Справа №464/3901/21
пр № 2-зз/464/8/23
07 березня 2023 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/3901/21
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
відповідач ОСОБА_3
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_4
вимоги: скасування заходів забезпечення позову
Обставини справи
Адвокат Добушовський О.В. від імені та в інтересах позивача звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить:
-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 10549041 від 31 січня 2014 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 283131846101, номер запису про право власності 34360676, на частки квартири АДРЕСА_1 зареєстровану за ОСОБА_2 ; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49909702 від 28 листопада 2019 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 283131846101, номер запису про право власності 4525795, на частки квартири АДРЕСА_1 зареєстровану за ОСОБА_3 ;
-визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 10 червня 2021 заяву представника позивача задоволено та накладено арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Постановою старшого державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 17 червня 2021 року виконавче провадження ВП 65844819 з примусового виконання ухвали про забезпечення позову закінчено, адже згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 262129961 від 17 червня 2021 року арешт на квартиру накладено, чим фактично виконано виконавчий документ.
За результатами вирішення спору 27 липня 2022 року Сихівським районним судом м.Львова ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.
Постановою Львівського апеляційного суду від 26 січня 2023 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 23 лютого 2023 року відмовлено ОСОБА_3 у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідач ОСОБА_3 повторно звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову. Просить розглядати клопотання без його участі.
Згідно із передачі судової справи раніше визначеному складу суду таку розподілено судді Тімченко О.В.
Представником позивача - адвокатом Добушовським О.В. подано суду заяву про розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову без участі сторони позивача, заперечує проти скасування таких.
Неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає вирішенню питання скасування заходів забезпечення позов та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.
Мотиви та висновки суду
Установлено, що ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 23 лютого 2023 року у справі № 464/3901/21, яка набрала законної сили та не оскаржувалась в апеляційному порядку, відмовлено ОСОБА_3 у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову.
Указану ухвалу мотивовано наступним.
Як передбачено ч.ч.9, 10 ст.158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
У рішенні суду від 27 липня 2022 року зазначено, що оскільки суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, вжиті заходи забезпечення позову ухвалою від 10 червня 2021 року зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням, після чого підлягають скасуванню.
Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову набрало законної сили 26 січня 2023 року після залишення апеляційною інстанцією без змін, як це передбачено ст.273 ЦПК України.
Оскільки в рішенні суду першої інстанції, яке набрало законної сили, чітко і беззаперечно зазначено про скасування вжитих заходів забезпечення позову, а тому винесення додаткової ухвали не вимагається цивільним процесуальним законодавством. Правових підстав повторного скасування таких заходів, які вже вирішені в судовому рішенні по суті, не вбачається.
З огляду на наведене у задоволенні клопотання слід відмовлено за безпідставністю.
Розглядаючи повторно подане клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступного з огляду на таке.
Відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Як регламентовано п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Частиною 3 ст.44 ЦПК України визначено, якщо подання заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.44 ЦПК України).
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_3 повторно звертається до Сихівського районного суду м.Львова із клопотанням, яке вже було предметом розгляду, за результатами якого суд відмовив у його задоволенні.
Надання суду листа Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27 лютого 2023 року не впливає на вирішення клопотання та є формальним, адже ухвалою від 23 лютого 2023 року безумовно встановлено, що винесення додаткової ухвали не вимагається цивільним процесуальним законодавством.
Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця відповідачем не оскаржується, незважаючи, що така можливість передбачена цивільним процесуальним законодавством, так як жодною нормою ЦПК України не передбачено вирішення судом скасування заходів забезпечення позову саме у резолютивній частині, на що покликається виконавча служба. У ст.158 ЦПК України та ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» саме йдеться про судове рішення, що і наявне у даному випадку.
Зважаючи на викладене, чергове ідентичне звернення із клопотанням для вирішення питань, які вже вирішено судом, є нічим іншим як зловживанням процесуальними правами.
Суд зауважує, що відповідач ухвалу суду від 23 лютого 2023 року у апеляційному порядку, хоча таке право надано йому цивільним процесуальним законодавством, не оскаржує, натомість подає аналогічну заяву скасування заходів забезпечення позову.
При таких обставинах, у зв'язку зі зловживанням відповідачем своїми процесуальними правами шляхом подання декількох клопотань з тим самим предметом та з тих самих підстав, що суперечить завданню цивільного судочинства, клопотання в порядку ч. 3 ст. 44 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду.
Постановлення даної ухвали не є обмеження у доступі відповідача до правосуддя, оскільки останній не обмежений у можливості апеляційного оскарження ухвали від 23 лютого 2023 року, якою вже вирішено заявлені вимоги по суті.
Керуючись ст.ст.258- 261 ЦПК України, суд
Залишити без розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Повне судове рішення складено та підписано 07 березня 2023 року, що є датою його ухвалення, постановленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО