Справа № 442/1101/23
Провадження № 2/442/419/2023
"07" березня 2023 р. Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановила :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою укладений 26.12.2006 та зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції, актовий запис № 705.
Оглянувши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки позивачем, при поданні позову до суду не сплачено судовий збір.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-VI).
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, провадження № 14-730цс19. Підстави для відступу від неї відсутні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 . Проте, до суду він звернувся з вимогою про розірвання шлюбу, що не пов'язана з захистом його особистих прав як учасника бойових дій.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається зі матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з даним позовом, було заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01.01.2023 ставки судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, поданої фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073,60 грн.
Враховуючи вищевикладене та те, що ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору за вимогу про розірвання шлюбу, оскільки вказана вимога не пов'язана з захистом його особистих прав, як учасника бойових дій, а отже, позивачем не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі.
Суддя приходить до переконання, що позовна заява подана з порушенням Закону України «Про судовий збір», а саме, не сплачено судовий збір, то така має бути оплачена судовим збором за визначеною законом ставкою для вимог немайнового характеру, який позивачу необхідно сплатити та надати суду докази сплати такого.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо,тому вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала не оскаржується.
Суддя Нагірна О.Б.