Справа №4-179/2010р.
16 липня 2010 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого судді Іващенка Ю.А.,
при секретарі Очередько Н.В.,
з участю прокурора Євсік В.А.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Лубни подання слідчого Лубенської міжрайонної прокуратури про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку банку,
Слідчий Лубенської міжрайонної прокуратури Плескач О.Ю. за згодою прокурора звернувся до суду з поданням про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку банку .
Органами досудового слідства встановлено, що службові особи ТОВ «Стелс» з серпня 2009 року по червень 2010 року умисно безпідставно не виплачували заробітну плату працівникам даного підприємства та кошти одержані від господарської діяльності використовували на цілі , пов»язані із забезпеченням діяльності підприємства, чим створили заборгованість із заробітної плати терміном більше 1 місяця в розмірі 169 тис. грн.
По даному факту Лубенським міжрайонним прокурором порушено кримінальну справу за ч.1 ст. 175 КК України.
Крім цього, службові особи ТОВ «Стелс» з серпня 2009 року по червень 2010 року, зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби не перерахували кошти, одержані від господарської діяльності, до УПФ України у Лубенському районі, чим створили заборгованість в розмірі 85 тис. грн.
По даному факту Лубенським міжрайонним прокурором порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 364 КК України.
У поданні ставиться питання про надання дозволу на накладення арешту на кошти, що знаходяться у Лубенському відділенні ПуАТ «СЕБ-БАНК» (МФО 300175) на розрахунковому рахунку №26002000067404, у Лубенському відділенні АКБ «Правекс-Банк» (МФО 321988) та на розрахунковому рахунку №2600901970011 , які використовуються ТОВ «Стелс», з обов'язковим щомісячним повідомленням слідчого про операції, що здійснюються з даними рахунками.
В судовому засіданні прокурор подання підтримав, прохав його задовольнити.
Відповідно до 1172 ЦК України підприємства зобов”язані відшкодувати шкоду, завдану з вини їх службових осіб під час виконання ними своїх службових обов”язків
Частиною 1 статті 126 КПК України визначено, що забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.
Частиною 1 статті 59 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
З матеріалів подання вбачається, ТОВ «Стелс» використовується розрахунковий рахунок у Лубенському відділенні ПуАТ «СЕБ-БАНК» (МФО 300175) №26002000067404 та у Лубенському відділенні АКБ «Правекс-Банк» (МФО 321988) №2600901970011.
Вивчивши матеріали подання, суд не знаходить підстав для його задоволення, враховуючи наступне.
Матеріали подання складаються власне із самого подання, постанов про порушення кримінальних справ від 30.06.2010 року, акту перевірки територіальної Державної інспекції праці у Полтавській області від 08.06.2010 року, акту УПФ України у Лубенському районі від 27.04.2010 року про результати позапланової перевірки та позовної заяви УПФ України у Лубенському районі до ТОВ «Стелс», адресованої Полтавському окружному адміністративному суду.
Подання мотивоване слідчим необхідністю забезпечення в майбутньому цивільних позовів та виконання вироку в частині конфіскації майна.
Судом встановлено, що кримінальні справи, по яких внесено дане подання порушено за ч.1 ст. 175 та ч.2 ст. 364 КК України не відносно конкретної особи, а по факту, санкції даних злочинів не передбачають покарання у вигляді конфіскації майна, що свідчить про безпідставність посилання у подані на необхідність виконання вироку в частині конфіскації майна.
Єдина позовна заява, що додана до матеріалів подання, подана до Полтавського окружного адміністративного суду, у зв»язку з чим має бути вирішена в порядку КАС України та не має відношення до даної кримінальної справи з точки зору вирішення даного цивільного позову.
Суд вважає, що сама по собі можливість пред»явлення цивільного позову по кримінальній справі, порушеній по факту, не свідчить про необхідність накладення арешту на розрахункові рахунки юридичної особи, оскільки арешт накладається на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії.
Крім цього, накладення арешту на розрахункові рахунки юридичної особи може зашкодити її господарській діяльності, в тому числі виконанню зобов»язань за договорами та виплаті заробітної плати працівникам.
За змінених обставин слідчий не позбавлений права звертатися з відповідним поданням у майбутньому в ході проведення досудового слідства.
Керуючись ст. ст. 125, 126 КПК України, ст. ст. 59, 60, 62 Закону України “Про банки і банківську діяльність”,
В задоволенні подання слідчого Лубенської міжрайонної прокуратури про накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку банку - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду Ю.А. Іващенко