Справа № 464/1079/23
пр.№ 1-кс/464/186/23
про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна
02 березня 2023 року м.Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_3 , представника потерпілої ОСОБА_4 , дізнавача ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Львова клопотання представника потерпілої ОСОБА_4 , поданого в інтересах потерпілої ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023142410000014 від 10.01.2023, -
встановила:
на розгляд слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 надійшло клопотання представника потерпілої ОСОБА_4 , подане в інтересах потерпілої ОСОБА_3 , про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023142410000014 від 10.01.2023, на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що у відділі поліції №2 Львівського районного управління №2 ГУ НП у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023142410000014 від 11.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. 08.02.2023 з метою захисту прав ОСОБА_3 , яка є потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, представник ОСОБА_4 звернулася до ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області з заявою про накладення заборони на відчуження нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності потерпілій. Однак, постановою старшого дізнавача ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 у задоволенні вказаної заяви відмовлено. Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 23.02.2023 квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , відчужено третій особі шляхом вчинення незаконних дій невідомими особами. Заявник вважає, що існує реальна загроза незаконного розпорядження вказаним майном, а тому необхідно накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 як захід забезпечення доказів на час розгляду вищевказаного кримінального провадження.
Окрім цього, представник потерпілої ОСОБА_3 - ОСОБА_4 заявила в судовому засіданні усне клопотання про накладення арешту також на квартиру АДРЕСА_2 .
Потерпіла ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання з підстав, що в такому викладені, просили суд його задоволити.
Дізнавач ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, так як потерпіла ОСОБА_3 не заявляла цивільного позову в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023142410000014 від 11.01.2023, відтак не є цивільним позивачем, а тому не наділена правом на звернення до суду з клопотанням про арешт майна.
Заслухавши пояснення учасників провадження, оглянувши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено обмежене коло осіб, які мають право на звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду.
Так, ч. 1 ст. 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
Положеннями ст. 61 КПК України встановлено, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила (пред'явив) цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК України).
Отже, з моменту подання органу досудового розслідування позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в особи, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, виникають права та обов'язки цивільного позивача. З цього моменту така особа має право на звернення до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна, однак виключно з метою забезпечення цивільного позову.
Судом встановлено, що 11.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження за №12023142410000014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Однак, суду не надано доказів того, що ОСОБА_3 зверталася до органу досудового розслідування з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також матеріали кримінального провадження не містять позовної заяви потерпілої ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або постанови про визнання ОСОБА_3 цивільним позивачем, а відтак в останньої відсутні правові підстави для звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно для збереження доказів у кримінальному провадженні.
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до положень чинного законодавства, правом на звернення до слідчого судді, суду з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів наділені виключно прокурор або/та слідчий, за погодженням з прокурором.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.
На підставі ст. ст. 61, 128, 170, 171 КПК України, керуючись ст. ст. 369, 370, 372, 378 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалила:
у задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_4 , поданого в інтересах потерпілої ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023142410000014 від 10.01.2023, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 06 березня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1