Справа № 454/3240/21
21 грудня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Веремчук О. А. ,
за участю секретаря Баран О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокаля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди , судових витрат та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у використанні земельної ділянки -,
позивач ОСОБА_1 звернувся в суд до ОСОБА_2 про захист права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди , судових витрат та в суд надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у використанні земельної ділянки з наступних підстав:
Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом № 1548 та № 1549, виданих приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу Сироїд Г.В. 12 липня 2019р. позивач по справі - ОСОБА_1 , є власником житлового будинку з надвірними будівлями, та земельної ділянки площею 0.2500 гектарів в межах згідно планом для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер - 4624887400:17:015:0011, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Право власності на будинок також підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 17369242 та № 173636830 від 12.07.2019р. відповідно.
Вказаний будинок є одноповерховим, 1980-го року побудови, складається з чотирьох житлових кімнат, трьох коридорів, ванної кімнати, кухні, та двох кладових загальною площею 145.1м.кв. з якої житлова 65.7м.кв., та два підвали позначкою: 1-І площею 3.6м.кв. та 1-ІІ площею 15.2м.кв. До будинку належить, прибудова «а» площею - 15.8м.кв; прибудова «а'» - площею 50.7м.кв; підвал - площею 23.6м.кв позначка “пд”; Літня кухня «Б» площею - 39.7м.кв; Сарай «В» - площею 18.1м.кв; Сарай «Г» - площею 22.4м.кв; Сарай «Д» - площею 7.4м.кв; погріб «Ж» площею - 13.7м.кв; та гараж «З» площею 21.6м.кв.
Відповідач по справі ОСОБА_2 є фактичним власником будинковолодіння по АДРЕСА_2 , яке з заходу межує із будинковолодінням позивача.
Орієнтовно в 1984 році мати відповідача ОСОБА_3 розпочала будівництво будинку, на земельній ділянці що належав її родині, за адресою АДРЕСА_1 , яка як зазначено вище межує з будинковолодінням позивача. Будівництво вищезгаданого будинку здійснювалося без дотриманням будівельних норм і правил з порушенням санітарних, та протипожежних вимог, (відстань між будинками орієнтовно 3 метри), будівництво будинку здійснювалося до 2003 року, та на той час сім'єю відповідача було зведено одноповерховий житловий будинок, та влаштовано покрівлю із шиферу, проте не завершено зовнішні будівельні роботи та роботи з благоустрою. Ситуаційне розміщення будинку та його розміри, хоча і не відповідали вимогам закону, проте суттєво не порушували права власності позивача, а відтак з метою дотримання правил добросусідства та з врахуванням того, що забудовником є особа похилого віку, він не звертався в компетентні органи з метою усунення допущених при зведенні будинку порушень.
В 2015 році відповідач по справі розпочав реконструкцію житлового будинку АДРЕСА_1 . Ним було добудовано другий поверх, здійснено перекриття будинку, та влаштовано водостічні ринви, які хоча фактично розташовані на земельній ділянці відповідача, проте, такі розміщені, впритул до огорожі між будинками сторін, а тому, водовідведення дощової води, здійснюється на земельну ділянку позивача та вода постійно затоплює його погріб (Літера Ж згідно технічного паспорта), та підвал (позначка “пд” згідно технічного паспорта), що розміщений під кухнею.
З вказаного часу між сторонами тривають конфлікти з даного питання, перший час позивач самовільно намагався усунути наслідки підтоплення, постійно просушував підвал і погріб, здійснював ремонтні роботи в цих приміщеннях, проте таке не усунуло причину виникнення пошкоджень, а лише тимчасово їх наслідки. Під час чергових дощів, підвал і погріб продовжує затоплювати дощова вода, що спричиняє постійну сирість вологість, в підвалі та погребі спостерігаються відшарування штукатурки, стін та стелі, грибок і пліснява штукатурки, підвищена вологість (що підтверджується численним фото світлинами, які позивач додає до позовної заяви). Внаслідок підтоплення поступово руйнується фундамент кухні, і не виключено що в подальшому може призвести до руйнування будівлі в цілому.
Позивач намагався, мирно врегулювати конфлікт що виник з ОСОБА_4 , просив його перенести ринву в інше місце, на що відповідач реагував агресивно. Неодноразові звернення позивача в Тартаківську сільську раду Сокальського району Львівської області зі скаргами на дії відповідача щодо порушення ним правил добросусідства також позитивних наслідків не дали. У відповідь на такі скарги, сільський голова скеровував на ім'я відповідача звернення з вимогою про усунення порушень , проте такі проігноровано відповідачем. ОСОБА_2 жодним чином не реагує на звернення, що унеможливлює вирішення даного спору в позасудовому порядку, а відтак мій довіритель вимушений звернутися до суду з даним позовом.
В процесі підготовки позову до суду, нами було сформовано витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно - на будинковолодіння відповідача з якого вбачається, що право власності на будинок ні за ким не зареєстровано, в зв'язку із чим, було подано запит до ЛОР ДКП “Червоноградське МБТІ” з метою визначення власника (користувача житлового будинку). Червоноградським МБТІ було надано копії матеріалів інвентарної справи з яких вбачається, що право власності не зареєстроване за жодною з осіб, ні відповідач ні його матір не мали дозвільних документів на проведення будівництва, чи реконструкції будинку що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . В матеріалах інвентарної справи на дане будинковолодіння наявні лише Рішення Виконавчого комітету Тартаківської сільської ради народних депутатів Сокальського району Львівської області від 10.02.1983р. № 7 про надання матері відповідача - ОСОБА_3 дозволу на перебудову індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 , в межах присадиби та Рішення виконкому Сокальської районної ради народних депутатів від 21 квітня 1983р. № 104 яким дозволено - ОСОБА_3 будівництво індивідуального житлового будинку та надано їй ОСОБА_5 паспорт, на забудову земельної ділянки в АДРЕСА_1 тобто зовсім за іншою адресою та на іншій земельній ділянці.
З матеріалів інвентарної справи також вбачається, що в 2002/2003 році відповідач по справі ОСОБА_2 звертався до Сокальського районного суду Львівської області з позовом до матері ОСОБА_3 про встановлення права власності на будинок. В ході розгляду справи між сторонами було укладено мирову угоду, яка була затверджена судом, зі змісту мирової угоди вбачається, що ОСОБА_3 передала у приватну власність ОСОБА_2 незакінчене будівництвом будинковолодіння АДРЕСА_1 , а остатній в свою чергу зобов'язувався закінчити будівництво будинку та зареєструвати на нього право власності. Оскільки в державному реєстрі відсутня будь яка інформація щодо права власності на вказаний будинок, то позивач вважає що належним відповідачем за даним позовом є - ОСОБА_2 , який фактично постійно проживає та користується даним будинком.
З метою визначення ступеня пошкодження погребу та підвалу, оцінки завданих збитків позивач був вимушений звернутися до приватного експерта будівельника ФОП ОСОБА_6 , якою було проведено технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж підвалу (позначка “пд” згідно технічного паспорта) та погребу (літера “Ж” згідно технічного паспорта) в АДРЕСА_1 та складено звіти від 02.05.2021р., дефектні акти, та зведені кошторисні розрахунки вартості об'єктів будівництва.
