Ухвала від 07.03.2023 по справі 303/1753/23

Справа № 303/1753/23

2/303/299/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 березня 2023 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 3, 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6 ст. 175 ЦПК України також визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

У ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, у ч. 2 ст. 83 ЦПК України вказано, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Зі змісту пред'явлених позовних вимог слідує, що позивач зокрема просить суд витребувати сарай та навіс у ОСОБА_2 .

Згідно з п.п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Всупереч вказаних вимог, позивачем ціну позову не зазначено. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом необхідно розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір - 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (13420,00 грн.).

При цьому встановлено, що до позову додано квитанцію № 30476 від 04.031.2023 року, відповідно до якої позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують дійсну вартість нерухомого майна (експертна оцінка, тощо) на час звернення до суду і виходячи з вартості нерухомого майна зазначити у позовній заяві ціну позову, та виходячи із розрахованої до неї суми, сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» з урахуванням наведеного вище.

При цьому роз'яснюється, що вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Мукачівська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313141206000007383; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір; призначення платежу «судовий збір за позовом (ПІБ чи найменування), Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

Крім того, звертається увага і на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

В силу ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Одночасно також визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Вказана позовна заява сформована та подана до суду за допомогою системи «Електронний суд», проте докази надсилання листом з описом вкладення учасникам справи копій поданих до суду документів, до суду не надано.

Подана до суду через систему «Електронний суд» позовна заява не містить відомостей щодо реєстрації відповідачів та інших учасників справи в системі «Електронний суд», що позбавляє суд можливості у разі відкриття провадження, виконання вимог ст. 190 ЦПК України про направлення копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно направити копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачам про, що подати суду відповідні докази.

Крім того, суд звертає увагу позивача також на те, що відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У зв'язку з цим звертається увага на те, що додані до позову документи, зокрема, копія договору дарування від 11.02.2015 року, копія договору купівлі-продажу від 23.07.2012 року є нечитабельними, що позбавляє суд оцінити із зміст, а відтак, у випадку бажання позивача подати докази, як такі, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, копії договорів слід подати у належно оформленій формі.

Також звертається увага і на те, що в силу вимог п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, при цьому якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Позивач подав позов до двох відповідачів, позовні вимоги зводяться до прохання витребувати нерухомого майна у ОСОБА_2 . Разом з тим, як із тексту позову, так і безпосередньо позовних вимог, неможливо встановити зміст позовних вимог щодо іншого відповідача ОСОБА_3 , що відповідно потребує уточнення.

Судом при постановлені ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» також зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Заболотний

Попередній документ
109386359
Наступний документ
109386361
Інформація про рішення:
№ рішення: 109386360
№ справи: 303/1753/23
Дата рішення: 07.03.2023
Дата публікації: 08.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; витребування майна із чужого незаконного володіння
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (27.03.2023)
Дата надходження: 06.03.2023
Предмет позову: про витребування майна із чужого незаконного володіння