07.03.2023 року м.Дніпро Справа № 908/1104/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач),
суддів Березкіної О.В., Дарміна М.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РУФ БІЛДИНГ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2022 (суддя Мірошниченко М.В., повне судове рішення складено 16.12.2022. ) у справі №908/1104/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо впроваджувальний центр ГАНДІКАП (вул. Перемоги, буд. 95-А, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 35553411)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю РУФ БІЛДИНГ (Профспілок майдан, буд. 2, кв. 2, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 42726280)
про стягнення грошових коштів,
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо впроваджувальний центр «ГАНДІКАП» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РУФ БІЛДИНГ» про стягнення грошових коштів на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.12.2022 позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з обставин не надання відповідачем доказів повернення позивачу грошових коштів у сумі 203800,00 грн. за вимогою позивача.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «РУФ БІЛДИНГ».
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- у відзиві на позов ТОВ «РУФ БІЛДИНГ» зазначалось, що їм не відомо про зміст та істотні умови договору безвідсоткової фінансової допомоги №12/02/21-1 від 12.02.2021 із ТОВ «Науково-виробничо впроваджувальний центр «ГАНДІКАП», такий договір Відповідач не укладав із Позивачем;
- оскільки Позивачем не додано до позовної заяви договір безвідсоткової фінансової допомоги, то в цьому випадку не є доведеним взагалі обов'язок Позивача повертати ці кошти. Позивачем не наведені істотні умови такого договору, строк його виконання, як наслідок в задоволенні позовної заяви необхідно відмовити в повному обсязі; при цьому платіжні документи про перерахування коштів є односторонніми документами, не містять усіх істотних умов договору позики, та не містять згоди обох сторін на укладення такого договору (будь-який письмовий документ, який підтверджує згоду відповідача на укладення цього правочину відсутній), тому платіжні доручення не є доказом укладення договору позики чи його існування. Запис у платіжному документі щодо призначення платежу не є правовою підставою виникнення такого виду зобов'язання, як позика, і вчинення цього правочину не підтверджено доказами.
Просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2023 ухвалено відкрити апеляційне провадження у справі №908/1104/22. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо впроваджувальний центр «ГАНДІКАП» (позивач) перерахувало на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РУФ БІЛДИНГ» (відповідач) грошові кошти на загальну суму 203800,00 грн. за платіжними дорученнями №928 від 16.02.2021 на суму 5000,00 грн., №943 від 01.03.2021 на суму 200,00 грн., №957 від 11.03.2021 на суму 25000,00 грн., №958 від 11.03.2021 на суму 3600,00 грн., №959 від 12.03.2021 на суму 120000,00 грн., №964 від 12.03.2021 на суму 50000,00 грн. з призначенням платежу «безвідсоткова поворотна фінансова допомога зг. договору №12/02/21-1 від 12.02.2021 без ПДВ».
21.06.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення безвідсоткової фінансової допомоги в розмірі 209800,00 грн. впродовж семи днів з дати отримання цієї вимоги. Вимогу отримано відповідачем 22.06.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У змісті вимоги зазначена сума перерахованих коштів за платіжним дорученням №943 від 01.03.2021 в розмірі 943,00 грн. у той час як фактично вона становить 200,00 грн., що призвело до завищення суми вимог (заявлено 209800,00 грн. замість 203800,00 грн.).
Відповідач не надав відповіді на вимогу позивача, грошові кошти не повернув, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом до суду про стягнення безвідсотковою фінансової допомоги в розмірі 203800,00 грн.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 14.1.257 ст. 14 ПК України визначено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Так, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики.
Згідно із статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як зазначалося вище, платіжними дорученнями №928 від 16.02.2021 на суму 5000,00 грн., №943 від 01.03.2021 на суму 200,00 грн., №957 від 11.03.2021 на суму 25000,00 грн., №958 від 11.03.2021 на суму 3600,00 грн., №959 від 12.03.2021 на суму 120000,00 грн., №964 від 12.03.2021 на суму 50000,00 грн. позивач перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 203800,00 грн. з призначенням платежу: «безвідсоткова поворотна фінансова допомога зг. договору №12/02/21-1 від 12.02.2021 без ПДВ».
Відтак, колегія суддів підтримує висновок господарського суду, що платіжні доручення із зазначенням у них призначення платежу: «безвідсоткова поворотна фінансова допомога» є доказами укладення сторонами окремих правочинів позики, які посвідчені відповідними платіжними дорученнями.
Доказів, які б свідчили про повернення отриманих коштів на вимогу позивача відповідачем в матеріали справи не представлено.
У цьому зв'язку позовні вимоги правильно задоволені судом..
Доводи скаржника стосовно того, що оскільки позивачем не додано до позовної заяви договір безвідсоткової фінансової допомоги, то в цьому випадку не є доведеним взагалі обов'язок Позивача повертати ці кошти колегією суддів визнані безпідставними, оскільки кошти надавалися на поворотній основі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РУФ БІЛДИНГ» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2022 у справі №908/1104/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін