовами п. 5.1. договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційно пропозицією, яка с додатком 2 до цього договору. Ціна 1 кВт*год електричної енергії, станом на дату укладання цього договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 1,75862 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 1,46552 грн, податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,29310 грн.
Відповідно до п. 5.2. договору загальна вартість цього договору становить 2 209 999,17 грн, крім того ПДВ - 441 999,83 грн, разом з ПДВ - 2 651 999 грн.
Згідно п. 5.3. договору зміна ціни за одиницю електричної енергії може відбуватися відповідно до умов ст. 36 Закону України «Про публічний закупівлі" за умови, що зазначені зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Пунктом 5.17. договору сторони передбачили, що якщо протягом строку дії цього договору на підставі рішень суб'єктів владних повноважень буде змінено порядок державного регулювання цини на предмет закупівлі, збільшено тарифи на послуги, або затверджено нові тарифи, внаслідок чого виконання зобов'язань на умовах встановлених цим договором, неминуче призведе до збитків Постачальника внаслідок заниження ціни предмета закупівлі по відношенню до економічно обґрунтованої ціни, сторони можуть переглянути умови цього договору щодо ціни непоставленого предмета закупівлі з метою приведення її до економічно обґрунтованого рівня.
У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право звернутися до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицію щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП «Держзовнішінформ», біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч.6 ст.67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 р. №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oreе.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Водночас, перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих документів не є вичерпним (п.5.18. договору).
Відповідно до п. 13.1. договору останній укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, які обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника та діє до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення, будь-які зміни або доповнення до цього договору вносяться виключно у письмовій формі шляхом укладання додаткових угод.
Згідно п. 13.2. договору Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.
Пунктом 13.8. договору сторони передбачили, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі та можуть коригуватися в випадках, передбачених ст.36 ЗУ "Про публічні закупівлі".
11.02.2020 Відділом комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (т.1 а.с.41-43), в якій визначено момент початку постачання електричної енергії - з 01.03.2020.
Крім того, 11.02.2020 між сторонами договору також було підписано комерційну пропозицію №5 (т.1 а.с.47-51), пунктом 13 якої сторони також погодили порядок зміни ціни, який дублює процедуру, вказану у договорі.
4.3. Щодо додаткових угод та підстав їх укладення.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами до договору від 11.02.2020 укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни:
- №1 від 25.03.2020 (т.1 а.с.52-53), на підставі якої з 03.03.2020 підвищено ціну на електричну енергію до 1,93272 грн за 1 кВт*год (підвищення відбулось на 9,9 відсотків). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1 373 133,653 кВт*год, загальною вартістю 2 651 999 грн.
Пунктом 4 названої угоди сторони погодили, що додаткова угода набуває чинності з моменту підписання, у відповідності до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами в частині постачання електроенергії з 03.03.2020 і діє до 31.12.2020 та є невід'ємною частиною договору.
В преамбулі додаткової угоди сторонами в якості підстав для внесення змін зазначено експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-200/02 від 12.03.2020 (т.1 а.с.93), згідно якого зміна середньозваженої ціни електричної енергії за 10 днів березня (01-10 березня) 2020 року (середньозважена ціна 1 376,55 грн/МВт.год) відносно 10 днів лютого (1 декада лютого) 2020 року (середньозважена ціна 1229,21 грн) згідно інформації ДП "Оператор ринку" становить +11,99%;
- №2 від 21.04.2020 (т.1 а.с.56-58), на підставі якої з 01.04.2020 підвищено ціну на електричну енергії до 2,0838 грн за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1 284 207,821 кВт*год.
Пунктом 4 названої угоди сторони погодили, що додаткова угода набуває чинності з моменту підписання, у відповідності до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами в частині постачання електроенергії з 01.04.2020 і діє до 31.12.2020 та є невід'ємною частиною договору.
В преамбулі додаткової угоди сторонами в якості підстав для внесення змін зазначено експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-257 від 03.04.2020 (т.1 а.с.94), згідно якого зміна середньозваженої ціни на РДН ОЕС з 1 по 10.03.2020 та середньозваженої ціни на РДН ОЕС з 11 по 20 березня 2020 р. становить +2,22 %, згідно інформації ДП «Оператор ринку» по результатам торгів; зміна середньозваженої ціни на РДН ОЕС 3 11 по 20 березня 2020 р. та середньозваженої ціни на РДН, ОЕС 3 21 по 31 березня становить +5,48 %, згідно інформації ДП «Оператор ринку» по результатам торгів; зміна середньозваженої ціни на РДН, ОЕС з 1 по 10 березня 2020 р. та середньозваженої ціни на РДН ОЕС з 21 по 31 березня згідно інформації ДП «Оператор ринку» по результатам торгів, становить +7,82 %;
Із змісту експертного висновку №0-257 від 03.04.2020 (т.1 а.с.94) вбачається, що середньозважені ціни на РДН ОЕС з 01 по 10 березня 2020 року становлять 1 327,93 грн, з 11 по 20 березня 2020 - 1 357,36 грн, з 21 по 31 березня 2020 становить 1 431,77 грн.
- №3 від 10.08.2020 (т.1 а.с.60-62), на підставі якої з 01.08.2020 підвищено ціну на електричну енергії до 2,1856 грн за 1 кВт*год з ПДВ.
Пунктом 4 названої угоди сторони погодили, що додаткова угода набуває чинності з моменту підписання, у відповідності до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами в частині постачання електроенергії з 01.08.2020 та є невід'ємною частиною договору.
У пункті 1 додаткової угоди сторони визначили, що зміни внесено з урахуванням постанови НКРЕКП від 11.07.2020 №1329 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 №2668", згідно якої тариф на послуги з передачі електричної енергії з 01.08.2020 встановлено на рівні 240,23 грн/МВт*год (без ПДВ).
Крім того між Відділом комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та ТОВ "АС" також було укладено додаткову угоду №4 від 18.12.2020 (т.1 а.с.64), якою з огляду на фактичні видатки на оплату за спожиту електричну енергію визначено кількість електричної енергії, що постачається за договором, на рівні 1 158 753 кВт./год, а також змінено загальну вартість договору, яка становить 2 446 813,05 грн з ПДВ.
4.4. Щодо виконання договору.
На виконання умов договору між Відділом комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та ТОВ "АС" було підписано акти приймання-передачі електричної енергії (т.1 а.с.27-35) на загальну суму 2 446 813,05 грн, загальний обсяг поставлено електричної енергії становить 1 158,753 МВт*год.
Відділом комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області означені акти було в повному обсязі оплачено, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями (т.2 а.с.18-26).
5. Позиція суду.
5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Так при зверненні до суду з відповідним позовом прокурором зазначено позивачами Чорноморську міську раду Одеського району Одеської області та Відділ комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.
Відповідно до положення про Відділ комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (т.1 а.с.100-102), відділ, який є стороною оспорюваних правочинів, створено Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області, є її виконавчим органом, підзвітним та підконтрольним їй. Пунктом 6 Положення встановлено, що Відділ утримується за рахунок коштів міського бюджету.
Заявляючи позов в інтересах Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, прокурор зазначає, що остання виступає в якості суб'єкта владних повноважень, приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяній державі.
Також прокурор вказує на те, що зазначені у позові порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.
Прокурор акцентує увагу на тому, що згідно умов закупівлі розрахунок з виконавцем робіт за закупівлею здійснюватиметься в межах виділених бюджетних призначень.
Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (пункт 7. 23). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 914/225/18.
Матеріалами справи підтверджено обставину звернення прокурора до позивачів з повідомленнями про порушення законодавства під час виконання договору №1072(20)Е/9 від 11.02.2020 (т.1 а.с.68-72, 75-79), у відповідь на які позивачі зазначили про відсутність жодних порушень.
Матеріалами справи також підтверджується, що Прокуратура звернулася до позивачів із повідомленням №63-4715 ВИХ-22 від 21.09.2022 (т.1 а.с.113) та №63-4716ВИХ-22 від 21.09.2022 в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із позовом про визнання додаткових угод недійсними та повернення безпідставно сплачених коштів.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави, а наявність або відсутність порушених прав позивачів має встановлюватися судом під час розгляду справи по суті.
5.2. Щодо законодавства, що регулює питання можливості внесення змін до договору про закупівлю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" від 19.09.2019 №114-IX внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідні зміни набрали чинності 19.04.2020.
В той же час спірний договір сторонами укладено 11.02.2020, тобто до моменту набрання законної сили нової редакції Закону Украйни "Про публічні закупівлі".
До прийняття закону від 19.09.2019, питання щодо можливості внесення змін до договору про закупівлю було врегульовано Законом України "Про публічні закупівлі" в редакції до 19.04.2020 у ст. 36 "Основні вимоги до договору про закупівлю", згідно до ч.4 якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Оскільки укладання додаткових угод припало на період дії обох редакції Закону України "Про публічні закупівлі", суд звертається до положень ч.6 Розділу Х Прикінцевих положень Закону України "Про публічні закупівлі", що викладені в Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" №114-IX, згідно яких договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
Враховуючи наведені положення Закону, до спірних додаткових угод підлягає застосуванню редакція Закону України "Про публічні закупівлі", що діяла на момент укладання договору.
5.3. Щодо обґрунтованості вимог по суті.
5.3.1. Щодо додаткової угоди №1.
Як встановлено судом, внаслідок підписання Споживачем та Постачальником угоди №1 від 25.03.2020, з 03.03.2020 підвищено ціну на електричну енергію до 1,93272 грн за 1 кВт*год (підвищення відбулось на 9,9 відсотків). Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1 373 133,653 кВт*год, загальною вартістю 2 651 999 грн.
За таких обставин, розмір зміни ціни за додатковою угодою №1 не суперечить вимогам ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі".
Водночас, з урахуванням положень закону щодо можливості зміни ціни виключно у разі коливання ціни такого товару на ринку, дослідженню та встановленню підлягає наявність факту такого коливання.
За висновком суду відповідачем, як при укладенні додаткової угоди №1 в частині підвищення ціни, так і під час судового розгляду не обґрунтовано, чому підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, відсутні докази того, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Так, згідно експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № О-200/02 від 12.03.2020 (т.1 а.с.93), який було покладено в основу зміни ціни, зміна середньозваженої ціни електричної енергії за 10 днів березня (01-10 березня) 2020 року (середньозважена ціна 1 376,55 грн/МВт.год) відносно 10 днів лютого (1 декада лютого) 2020 року (середньозважена ціна 1229,21 грн) згідно інформації ДП "Оператор ринку" становить +11,99%.
Водночас, як встановлено судом з даних вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oreе.com.ua), станом на день подання відповідачем тендерної пропозиції (17.01.2020 року (дані вебсайту Prozorro,), середньозважена ціна електроенергії становила 1639.39 грн/МВт.год, що є вищим показником ніж ціна за березень, зазначена у експертному висновку від 12.03.2020.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд доходить висновку про невідповідність додаткової угоди №1 положенням ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі".
5.3.2. Щодо додаткової угоди №2.
Як встановлено судом, внаслідок підписання Споживачем та Постачальником угоди №2 від 21.04.2020 (т.1 а.с.56-58), з 01.04.2020 підвищено ціну на електричну енергію до 2,0838 грн за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 1 284 207,821 кВт*год.
З огляду на укладення такої угоди ціну за одиницю товару у порівнянні з первісною ціною, встановленою договором, збільшено на 18,5 відсотків.
Суд бере до уваги, що Верховним Судом, зокрема у постанові № 927/491/19 від 18.06.2021, зроблено правовий висновок, який є обов'язковим для суду за положеннями ст.236 ГПК України, про те, що Законом в редакції до 19.04.2020 встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону, зокрема, у разі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому в будь-якому випадку, незалежно від кількості додаткових угод, загальна сума збільшення не може перевищувати 10%.
Вказане є самостійною підставою для висновку про невідповідність додаткової угоди №2 положенням ст.36 Закону «Про публічні закупівлі».
Крім того, як встановлено судом, в преамбулі додаткової угоди сторонами в якості підстав для внесення змін зазначено експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-257 від 03.04.2020 (т.1 а.с.94), згідно якого зміна середньозваженої ціни на РДН ОЕС з 1 по 10.03.2020 та середньозваженої ціни на РДН ОЕС з 11 по 20 березня 2020 р. становить +2,22 %, згідно інформації ДП «Оператор ринку» по результатам торгів; зміна середньозваженої ціни на РДН ОЕС 3 11 по 20 березня 2020 р. та середньозваженої ціни на РДН, ОЕС 3 21 по 31 березня становить +5,48 %, згідно інформації ДП «Оператор ринку» по результатам торгів; зміна середньозваженої ціни на РДН, ОЕС з 1 по 10 березня 2020 р. та середньозваженої ціни на РДН ОЕС з 21 по 31 березня згідно інформації ДП «Оператор ринку» по результатам торгів, становить +7,82 %;
Із змісту експертного висновку №0-257 від 03.04.2020 (т.1 а.с.94) вбачається, що середньозважені ціни на РДН ОЕС з 01 по 10 березня 2020 року становлять 1 327,93 грн, з 11 по 20 березня 2020 - 1 357,36 грн, з 21 по 31 березня 2020 становить 1 431,77 грн.
При цьому, як вже було зазначено судом у п.5.3.1 рішення, середньозважена ціна електроенергії станом на день подання відповідачем тендерної пропозиції становила 1639.39 грн/МВт.год, що є вищим показником ніж ціна за третю декаду березня, зазначена у експертному висновку від 3.04.2020.
Більш того означена у вказаному висновку середньозважена ціна за 10 днів березня 2020 року суттєво відрізняється та є меншою ніж наведена у висновку №0-200/02 за той же період, що свідчить про частково подвійне збільшення ціни за електричну енергію в рамках додаткової угоди №2.
Вказане також дозволяє зробити висновок про відсутність обґрунтованих підстав для внесення змін до договору.
5.3.3. Щодо додаткової угоди №3.
Як встановлено судом, внаслідок підписання Споживачем та Постачальником угоди №3 від 10.08.2020 (т.1 а.с.60-62), з 01.08.2020 підвищено ціну на електричну енергію до 2,1856 грн за 1 кВт*год з ПДВ.
Пунктом 4 названої угоди сторони погодили, що додаткова угода набуває чинності з моменту підписання, у відповідності до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами в частині постачання електроенергії з 01.08.2020 та є невід'ємною частиною договору.
У пункті 1 додаткової угоди сторони визначили, що зміни внесено з урахуванням постанови НКРЕКП від 11.07.2020 №1329 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 №2668", згідно якої тариф на послуги з передачі електричної енергії з 01.08.2020 встановлено на рівні 240,23 грн/МВт*год (без ПДВ).
Оцінюючи правомірність вказаної угоди, суд зазначає, що, сама по собі зміна ціни на 0,084 грн. за КВт внаслідок зміни тарифу з 155,40 грн/МВт*год до 240,23 грн/МВт*год є обґрунтованою, проте, враховуючи висновки суду щодо неправомірності додаткових угод №1,2, внаслідок укладення додаткової угоди №3 ціна за 1 кВт*год збільшилась з 1,75862 до 2,1856 грн, тобто на 24,3%, що значно перевищує обумовлений Законом розмір можливого збільшення ціни за одиницю товару.
5.3.4. Щодо добросовісності поведінки сторін.
Суд зауважує, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).
Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.
Метою регулювання, передбаченого статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Посилання позивачів на роз'яснення Міністерства економіки України від 23.11.2021 в даному випадку не є релевантними, оскільки стосуються нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі", що набрала чинності після 19.04.2020.
Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону "Про публічні закупівлі".
Суд зазначає, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою.
5.3.5 Щодо стягнення суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.
Враховуючи наведене у сукупності, суд зазначає про нікчемність додаткових угод №1-3, які відповідно не породжують жодних правових наслідків для сторін, а отже правовідносини між сторонами регулюються договором від 11.02.2020 та додатковою угодою №4 від 18.12.2020.
Відповідно до абз.1 ст.216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У зв'язку з цим, а також з огляду на зменшення сторонами додатковою угодою №4 обсягу електричної енергії, що має бути поставлена за договором, вартість електричної енергії, поставленої відповідачем обсягом 1 158 753 кВт./год., підлягає обрахуванню відповідно до ціни, встановленої у Договорі (1,75862 грн за 1 кВт./год., в т. ч. ПДВ).
Таким чином, враховуючи обумовлений сторонами у додатковій угоді №4 обсяг електричної енергії - 1 158,753 МВт*год, загальна сума, що підлягає сплаті за поставлену електричну енергію становить 2 037 806,20 грн, тоді як споживачем фактично сплачено 2 446 813,05 грн.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2 грошових коштів у сумі 409 006,85 грн, прокурор посилається на положення ст.670 ЦК України.
Водночас суд не погоджується з такими доводами прокуратури, та зазначає, що оскільки фактично недопостачання електричної енергії в даному випадку з урахуванням визначення у додатковій угоді №4 обсягу електричної енергії на рівні 1 158,753 МВт*год було відсутнє, застосування ч.1 ст. 670 ЦК України в даному випадку є неможливим.
В той же час суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду сформувала висновки про те, що у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Активна роль суду в процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19)
Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначав, що ст.1212 ЦК регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Оскільки спірні Додаткові угоди є нікчемними, відтак, підстава для оплати природного газу за більшою ціною, ніж обумовлена договором, відсутня, це покладає на відповідача обов'язок з повернення позивачу 2 грошових коштів у сумі 409 006,85 грн як безпідставно набутого майна, з огляду на що вимоги прокуратури підлягають задоволенню.
6. Щодо судових витрат.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" (вул. Пушкінська, буд. 2А, м. Харків, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 31915956) на користь Відділу комунального господарства та благоустрою Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (просп. Миру, буд. 33, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003, код ЄДРПОУ 04057043) надмірно сплачені кошти у сумі 409 006 /чотириста дев'ять тисяч шість/ грн 85 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" (вул. Пушкінська, буд. 2А, м. Харків, Харківська обл., 61057, код ЄДРПОУ 31915956) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у сумі 6 135 /шість тисяч сто тридцять п'ять/ грн 10 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 07 березня 2023 р.
Суддя Ю.М. Щавинська