ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.03.2023Справа № 910/3204/23
Суддя Сівакова В.В. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрика України" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг" 126.945,70 грн,
01.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрика України" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг" 126.945,70 грн заборгованості за договором про участь у балансуючій групі № БГ21/0807-1 від 08.07.2021.
Дослідивши подану заяву, господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи для розгляду в межах справи Господарського суду міста Києва № 910/15184/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг" з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 відкрито провадження у справі № 910/15184/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг" (01001, м. Київ, вул. Паторжинського, 3, офіс 2, код 43275225), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг", призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого; призначено попереднє засідання суду та вирішено інші процедурні питання.
Положеннями ст. 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Визначене Конвенцією поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Суди повинні керуватися принципом визначеності і не допускати наявності проваджень, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета судами різних юрисдикцій.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Частина друга ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника.
Таким чином, розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 (провадження №12-160гс19).
Кодекс України з процедур банкрутства передбачає особливості розгляду справ про банкрутство, ч. 2 ст. 7 названого Кодексу визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника, як сторони у такому спорі, в межах справи про банкрутство. В такий спосіб законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Таким чином, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18).
Суд враховує, що виходячи з диспозиції статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, участь боржника у спорі саме як сторони (позивача, відповідача) передбачає, що у будь якому випадку за результатами розгляду спору настають правові наслідки для боржника (набуття, припинення, зміна прав чи обов'язків).
Відтак, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг" є боржником у поданій заяві про видачу судового наказу за вимогою про стягнення у справі № 910/3204/23 і саме до останнього заявником пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 126.945,70 грн, суд дійшов висновку, що дана заява повинна розглядатися в межах справи Господарського суду міста Києва № 910/15184/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг".
Відповідно до частини 5 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 5 ст. 152, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрика України" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг" 126.945,70 грн з доданими до неї матеріалами передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/15184/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг".
Ухвала набрала чинності 07.03.2023 Ухвала підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її підписання.
Суддя В.В. Сівакова