вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"01" березня 2023 р. Cправа № 902/718/22
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Глобі А.С.
за участю представників
позивача: Пахомов І.Ю., довіреність №979611 від 05.10.2021 (в режимі ВКЗ);
відповідача1: не з'явився,
відповідача2: Тюркін О.С., ордер серії ВН №185063 від 08.09.2022,
відповідача3: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяву представника позивача без номеру та дати (вхідний канцелярії суду №01-34/1542/23 від 16.02.2023) про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі:
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "ПІВДЕННИЙ" (вул. Краснова, 6/1, м. Одеса, 65059)
до: Приватного підприємства "БРІЗ -Д.Т." (вул. Сергія Зулінського, буд. 25, кв. 39, м. Вінниця, 21022)
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про солідарне стягнення 2832096,66 грн.
У провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/718/22 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "ПІВДЕННИЙ" до Приватного підприємства "БРІЗ-Д.Т.", до ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про солідарне стягнення 2832096,66 грн. заборгованості за кредитним договором.
08.02.2023 судом ухвалено рішення по справі, яким позов задоволено повністю.
У позовній заяві позивачем зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на правову допомогу в сумі 151 104,83 грн. Користуючись своїм правом, передбаченим ч.8 ст. 129 ГПК України, представник позивача у судовому засіданні 08.02.2023 зазначив, що докази остаточного розміру понесених судових витрат буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
16.02.2023 до суду надійшла заява представника позивача про відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 151 104,83 грн. з долученням доказів.
Ухвалою суду від 17.02.2023 призначено судове засідання з вирішення питання понесених позивачем судових витрат на правову допомогу у справі №902/718/22 на 01.03.2023.
22.02.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача від 21.02.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 22.02.2023 задоволено клопотання представника позивача б/н від 21.02.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon.
22.02.2023 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача від 22.02.2023 яким представник просить долучити до матеріалів справи зміни до акту прийому-передачі виконаних послуг та попереднього фіксування майбутніх витрат.
01.03.2023 до суду від представника відповідача2 надійшли письмові пояснення стосовно заяви позивача про понесені витрати на правову допомогу у справі 902/718/22, в яких останній проти задоволенні витрат заперечує та просить відмовити в її задоволенні в цілому.
На визначену судом дату в судове засідання 01.03.2023 з'явились представники відповідача2 та позивача, останній приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 151 104,83 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив що заявлені витрати не обґрунтовані належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.03.2023, судом проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення та повідомлено сторін, що повний текс додаткового рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, заяву представника позивача про понесенні судові витрати на правничу допомогу та пояснення представника відповідача2 стосовно заяви позивача про понесені судові витрати на правничу допомогу, зазначає наступне.
Відповідно до правил частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У своєму позові позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу складає: 5 000,00 грн - складання позовної заяви, 4 500,00 грн - участь в суді першої інстанції та 141 604,83 грн - гонорар за прийняття рішення на користь замовника 5% від суми вимог.
Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Користуючись своїм правом, передбаченим ч.8 ст. 129 ГПК України, представник позивача у судовому засіданні 08.02.2023 зазначив, що докази остаточного розміру понесених судових витрат буде подано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішення суду у даній справі ухвалено 08 лютого 2023, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу направлена засобами поштового зв'язку 13.02.2023 та надійшла до суду 16 лютого 2022.
У зв'язку з викладеним, представником позивача подано докази понесення витрат на правничу допомогу в строки визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Зокрема представником позивача подано до суду наступні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу:
Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було подано:
- копію Договору №1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018, укладений між Позивачем (Замовником) та Адвокатським об'єднанням «ЮРПРАЙМ» (Виконавцем).
- копію Додаткової угоди від 21 грудня 2022 року до Договору №1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018, укладеної між Позивачем (Замовником) та Адвокатським об'єднанням «ЮРПРАЙМ» (Виконавцем).
- копію Протоколу№1 засідання ради Адвокатського об'єднання «ЮРПРАЙМ» від 15.06.2018.
- копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Пахомова Ігоря Юрійовича.
- копію Довіреності №1129825 від 14.10.2022, виданої позивачем на ім'я адвоката Пахомова Ігоря Юрійовича терміном дії на один рік.
- оригінал Акту прийому - передачі виконаних послуг та попереднього фіксування майбутніх витрат від 30 січня 2023 року.
- копію Зміни до Акту прийому - передачі виконаних послуг та попереднього фіксування майбутніх витрат від 20 лютого 2023 року.
Крім того, представником позивача в судовому засіданні зачитано Додаток №1 до Договору №1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018, копія якого надійшла до суду після проголошення вступної та резолютивної частини додаткового рішення у даній справі.
Клопотання представника відповідача2 про відмову у задоволені понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, викладене в поясненнях від 01.03.2023 та обґрунтовано тим, що стороною позивача не доведено належним чином розумність, реальність та співмірність розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 151 104,83 грн. Зокрема зазначено, що Позивачем не надано жодного передбаченого договором Додатку до Договору про встановлення, визначення, погодження, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, між Позивачем (Замовником) та Адвокатським об'єднанням «ЮРПРАЙМ» (Виконавцем) об'єму послуг, оплати послуг і розміру витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі гонорару за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану із даною справою. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які без сумніву підтверджували що представник Позивача адвокат Пахомов Ігор Юрійовича діяв від імені Адвокатського об'єднання «ЮРПРАЙМ», яке йому доручило представляти інтереси Позивача у справі по Договору №1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018 року. На підтвердження повноважень як представника позивача адвоката Пахомова Ігоря Юрійовича, в матеріалах знаходиться лише довіреність видана безпосередньо Позивачем на ім'я адвоката Пахомова Ігоря Юрійовича, без будь-якої згадки про Адвокатське об'єднання «ЮРПРАЙМ», що підтверджує відсутність жодного документу в матеріалах справи який було видано на підтвердження надання Адвокатським об'єднанням «ЮРПРАЙМ» повноважень адвокату Пахомову Ігорю Юрійовичи на підставі умов Договору №1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018 року.
Також представником відповідача2, зазначено, що суми в Акті приймання - передачі виконаних послуг та попереднього фіксування майбутніх витрат від 30 січня 2023 року, який наданий заявником, визначені без врахування умов Договору №1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018 року, а сама вартість послуг зазначена в Акті не відповідає умовам договору та зазначена без детального опису робіт (наданих послуг) зазначення дати і часу, витраченого адвокатом на виконання професійної правничої допомоги.
Враховуючи вищевикладене, на думку представника відповідача2 необхідно критично оцінювати понесення позивачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 151 104,83 грн. у справі №902/718/22, оскільки витрати в цій частині не ґрунтуються на договорі, без доказів надання послуг Адвокатським об'єднанням «ЮРПРАЙМ», а тому задоволенню не підлягають.
Суд розглянувши наявні в матеріалах справи докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу та пояснення відповідача2 в яких останній просить відмови в задоволенні заяви про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу дійшов наступних висновків.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 59 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду Договір №1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018, укладений між Акціонерним банком "ПІВДЕННИЙ" - Позивач (в договорі Замовник) та Адвокатським об'єднанням «ЮРПРАЙМ» - адвокатське об'єднання (в договорі Виконавець).
Пунктом 1.1 цього договору встановлено, що Замовник уповноважив адвокатське об'єднання на представництво його законних прав та інтересів, надавши адвокатському об'єднанню в повному обсязі без винятків та обмежень права.
Розділами 2 да 3 цього договору визначено обов'язки Виконавця та Замовника.
Відповідно до п. 4.1. Договору за послуги, що надаються Виконавцем у відповідності із умовами даного Договору, Замовник сплачує Виконавцю гонорар (винагороду) у розмірі та у порядку, передбаченому у Додатку № 1 до цього Договору, що є невід'ємною частиною даного договору.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в додатку до договору про надання правової допомоги (п. 4.3. Договору).
Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018 року (п. 8.1. Договору).
Відповідно до Додаткової угоди від 21.12.2022 до Договору №1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018 сторони домовились викласти п. 8.1. Договору у наступній редакції «Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 року».
Представник позивача в судовому засіданні зазначив що щороку між сторонами договору укладались додаткові угоди якими продовжувалась дія Договору №1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018, однак до справи подано лише останню Додаткову угоду від 21.12.2022.
На виконання умов Договору №1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018 між Виконавцем та Замовником було укладено Додаток №1 відповідно до умов якого:
1. Сторони за цим Договором домовились, що вартість послуг (гонорар/винагорода) Виконавця за Договором визначається шляхом здійснення сумування фактично витраченого адвокатом часу на виконання відповідних робіт та вартості фактично наданих послуг та виконаних робіт, відповідно до мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених Протоколом засідання Ради Адвокатського об'єднання «ЮРПРАЙМ» №1 від 15.06.2018 року та з урахуванням п.2,3 цього Договору.
2. Розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати.
3. Загальний обсяг гонорару може бути збільшено у випадку підвищеної складності справи.
4. Гонорар по видах правової допомоги, які не наведені в переліку, визначається за домовленістю сторін. Погодженням вважається підписання Замовником акту приймання-передачі виконаних послуг.
5. Додатково до гонорару Замовник оплачує додаткові витрати для виконання послуг (судовий збір, вартість проведення судових експертиз та оплату вартості висновків фахівців, поштові витрати, транспортні витрати, витрати на відрядження, тощо).
6. Виконавець до 15 числа місяця, наступного за звітним, виставляє Замовнику рахунок на оплату гонорару.
7. Замовник оплачує гонорар Виконавця на підставі виставленого Виконавцем рахунку, протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання рахунку.
