вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" березня 2023 р. Справа№ 910/8008/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022
та апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022
у справі №910/8008/22 (суддя Князьков В.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард"
про стягнення 218 616,80 грн
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про стягнення 218 616,80 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/8008/22 позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про стягнення 218 616,80 грн залишено без задоволення.
Рішення обґрунтоване тим, що у господарського суду відсутні підстави вважати вантажоодержувача повідомленим про прибуття вантажу саме в момент, який зазначено у наданих позивачем до матеріалів справи витягах з книги прибуття вантажу.
Також до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, у якому останній просив суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 803,18 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі №910/8008/22 стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. Судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 803,18 грн залишено за відповідачем.
Додаткове рішення обґрунтоване тим, що належним чином доказово підтвердженими, обґрунтованими та співмірними із предметом позову є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/8008/22 повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог. Зокрема позивач посилається на виникнення у відповідача обов'язку зі сплати за користування вагонами за період їх затримки згідно складених залізницею актів загальної форми.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" також не погодилось з додатковим рішенням суду і подало апеляційну скаргу, у якій просило суд скасувати додаткове рішення у справі №910/8008/22 про розподіл судових витрат у справі повністю і ухвалити нове рішення, яким витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 803,18 грн залишити за відповідачем.
Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта стягнуті з нього витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн є безпідставно завищеними.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" подало письмовий відзив на апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" у якому просило суд вказані апеляційні скарги залишити без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" також не погодилось з додатковим рішенням суду і подало апеляційну скаргу, у якій просило суд скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23803, 18 грн. Також позивач просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було зменшено суму витрат на професійну правничу допомогу у справі.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" у якому заявило про те, що стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн суперечить принципу співрозмірності з ціною позову.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2022 у справі №910/8008/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі №910/8008/22. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі №910/8008/22 задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі №910/8008/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі №910/8008/22. Об'єднано для спільного розгляду апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард". Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
04.03.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" зі станції Черноморск-Порт було відправлено наступні "порожні власні вагони з під зерно кукурудзи (015006) Кролевицький комбікормовий завод, направляється до пункту навантаження", одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвардард", на станції Ужгород Регіональної філії "Львівська залізниця": накладна №42487660 вагон №91113423, накладна №42488304, вагон № 95825410, накладна № 424877851, вагон № 95603262, накладна №42487751, вагон № 95602769, накладна № 42488114, вагон №95785556. вказані вагони прибули на ст.Ужгород 07.03.2022. Згідно змісту пункту 52 накладної №42487660 видача вантажу була здійснена 16.03.2022, по накладній №42488304 - 16.03.2022, накладній № 424877851 - 16.03.2022, №42487751 - 16.03.2022 та № 42488114 - 16.03.2022.
Вказані вагони прибули на ст. Ужгород 07.03.2022. Згідно змісту пункту 52 накладної №42487660 видача вантажу була здійснена 16.03.2022, по накладній №42488304 - 16.03.2022, накладній № 424877851 - 16.03.2022, №42487751 - 16.03.2022 та № 42488114 - 16.03.2022.
Про затримку вагонів №№91113423, 95825410, 95603262, 95602769, 95785556 09.03.2022 о 08-30 год. Акціонерним товариством "Українська залізниця" було складено акт загальної форми №164 від 09.03.2022. Затримка закінчена 16.03.2022 о 17-30, про що складено акт загальної форми №173 від 16.03.2022. Дані вагони включені у відомість №16030001- плати за користування вагонами, яка визначена в сумі 21 773,04 грн з податком на додану вартість. Накопичувальна картка №16030192 від 16.03.2022.
04.03.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" зі станції Черноморск-Порт було відправлено наступні "порожні власні вагони з під зерно кукурудзи (015006) Кролевицький комбікормовий завод, направляється до пункту навантаження", одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" , на станції Ужгород Регіональної філії "Львівська залізниця": накладна № 42487777 вагон №95603254, накладна №42488296, вагон № 95825428, накладна №42488247, вагон № 95825386, накладна №42488106, вагон № 95785648, накладна № 42488163, вагон №95785515, накладна № 42488288 вагон № 95785655, накладна №42488122 вагон №95958245, накладна № 42487793 вагон №95603536, накладна № 42487819 вагон № 95604187, накладна № 42487769 вагон № 95602777, накладна № 42488155 вагон №95958518, накладна №42487678 вагон №91113449, накладна №42488254 вагон №91113480, накладна № 42488213 вагон №91113712, накладна № 42487710 вагон №91114017, указані вагони прибули на ст. Ужгород 07.03.2022. Згідно пункту 52 вказаних накладних видача вантажу була здійснена 18.03.2022.
Про затримку вагонів №№95603254, 95825428, 95825386, 95785648, 95785515, 95785655, 95958245, 95603536, 95604187, 95602777, 95958518, 91113449, 91113480, 91113712, 91114017 09.03.2022 о 08-30 год. було складено акт загальної форми №164 від 09.03.2022. Затримка закінчена 18.03.2022 о 16-30, про що складено акт загальної форми №176 від 18.03.2022. Дані вагони включені у відомості №16030003 і №16030005 плати за користування вагонами, плата за користування зазначеними вагонами та за зберігання власних вагонів визначена в розмірі 87 481,56 грн з податком на додану вартість. Накопичувальна картка №22030203 від 22.03.2022.
04.03.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" зі станції Черноморск-Порт було відправлено наступні "порожні власні вагони з під зерно кукурудзи (015006) Кролевицький комбікормовий завод, направляється до пункту навантаження", одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард", на станції Ужгород Регіональної філії "Львівська залізниця": накладна №42488239 вагон №91113787, накладна №42488171, вагон № 91113803, накладна № 42487702, вагон № 91113860, накладна №42487736, вагон № 95602710, накладна № 42487801, вагон № 95603544, накладна №42487835 вагон № 95604559, накладна №42487843 вагон № 95785051, накладна № 42488197 вагон №95785325, накладна № 42488130 вагон №95958211, накладна № 42487827 вагон №95604310, накладна № 42488189 вагон №95785580 вказані вагони прибули на ст.Ужгород 09.03.2022. Згідно пункту 52 вказаних накладних видача вантажу була здійснена 16.03.2022.
Про затримку вагонів №№91113787, 91113803, 91113860, 95602710, 95603544, 95604559, 95785051, 95785325, 95958211, 95604310, 95785580 09.03.2022 о 08-30 год. було складено акт загальної форми №165 від 09.03.2022. Затримка закінчена 16.03.2022 о 17-30, про що складено акт загальної форми №174 від 16.03.2022. Дані вагони включені у відомості №16030001 і №16030002 плати за користування вагонами, плата за користування зазначеними вагонами та за зберігання власних вагонів нарахована в розмірі 48962,16 грн з податком на додану вартість. Накопичувальна картка №16030192 від 16.03.2022.
05.03.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" зі станції Черноморск-Порт було відправлено наступні "порожні власні вагони з під зерно кукурудзи (015006) Кролевицький комбікормовий завод, направляється до пункту навантаження", одержувач ТОВ "ГРЕЙНСВАРД", на станції Ужгород Регіональної філії "Львівська залізниця": накладна №42496695 вагон №91100206, накладна №42490649, вагон № 91100222, накладна №42490706, вагон №91113522, накладна №42490656, вагон № 91113555, накладна № 42490615, вагон №95603189, накладна № 42490680 вагон № 95603304, накладна №4240664 вагон №95603478, накладна № 42490672 вагон №95603635, накладна № 42489278, вагон №95603965, накладна № 42489252 вагон № 95603981, накладна № 42489260 вагон №95604252, накладна №42496679 вагон №95785432, накладна №42496687 вагон №95837340, накладна №42490623 вагон №95958625 вказані вагони прибули до станції Ужгород 11.03.2022. Згідно пункту 52 указаних накладних видача вантажу була здійснена 18.03.2022.
Про затримку вагонів №№91100206, 91100222, 91113522, 91113555, 95603189, 95603304, 95603478, 95603635, 95603965, 95603981, 95604252, 95785432, 95837340, 95958625 об 11-40 год. було складено акт загальної форми №171 від 11.03.2022. Затримка закінчена 18.03.2022 о 16-10, про що складено акт загальної форми №177 від 18.03.2022. Дані вагони включені у відомості №16030004 і №16030005 плати за користування вагонами. Плата за користування зазначеними вагонами та за зберігання власних вагонів встановлена в розмірі 60399,84 грн. з податком на додану вартість. Накопичувальна картка №22030203 від 22.03.2022.
Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що відомості плати були повернути відповідачем з відмовою накладання ЕЦП, відповідно і плата за користування вагонами на загальну суму 218 616,60 грн сплачено Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" не була.
При цьому, заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що залізницею не було своєчасно повідомлено одержувача про прибуття вантажу у спосіб, визначений договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, яким передбачено використання контрагентами електронного документообігу.
Означені обставини, на думку відповідача, вказують на наявність підстав для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" від внесення плати за користування вагонами і збереження вантажу. Також відповідачем наголошено, що згідно Правил оформлення перевізних документів відомості про повідомлення одержувача про прибуття вантажу зазначаються саме залізницею в графі 49 перевізного документа.
Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, загальні умови перевезення визначаються Цивільного кодексу України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
У відповідності до змісту ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовим актами.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України. Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут), який згідно ст. 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у, тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (стаття 3 Статуту).
Відповідно до ст. 71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором.
За користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати (стаття 119 Статуту).
Відповідно до пунктів 1, 2 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, Правила користування вагонами і контейнерами визначають порядок і умови користування вагонами і контейнерами:
- парку залізниць України;
- парку залізниць інших держав;
- які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування).
За користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
За приписами пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно з п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.
Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.
Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій.
Пам'ятка підписується відповідальною особою станції і вантажовласника.
Про закінчення вантажних операцій і готовність вагонів до забирання локомотивом залізниці вантажовласник повинен повідомити станцію (форма повідомлення наведена у додатку 12). Спосіб повідомлення встановлюється в договорі про експлуатацію під'їзної колії (договором про подавання та забирання вагонів).
Також, пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під'їзні колії або орендовані ділянки колій.
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У відповідності до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки загонів і їх номери.
Згідно з п. 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Як визначено у п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами, плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
У відповідності до приписів ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Як було установлено вище, 04.03.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" зі станції Черноморск-Порт було відправлено наступні "порожні власні вагони з під зерно кукурудзи (015006) Кролевицький комбікормовий завод, направляється до пункту навантаження", одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард", на станції Ужгород Регіональної філії "Львівська залізниця": накладна №42487660 вагон №91113423, накладна №42488304, вагон № 95825410, накладна № 424877851, вагон № 95603262, накладна №42487751, вагон № 95602769, накладна № 42488114, вагон №95785556. вказані вагони прибули на ст.Ужгород 07.03.2022. Згідно змісту пункту 52 накладної №42487660 видача вантажу була здійснена 16.03.2022, по накладній №42488304 - 16.03.2022, накладній № 424877851 - 16.03.2022, №42487751 - 16.03.2022 та № 42488114 - 16.03.2022.
Як указує апелянт, про прибуття вантажу залізницею було 09.03.2022 повідомлено вантажоодержувача у телефонному режимі, на підтвердження чого було надано виписку з книги прибуття вантажу.
Про затримку вагонів №№91113423, 95825410, 95603262, 95602769, 95785556 09.03.2022 о 08-30 год. Акціонерним товариством "Українська залізниця" було складено акт загальної форми №164 від 09.03.2022. Затримка закінчена 16.03.2022 о 17-30, про що складено акт загальної форми №173 від 16.03.2022. Дані вагони включені у відомість №16030001- плати за користування вагонами, яка визначена в сумі 21 773,04 грн з податком на додану вартість. Накопичувальна картка №16030192 від 16.03.2022.
04.03.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" зі станції Черноморск-Порт було відправлено наступні "порожні власні вагони з під зерно кукурудзи (015006) Кролевицький комбікормовий завод, направляється до пункту навантаження", одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" , на станції Ужгород Регіональної філії "Львівська залізниця": накладна № 42487777 вагон №95603254, накладна №42488296, вагон № 95825428, накладна №42488247, вагон № 95825386, накладна №42488106, вагон № 95785648, накладна № 42488163, вагон №95785515, накладна № 42488288 вагон № 95785655, накладна №42488122 вагон №95958245, накладна № 42487793 вагон №95603536, накладна № 42487819 вагон № 95604187, накладна № 42487769 вагон № 95602777, накладна № 42488155 вагон №95958518, накладна №42487678 вагон №91113449, накладна №42488254 вагон №91113480, накладна № 42488213 вагон №91113712, накладна № 42487710 вагон №91114017,. вказані вагони прибули на ст. Ужгород 07.03.2022. Згідно пункту 52 вказаних накладних видача вантажу була здійснена 18.03.2022.
Як указує позивач, про прибуття вантажу залізницею було 09.03.2022 повідомлено вантажоодержувача у телефонному режимі, на підтвердження чого було надано виписку з книги прибуття вантажу.
Про затримку вагонів №№95603254, 95825428, 95825386, 95785648, 95785515, 95785655, 95958245, 95603536, 95604187, 95602777, 95958518, 91113449, 91113480, 91113712, 91114017 09.03.2022 о 08-30 год. було складено акт загальної форми №164 від 09.03.2022. Затримка закінчена 18.03.2022 о 16-30, про що складено акт загальної форми №176 від 18.03.2022. Дані вагони включені у відомості №16030003 і №16030005 плати за користування вагонами, плата за користування зазначеними вагонами та за зберігання власних вагонів визначена в розмірі 87 481,56 грн з податком на додану вартість. Накопичувальна картка №22030203 від 22.03.2022.
04.03.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" зі станції Черноморск-Порт було відправлено наступні "порожні власні вагони з під зерно кукурудзи (015006) Кролевицький комбікормовий завод, направляється до пункту навантаження", одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард", на станції Ужгород Регіональної філії "Львівська залізниця": накладна №42488239 вагон №91113787, накладна №42488171, вагон № 91113803, накладна № 42487702, вагон № 91113860, накладна №42487736, вагон № 95602710, накладна № 42487801, вагон № 95603544, накладна №42487835 вагон № 95604559, накладна №42487843 вагон № 95785051, накладна № 42488197 вагон №95785325, накладна № 42488130 вагон №95958211, накладна № 42487827 вагон №95604310, накладна № 42488189 вагон №95785580 вказані вагони прибули на ст.Ужгород 09.03.2022. Згідно пункту 52 вказаних накладних видача вантажу була здійснена 16.03.2022.
Як указує позивач, про прибуття вантажу залізницею було 09.03.2022 повідомлено вантажоодержувача у телефонному режимі, на підтвердження чого було надано виписку з книги прибуття вантажу.
Про затримку вагонів №№91113787, 91113803, 91113860, 95602710, 95603544, 95604559, 95785051, 95785325, 95958211, 95604310, 95785580 09.03.2022 о 08-30 год. було складено акт загальної форми №165 від 09.03.2022. Затримка закінчена 16.03.2022 о 17-30, про що складено акт загальної форми №174 від 16.03.2022. Дані вагони включені у відомості №16030001 і №16030002 плати за користування вагонами, плата за користування зазначеними вагонами та за зберігання власних вагонів нарахована в розмірі 48962,16 грн з податком на додану вартість. Накопичувальна картка №16030192 від 16.03.2022.
05.03.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" зі станції Черноморск-Порт було відправлено наступні "порожні власні вагони з під зерно кукурудзи (015006) Кролевицький комбікормовий завод, направляється до пункту навантаження", одержувач Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард", на станції Ужгород Регіональної філії "Львівська залізниця": накладна №42496695 вагон №91100206, накладна №42490649, вагон № 91100222, накладна №42490706, вагон №91113522, накладна №42490656, вагон № 91113555, накладна № 42490615, вагон №95603189, накладна № 42490680 вагон № 95603304, накладна №4240664 вагон №95603478, накладна № 42490672 вагон №95603635, накладна № 42489278, вагон №95603965, накладна № 42489252 вагон № 95603981, накладна № 42489260 вагон №95604252, накладна №42496679 вагон №95785432, накладна №42496687 вагон №95837340, накладна №42490623 вагон №95958625 вказані вагони прибули до станції Ужгород 11.03.2022. Згідно пункту 52 вказаних накладних видача вантажу була здійснена 18.03.2022.
Як вказує позивач, про прибуття вантажу залізницею було 11.03.2022 повідомлено вантажоодержувача у телефонному режимі, на підтвердження чого було надано виписку з книги прибуття вантажу.
Про затримку вагонів №№91100206, 91100222, 91113522, 91113555, 95603189, 95603304, 95603478, 95603635, 95603965, 95603981, 95604252, 95785432, 95837340, 95958625 об 11-40 год було складено акт загальної форми №171 від 11.03.2022. Затримка закінчена 18.03.2022 о 16-10 год, про що складено акт загальної форми №177 від 18.03.2022. Дані вагони включені у відомості №16030004 і №16030005 плати за користування вагонами. Плата за користування зазначеними вагонами та за зберігання власних вагонів встановлена в розмірі 60399,84 грн з податком на додану вартість. Накопичувальна картка №22030203 від 22.03.2022.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав вважати вантажоодержувача повідомленим про прибуття вантажу саме в момент, який зазначено у наданих позивачем до матеріалів справи витягах з книги прибуття вантажу.
Так, судом враховано, що 06.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" (замовник) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, предметом якого згідно п.1.1 є організація та здійснення перевезення вантажів, на дання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією пе ревезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовни ка, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці по слуги.
Згідно п. 8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються виключно власні інформаційні системи перевізника.
Відповідно до пп. 16 п.8.2 договору електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає оформлення документів з накладанням КЕП, якщо їх оформлення в електронній формі реалізовано в інформаційних системах перевізника та нормативно-правовими актами не установлено обов'язковість паперового оформлення, зокрема, для повідомлення про прибуття вантажу, що прибув на адресу замовника на станції призначення та інші.
У п.8.3 зазначено, що для цілей договору датою та часом одержання однією стороною будь-яких документів (повідомлень), відправлених іншою стороною з використанням власних інформаційних систем перевізника, є дата та час підписання відправником такого документа (повідомлення) КЕП у власних інформаційних системах перевізника.
Тобто, сторонами досягнуто згоди щодо порядку документообігу у господарських правовідносинах, зокрема, і у разі необхідності повідомлення про прибуття вантажу, що прибув на адресу замовника на станції призначення та інші.
Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 27.02.2012 № 01-06/223/2012 серед іншого повідомлено, що 01.01.2012 відбувся перехід Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" та залізниць України, правонаступником яких є позивач, з паперового на електронне оформлення документів під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 01.11.2010 № 800 було затверджено Порядок застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом.
Відповідно до п. 1.5 указаного Порядку, електронні перевізні документи (далі - ЕПД) - сукупність електронних документів (далі - ЕД), що визначені Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", в яких зафіксована інформація у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Пунктом 1.8 Порядку установлено, що візуальні форми подання ЕД (відображення даних, які вони містять на папері у формі, придатній для приймання їх змісту людиною), роздруковані на папері, засвідчені в установленому законодавством порядку, є паперовими копіями ЕПД.
Згідно п. 2.3.4 указаних Правил, на базі інформації, що міститься в ЕД, та на підставі позитивних результатів перевірки стосовно можливості здійснення зазначених у ЕПД перевезень та авторства документа працівники підприємства залізничного транспорту із застосуванням автоматизованих робочих місць, що входять до складу автоматизованої системи залізничного транспорту України, створюють ЕД з унесенням даних, передбачених технологічним процесом.
Після накладання ЕЦП зазначеними працівниками підприємства залізничного транспорту ЕД зберігаються в архіві електронних документів Укрзалізниці із дотриманням відповідних вимог законодавства щодо захисту інформації.
Як установлено пунктом 4 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, що у разі якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, то одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення.
Абзацом 12 п. 31 Правил видачі вантажів передбачено, що відмітки про видачу вантажу, що перевозився за електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису), вчиняються згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів.
Згідно з положеннями абз. 1, 2 та 4 п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.
Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису. Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Як визначено пунктом 1.2 указаних Правил, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Зазначене відповідає приписам ст. 6 Статуту залізниць України.
Разом з тим, п. 1.2 вказаних Правил визначено, що заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.
Статтею 42 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення.
Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення.
Приписами абз. 15 п. 4 Правил № 113 установлено, що термін користування вагонами, які подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні.
Пунктом 4.2. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, установлено, що під час перевезення відмітки, передбачені цими Правилами, зазначаються в графі 49 "Відмітки залізниці".
Додатком 3 до Правил "Пояснення щодо заповнення накладної" закріплено, що відомості про повідомлення одержувача про прибуття вантажу зазначаються залізницею в графі 49 перевізного документа.
У матеріалах справи наявні візуальні відображення електронних перевізних документів на папері - залізничні накладні №42487660, №42488304, № 42487785, №42487751, №42488114, № 42487777, №42488296, №42488247, №42488106, № 42488163, № 42488288, №42488122, № 42487793, № 42487819, № 42487769, № 42488155, №42487678, №42488254, № 42488213, № 42487710, № 42487777 №42488296, №42488247, №42488106, № 42488163, № 42488288, №42488122, № 42487793 , № 42487819, № 42487769, № 42488155, №42487678, №42488254, № 42488213, № 42487710 №42488239, №42488171, № 42487702, №42487736, № 42487801, №42487835, №42487843, № 42488197, № 42488130, № 42487827, № 42488189, №42496695, №42490649, №42490706, №42490656, № 42490615, № 42490680, №4240664, № 42490672, № 42489278, № 42489252, № 42489260, №42496679, №42496687, №42490623.
З графи 49 накладних №42487660, №42488304, № 42487785, №42487751 убачається, що про прибуття вантажу одержувача було повідомлено лише 16.03.202 о 13 год 00 хв, що підтверджується накладенням ЕЦП працівника відповідача. Тоді як згідно графи 51 вагони прибули на станцію призначення 07.03.2022
З графи 49 накладних №42488239, №42488171, № 42487702, №42487736, № 42487801, №42487835, №42487843, № 42488197, № 42488189, № 42488130 убачається, що про прибуття вантажу одержувача було повідомлено лише 16.03.2022 о 13 год 00 хв, що підтверджується накладенням ЕЦП працівника відповідача. Тоді як згідно графи 51 вагони прибули на станцію призначення 09.03.2022.
Вагони згідно перевізних документів № 42487777, №42488296, №42488247, №42488106, № 42488163, № 42488288, №42488122, № 42487793, № 42487819, № 42487769, № 42488155, №42487678, №42488254, № 42488213, № 42487710 прибули на станцію призначення 07.03.2022, про що указано в графі 51 залізничних накладних. Тоді як, у графі 49 указано, що про прибуття вантажу одержувача було повідомлено лише 18.03.2022, що підтверджується накладенням ЕЦП працівника відповідача.
При цьому, до моменту розкретидування перевізних документів - проставлення одержувачем ЕЦП по прибуттю (завершальне підтвердження та закриття перевізного документа), наступний вантажовідправник об'єктивно не може вчиняти будь-яких маніпуляцій із порожніми вагонами, оскільки в АС МЕСПЛАН діє відповідний контроль, що підтверджується п. 7.1.7 Правил планування перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873.
Натомість перевізні документи були розкредитовані лише 16.03.2022 та 18.03.2022 (дати, що відповідають датам повідомлення одержувача про прибуття вантажу), що підтверджується графами 46 та 53 цих документів.
Згідно Правил видачі вантажів, про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду і кількості вагонів (контейнерів). При цьому, повідомлення вносяться у Книгу прибуття вантажу форми ГУ-42, яка введеться в Єдиній автоматизованій системі керування вантажними перевезеннями Укрзалізниці (АСКВП УЗ).
Зважаючи на наведенні положення та на те, що сторони у розділі 8 договору погодили організацію електронного документообігу між перевізником та замовником, у суду відсутні підстави вважати, що відповідача було повідомлено про прибуття вантажу 09.03.2022 та 11.03.2022.
З огляду на зміст залізничних накладних, а саме граф 49, 51 та 52, виходячи з приписів п.41 Статуту залізниць України, згідно яких якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" плати за користування вагонами згідно відомостей плати за користування вагонами №16030001 на суму 21773,04 грн, №16030003 й №16030005 на суму 87481,16 грн, №16030001, №16030002 на суму 48962,16 грн, №16030004 та №16030005 на суму 60399,84 грн, що загалом дорівнює 218 616,80 грн.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" про стягнення 218 616,80 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва 31.10.2022 у справі №910/8008/22, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/8008/22 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Щодо апеляційних скарг Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі №910/8008/22 колегія суддів відзначає наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 1-2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 23803,18 грн відповідачем було надано ордер на надання правової допомоги серії СА №1008174 від 08.09.2022; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; договір про надання правової допомоги №17-01 від 04.01.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" та Адвокатським об'єднанням "Право, бізнес і фінанси", про надання правової допомоги; акт виконаних робіт №17/01/106 від 08.09.2022 виконання робіт (наданих послуг) на суму 8000 грн; рахунок на оплату №17-01/106 від 08.09.2022 на суму 8000 грн; платежі не доручення №6867 від 09.09.2022 на суму 8000 грн; акт виконаних робіт №17-01/117 від 04.11.2022 на суму 15 803,18 грн; рахунок на оплату №17-01/117 від 04.11.2022 на суму 15 803,18 грн; платіжне доручення №6933 від 04.11.2022 на суму 15803,18 грн.
Судом враховано те, що за приписами ч.6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі "Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів").
У п. 26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При установленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно з частиною 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: установлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Указану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 по справі №910/20792/20 зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як указувалось вище, обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано акт виконаних робіт №17/01/106 від 08.09.2022 виконання робіт (наданих послуг) на суму 8000; акт виконаних робіт №17-01/117 від 04.11.2022 на суму 15 803,18 грн.
Зокрема, зі змісту акту №17-01/117 від 04.11.2022 убачається надання послуг з правового аналізу заперечення Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на відзив у справі та складання клопотання про розподіл судових витрат. Одночасно, у п.2 акту зазначено, що вартість послуг у п.1 цього акту складає: 500 грн - 30 хвилин, витрачених на підготовку справи до розгляду та складання процесуальних документів; 15303,18 грн - гонорар успіху в розмірі 7% ціни позову.
Колегія суддів відзначає, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними. Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обґрунтованими та співмірними із предметом позову є витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, місцевим господарським судом винесено обґрунтоване рішення про покладення на позивача у справі 8000,00 грн витрат на правничу професійну допомогу.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилаються скаржники - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва 14.11.2022 у справі №910/8008/22, а тому указані апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Ураховуючи вищевикладене, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі №910/8008/22 є законними та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/8008/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 у справі №910/8008/22 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейнсвард" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі №910/8008/22 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 у справі №910/8008/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран