Справа №2-2598/2010р.
іменем України
«17» серпня 2010 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді Іващенка Ю.А.,
при секретарі Мирна Т.Ф.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення недоплаченої щомісячної виплати на дитину шкільного віку,
Враховуючи складність справи у викладенні рішення суду в повному обсязі, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 27, 30 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 5-12, 88, 212-215, 218 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконкому Лубенської міської ради Полтавської області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 не донарахованих щомісячних виплат в розмірі 50 % мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на дитину шкільного віку відповідно до п.6 ч.1 ст. 30 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеному в ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік, за період з 01.09.2005 року по 31.12.2005 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.05.2010 року з урахуванням здійснених виплат.
В задоволенні позову до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області - відмовити.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 18 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ю.А. Іващенко
Справа №2-2598/2010р.
іменем України
«17» серпня 2010 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді Іващенка Ю.А.,
при секретарі Мирна Т.Ф.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення недоплаченої щомісячної виплати на дитину шкільного віку,
Позивач ОСОБА_1 до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про стягнення недоплаченої щомісячної виплати на дитину шкільного віку.
У позовній заяві вказав, що у нього є син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який має статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи , що підтверджується відповідними документами. Згідно вимог Закону потерпілим дітям та їх батькам надаються гарантовані державою компенсації та пільги, виплати яких проводиться через органи соціального захисту населення. У відповідності до п.6 ч.1ст.30 Закону він має отримувати щомісячно виплату в розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на дитину шкільного віку.
Натомість, всупереч вимогам Закону, починаючи з моменту вступу сина в школу з 1.09.2005 року до 31.05.2010 року дана виплата проводилася управлінням праці та соціального захисту населення згідно Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року в розмірі 3,30 грн. на місяць. Починаючи з квітня 2007 року по даний час зазначена виплата проводиться управлінням згідно Постанови КМУ №649 від 20.04.2007 року в стало визначеному розмірі 16,50 грн.
Загальна сума не донарахованої та затриманої з вини відповідачів щомісячної виплати в розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на дитину шкільного віку за період з 01.09.2005 року по 31.05.2010 року становить згідно його розрахунку 13 973,30 грн.
Позивач прохав суд зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради зробити перерахунок не донарахованих щомісячних виплат в розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на дитину шкільного віку за період з 1.09.2005 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеному в ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік, стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області 13 973,30 грн. не донарахованих щомісячних виплат в розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на дитину шкільного віку за період з 1.09.2005 року по 31.05.2010 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, прохали їх задовольнити.
Представники відповідачів управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області в судове засідання не з»явилися, направили на адресу суду листи, в яких прохали справу розглядати у їх відсутність, в задоволенні позову відмовити, застосувавши до вимог позивача строк позовної давності.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності представників відповідачів.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, (а.с. 8), який має статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи , що підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 10). Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії (а.с. 9).
В ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зазначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків.
У відповідності до п.6 ч.1 ст.30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач повинен отримувати щомісячно виплату в розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на дитину шкільного віку.
Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п. 3 зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо Інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до п. 37 ст. 77 ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» призупинено дію п.6 ч.1 ст. 30 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , вказана норма закону не конституційною не визнавалася, тому підстав для задоволення позовних вимог за 2006 рік не має.
Відповідно до п.30 ст. 71 «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію п.6 ч.1 ст. 30 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Положення пункту 30 статті 71 втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - пунктів 6 та 8 частини першої статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тому позовні вимоги за 2007 рік підлягають задоволенню з 09.07.2007 року.
Відповідно до п.28 Розділу 2 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни до ст.. 30 ЗУ ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими у пункті 6 цифри та слова "50 процентів мінімальної заробітної плати" замінено словами "в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Положення пункту 28 розділу II ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Тому позовні вимоги за 2008 рік підлягають задоволенню з 22.05.2008 року.
Впродовж 2009 - 2010 років ОСОБА_1 щомісячні виплати на дитину виплачувалися у меншому розмірі, із розрахунку 16,50 грн. на місяць, що суперечить закону та порушує права позивача, оскільки зміни до ст.30 Закону "Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що давали підстави для щомісячної виплати на дитину у меншому розмірі, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України № 10-рп2008 від 22 травня 2008 року і втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України.
Не може бути підставою для відмови в позові посилання управління праці та соціального захисту населення про право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами, яке надано ст. 71 Закону ”Про державний бюджет України на 2009 рік”, і визначення щомісячних виплат на дитину у розмірі 16,50 грн. у 2009 році Постановою КМУ від 20 квітня 2007 року № 649 ”Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” оскільки нормативними актами КМУ не можуть бути скасовані змінені чи зупинена дія конкретних норм закону, змінювати обсяг прав, пільг, компенсацій та гарантій громадян, які визначені законами України.
Предметом даного спору не є питання фінансування вищевказаних видатків у відсутність бюджетних коштів.
Згідно ст.ст.17,19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та соціальні гарантії» мінімальна заробітна плата віднесена до числа основних соціальних гарантій та встановлюється з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень та визначається виключно законами України.
Суд вважає, що згідно Конституції України органи виконавчої влади зобов»язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а оскільки розмір мінімальної заробітної плати закріплений у Законах України про Державний бюджет на відповідний вік, то відповідачем управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області незаконно занижена та виплачена сума щомісячних виплат згідно Постанов КМУ.
Згідно ст. 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. А відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Крім цього, відповідно до ст. 261 ЦПК України у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
Місцевий орган праці та соціального захисту населення є тим органом, який безпосередньо відповідає від імені держави щодо забезпечення належних виплат конкретному громадянину, при цьому питання фінансування цих органів не є питаннями громадянина, і не впливають на його права.
Таким чином, суд вважає, що належним відповідачем по справі є Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лубенської міської ради, яке повинно здійснювати дії по поновленню прав позивача.
Разом з тим, враховуючи , що Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області за своїми функціональними обов'язками здійснює тільки контроль нарахування та формує виплатні списки під виплату вищезазначеної допомоги, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання виплати компенсації до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у визначеній сумі, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено такі повноваження.
Суд вважає, що у даному випадку вимоги позивача повинні бути задоволені не шляхом стягнення з відповідача конкретних сум, які не були нараховані, а шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум у розмірі та в порядку визначеному Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Питання про судові витрати підлягає вирішенню згідно ст. 88 ЦПК України.
Тому підлягає стягненню з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області понесені позивачем витрати на оплату ІТЗ відповідно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 18 грн. 50 коп. Враховуючи, що як позивач при зверненні до суду з позовом, так і відповідач управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області звільнені від сплати судового збору, суд вважає, що дані витрати відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України мають компенсуватися за рахунок держави.
Керуючись ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 27, 30 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 5-12, 88, 212-215, 218 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконкому Лубенської міської ради Полтавської області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 не донарахованих щомісячних виплат в розмірі 50 % мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на дитину шкільного віку відповідно до п.6 ч.1 ст. 30 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, визначеному в ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік, за період з 01.09.2005 року по 31.12.2005 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.05.2010 року з урахуванням здійснених виплат.
В задоволенні позову до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області - відмовити.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 18 грн. 50 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ю.А. Іващенко