8. Даний Додаток № 1 є невід'ємною частиною Договору № 1/6-18 про надання правової допомоги від « 18» червня 2018 р.
На виконання умов договору адвокатським об'єднанням були надані послуги клієнту на загальну суму 151 104,83 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами актом прийому-передачі виконаних послуг та попереднього фіксування майбутніх витрат від 30.01.2023 в якому зазначено наступне:
1. Відповідно до договору про надання правової допомоги № 1/6-18 від 18.06.2018 року сторони фіксують наступні послуги, що підлягають оплаті з боку Замовника та було фактично здійснено Виконавцем при наданні правової допомоги по справі № 902/718/22:
Правнича допомога щодо складання позовної заяви 5 000,00 грн.
Правнича допомога щодо участі в суді першої інстанції 4 500,00 грн.
Гонорар за прийняття рішення на користь замовника 5 % від суми вимог 141 604,83 грн.
2. Загальна вартість наданих послуг за п. 1 цього Акту склала: 151 104.83 гривень (сто п'ятдесят одна тисяча сто чотири) гривні 83 копійки (без ПДВ). Згідно домовленості Сторін ця сума підтягає сплаті з боку Замовника протягом 15 днів з моменту винесення судового рішення судом першої інстанції по справі № 902/718/22.
20.02.2023 між Виконавцем та Замовником були підписані Зміни до акту прийому-передачі виконаних послуг та попереднього фіксування майбутніх витрат від 30.01.2023 в яких Сторони домовились внести зміни в п.2 акту прийому-передачі, виклавши речення друге цього пункту у наступній редакції «Згідно домовленості Сторін ця сума підтягає сплаті з боку Замовника до 20.03.2023 року».
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").
Відтак, чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/7334/21, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
Як зазначалося вище, відповідач2 заперечує проти заявленої суми витрат на правничу допомогу, вважаючи суму 151 104,83 грн не обґрунтованою, не підтвердженою належними доказами та завищеною.
Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих позивачу послуг та подані документи, та врахувавши, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, суд вважав за можливе не присуджувати на користь позивача заявлену суму в повному обсязі.
Враховуючи наявність заперечень відповідача2 щодо документального підтвердження, обсягу, вартості та співмірності заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката, а саме: правнича допомога щодо складання позовної заяви в розмірі 5 000,00 грн. та правнича допомога щодо участі в суді першої інстанції в розмірі 4 500,00 грн. є співрозмірним зі складністю справи, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором забезпеченого договорами поруки, а саме стягнення тіла кредиту, відсотків та щорічної комісії, сума яких визначена самостійно банком та не потребувала додаткових розрахунків адвоката.
Щодо заявлених витрат «Гонорар успіху» суд відзначає наступне.
Розглядаючи питання покладення на сторону судових витрат в частині "гонорару успіху", Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові.
Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Разом з тим, заявлений до стягнення гонорар успіху у розмірі 5% від суми задоволених вимог, який просить стягнути позивач з відповідачів (141 604,83 грн) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та документально не обґрунтований, оскільки не визначений, а ні умовами Договору №1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018, а ні Додатком №1 до нього, а лише прописаний в Акті прийому-передачі виконаних послуг від 30.01.2023.
Крім того, Додаток №1 до договору №1/6-18 про надання правової допомоги від 18 червня 2018 не містить визначення "гонорару успіху", а має лише відсилання на Протокол засідання Ради Адвокатського об'єднання «ЮРПРАЙМ» №1 від 15.06.2018 року.
Одночасно суд констатує, що вказаний Додаток№1 поданий до суду поза межами строку встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Тобто суд дійшов висновку, що Договору про встановлення між позивачем та адвокатським бюро "гонорару успіху" матеріали справи не містять.
Відтак, суд не вбачає підстав покладати на відповідачів гонорар успіху у розмірі 141 604,83 грн.
Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне покласти на відповідачів пропорційно 9500,00 грн. судових витрат відповідно до встановлених судом обставин на підставі частини 5 статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 4, 13, 123, 124, 126, 129, 219, 233, 236, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника позивача без номеру та дати (вхідний канцелярії суду №01-34/1542/23 від 16.02.2023) про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "БРІЗ-Д.Т." (вул. Сергія Зулінського, буд. 25, кв. 39, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 39414112) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "ПІВДЕННИЙ" (вул. Краснова, 6/1, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 20953647) 3 166,67 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "ПІВДЕННИЙ" (вул. Краснова, 6/1, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 20953647) 3 166,67 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "ПІВДЕННИЙ" (вул. Краснова, 6/1, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 20953647) 3 166,67 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
5. У частині стягнення 141 604,83 «гонорару успіху» відмовити.
6. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.
5. Примірник повного додаткового судового рішення направити відповідачам рекомендованим листом та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідача1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 07.03.2023
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ПП "БРІЗ-Д.Т." ( АДРЕСА_2 )
3 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
4- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )