07.03.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3921/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач) судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2022р. у справі №904/3921/22
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Дніпро)
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг)
про стягнення плати за користування вагонами та зберігання вантажу
1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2022р. (повне рішення складено - 30.12.2022р., суддя - Татарчук В.О., м. Дніпро) у справі №904/3921/22 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 45499,20 грн. - плати за користування вагонами, 11076,12 грн. - збору за зберігання вантажу, 2481,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані належні та допустимі докази, які підтверджують, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - ПрАТ "Північний ГЗК" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу. Позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони, щодо яких складено акти загальної форми. Інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23 вказує на те, що ПрАТ "Північний ГЗК" працювало та забирало вагони на свої під'їзні колії цілодобово. Посилань на перешкоди, пов'язані із комендантською годиною, складені акти загальної форми не містять. Будь-яких повідомлень щодо неможливості забирання вагонів з під'їзної колії у зв'язку з введенням воєнного стану на станцію призначення від відповідача не надходило. Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що не мав можливості прийняти наведені вагони, а також не довів наявність обставин, які є підставою для відмови у позові з огляду на положення ст. 121 Статуту та п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2022р. у справі №04/3921/22 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- оскаржуване рішення не відповідає вимогам ГПК України;
- відсутність актів загальної форми, які б засвідчували факт існування комендантської години, не спростовує факт встановлення самої комендантської години. Адже, факт існування комендантської години є загальновідомим, а також підтверджується відповідними розпорядженнями, що були надані відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції. До того ж складання актів загальної форми для засвідчення факту існування комендантської години відповідно до телеграмного розпорядження є обов'язком позивача, а не відповідача;
- судом не були досліджені питання, з яких причин позивачем не були складені зазначені акти, а також не було взято до уваги надані відповідачем докази щодо запровадження та дії часу комендантської години;
- позивач у позовній заяві сам посилався на телеграмне розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 вказуючи при цьому, що перелічені у телеграмному розпорядженні обставини, в тому числі і комендантська година, є підставою для звільнення від плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Тобто, позивач визнає, що вказані обставини, повинні враховуватися при розрахунку часу затримки вагонів;
- оскільки плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, що є предметом позовних вимог у даній справі, були нараховані за період затримки вагонів після 24.02.2022 (травень 2022), тобто за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення Терни, то позивач повинен був врахувати вимоги телеграмного розпорядження при проведенні розрахунку суми позову. Позивачем це зроблено не було, а тому вказані обставини має бути враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 року (протокол №Ц-54/42 Ком.т) затверджено перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час воєнного стану в Україні. До підрозділів Укрзалізниці зміст рішення правління було доведено телеграфним розпорядженням №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 року. Пам'ятками у інших справах, що перебувають на розгляді у господарському суді, за спірний період з 01.05.2022 по 15.05.2022 року підтверджується, що під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача, як до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, працюють у нічну зміну, і жодного впливу на виробничий процес сторін комендантська година не має, адже це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях та в громадських місцях. Тому твердження відповідача про неправомірність нарахування плати за користування спірними вагонами за весь період дії наказів про затримку без виключення часових проміжків, коли на території Дніпропетровської області діяла комендантська година, не ґрунтується на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи. Посилання відповідача на окремі пункти рішення правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол №Ц-54/42 Ком.т) та телеграфного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2023 свідчить про довільне тлумачення нам на свою користь змісту цих документів без аналізу тексту в цілому з урахуванням об'єктивної обстановки в державі. Звертає увагу суду на те, що затверджене залізницею рішення є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, яке не вносить змін до Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів. У телеграмному розпорядженні зазначається, що обставини, за умови настання яких замовник звільняється від плати за користування вагонами, мають бути засвідчені актом загальної форми ГУ-23. При цьому, такі акти мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акту. Таким чином, для звільнення від плати за користування відповідач мав надати акти загальної форми ГУ-23, в яких були б зазначені обставини, що стали підставою для затримки вагонів. Відповідачем не обґрунтовано як саме введений воєнний стан перешкоджав виконанню умов договору та не надано належних та допустимих доказів впливу воєнного стану на можливість виконання зобов'язань за договором. Будь-яких повідомлень щодо неможливості подавання/забирання вагонів з під'їзних колій у зв'язку з введенням воєнного стану не надходило.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2022р. у справі №904/3921/22. Вирішено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
14.12.2017р. між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ Укрзалізниця № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (далі - договір).
Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2,4,6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою №8 до колії № VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено: по станції Терни біля маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5м від вістряка стрілки №2 станції Терни; маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2м від граничного стовпчика стрілки №4станції Терни; маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2м від граничного стовпчика стрілки №6 станції Терни; по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані (70м від вістряка стрілки №8 станції Рядова (п. 1 договору).
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268700 погонних метрів (п. 2 договору).
У межах смуги відведення під'їзною колією і спорудами власника колії зайнято ділянку площею 26545 кв. (п. 3 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів, для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень, форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії Придніпровська залізниця для ПРАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії Придніпровська залізниця для ПРАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (п. 6 договору).
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (п. 8 договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів 15,0 год (п. 12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).
Відповідно до п. 14 договору власник колії сплачує Залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва №1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23 грудня 2017 року до 23 грудня 2022 року включно (п. 19 договору).
Так, у травні 2022 року за накладними №№ 42919076, 00000124, 16461, 01537, 46390050, 615294, 01260 01532 18524, 13848, 13800, 203901, 15324, 46386678, 13848, 75729, 01432, 16327, 15653, 46353264, 46451191, 46417846, 46394292, 13849, 46401360, 615096, 46474920, 42912634, 42919076 на адресу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні вагони.
Відповідно до актів загальної форми ГУ-23 (а.с.27-30 т.1), оформлених станціями призначення, прибулі на адресу ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" вагони своєчасно не забрані ним на свою під'їзну колію.
На шляху прямування на підставі наказів №1321 від 13.05.2022р., (а.с.104 т.1) затримані вагони (у загальній кількості 57 вагонів з вантажем глина Бентоніт, що перевозяться у поїзді №3001) на станції ДС П'ятихатки Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією призначення Терни Придніпровської залізниці, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
На підставі наказу №1270 від 09.05.2022р. (а.с.105 т.1) затримані вагони (у кількості 58 вагонів з вантажем глина Бентоніт, що перевозяться у поїзді №3001) на станції ДС П'ятихатки Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією призначення Терни Придніпровської залізниці, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
На підставі наказу №1293 від 11.05.2022р. (а.с.106 т.1) затримані вагони (у кількості 57 вагонів з вантажем глина Бентоніт, що перевозяться у поїзді №3001) на станції ДС П'ятихатки Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією призначення Терни Придніпровської залізниці, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
На підставі наказу №276 від 14.05.2022 (а.с.103 т.1) затримані вагони (у кількості 57 вагонів з вантажем глина Бентоніт, що перевозяться у поїзді №3033) на станції ДС Жовті Води Придніпровської залізниці через неможливість приймання їх станцією призначення Терни Придніпровської залізниці, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".
За наведеним фактом станціями затримки вагонів Жовті Води та П'ятихатки Придніпровської залізниці у порядку, передбаченому п.п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами п.9 Правил зберігання вантажів складено:
- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №17 від 14.05.2022 (а.с.31 т.1);
- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №15 від 14.05.2022 (а.с.32 т.1);
- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №47 від 14.05.2022 (а.с.111 т.1);
- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №48 від 13.05.2022 (а.с.112 т.1);
- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №45 від 12.05.2022 (а.с.113 т.1);
- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №41 від 09.05.2022 (а.с.114 т.1);
- акт про затримку вагонів форми ГУ-23а №46 від 11.05.2022 (а.с.116 т.1);
- повідомлення про затримку вагонів №60, що перевозяться в поїзді №3033, отримане відповідачем 14.05.2022 о 16:50 год. (а.с.107 т.1);
- повідомлення про затримку вагонів №55, що перевозяться в поїзді №3001, отримане відповідачем 13.05.2022 о 02:40 год. (а.с.108 т.1);
- повідомлення про затримку вагонів №51, що перевозяться в поїзді №3001, отримане відповідачем 11.05.2022 о 15:00 год. (а.с.109 т.1);
- повідомлення про затримку вагонів №50, що перевозяться в поїзді №3001, отримане відповідачем 09.05.2022 о 15:50 год. (а.с.110 т.1).
На підставі ст. 42 Статуту залізниць України, якою передбачено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня, позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, щодо яких складено вищевказані акти загальної форми про затримку вагонів на станції призначення, на під'їзну колію відповідача.
Враховуючи викладені обставини, позивачем розраховано та заявлено до стягнення плату за користування вагонами у загальній сумі 45499,20 грн., яка включена до відомостей плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №№16059243, 16059219, 17059205, 17059206, 18059255, 16059215 (а.с.10-22 т.1).
Крім того, позивачем нарахований збір за зберігання вантажу у загальній сумі 11076,12грн за накопичувальною карткою ф. ФДУ-92 №20059051 (а.с.23 т.1).
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальна картка зі сторони відповідача підписані із запереченнями.
Позивач зазначає, що відповідач плату за користування вагонами у розмірі 45499,20грн та збір за зберігання вантажу у розмірі 11076,12 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 5 ст. 307 ГК України, ч. 2 ст. 908 та ст. 920 ЦК України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно з положеннями ст. ст. 3, 8 Закону України "Про залізничний транспорт" №273/96-ВР від 04.07.1996р. законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно із ст. 17 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (далі по тексту - Статут залізниць України) перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах.
Статтею 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Матеріалами справи підтверджується укладення між АТ "Укрзалізниця" та ПрАТ "Північний ГЗК" договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч від 14.12.2017р.
На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (зі змінами та доповненнями).
Приписами ст. 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна є одночасно договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Відповідно до положень ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Правилами користування вагонами та контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, встановлено порядок і умови обліку і нарахування плати за користування вагонами, а саме:
- п.3: "Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами ф.ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами ф.ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку ф.ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23...";
- п.4: "Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами";
- п.6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника";
- п.8: "У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери";
- п.9: "Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ";
- п.10: "Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом...)";
- п.12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. При цьому, час до 30 хвилин не враховується, а час 30 хвилин і більше враховується як повна година".
Порядок нарахування збору за зберігання вантажу визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №866/5087.
Пунктом 4 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. за №864/5085 (далі - Правила) встановлено, що відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відповідно до п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Як вбачається з матеріалів справи, за залізничними накладними, що містяться в матеріалах справи, у травні 2022 року на адресу ПрАТ "Північний ГЗК" були прийняті до перевезення порожні вагони.
В перевізних документах станцією призначення визначено станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Пунктом 9 Правил встановлено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
У зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення Терни, що призвело до зайнятості колій, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами №1270 від 09.05.2022р., №1293 від 11.05.2022р., №1321 від 13.05.2022р., №276 від 14.05.2022р.
Весь час затримки поїзда на підходах до станції призначення та на станції Терни спірні вагони перебували у користуванні відповідача, і за цей час залізницею було нараховано плату за користування вагонами на суму 45499,20 грн. та збір за зберігання вантажу в сумі 11076,12 грн.
Доказів сплати відповідачем нарахованої плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу матеріали справи не містять.
Несвоєчасне вивільнення відповідачем приймально-відправних колій станції Терни від власного вантажу, що прибув на його адресу унеможливило виконання залізницею своїх зобов'язань за договором, а також доставки власних вагонів на станцію призначення його одержувачу - ПрАТ "Північний ГЗК".
Внаслідок затримки вагонів, на станції призначення Терни і на підході до неї, з вини відповідача була знижена пропускна спроможність для перевезень та руху інших поїздів.
Колегія суддів зазначає, що зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку Укрзалізниці і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (пп. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005р. №507).
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій, що визначається технічно-розпорядчим актом станції, разом з цим, зазначене не спростовує вини відповідача, якщо він допустив скупчення вагонів на станції призначення внаслідок бездіяльності у їх забиранні.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.06.2018р. у справі №904/7535/17 та колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.06.2020р. у справі №908/1925/19, від 23.06.2020р. у справі №908/1746/19, від 06.04.2020р. у справі №908/1417/19.
Приписами п. 46 Статуту залізниць України на одержувача покладено обов'язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Таким чином, враховуючи наведені положення п. 46 Статуту залізниць України терміни "безоплатного зберігання вантажів у вагонах, що надійшли на адресу одержувача, на коліях залізниці" та "безоплатного користування місцем загального користування на залізниці" охоплюються періодом у часі з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.
Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000р. №644 визначено порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку із цим відповідного збору.
Термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені п. 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу (п.п. 4, 5 Правил зберігання вантажів, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000р. №644).
Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) сплачується після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом, визначеним у Тарифному керівництві №1, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317.
Зважаючи на наведене, апеляційний господарський суд зазначає, що обов'язок щодо сплати збору за зберігання вантажів покладається на одержувача (вантажоодержувача, вантажовласника) у разі, якщо ним було допущено прострочення у вивезенні вантажу з місця загального користування в межах терміну безоплатного користування (п. 5 Правил зберігання вантажів), та у разі затримки залізницею вантажів у вагонах з вини одержувача незалежно від місця затримки зі спливом терміну безоплатного зберігання (п. 8 Правил зберігання вантажів).
При цьому, нарахування одержувачу збору за зберігання вантажу у вагонах незалежно від місця їх затримки за весь період затримки понад термін безоплатного користування здійснюється залізницею за регульованим тарифом за фактом затримки вагонів, що слідують за адресою одержувача, якщо така затримка сталася з вини одержувача.
Водночас, загальні норми п. 46 Статуту залізниць України та п. 8 Правил зберігання вантажів, що передбачають право залізниці на нарахування одержувачу збору за зберігання вантажу за регульованим тарифом, застосовуються незалежно від місця затримки вантажу, за умов доведення вини одержувача у такій затримці.
Актами загальної форми ГУ-23 та ГУ-23а підтверджується факт скупчення вагонів на станції Терни під час видачі залізницею наказів №1321 від 13.05.2022, №1270 від 09.05.2022, №1293 від 11.05.2022, №276 від 14.05.2022 про затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини ПрАТ "Північний ГЗК".
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Апеляційний господарський суд зазначає, що по прибутті вагонів на станцію Терни відповідача було повідомлено про прибуття та готовність подання вагонів залізницею. Крім того, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 підписані ПрАТ "Північний ГЗК" з запереченнями, однак в жодному запереченні не зазначено, що останній не був повідомлений про прибуття спірних вагонів на його адресу.
Дослідивши розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, здійснені позивачем, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що при розрахунках порушень не встановлено, вони є обґрунтованими та арифметично вірними.
Щодо необхідності врахування вимог телеграмного розпорядження залізниці при проведенні розрахунку суми позову слід зазначити наступне.
Телеграмним розпорядженням Департаменту комерційної роботи АТ "Укразлізниця" №ЦМ-13/693 від 05.04.2022р. передбачено, що звільнення замовника від плати за користування вагонами за час існування перелічених у ньому обставин повинно засвідчуватися актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами. Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою затримки вагонів та складання акту. Акт загальної форми не є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, вказаних вище.
Господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23 вказує на те, що ПрАТ "Північний ГЗК" працювало та забирало вагони на свої під'їзні колії цілодобово. Посилань на наявність перешкод пов'язаних із встановленням комендантської години, складені акти загальної форми ГУ-23 не містять. Також, на станцію призначення не надходило будь-яких повідомлень щодо неможливості забирання вагонів з під'їзної колії у зв'язку з введенням воєнного стану.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не було надано доказів неможливості своєчасного виконання зобов'язань із забирання вагонів з під'їзної колії саме через запровадження комендантської години і у відповідний період.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що розглядаючи справу, суд першої інстанції з'ясував істотні обставини із застосуванням передбачених ст. 86 ГПК України критеріїв дослідження доказів щодо оцінки кожного такого доказу окремо та в їх сукупності в цілому, забезпечив дотримання стандартів доказування, визначених процесуальним законом. Дотримання вимог ст. 86 ГПК України свідчить про прийняття законного та обґрунтованого судового рішення у справі відповідно до вимог ст. 236 ГПК України, а незгода відповідача з рішенням суду за результатом розгляду справи не свідчить про прийняття судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Доводи, що викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.
3.5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2022р. у справі №904/3921/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Т.А. Верхогляд