Справа № 574/389/22
Провадження № 1-кп/574/38/2023
07 березня 2023 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області кримінальне провадження №12022205450000636 від 18.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки с. Деражно, Костопільського району Рівненської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з загальною середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, раніше судимої:
24.06.2021 року Буринським районним судом Сумської області за ч.1, ч.2 ст.185, ст.69, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 240 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 18.08.2022 у проміжок часу з 02.00 год. по 03.00 год. ночі, перебуваючи у господарстві ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де в приміщенні літньої кухні розпивала спиртні напої з сином останньої - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , випадково виявила сховані на грубі під відром з квасолею грошові кошти, загорнуті у папір.
Реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном, в умовах введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року та продовженого Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022 та №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022 воєнного стану в Україні, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливого злочину проти власності, скориставшись тимчасовою відсутністю до неї уваги ОСОБА_6 , завідомо знаючи про те, що крадіжка являється протиправним діянням, що тягне за собою кримінальну і відповідальність, переслідуючи корисливий мотив та мету наживи та перебуваючи при цьому у стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрала належні ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 6500 грн. купюрами номіналом по 500 грн., які вийнявши з паперової упаковки, сховала до кишені своїх штанів та надалі продовжила вживати спиртне спільно з ОСОБА_6 , а вранці близько 05.00 год. 18.08.2022 ОСОБА_3 з викраденими нею грошовими коштами покинула господарство ОСОБА_5 .
В подальшому викраденими грошовими коштами ОСОБА_3 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 6500 грн.
Виконуючи вказані дії ОСОБА_3 розуміла їх суспільно-небезпечний характер, усвідомлювала можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у виді спричинення матеріальної шкоди власнику майна та бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнала повністю, розкаялася у вчиненому та пояснила, 18.08.2022 року близько 03.00 год. ночі вона, перебуваючи у господарстві ОСОБА_5 , яке розташоване в с. Чернеча Слобода, Конотопського району Сумської області, в приміщенні літньої кухні розпивала спиртні напої із сином ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та коли останній вийшов з приміщення, випадково знайшла сховані на грубі під відром з квасолею грошові кошти в сумі 6500 грн., купюрами по 500 грн., які були загорнуті у газету. Вийнявши вказані грошові кошти з паперового згортку, вона сховала їх до кишені своїх штанів та надалі продовжила вживати спиртні напої спільно з ОСОБА_6 . Вранці близько 05.00 год. 18.08.2022 року ОСОБА_5 сказала їй йти додому, після чого вона з викраденими грошовими коштами покинула господарство останньої. На наступний день 19.08.2022 року вона дізналась, що її розшукує поліція та повернула викрадені гроші ОСОБА_5 .
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі та зазначила , що претензій до ОСОБА_3 не має, у вирішенні питання про призначення міри покарання обвинуваченій покладається на розсуд суду.
Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і сторонами кримінального провадження не оспорюються.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження, приймаючи до уваги те, що обвинувачена повністю визнала свою вину в інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодилася з усіма обставинами та кваліфікацією вчиненого нею діяння, суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням даних, які характеризують її особу, та документів, які стосуються процесуальних витрат та речових доказів у справі.
При цьому судом було з'ясовано правильність розуміння учасниками провадження змісту цих обставин, не встановлено сумнівів у добровільності їх позиції та роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Надані обвинуваченою ОСОБА_3 в судовому засіданні, показання є послідовними та логічними, а тому не викликають у суду жодних розумних сумнівів щодо доведеності її винуватості у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Таким чином, суд вважає вину обвинуваченої у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доведеною повністю та її дії кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, так як своїми діями ОСОБА_3 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно та вчинену в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання для обвинуваченої суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, її особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, згідно зі ст.12 КК України є умисним тяжким злочином.
Обвинувачена ОСОБА_3 раніше судима, не працює, не заміжня, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
В якості обставин, що пом'якшують покарання суд враховує щире каяття обвинуваченої, оскільки вона критично оцінила вчинений нею злочин та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, так як вона правдиво повідомила про обставини його вчинення, а також добровільне усунення заподіяної шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, судом не враховано таку обтяжуючу обставину, наведену прокурором в судовому засіданні, як рецидив кримінальних правопорушень, оскільки вона не зазначена в обвинувальному акті.
З урахуванням викладеного, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про її особу, позицію потерпілої, яка не має до обвинуваченої будь-яких претензій морального та матеріального характеру, та підтвердила у поданій заяві, що викрадене їй повернуто, а також враховуючи досудову доповідь органу пробації та позицію прокурора про необхідність застосування при призначенні покарання ст.69 КК України, суд приходить до висновку про можливість на підставі вказаної статті перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.4 ст.185 КК України, та призначити обвинуваченій покарання у виді обмеження волі.
На переконання суду, саме таке покарання відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України та принципу пропорційності, оскільки є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченою, так і іншими особами, та буде відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, не ставитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченої, що є складовим елементом принципу верховенства права відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не обирався та клопотання про його обрання до суду не надходило.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України із обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судової дактилоскопічної експертизи в сумі 943 грн. 90 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.366-371, 373-376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертизи в сумі 943 грн. 90 коп.
Речові докази по справі: 12 грошових купюр номіналом по 500 грн., які залишений на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 , залишити в розпорядженні останньої.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області на протязі 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченою в той же самий строк з моменту вручення його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1