вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" лютого 2023 р. Справа№ 910/5369/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Полякова Б.М.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О.
за участю представників:
АТ "ПУМБ" - Одринський К.А.
боржник ОСОБА_1 - ОСОБА_4
арбітражний керуючий - Бандуристий Р.С.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»
на постанову Господарського суду міста Києва від 07.12.2022
у справі №910/5369/21 (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Короткий зміст суті спору.
Фізична особа ОСОБА_1 (далі - заявник; боржник) звернувся до господарського суду з заявою, у якій просить відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з не спроможнністю виконати свої грошові зобов'язання, які становлять 2 582 737, 49 грн.
Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.
Постановою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 господарський суд постановив:
1. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
2. Визнати банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
4. Призначити керуючим реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1793 від 22.06.2017).
5. Встановити керуючому реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражному керуючому Бандуристому Руслану Сергійовичу свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1793 від 22.06.2017) основну грошову винагороду у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожний місяць виконання ним повноважень.
6. Офіційно оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом і /ведення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку.
7. Встановити строк до 11.01.2023 (включно) керуючому реалізацією майна банкрута для проведення інвентаризації майна банкрута та визначення його вартості у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
8. Зобов'язати керуючого реалізацією: 1) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 2) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.
Господарський суд, керуючись ч.11 статті 126, ч. 1 статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства, за наслідками розгляду справи у судовому засіданні, на підставі наданих матеріалів справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 , введення процедури погашення боргів боржника та призначення керуючим реалізацією майна банкрута фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича.
Апеляційне провадження (рух справи).
Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі - АТ "ПУМБ") звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати та ухвалити рішення про закриття провадження у справі про банкрутство.
Головні аргументи апеляційної скарги наступні:
- судом не правильно застосовано ч.7 статті 123 КУзПБ, оскільки не враховано, що вироком Подільського районного суду м. Києва від 11.03.2020 у справі №758/10993/19 ОСОБА_1 визаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 222 КК України, що є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність;
- судом не правильно застосовано ч.7 статті 123 КУзПБ, оскільки не враховано, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї;
- судом не правильно застосовано ч.11 статті 126 КУзПБ, оскільки не враховано неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2023 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Грек Б.М. - головуючий судя, Поляков Б.М., Гарник Л.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 витребувані матеріали справи №910/5369/21 з Господарського суду міста за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5369/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на постанову Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Поляков Б.М., Гарник Л.Л.; призначено справу до розгляду на 27.02.2023.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2023 апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Грек Б.М. - головуючий судя, Поляков Б.М., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 прийнято справу №910/5369/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на постанову Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді - Грека Б.М., суддів: Отрюха Б.В., Полякова Б.М.
Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.04.2021 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче зсідання суду призначено на 26.05.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.06.2021 відкрито провадження у праві про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації, керуючим реструктуризацією іізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Бандуристого Руслана Сергійовича.
Ухвалою попереднього засідання від 01.12.2021 визнано кредитором у справі №910/5369/21 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_2 АТ "ПУМБ" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 3 318 105, 60 грн.
07.09.2022 до господарського суду надійшло клопотання заявника про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів.
23.09.2022 до господарського суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бандуристого Р.С. про визнання і боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника.
Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначає Верховний Суд процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Колегія суддів додатково звертає увагу, що окремим завданням суду у межах провадження про банкрутство є недопущення ознак фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства у чому полягає захист публічного інтересу у процедурах банкрутства (подібний за змістом висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
За частиною першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).
Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства, до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що погашення боргів боржника це - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Верховний Суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п'ятої статті 119 КУзПБ).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).
Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26 травня 2022 року у справі №903/806/20 зробив такі висновки:
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).
За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Розглядаючи інформацію керуючого реструктуризацією про результати перевірки майнового стану боржника або вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
Як зазначає боржник у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство місце його проживання/реєстрації: АДРЕСА_1 .
Одночасно, із звіту про результати перевірки декларації боржника від 23.08.2022 вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , відчужена дружиною боржника у 2017.
Для мети дотримання вищенаведеного принципу добросовісної поведінки боржника - фізичної особи відповідні обставини мають бути пояснені самим боржником з метою усунення сумнівів у добросовісності боржника у процедурі про власну неплатоспроможність.
У даному контексті, судом першої інстанції не надано належної оцінки цим обставинам на яких підставах боржник проживає/зареєстрований у вказаній квартирі.
Врахувавши обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи, господарський суд вирішує питання щодо подальшого руху справи.
Верховний Суд звертає увагу, що законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості.
Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.
У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у не розробленні та не поданні на розгляд кредиторам проекту плану реструктуризації, надання фіктивного (зазначення вигаданих розмірів сум погашення чи інших відомостей) та невиконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам ст. 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Також колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, за змістом якої у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Так, форму та зміст плану реструктуризації боргів визначено статтею 124 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються:
- обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника;
- інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення;
- інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації);
- інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів;
- розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів;
- вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів;
- розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Обставинами, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи можуть, зокрема, полягати у економічній необґрунтованості та/або очевидній не виконуваності плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки, та підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Господарським судом не надано належну оцінку щодо дійсності та реальності плану реструктуризації боргів боржника.
Так, дослідивши наданий план реструктуризації, апеляційним господарським судом встановлено наступні обставини:
- в деклараціях боржник зазначав, що його дружині належить частка 40% у статутному капіталі ТОВ "СТІЛТРАНССЕРВІС" (п.54 декларації), однак боржником не запропоновано продати це майно;
- відповідно до плану реструктуризації боржник планує отримувати 10 000 грн дохід, однак не вказано на джерело отримання цього доходу.
З огляду на вказані обставини, суду належало надати оцінку відповідності плану реструктуризації вимогам КУзПБ.
Обставини, що свідчать про добросовісність/недобросовісність поведінки боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про можливість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що висновок суду першої інстанції про перехід до наступної судової процедури у цій справі про неплатоспроможність, зроблений без надання належної оцінки обставинам справи.
Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до норм статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Враховуючи наведене, Північний апеляційний господарський суд встановив, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову господарського суду першої інстанції скасувати з направленням справи на процедуру реструктуризації боргів.
Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» задовольнити частково.
2. Постанову Господарського суду м. Києва від 07.12.2022 у справі №910/5369/21 скасувати.
3. Справу направити на процедуру реструктуризації боргів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді Б.М. Поляков
Б.В. Отрюх
Повний текст постанови складено 07.03.2023.