03.03.23№ 336/3732/18
пр.1-кс/336/5/2023
3 березня 2023 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження,
Заявник в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером 12016080080003686 від 09.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, що передбачене ст. 1971 КК України, звернувся до суду із скаргою на постанову дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 04.11.2022 року про закриття кримінального провадження.
В заяві зазначив, що з того часу, як за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за фактом самовільного заняття земельної ділянки за ознаками ч. 1 ст. 1971 КК України, орган досудового розслідування не вчиняє будь-яких процесуальних дій в провадженні, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню, та осіб, причетних до вчинення кримінально караних дій, хоча ухвалами слідчого судді було двічі зобов'язано орган досудового розслідування вжити усіх заходів, спрямованих на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування по вказаному кримінальному провадженню, а постановою від 04.11.2022 року провадження в справі взагалі закрито.
При цьому автор звернення зауважує, що досудове розслідування у вказаному провадженні безпідставно розпочато та здійснювалось за ознаками кримінального правопорушення, що передбачене статтею 1971 КК України, яка встановлює відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво, тоді як при зверненні до правоохоронних органів він просив встановити законність виділення земельних ділянок в прибережній захисній смузі ріки Суха Московка в м. Запоріжжі крізь призму положень статті 60 ЗК України. Що ж стосується перевірки викладених в заяві про вчинене правопорушення фактів, вона органом досудового розслідування взагалі не проводилася.
Вважає, що оскаржувана постанова є передчасною і такою, що не ґрунтується на встановлених фактичних даних, тому підлягає скасуванню.
В судове засідання заявник не з'явився, надавши заяву про задоволення скарги та її вирішення у його відсутність.
Особа, чиї дії оскаржуються, належним чином повідомлена про дату, час та місце розв'язання скарги, до суду не з'явилася.
Означені обставини в силу ст. 306 КПК України не перешкоджають розгляду скарги.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, надані сторонами фактичні дані, слідчий суддя знаходить скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Статтею 284 КПК України внормовано підстави для закриття кримінального провадження.
В силу ч. 3 ст. 284 КПК України слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру, а пункт 2 частини 1 ст. 284 КПК передбачає закриття провадження, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями закону про кримінальну відповідальність злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Як випливає з матеріалів кримінального провадження № 12016080080003686, 9 серпня 2016 року слідчим Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, а саме: незаконне виділення земельних ділянок в Шевченківському районі м. Запоріжжя, за правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 1971 КК України.
Постановою дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 04.11.2022 року зазначене кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
В основу висновків цієї постанови покладено міркування про те, що відсутність речового права на об'єкти нерухомості, якими є земельні ділянки, у будь-кого з фізичних або юридичних осіб виключає можливість їх самовільного зайняття в розумінні ст. 1971 КК України .
Закриття кримінального провадження є однією з форм закінчення досудового розслідування, що означає припинення вчинення по кримінальному провадженню будь-яких процесуальних дій.
Завданнями кримінального судочинства в силу ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений.
Виходячи з завдань кримінального судочинства, прийняттю рішення про закриття кримінального провадження має передувати всебічне, повне та неупереджене дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднє дослідження і оцінка слідчим всіх фактичних даних, належних до цього провадження, у їхній сукупності.
Обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, встановлені статтею 91 КПК і до них відносяться, зокрема: подія кримінального правопорушення; винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням і т. і., а встановлюються ці обставини шляхом оцінки доказів, що підтверджують ці обставини і факти.
Обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення, яка здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, зазначено в статтях 92, 93 КПК України.
З матеріалів кримінального провадження, постанова про закриття якого оскаржується, випливає, що його обставини не встановлені органом досудового розслідування, що зумовлено невиконанням багатьох процесуальних дій, чиє вчинення для прийняття рішення про закінчення досудового розслідування є обов'язковим.
Вирішуючи вимоги скарги, слідчий суддя виходить з того, що після внесення відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке сталося в серпні 2016 року, і до березня 2023 року, коли слідчий суддя вирішує цю скаргу, в кримінальному провадженні майже не вчинено процесуальних дій, навіть не допитані особи, які, за поясненнями заявника, обізнані про фактичні обставини справи, а також сам заявник, що є неприпустимим.
Вивчення матеріалів досудового розслідування дає слідчому судді підстави для констатації вказаних обставин, оскільки з матеріалів досудового розслідування випливає, що в ньому вчинена лише одна процесуальна дія, така, як огляд місця події.
З матеріалів досудового розслідування також випливає, що постанову слідчого про закриття провадження від 19.03.2018 року скасовано першим заступником прокурора Запорізької області. 4 квітня 2018 року слідчому процесуальним прокурором надано письмові вказівки, порядковий номер перший яких містить припис про допит заявника в кримінальному провадженні - ОСОБА_3 .
Вказівки містять рекомендації допитати осіб, які входили до складу комісії з питань, пов'язаних з погодженням документації з землеустрою, а також рекомендацію ініціювання проведення експертизи з питань землеустрою.
Не виконавши жодної з вказівок та вчинивши лише таку дію, як звернення до слідчого судді з клопотання про надання тимчасового доступу до документів (при цьому в матеріалах досудового розслідування відсутня ухвала слідчого судді за наслідками розв'язання цього клопотання), слідчий постановою від 31.08.2018 року знову закриває кримінальне провадження.
Після скасування 10 квітня 2019 року судом апеляційної інстанції зазначеної постанови в провадженні не виконано жодної дії, а 4 листопада 2022 року дізнавачем винесено оскаржувану постанову, копія якої всупереч вимог закону не направлена заявнику, який, звертаючись з цією скаргою, навіть не знав про мотиви, з яких виходив автор постанови при її ухваленні.
Наведена бездіяльність суперечить змісту завдань кримінального судочинства щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Матеріали досудового розслідування, окрім вказаних процесуальних дій, що зазначені слідчим суддею, містять лише копії документів з землеустрою щодо надання громадянам земельних ділянок з кадастровими номерами 2310100000:07:044:453, 2310100000:07:044:454, 2310100000:07:044:455, 2310100000:07:044:456.
Між тим, як вже зазначено слідчим суддею, з заяви про вчинене правопорушення, поданою ОСОБА_3 29 липня 2016 року, випливає, що заявник просить встановити законність відведення вказаних земельних ділянок з урахуванням приписів ст. ст. 59-61 ЗК України, у відповідності до яких вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги, чия ширина для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари повинна становити 25 метрів, а для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів.
Наведене означає, що не наявність ознак самовільного зайняття земельних ділянок, які відведені фізичним особам за встановленою законом процедурою, а законність цього відведення з урахуванням знаходження цих ділянок на березі річки Суха Московка має бути предметом доказування в цьому кримінальному провадженні, тому його правова кваліфікація за статтею 1971 КК України є такою, що викликає сумніви.
У зв'язку з викладеним органу досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження необхідно з'ясовувати, чи не містять дії уповноважених з відведення вказаних земельних ділянок осіб ознак правопорушень у сфері службової діяльності або професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.
З огляду на викладене висновки дізнавача, викладені в оскаржуваній постанові, є передчасними, такими, що суперечать положенням кримінального процесуального закону про необхідність встановлення обставин, що підлягають доказуванню, та про обов'язок доказування, про необхідність повного і неупередженого розслідування, тому слідчий суддя в силу ст. 307 КПК України вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати.
Так як дізнавач в своїй діяльності є самостійною процесуальною фігурою, втручання в діяльність якого заборонено законом, колом повноважень слідчого судді на відміну від процесуальних повноважень прокурора не охоплюється надання вказівок слідчому, скасовуючи цю постанову, слідчий суддя вважає за необхідне лише обмежитися зобов'язанням слідчого органу виконати необхідні слідчі дії і прийняти заходи, спрямовані на забезпечення повного розслідування, встановлення усіх обставин, що підлягають доказуванню, по кримінальному провадженню під номером 12016080080003686 від 09.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, що передбачене ст. 1971 КК України, і прийняти обґрунтоване рішення в одній з процесуальних форм, передбачених для закінчення досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 04.11.2022 року про закриття кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1