справа № 2-413/2010 рік
29 липня 2010 р. КЕРЧЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Кисельова .Є.М.
при секретарі - Дробот К.М.
за участю адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Всекраїнський Акціонерний Банк» про захист прав споживачів,
У листопаді 2009 року позивач звернувся з зазначеним позовом у якому просить суд визнати незаконним збільшення ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором № 211/06 від 14 березня 2008 року до 25 %;
- Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 20.11.2008 року;
- Зобов'язати ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» здійснити перерахунок зайво отриманих процентів у розмірі 2 887 грн. 42 коп., з зарахуванням сплаченої суми на покриття процентів у розмірі 15 % на поступні періоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 березня 2008 року між ОСОБА_2 і ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» укладено Кредитний договір № 211/06 про надання грошових коштів на придбання автотранспортного засобу. Пунктом 1.3 Кредитного договору встановлено, що за користування кредитними коштами встановлюється плата 15 процентів річних.
Додатковою угодою № 1 від 20.11.2008 року відповідачем змінено умови пункту 1.3 Кредитного договору та встановлено плату за користування кредитом у розмірі 25 процентів річних.
Пунктом 5.1 зазначеного договору передбачено умови, за яких Банк може змінювати розмір процентної ставки, а саме: « У разі постання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Банку, у тому числі у разі зміни процентних ставок на кредитному ринку України, внаслідок прийняття компетентними державними органами України законів або підзаконних актів, що прямо або опосередново впливають на стан кредитного ринку України.
Листом від 24.08.2009 року позивач повідомив відповідача про свою незгоду з зазначеними змінами до Кредитного Договору, посилаючись на незаконність дій зі сторони відповідача щодо одностороннього внесення змін до Кредитного Договору та необґрунтованість підняття відсоткової ставки до 25 %.
У відповіді Банк зазначив, що має право на підвищення процентної ставки згідно ст.. 11 Закону України «Про захист прав споживачі» та п.3.5 Правил надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 р. № 168, у разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. До такої події Банком віднесено «Актуальне зростання ставок за депозитами, міжбанківськими кредитами тощо порівняно з датою видачі кредиту Клієнту». Посилаючись на ст.. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою встановлено заборону Банку надавати кредити під процент, ставка якою є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитами, відповідач обґрунтовує зміну процентної ставки не тільки на момент видачі кредиту, а й протягом всього строку користування Позичальником Кредитними грошами.
Позивач вважає, що відповідачем безпідставно в порушення умов Кредитного договору (п. 5.1) та вимог законодавства України збільшено розмір процентної ставки за кредитом, чим порушено його право споживача, яке він просить відновити на підставах, передбачених ст..ст. 11, 203, 215, 652, 1212 ЦК України, і ст..ст. 11, 18, 21 ЗУ «Про захист прав споживачів». (а.с.2-8).
Уточнюючи позовні вимоги у липні 2010 року представник позивача просила суд стягнути з відповідача, на користь позивача, зайво отримані грошові кошти у вигляді відсотків у розмірі 4 086 грн. 71 коп.
(а.с.135).
Представник відповідача проти позову заперечує і просить суд у позові відмовити. У запереченнях представник відповідача зазначив, що підставою для застосування процентної ставки 25 % річних по Кредитному договору № 211/06 від 14.03.2008 року стала укладена між сторонами додаткова угода № 1 від 20.11.2008 року, а не одностороннє волевиявлення відповідача.
Позивач не довів судові наявність свого порушеного права споживача.
18 травня 2010 року проведена зміна найменування юридичної особи і зареєстровано Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Розглянув справу суд не знайшов законних підстав для задоволення позову.
З матеріалів справи убачається, що 14 березня 2008 року між позивачем і відповідачем укладено Кредитний договір № 211/06 про надання грошових коштів 48850 грн., на придбання автотранспортного засобу DAEWOO, модель LAHOS TF 699Р. За користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 15 процентів річних. Додатковою угодою № 1 від 20.11.2008 року до Договору № 211/06 від 14.03.2008 року сторони домовилися про підвищення плати за користування кредитними коштами у 25 % річних.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за користування договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, з пояснень позовної сторони, що на час розгляду справи сторони умови кредитного договору виконали.
Позовна сторона посилається на ті обставини, що умови договору кредиту були змінені у односторонньому порядку.
Але, судові не додано жодного доказу про такі обставини.
Не доведено судові і той факт, що позивач укладав Кредитний договір під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних для нього умовах.
А, відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позовна сторона не довела судові наявність порушеного права позивача, яке потребує судового захисту.
Керуючись ст..ст. 60, 213, 215 ЦПК України, суд -
У позові ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене у Апеляційний суд АР Крим у порядку ст. 294 ЦПК України.
Суддя (підпис) Є.М.КИСЕЛЬОВ
Згідно з оригіналом: суддя