Згідно вищезазначених звітів експерт проводив технічне обстеження відповідно до кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних їх створенням об'єкта архітектури за напрямком - експертиза та обстеження у будівництві серія АЕ № 001772 виданого 04.03.2013р. атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлового-комунального господарства України. Під час обстеження експертом були оглянуті основні несучі та огороджувальні конструкції погреба, і підвалу та встановлено незадовільний стан штукатурки внутрішніх стін а саме зазначено, що в погребі спостерігається відшарування штукатурки, стін та стелі, грибок і пліснява штукатурки, підвищена вологість, що є результатом неодноразового затоплення погребу, аналогічна ситуація спостерігається також і в підвалі за виключенням відшарування штукатурки на стелі, що також є наслідком затоплення підвалу. Штукатурка потребує ремонту та оброблення стін протигрибковими розчинами. Ймовірність затоплення - від дощових вод з будівель і подвір'я сусіднього будинковолодіння ( АДРЕСА_2 ). На підставі проведеного технічного обстеження експертом було надано висновок, що всі дефекти виявлені станом на дату складання звіту в цілому негативно впливають на експлуатацію погребу. Для їх усунення необхідно вжити заходи по відведенню дощових вод, що потрапляють із сусіднього подвір'я ( АДРЕСА_2 ), підсушуванню стін, оброблення протигрибковими розчином, ремонт штукатурки та влаштування вертикальної гідроізоляції стін погребу і підвалу.
Відповідно до зведених кошторисних розрахунків вартості об'єктів будівництва, вартість ремонтних робіт по ліквідації наслідків підтоплення підвалу (позначка “пд” згідно технічного паспорта) та погребу (літера “Ж” згідно технічного паспорта) в АДРЕСА_1 складає 42906 (сорок дві тисячі дев'ятсот шість) гривень, з яких - 38925 (тридцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень - вартість ремонтних робіт погребу, та - 3981 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят одна) гривня - вартість ремонтних робіт підвалу. Оскільки пошкодження майна позивача, було здійснено через неправомірні дії сусіда - відповідача по справі, то вартість ремонтних робіт має бути стягнена з останнього.
Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.
Судовий захист права власності здійснюється шляхом подання в т. ч. позову про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих особі порушенням її права власника (включаючи і не одержані доходи);
Збитками є : - втрати, які особа зазнала в зв'язку із пошкодженням її майна, а також витрати які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
Розмір завданої матеріальної шкоди визначено позивачем, виходячи з зведених кошторисних розрахунків вартості об'єктів будівництва, складених кваліфікованим експертом, оскільки такі підтверджено документально.
Крім того, неправомірними діями відповідача позивачу заподіяно значну моральну шкоду розмір якої визначено виходячи із ступеня моральних, фізичних та душевних страждань, позивача.
Заподіяна моральна шкода позивачу проявилася в його моральних та фізичних стражданнях і переживаннях з приводу неправомірних дій відповідача, що спричинили знищення та пошкодження його майна, неможливості використання вказаного майна за цільовим призначенням- для зберігання в них сільськогосподарської продукції, консервацій та ін., що для сільської місцевості є вкрай важливим для життя та підтримання нормальних життєвих зав'язків.
Крім того, моральна шкода заподіяна байдужістю відповідача, який ігнорує неодноразові прохання позивача про добровільне усунення перешкод, відмовляється відшкодувати завдані збитки, постійно вчиняє конфлікти, під час яких веде себе неконтрольовано, нецензурно лається, погрожує та ображає як позивача так і членів його сім'ї.
Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 50000,00 грн.
Крім того, позивач - ОСОБА_1 будучи не обізнаною в законодавстві, не будучи фахівцем в галузі права та не обізнаним з вимогами закону, що регулюють дані правовідносини, був вимушений звернутися за правничою допомогою на отримання якої ним було витрачено кошти зазначені у розрахунку, які також підлягають до стягнення із відповідача.
Відповідно до судової практики викладеної в постанові (ВС/КАС № 823/2638/18 від 16.05.2019) . Якщо стороною заявлено суму витрат, яка не є співмірною з наведеними вище критеріями, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК). З власної ініціативи суд не вправі зменшувати розмір понесених стороною витрат, тому у випадку, якщо наявні сумніви щодо завищеного гонорару адвокату, інша сторона має заявити відповідне клопотання. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК), а не на суд.
