Справа № 175/2771/22
Провадження № 2/175/826/22
2023 рік
27 лютого 2023 року смт Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді Дараган Л.В.
за участю секретаря судового засідання: Шакірової В.Ю.
учасники справи:
позивач - орган опіки та піклування - Барвінківський виконавчий комітет міської ради Ізюмського району Харківської області,
відповідачка - ОСОБА_1 ,
третя особа - Служба у справах дітей Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування - Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
Орган опіки та піклування - Барвінківський виконавчий комітет міської ради Ізюмського району Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області.
В позові зазначено, що відповідачка є матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї малолітньої дитини, вихованням дитини не займається, її долею не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, про фізичний, духовний та розумовий розвиток дитини не піклується. Позивач просить суд позбавити відповідачку батьківських прав по відношенню до її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передати малолітню дитину на опікування органу опіки та піклування та стягнути з відповідачки на користь фізичної чи юридичної особи, якій буде передана дитина, аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до повноліття дитини.
ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
В судове засідання представник позивача не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, жодних заперечень проти заочного розгляду справи не зазначено.
В судове засідання відповідачка не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки про виклик за адресою її місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило, тому суд вважає, що відповідачка була повідомлена належним чином про дату, час і місце судового засідання, визнає її неявку неповажною та вважає можливим ухвалити заочне рішення за відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів.
В судове засідання представник третьої особи не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим ухвалити рішення за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та здійснення судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у цій справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідачка в судове засідання не з'явилася без повідомлення причин такої неявки та не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до положень ст.ст. 280, 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Згідно з свідоцтвом про народження, виданим 03 листопада 2016 року Виконавчим комітетом Гусарівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 03 листопада 2016 року складено відповідний актовий запис № 12.
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 07 лютого 2019 року, в актовому записі № 12 про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька дитини - ОСОБА_3 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто за вказівкою матері ОСОБА_1 ..
Згідно з розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 08 лютого 2019 року № 19, направлено малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до обласного спеціалізованого будинку дитини «Зелений Гай» терміном на 6 місяців.
Згідно з розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 16 серпня 2019 року № 123, продовжено перебування малолітньої ОСОБА_2 , 15 вересня 2016 року, у обласному спеціалізованому будинку дитини «Зелений Гай» терміном на 12 місяців.
Згідно з інформацією Служби у справах дітей по Холодногірському району Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 25 березня 2020 року, з метою з'ясування обставин та обстеження умов проживання співробітниками Служби у справах дітей було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . За зазначеною адресою двері не відчинили, для ОСОБА_1 було залишено запрошення з'явитися до Служби. ОСОБА_1 прийшла на запрошення та повідомила, що вона має малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка в теперішній час перебуває у Зеленогайському спеціалізованому будинку дитини. Також вона повідомила, що раніше вже була позбавлена батьківських прав відносно двох старших дітей. Зі слів ОСОБА_1 було встановлено, що за місцем теперішнього проживання вона не зареєстрована, проживає по домовленості з власником в однокімнатній квартирі, договору найму житла не укладалось. Разом з нею проживає її співмешканець, який вже декілька років не має паспорту (особа без встановлення особи та встановленого місця проживання) та який відносно малолітньої дитини не встановлював батьківство. Таким чином, на теперішній час повернення малолітньої дитини в родину одинокої матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає інтересам дитини.
Згідно з інформацією КНП Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» від 22 грудня 2021 року, у КНП Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» на повному державному утриманні з 13 лютого 2019 року знаходиться малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її мати ОСОБА_1 відвідує свою доньку кожну суботу, кожного разу привозить передачі, але спілкується з дитиною через вікно, так як не робить тест на COVID.
Згідно з інформацією КНП Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» від 07 вересня 2022 року, малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у закладі з 13 лютого 2019 року. За останній рік мати дитину не відвідувала і не цікавилася станом здоров'я дівчинки.
Згідно з висновком органу опіки та піклування - Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області від 23 лютого 2022 року про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , встановлено, що мати ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживає у м. Харкові (адресу місця проживання не повідомляє). З 13 лютого 2019 року малолітня дитина ОСОБА_2 перебуває у обласному спеціалізованому будинку дитини «Зелений Гай», відповідно до заяви матері про тимчасове влаштування доньки до будинку дитини, термін перебування закінчився у лютому 2020 року, про що ОСОБА_1 неодноразово була попереджена та розуміла необхідність звернення до комісії з питань захисту прав дитини із відповідним пакетом документів, з метою повернення доньки на її утримання, але жодного звернення та якихось дій з цього питання нею не було зроблено. Протягом трьох років дитина перебуває у державному закладі на повному утриманні, мати не займається вихованням, матеріальним утриманням, відвідує дитину та спілкується з нею через вікно, оскільки не робила тест на COVID. Відомості про батька дитини у свідоцтві про народження записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Тому орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
V. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 167 СК України, дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому. Якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Судом було встановлено, що мати малолітньої дитини ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов'язків по відношенню до своєї дитини, не піклується про її життя і здоров'я, не забезпечує їй належного догляду, харчування, умов проживання, за її заявою малолітню дитину було влаштовано до КНП Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай».
За час перебування малолітньої дитини в КНП Харківської обласної ради «Обласний спеціалізований будинок дитини «Зелений Гай» мати відвідувала свою малолітню доньку, привозила передачі, але спілкувалася з дитиною через вікно, так як не робила тест на COVID-19. Однак, починаючи з 2022 року, мати жодного разу не відвідала свою малолітню доньку, будь-якого інтересу до неї не виявляла, тим самим відповідачка фактично самоусунулася від участі у житті своєї малолітньої дитини.
Також суд приймає до уваги й ті обставини, що відповідачка після тимчасового влаштування дитини до будинку дитини, маючи реальну можливість змінити своє ставлення до дитини та почати виконувати свої батьківські обов'язки належним чином, нехтує ними, не піклується про життя і здоров'я своєї малолітньої дитини, не забезпечує їй належного догляду і харчування, а також належних і безпечних умов проживання.
Тобто, зазначені вище фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються судом як ухилення відповідачки від виховання її малолітньої дитини, оскільки в ході судового розгляду була встановлена винна поведінка матері, свідоме нехтування нею своїми обов'язками.
При цьому суд враховує і виходить з найкращих інтересів малолітньої дитини в цій справі. Так, при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним. На сьогодні існує широкий міжнародний консенсус на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. Отже, рівність прав батьків витікає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків. Тому суд приходить до висновку, що першочерговими та найкращими інтересами малолітньої дитини у цій справі є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним, і таким середовищем не є сім'я відповідачки - матері малолітньої дитини.
Таким чином, судом встановлено, що мати дитини ОСОБА_1 систематично, навмисно та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї дитини протягом тривалого часу: не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умови для отримання дитиною освіти.
Отже, виходячи із обставин цієї справи, враховуючи систематичне, навмисне та свідоме ухилення матері від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї малолітньої дитини протягом тривалого часу, вік малолітньої дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає, що позбавлення матері батьківських прав по відношенню до її малолітньої дитини буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.
Разом із цим суд наголошує, що такий захід не є виключно безстроковим і відповідачка має право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку, передбаченому Сімейним кодексом України (ст. 169 СК України).
Крім того, відповідачка добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча є працездатною та має можливість надавати допомогу на утримання доньки.
На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її малолітньої дитини, передачі малолітньої дитини на опікування органу опіки та піклування та стягнення з відповідачки на користь фізичної чи юридичної особи, якій буде передана дитина, аліментів на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до повноліття дитини.
Відповідно до ст. 141 ЦК України, судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 992 гривні 40 копійок підлягають стягненню з відповідачки на користь держави.
Керуючись Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, ст.ст. 150, 155, 164, 166, 167, 180 - 183, 191 СК України, ст.ст. 19, 141, 263 - 265, 280 - 282, 430 ЦПК України, суд
Позов органу опіки та піклування - Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Передати малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на опікування органу опіки та піклування - Барвінківському виконавчому комітету міської ради Ізюмського району Харківської області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної чи юридичної особи, якій буде передана дитина, аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 вересня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування та ім'я сторін та інших учасників справи:
Позивач: орган опіки та піклування - Барвінківський виконавчий комітет міської ради Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, Ізюмський район, м. Барвінкове, вул. Центральна, 3, код ЄДРПОУ 04058634.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Третя особа: Служба у справах дітей Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, Ізюмський район, м. Барвінкове, вул. Центральна, 3, код ЄДРПОУ 44148813.
Повне судове рішення складено 27 лютого 2023 року.
Суддя: