Справа № 947/94/23
2-о/521/161/23
28 лютого 2023 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) про встановлення факту що має юридичне значення.
02.01.2023 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Кістяник В.І. звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про встановлення факту що має юридичне значення.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 09.01.2023 року цивільну справу направлено на розгляд за підсудністю до Малиновського районного суду м.Одеси.
Ознайомившись з даною заявою та доданими до неї матеріалами приходжу до висновку, що дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання положень статей 175, 177, 297 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Заява про встановлення факту що має юридичне значення повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст.175 ЦПК України, так і спеціальним, які містяться у ст.297 ЦПК України.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а згідно ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
Натомість, у порушення зазначених вимог процесуального закону, заявник в обґрунтування вимог не зазначив та не надав суду докази, що свідчать про необхідність встановлення такого факту, а надані нею письмові докази суд не може прийняти, оскільки такі подані в копіях без перекладу на державну мову ( п. 4 додатку) , які належним чином не завіренні. Відсутність зазначених даних позбавить суд винести законне та справедливе рішення.
Так, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В самій заяві заявниця просить встановити факт походження дитини жіночої статі від громадянки України ОСОБА_1 та зареєструвати дитину на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері, вказавши наступне прізвище ім'я та по батькові дитини: ОСОБА_2 а батька за вказівкою матері ( на підставі ч. 1 ст. 135 СК України) зазначити ОСОБА_3 , підстав для звільнення від сплати судового збору заявником не вказано.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1,2,4 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Частиною п'ятою ст.95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення вищевказаних вимог ЦПК України матеріали заяви містять додані копії письмових доказів, що належним чином не засвідчені.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим для справ окремого провадження. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Тобто, у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, заявники мають пільги виключно тоді, коли такі обставини призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 243/12928/18, від 14 листопада 2019 року у справі № 350/2002/18.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 слідує, що встановлення факту походження дитини жіночої статі від громадянки України в судовому порядку необхідно для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документа - свідоцтва про народження згідно чинного законодавства України, а не у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
А за такого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не звільняється від сплати судового збору за подання до суду зазначеної вище заяви, оскільки на заявлені нею вимоги пільги щодо сплати судового збору, передбаченні п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», не поширюються.
Крім того, в заяві представником зазначено, що у свідоцтві про народження невірно зазначено, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, однак свідоцтво про народження дитини видано Консульським відділом Посольства російської федерації в Азербайджанській Республіці, а не на тимчасово окупованій території України, отже заявником не зазначені докази примусового примушування щодо здійснення реєстрації дитини саме в Посольстві російської федерації, тоді як на території Азербайджанської Республіки працює Посольство України в Азербайджанській Республіці.
Заявником не зазначено доказів можливості ідентифікувати в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 особу зазначену в графі мати ОСОБА_1 як громадянку України ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки такі дані в свідоцтві про народження відсутні, в тому числі як і ті які підтверджують походження дитини.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду апеляційної скарги на ухвалу суду, судовий збір оплачується в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня становить 2589,00 грн.
Таким чином, за подання до суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 536,40 грн.
З огляду на викладене, суд пропонує заявнику усунути недоліки заяви про встановлення факту народження дитини, сплативши та надавши до суду оригінал документу про сплату судового збору.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частини 2 статті 299 ЦПК України на рахунок держави у справах про визнання фізичної особи недієздатною відносяться саме витрати, пов'язані із розглядом справи, а, отже, для усунення вказаних вище недоліків заявнику необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору, перерахованого на розрахунковий рахунок ДСА, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.
Також, пунктом 8 частиною 2 ст.49 ЦПК України вказано процесуальні права та обов'язки сторін заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов'язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.
Отже в справах окремого провадження сторони іменуються як заявник та заінтересовані особи, разом з тим в заяві орган опіки та піклування Виноградівської міської ради зазначено як зацікавлена особа.
Оскільки справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, то відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185,315-318 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) про встановлення факту що має юридичне значення- залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у вищезазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Д.Я. Роїк