Справа № 308/1129/17
18 січня 2023 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:
під головуванням судді Іванова А.П.,
при секретарі судових засідань Боті О.І.,
за участі представника позивача Губаля О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Ужгородської місцевої прокуратури (правонаступник Ужгородська окружна прокуратура) до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Ужгородської міської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку,
встановив:
Ужгородська місцева прокуратура (правонаступник Ужгородська окружна прокуратура) 03.02.2017 звернулася до суду із позовом до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , в якому просила: визнати незаконним та скасувати пункт 2.71 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 за №1507 та пункт 1.75 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 за №1882; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0159 площею 0,0800 та вартістю 464492 грн за №12031235 від 12.11.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 за №1507 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 площею 0,0800 га. Позивач стверджує, що вказане рішення Ужгородської міської ради прийнято всупереч вимогам земельного та містобудівного законодавства України, у зв'язку з чим таке підлягає визнанню незаконними та має бути скасованим. Так, згідно з генеральним планом м. Ужгорода, спірна земельна ділянка відносилась до земель багатоквартирної житлової забудови, прийняття рішення Ужгородською міською радою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та його затвердження для будівництва та обслуговування індивідуальної житлової забудови прийнято всупереч вимогам ст. ст. 20, 39 ЗК України та ст. 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що на думку позивача є підставою для визнання оспорюваного рішення Ужгородської міської ради незаконним та його скасування.
У подальшому рішенням 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 за №1882 затверджено проект землеустрою та передано оспорювану земельну ділянку у власність ОСОБА_1 . На думку позивача, це рішення не відповідає вимогам ст. ст. 19, 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які визначають, що передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється у разі відсутності плану зонування або детального плану території, однак на момент прийняття рішення ні плану зонування ні детального плану території за рахунок якої відведено земельну ділянку не було (такі прийняті лише на тій же сесії і не набрали законної сили).
Крім того, позивач стверджує, що 27 сесія 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 відбулась з порушення вимог Конституції та законодавства України, а тому рішення прийняті на цій сесії підлягають скасуванню. Так, перед початком сесії 09.11.2015 о 10 год. 06 хв., у відповідності до ст. 34 Регламенту, згідно з роздруківки ПТК «Віче» шляхом застосування персональних карток «Віче» зареєстровано 30 депутатів. Згодом, 09.11.2015 о 10 год. 07 хв. проведено повторну реєстрацію, згідно з роздруківки ПТК «Віче» шляхом застосування персональних карток «Віче» зареєстровано 33 депутати Ужгородської міської ради. Серед присутніх значаться депутати ОСОБА_2 (пульт для голосування № 57), ОСОБА_3 (пульт для голосування № 33), ОСОБА_4 (пульт для голосування № 13) та ОСОБА_5 (пульт для голосування № 49), які не були присутні на сесії міської ради 09.11.2015 та персональну участь в голосування не приймали. Таким чином, на думку позивача, участь у 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 прийняло 29 депутатів, що складає менше половини депутатів від загального складу ради, а тому вказана сесія не була повноважною, відтак, зміни до порядку денного і всі прийняті на цій сесії рішення є незаконними. Без відповідного кворуму, відбулось голосування за рішення Ужгородської міської ради №1882 від 09.11.2015 «Про затвердження та відмову в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до якого, оспорювану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Також позивач стверджує, що ОСОБА_6 , будучи депутатом Ужгородської міської ради, під час виникнення конфлікту інтересів не повідомив про нього в установленому порядку колегіальний орган Ужгородську міську раду і вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів на 27 сесії Ужгородської міської ради 6 скликання (4 пленарне засідання), взяв участь у голосуванні і голосував за рішення №1882 від 09.11.2015 «Про затвердження та відмову в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», тому в силу вимог ст. 67 ЗУ «Про запобігання корупції» підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, враховуючи, те, що волевиявлення територіальної громади міста Ужгорода, як власника нерухомого майна, на відведення земельних ділянок та передачу у власність могло мати місце тільки за умови неухильного дотримання вимог законодавства Ужгородською міською радою при прийнятті спірних рішень та, натомість, прийняття оспорюваних всупереч вищенаведеним вимогам не може свідчити про наявність волі власника землі (територіальної громади) на вибуття з комунальної власності землі.
Отже, оскільки рішення міської ради, на підставі якого ОСОБА_1 отримала земельну ділянку, незаконне, то рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку підлягає скасуванню.
28.03.2018 представник Ужгородської міської ради подала відзив на позовну заяву, в якій заперечував проти задоволення позову.
В судовому засіданні представник Ужгородської окружної прокуратури підтримав позов, просив такий задовольнити з підстав, що в ньому викладені.
В судове засідання представник Ужгородської міської ради не з'явився, однак з відзиву видно позицію вказаного органу - заперечення щодо задоволення позову.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак свою позицію щодо розглядуваних позовних вимог не висловила.
Вислухавши представника позивача, врахувавши заперечення представника Ужгородської міської ради, усебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Рішенням 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 №1507 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (т. 1 а.с. 9) надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 площею 0,0800 га.
Згідно з рішенням 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 №1882 (т. 1 а.с. 10-12) ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою та передано земельну ділянку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2110100000:67:001:0159 площею 0,08000 га) у власність.
Із листа Ужгородської міської ради від 19.09.2016 (т. 1 а.с. 13-15) вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:67:001:0159 знаходиться на території багатоквартирної житлової забудови. План зонування території м. Ужгород станом на 09.11.2015 був розроблений та поданий на затвердження сесії Ужгородської міської ради 09.11.2015.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 18-21) (інформаційна довідка від 18.01.2017 №78332121) власником земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0159 площею 0,0800 га по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
З листа від 23.11.2017 (т. 1 а.с. 80), адресованого керівнику Ужгородської місцевої прокуратури, вбачається, що старшим слідчим СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області Пекарем В.І. здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №420150700030000163 від 25.11.2015 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Слідчий повідомив про виявлення у ході здійснення досудового розслідування факту здійснення неособистого голосування окремими депутатами органу місцевого самоврядування на четвертому пленарному засіданні XXVII сесії Ужгородської міської ради від 09.11.2015 та надав дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування із можливістю виготовлення копій з документів кримінального провадження №42015070030000163.
Відповідно до листа командира військової частини НОМЕР_1 від 13.04.2016 №394 (т. 1 а.с. 81), з 05.11.2015 по 08.12.2015 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні військової частини НОМЕР_1 (військовий госпіталь АДРЕСА_2 ).
Згідно з інформацією Державної прикордонної служби, викладеної в листі №5/13-93 від 07.04.2016 (т. 1 а.с. 82-83) ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 з 08.11.2015 по 12.11.2015 перебував за межами Державного кордону України.
Із протоколу огляду відеозапису пленарного засідання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 від 25.10.2017 (т. 1 а.с. 105-108) видно, що депутати ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 у залі голосування Ужгородської міської ради відсутні.
Згідно з роздруківки ПТК «Віче» о 10 год. 06 хв. 09.11.2015 шляхом застосування персональних карток «Віче» зареєстровано 30 депутатів; 09.11.2015 о 10 год. 07 хв. - 33 депутати Ужгородської міської ради, зокрема ОСОБА_2 (пульт для голосування № 57), ОСОБА_3 (пульт для голосування № 33), ОСОБА_4 (пульт для голосування № 13) та ОСОБА_5 (пульт для голосування № 49).
Згідно з постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.04.2017 ОСОБА_6 визнано винним у вчинені корупційного правопорушення передбаченого ч. 1 ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, за те, що він будучи депутатом Ужгородської міської ради і суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобіганню корупції», керуючись приватними інтересами, зумовленими перебуванням у сімейних стосунках та діючи в інтересах близької особи (дружини ОСОБА_8 ) не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив колегіальний орган під час виконання повноважень про наявність конфлікту інтересів, а саме - Ужгородську міську раду та вчинив дії і приймав рішення в умовах реального
Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 11.07.2017 постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.04.2017 змінено, в частині накладення адміністративного стягнення скасовано, провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно з результатами виборів депутатів ради (т. 1 а.с. 141-143) до Ужгородської міської ради Закарпатської області обрано 60 депутатів.
Пунктом 14 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що порядок скликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, а також порядок роботи сесії визначається регламентом ради.
Пунктом 12 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Вказана норма закріплена у ст. 17 Регламенту Ужгородської міської ради 6 скликання затвердженого рішенням 5 сесії Ужгородської міської ради 6 скликання від 08.04.2011 № 149 (далі - Регламент) згідно якої сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Кожен депутат перед засіданням зобов'язаний особисто (персональною карткою «Віче») зареєструватися на сесії.
Для автоматизації процесу проведення пленарних засідань сесії міської ради застосовується програмно-технічний комплекс системи електронного голосування «Віче» (далі ПТК «Віче») відповідно до Положення про порядок застосування ПТК «Віче» в Ужгородській міській раді, яке є невід'ємною частиною Регламенту (далі - Положення).
Відповідно до статті 45 Регламенту ПТК «Віче» дозволяє приймати рішення міської ради на її засіданні поіменним голосуванням.
Для ідентифікації депутатів у ході засідання використовуються картки депутата, що містять унікальний індивідуальний код депутата, який розпізнається ПТК «Віче». При проведенні відкритого голосування формується інформація з результатами голосування у стандартному режим «за», «проти», «утримався», «не голосували» без списку депутатів.
Відповідно до ст. 82 Регламенту депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійних та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Депутат зобов'язаний зареєструватися і бути присутнім на засіданні ради та її органів, до яких його обрано. Депутат зобов'язаний брати участь у голосуванні, крім випадків, коли рада приймає рішення щодо нього персонально.
За посиланням http://old.rada-uzhgorod.gov.ua/news/2824 на офіційному вебсайті Ужгородської міської ради міститься перелік проектів рішень, запропонованих для розгляду четвертого пленарного засідання чергової 27 сесії Ужгородської міської ради 6 скликання.
Як вбачається з даних (фото) «Віче» 09.11.1015 міським головою запропоновано внесення змін до порядку денного шляхом включення до нього семи нових проектів рішень, а саме: проект рішення № 1866 «Про затвердження містобудівної документації», проект рішення № 1626 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», проекту рішення № 1627 «Про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянку в натурі (на місцевості)», проект рішення № 1628 «Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянку в натурі (на місцевості)», проект рішення №1894 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», проект рішення № 1895 «Про надання дозволу на складання технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянку в натурі (на місцевості)», проект рішення № 1896 «Про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянку в натурі (на місцевості)».
За внесення змін до порядку денного проголосувало 33 депутати, що підтверджується роздруківкою з архіву системи «Віче», зокрема депутати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які, як встановлено судом при дослідженні доказів, наданих позивачем і не спростованих відповідачами, були відсутні 09.11.2015 в сесійній залі Ужгородської міської ради.
Без відповідного кворуму відбулось голосування за рішення Ужгородської міської ради №1882 від 09.11.2015 «Про затвердження та відмову в затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (проект №1626), відповідно до якого спірну земельну ділянку передано ОСОБА_1 .
Згідно з роздруківкою ПТК «Віче» шляхом застосування персональних карток «Віче» щодо прийняття проекту рішення № 1626 за основу проголосувало 33 путати Ужгородської міської ради.
Як і в попередніх голосуваннях, серед тих, що голосували «за», значаться відсутні у сесійній залі депутати ОСОБА_2 (пульт для голосування № 57), ОСОБА_3 (пульт для голосування № 33), ОСОБА_4 (пульт для голосування № 13) та ОСОБА_5 (пульт для голосування № 49).
Відтак, участь у 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 прийняло 29 депутатів і така кількість менше половини від загального складу депутатів, що зрештою свідчить про те, що рішення №1882 від 09.11.2015 прийняте за відсутності кворуму.
Тобто, як встановлено судом, оскільки загальний склад депутатів Ужгородської міської ради становив 60 депутатів, тому в силу приписів частини дванадцятої статті 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь не менше 31 депутата.
Як встановлено судом на засіданні 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради, з усього складу депутатського корпусу ради присутніх на вказаній сесії було лише 29 депутатів, а тому 27 сесія 6 скликання Ужгородської міської ради, яку проведено 09.11.2015, є неповноважною.
Відповідно п. 1.75 рішення №1882 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015, прийняте неповноважною сесією міської ради, з цих підстав підлягає скасуванню.
Крім того, депутат Ужгородської міської ради ОСОБА_6. при голосуванні 09.11.2015 на 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради при прийнятті рішення №1882 діяв в умовах конфлікту інтересів, що доведено дослідженими в судовому засіданні постановами Ужгородського міськрайонного суду від 12.04.2017 та апеляційного суду Закарпатської області від 11.07.2017.
Відповідно до п. 1 «б» ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Згідно із ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка входить до складу колегіального органу, вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Згідно із ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат, зокрема міської ради, бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.
У постанові від 20.03.2019 у справі №442/730/17 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, відповідно до якого рішення, прийняті в умовах конфлікту інтересів, необхідно визнавати незаконними з урахуванням вимог Конвенції ООН проти корупції, національного законодавства і тих негативних наслідків для самого існування демократичного суспільства, яке спричиняє корупція.
Відтак, судом встановлено, що рішення Ужгородської міської ради від 09.11.2015 №1882 прийнято в умовах реального конфлікту інтересів, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» також підлягає скасуванню.
Щодо затвердження містобудівної документації.
Як вбачається з даних (фото) «Віче» 09.11.2015 міським головою запропоновано внесення змін до порядку денного шляхом включення до нього семи нових проектів рішень, зокрема й проект рішення № 1866 «Про затвердження містобудівної документації».
Згідно з роздруківки з «Віче» за прийняття проекту рішення №1866 за основу та в цілому проголосувало «за» 31 депутат Ужгородської міської ради.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені у Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011.
У пункті 3 частини 1 статті 1 вказаного Закону визначено, що детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Відповідно до частини 6 статті 19 Закону склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 24 даного Закону передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється у разі відсутності плану зонування або детального плану території.
Рішення про затвердження містобудівної документації є таким, що носить нормативно-правовий характер, яке в силу вимог ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» набирає чинності лише після підписання та відповідного оприлюднення.
Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 16.04.2009 за №7-рп/2009 за результатами аналізу функцій і повноважень органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти.
До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» - акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Таким чином, рішення Ужгородської міської ради про затвердження містобудівної документації, прийняте на сесії 09.11.2015, є регуляторним актом та однозначно є нормативно-правовим, і набирає чинності лише після його підписання і опублікування, а отже при відведенні спірної земельної ділянки у користування було порушено вимоги ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині неможливості передавати у власність чи користування земельної ділянки без наявності чинного плану зонування чи детального плану території населеного пункту.
Отже, ні плану зонування, ні детального плану території, за рахунок якої відведено земельну ділянку, станом на момент прийняття рішення про їх відведення не було (такі прийняті лише на тій же сесії, без відповідного кворуму і не набрали законної сили, оскільки не були підписані та опубліковані), тому передача земельних ділянок відбулась з порушенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
З огляду на викладене, рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 за №1507 «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 площею 0,0800 га., при тому, що при прийнятті рішення були відсутні план зонування чи детальний план території, підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровим номером 2110100000:67:001:0159 площею 0,0800 га по АДРЕСА_1 слід зазначити наступне.
Так, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0159 площею 0,0800 га по АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 13.11.2015.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, відповідно до положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки судом скасовуються пункт 2.71 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 за №1507 та пункт 1.75 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 за №1882, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:67:001:0159 площею 0,0800 га по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , то відповідно має бути скасована державна реєстрація прав ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на спірну земельну ділянку.
Аналогічної позиції щодо наявності підстав для скасування державної реєстрації прав в Державному реєстрі речових прав у разі скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого таку державну реєстрацію проведено, дійшов Верховний Суд у постанові від 26.10.2022 у справі № 712/1100/20.
Судові витрати
Суд вирішує питання про розподіл судових витрат у відповідності до статті 141 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір за подання цього позову у сумі 5600 грн, що підтверджується платіжним дорученням №30 від 25.01.2017.
За наведених обставин суд, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, дійшов висновку про те, що з відповідачів на користь Закарпатської обласної прокуратур слід стягнути означену суму судового збору.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач ОСОБА_1 , всупереч наданому їй ст. 191 ЦПК України права подати заперечення проти позову у вигляді відзиву, не скористалася, а тому вказаний вище висновок суду зроблений за наявними матеріалами справи, зокрема запереченнями відповідача Ужгородської міської ради.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 16, 364 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 82, 89, 223, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Визнати незаконним та скасувати пункт 2.71 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 №1507, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,0800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
Визнати незаконним та скасувати пункт 1.75 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 №1882, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 та передано земельну ділянку по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 2110100000:67:001:0159 площею 0,08000 га) їй у власність.
Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0159 площею 0,0800 та вартістю 464492 грн за №12031235 від 12.11.2015.
Стягнути з Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 33868924, місцезнаходження: 88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909967, місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2А) судовий збір у сумі 2800 (дві тисячі вісімсот) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 ) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909967, місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2 А) судовий збір у сумі 2800 (дві тисячі вісімсот) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.П. Іванов