06 березня 2023 року
м. Київ
справа №440/3005/19
адміністративне провадження № Зв/990/3/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Жука А.В.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі №440/3005/19 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/3005/19 від 11 серпня 2021 року задоволено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №440/3005/19 на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України, оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року у справі №440/3005/19 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про зобов'язання вчинити дії.
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження Верховний Суд констатував, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки нормами КАС України не передбачено права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України.
02 березня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі №440/3005/19, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 01 березня 2023 року, в якому Суд вказав, що обмеження на апеляційне оскарження ухвал в порядку статті 383 КАСУ є порушенням статтей 55, 129 Конституції України.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження за заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, Суд зазначає таке.
Згідно з частиною п'ятою статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судові рішення;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Частиною першою статті 361 КАС визначено, що за виключними обставинами може бути переглянуто судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили.
Відповідно до положень статті 241 КАС судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови. Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.
Пунктом 14 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що постановою є письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги.
Згідно із пунктом 15 частини першої статті 4 КАС України ухвала це письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.
Ухвала Верховного Суду від 15 листопада 2021 року не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи в розумінні частини першої статті 361 КАС - відтак, вона не може бути переглянута за виключними обставинами.
Варто зазначити, у поданій заяві ОСОБА_1 вказує на існування усталеної практики Верховного Суду щодо відмови у відкритті провадження за заявою про перегляд за виключними обставинами ухвал з процесуальних питань.
Близьку за змістом позицію викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2019 року №9901/108/19 (провадження №11-394зва19), в ухвалах Верховного Суду від 29 січня 2019 у справі № 809/668/18, від 26 лютого 2019 у справі № 1940/1435/18, від 26 березня 2020 року у справі № 420/6871/18.
У перелічених ухвалах Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження є процесуальним рішенням, тобто не вирішує спір по суті.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в ухвалі від 01 лютого 2023 року у справі №640/735/21 ( провадження Зв/990/2/23).
Також, ОСОБА_1 вказує на загальновідомий факт, що у Верховного Суду уже склалась усталена та послідовна практика яка полягає в тому, що рішення Конституційного Суду України не є підставою для перегляду і скасування судових рішень, які були ухвалені судами до ухвалення рішення Конституційного Суду України (крім випадків, коли ці рішення підлягають виконанню і ще не були виконані).
Водночас, ОСОБА_1 посилається на постанову Верховного Суду від 20 лютого 2023 року у справі №822/55/17, в якій, на думку заявника, Суд дійшов висновку, що рішення Конституційного Суду України ухвалене за результатами розгляду конституційної скарги є підставою для перегляду судових рішень у справі саме заявника конституційної скарги.
Як зазначено у пункті 62 цієї постанови Верховний Суд, надавши практичного значення наслідкам Рішення Конституційного Суду України за індивідуальною конституційною скаргою, як національного юридичного засобу захисту виключного характеру, для остаточного судового рішення у справі суб'єкта права на конституційну скаргу, переглянув свою постанову з підстав незастосування судом касаційної інстанції у справі № 545/1151/16-ц при вирішенні спірних правовідносин діючих на час їх виникнення положень частини третьої статті 40 КЗпП України, які за змістом Рішення Конституційного Суду України від 04.09.2019 № 6-р(ІІ)/2019 поширюють свою дію на усі трудові правовідносини.
Отже, у справі №822/55/17 ухвалено рішення по суті позовних вимог, про перегляд якого за виключними обставинами подано заяву, у той час як у справі №440/3005/19 ОСОБА_1 подав заяву про перегляд за виключними обставинами ухвали з процесуальних питань.
Водночас, у цій справі рішенням Конституційного Суду України 01 березня 2023 року за конституційною скаргою ОСОБА_1 визнано неконституційною норму процесуального права, а саме приписи частини першої статті 294 КАС України, на підставі якої судом апеляційної інстанції було відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи та яке набрало законної сили у цій справі, в розумінні частини першої статті 361 КАС України є саме ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №440/3005/19.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції було застосовано процесуальну норму, яку визнано Конституційним Судом України неконституційною, саме ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року є тим судовим рішенням, на яке в рамках спірних правовідносин може бути подано заяву про перегляд за виключними обставинами.
Крім того, 03 березня 2023 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав клопотання про звернення Верховного Суду до Пленуму Верховного Суду з проханням розглянути питання про внесення конституційного подання до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення частини другої статті 152 Конституції України в контексті такого питання: "чи дозволяє частина друга статті 152 Конституції України перегляд і скасування на підставі рішення Конституційного Суду України судових рішень, що були ухвалені до ухвалення рішення Конституційним Судом України?".
Верховний Суд зазначає, що можливість перегляду за виключними обставинами передбачена лише щодо судових рішень по суті спору, а не процесуальних ухвал.
Враховуючи, що ОСОБА_1 подав клопотання про звернення Верховного Суду до Пленуму Верховного Суду в межах розгляду заяви про перегляд за виключними обставинами процесуальної ухвали, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 241, 361, 366 КАС України Суд,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення до Пленуму Верховного Суду.
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справі №440/3005/19 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
А.В. Жук,
Судді Верховного Суду