1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/1770/23 1-кс/335/624/2023
07 березня 2023 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , вивчивши клопотанням дізнавача сектору дізнання Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023087060000074 від 27.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 295 КК України,
06.03.2023 на адресу суду поштою надійшло клопотання дізнавача сектору дізнання Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023087060000074 від 27.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 295 КК України, в якому дізнавач просить слідчого суддю накласти арешт на майно, вилучене 01.03.2023 під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 .
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить висновку про його невідповідність вимогам ст. 171 КПК України, яка полягає у наступному.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (абз. 1 ч. 10 ст. 170 КПК України).
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Вимоги до змісту клопотання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів викладені у ч. 2 ст. 171 КПК України, згідно якої у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Отже, тягар доведення існування підстав чи розумних підозр вважати, що майно на яке необхідно накласти арешт, є доказом кримінального правопорушення, покладається на особу, яка звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Слідчим суддею встановлено, що у клопотанні дізнавачем не зазначено підстави арешту майна, яким саме критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, відповідає майно, на яке дізнавач просить накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, не наведено обґрунтування необхідності арешту зазначеного майна. Крім того, до клопотання не додані документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження певною особою таким майном.
До клопотання дізнавачем додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, фотокопії ухвали слідчого судді, на підставі якої проведено обшук, протокол обшуку, доручення про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40-1 КПК України та постанови дізнавача про визнання речовим доказом.
Проте, до клопотання не додано жодних матеріалів в обґрунтування підстав та необхідності арешту майна (існування обставин, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна).
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача сектору дізнання Відділу поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_2 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023087060000074 від 27.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 295 КК України, повернути прокурору, який здійснює повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні.
Встановити строк для усунення недоліків клопотання - сімдесяти дві години з моменту постановлення ухвали, тобто до 12 год. 45 хв. 10 березня 2023 року.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1