Відповідно до вимог ч. 6, 7 ст. 175 ЦПК України зазначаю, що заходи досудового врегулювання спору в даному разі не можуть бути вжиті, оскільки відповідач відмовляється в добровільному порядку усунути перешкоди в користування майном позивачу та відшкодувати завдану шкоду На момент подачі позову до суду немає необхідності забезпечувати докази та позов оскільки немає підстав вважати, що засіб доказування може бути втрачено або збирання та подання відповідних доказів стане згодом не можливим чи утрудненим, а також, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Крім того, зазначає що з даним позовом він звертається вперше, ним раніше не було подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 прибули підтримали позов, однак подали клопотання в якому зазначили:
що при складанні тексту позовної заяви ними було допущено деякі технічні помилки (описки), а саме:
- в прохальній частині допущено помилку в написанні прізвища відповідача, а саме зазначено стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) - завдану майнову шкоду в розмірі - 42906 (сорок дві тисячі дев'ятсот шість) гривень, та 50000грн. моральної шкоди, та судові витрати по справі
- замість вірного стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) - завдану майнову шкоду в розмірі - 42906 (сорок дві тисячі дев'ятсот шість) гривень, та 50000грн. моральної шкоди, та судові витрати по справі
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання прибув, однак подав відзив.
Відзив мотивовано наступним:
13.11.2021 року відповідач отримав позовну заяву, якою ОСОБА_1 хоче щоб відповідач відшкодував йому матеріальну та моральну шкоду в 42,906 грн. Відповідач зазначає, що не завдав ОСОБА_1 шкоди, він не був в його підвалі. Не руйнував цей підвал. Як і інше майно ОСОБА_1 .
Посилається на те, що Позивач не обгрунтовує якою причиною є наслідковий зв'язок між тим, що відповідач проживає в суміжній садибі і тим, що ОСОБА_1 не доглядає за своїм майном. Не ремонтує його, не було досудового врегулювання спору. Заявив, що якби Позивач повідомив його про несправність підвалу то відповідач би міг допомогти відремонтувати.
Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1 слід задоволити з наступних підстав:
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За вимогами ч. 1,2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
Згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або використання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У відповідності із ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Згідно із п.п.2,3 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала в зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, знищенням і пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана із розміром цього відшкодування.
Відповідачем ОСОБА_2 було подано Зустрічний позов до ОСОБА_1 який мотивовано наступним:
Сокальським районним судом слухається справа № 454/3240/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності, зобов'язання влаштувати систему водовідведення дощових вод, стягнення майнової шкоди.
ОСОБА_1 ці вимоги в досудовому порядку до відповідача не вимагав.
Відповідач є власником земельної ділянки АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з кадастровим номером № 4624887400:17:015:0002. Копію з Витягу НВ-4615586182021 додає.
В технічній документації на цю земельну ділянку є Акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 10.02.2005 року. Копію з якого додає. Межа була погоджена з користувачем ділянки № НОМЕР_3 ОСОБА_1 - позивачем.
Так як в позові ОСОБА_1 містяться надумані, не доведені вимоги, не має причинно-наслідкового зв'язку з його правом на земельну ділянку з необхідністю (?) ремонту підвалу.
Відповідач 22.11.2021 року звернувся до Сокальської міської ради з клопотанням задокументувати ситуацію знаходження будівель, огорожі між ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Отримав акт, який не завірений. Тому не має юридичної сили.
З фотографій, наданих ОСОБА_1 , відповідач бачить підтвердження того, що належне йому майно, будівля знаходиться на відстані більшій, ніж 1,0 метр від межі, яка зазначена фізично загорожею з сіткою.
Це ж вказано і на абрисі земельної ділянки № НОМЕР_4 , який був виготовлений під час приватизації земельної ділянки № НОМЕР_4 .
Аналогічно вказано і на кадастровому плані земельної ділянки № НОМЕР_4 з кадастровим номером № 4624887400:17:015:0002. На якому межа від Б до В є з ОСОБА_1 .
На фотографіях, наданих ОСОБА_1 видно, що майно ОСОБА_1 , будівлі, дерево (горіх ) знаходяться ближче до межі, як цього допускає ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій".
Якби відповідач порушив будівельні норми при забудові ділянки АДРЕСА_2 , то не отримав би на будівлю (садибу) декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, що зареєстровано в ДАБ Департаменту Львівської області 17.12.2019 року № ЛВ 111193510767.
Та не отримав би відмітки про проведення технічного обстеження.
Відповідач хоче, щоб при забудові, використанні ділянки № НОМЕР_3 були дотримані принципи добросусідства, будівельні норми.
А тому просить суд: Зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_2 так, щоб виконувались ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій". А саме:
віддаль до межі виступаючих конструкцій будинку АДРЕСА_1 була не менша, ніж 1,0 м до межі з ділянкою АДРЕСА_2 ;
відстань від стовбурів дерев до межі з ділянкою АДРЕСА_2 була не менше 4,0 м.
відстань від кущів до межі з ділянкою АДРЕСА_2 була не менше 1,0 м.
Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 подала відзив на зустрічну позовну заяву, який мотивовано наступним:
В провадженні Сокальського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа № 454/3240/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
На черговому підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 11.02.2022р. відповідачем по справі ОСОБА_2 , було подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про усунення перешкод у використанні земельної ділянки.
Ознайомившись з зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , вони вважають що дана заява є безпідставною, необґрунтованою поданою з порушенням вимог норм процесуального права та такою що не підлягає до спільного розгляду з первісним позовом, а відтак в нас виникла необхідність у поданні даного відзиву.
В зустрічній позовній заяві відповідач за первісним позовом просить суд ухвалити рішення яким зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_2 , так щоб виконувалися ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», а саме: - відстань до межі виступаючих конструкцій будинку АДРЕСА_1 була не меншою, ніж 1.0м. до межі з ділянкою АДРЕСА_2 ; відстань від стовбурів дерев до межі з ділянкою АДРЕСА_2 була не меншою 4,0 метра; - відстань від кущів до межі з ділянкою АДРЕСА_2 була не меншою 1.0 метра. При цьому ОСОБА_2 жодним чином не зазначає своє відношення до первісного позову ОСОБА_1 .
На обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 лише зазначає що позивач є суміжним землекористувачем, та що належне йому на праві власності майно побудовано відповідно до вимог ДБН, оскільки в нього є декларація про готовність об'єкта до експлуатації. Предметом доказування в даній категорії справ є не підтвердження права власності на земельну ділянку, а наявність перешкод у використанні земельної ділянки, які унеможливлюють, чи будь-яким чином перешкоджають таке користування, створення таких перешкод відповідачем по справі, та його відмова в добровільному порядку усунути їх. В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 обмежився лише вищенаведеним та в жодний з допустимих способів не підтверджує того факту, що будь-які дії позивача чи насадження на його земельній ділянці якимось чином перешкоджають у здійсненні права власності на суміжну земельну ділянку. Покликання позивача за зустрічним позовом на те, що дерево - горіх знаходиться ближче до межі, ніж цього вимагають ДБН, не заслуговують на увагу оскільки це дерево було посаженно ще задовго до того як ОСОБА_2 став власником суміжної земельної ділянки, дерево було посаджене, ще батьками позивача орієнтовно в 1980 році (на даний час дерево вже зрізане), а вимоги ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», а саме: - відстань до межі виступаючих конструкцій будинку АДРЕСА_1 не дотримані саме відповідачем, оскільки ним здійснене самочинне будівництво без врахування вже існуючої забудови ОСОБА_1 ..
В первісному позові поданому нами до суду вони просять суд ухвалити рішення яким захистити право власності ОСОБА_1 на будинковолодіння АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_2 , влаштувати системи водовідведення дощових вод від його будинку з дотриманням будівельних і санітарних норм та правил. Крім того вони просять стягнути з Відповідача матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок потрапляння води з його земельної ділянки на земельну ділянку позивача. В даному випадку вони намагаються довести суду, що дії ОСОБА_2 по обладнанню водовідведення є неправомірним та перешкоджають позивачу у здійсненні права власності на його майно, та ними завдано ОСОБА_1 значної матеріальної шкоди. Відтак обидва позови відрізняються предметами доказування та не є взаємопов'язаними.
Згідно до Свідоцтва про право на спадщину вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2500 гектарів в межах згідно з планом, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно до Акту обстеження земельної ділянки від 12.10.2020 року Комісія з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, підприємства та соціального розвитку Тартаківської сільської ради виявлено, що стічна вода з ринви гр. ОСОБА_2 проникає на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 .
Відповідно до Акту обстеження від 30.08.2021 року вбачається, що за результатами обстеження виявлено наступне:
Під час обстеження були оглянуті основні несучі та огороджувальні конструкції об'єкта «Погріб в АДРЕСА_1 » Технічний стан обстежених конструкцій наступний:
- перекриття- стан задовільний
- несучі стіни - стан задовільний,
- штукатурка внутрішня- стан незадовільний,
спостерігається відшарування штукатурки стін і стелі, грибок і пліснява штукатурки , підвищена вологість , що є результатом неодноразового затоплення підвалу. Штукатурка потребує ремонту та оброблення стін протигрибковими розчинами. Ймовірність затоплення - від дощових вод з будівель і подвір'я сусіднього домоволодіння ( АДРЕСА_3 ),
- фундаменти та ґрунти - стан задовільний.
На підставі вище наведеного суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди слід задоволити частково.
Захистити право власності ОСОБА_1 на будинковолодіння АДРЕСА_1 та зобов"язати ОСОБА_2 влаштувати системи водовідведення дощових вод від його будинку з дотриманням будівельних і санітарних норм та правил.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в сумі 42906 грн. та моральну шкоду в сумі 25 000 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову допомогу в сумі 15787 гривень.
В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у використанні земельної ділянки слід відмовити, оскільки:
Відповідно до вимог ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Як зазначено зустрічний позов ОСОБА_2 не є взаємопов'язаним з первісним позовом ОСОБА_1 , позови виникають з різного роду правовідносин, мають різний предмет доказування, хоча розглядаються між тими самими сторонами та задоволення зустрічного позову не виключає повністю або частково задоволення первісного позову.
Відтак слід відмовити в задоволенні зустрічного позову, оскільки покликання позивача за зустрічним позовом на те, що дерево - горіх знаходиться ближче до межі, ніж цього вимагають ДБН, не заслуговують на увагу оскільки це дерево було посаженно ще задовго до того як ОСОБА_2 став власником суміжної земельної ділянки, дерево було посаджене, ще батьками позивача орієнтовно в 1980 році (на даний час дерево вже зрізане), а вимоги ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», а саме: - відстань до межі виступаючих конструкцій будинку АДРЕСА_1 не дотримані саме відповідачем, оскільки ним здійснене самочинне будівництво без врахування вже існуючої забудови ОСОБА_1 . Дії ОСОБА_2 по обладнанню водовідведення є неправомірним та перешкоджають позивачу у здійсненні права власності на його майно, та ними завдано ОСОБА_1 значної матеріальної шкоди. .
Керуючись ст.ст. ст.ст.5, 10, 12,13,76,81,141,259,263,264, 265 ЦПК , суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди - задоволити частково.
Захистити право власності ОСОБА_1 на будинковолодіння АДРЕСА_1 та зобов"язати ОСОБА_2 влаштувати системи водовідведення дощових вод від його будинку з дотриманням будівельних і санітарних норм та правил.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в сумі 42906 грн. та моральну шкоду в сумі 25 000 грн..
В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у використанні земельної ділянки - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правову допомогу в сумі 15787 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий: О. А. Веремчук