06 березня 2023 року
м. Київ
справа №580/2048/21
адміністративне провадження №К/990/5939/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року у справі №580/2048/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі про стягнення суми компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року, суми інфляційних втрат у зв'язку з затримкою термінів виплати компенсації,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 26 лютого 2021 року № 56 о/с, яким позивача звільнено з посади слідчого Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, з 01 березня 2021 року, у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни штатного розпису, з припиненням державної служби;
- поновити позивача на посаді слідчого Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, а за відсутності такої посади - на іншій рівнозначній посаді слідчого в цьому (або іншому) Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань;
- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 5247 грн. 38 коп. на день, виходячи з виплат за грудень 2020 року та січень 2021, як за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню Позивача із займаної посади;
- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі 869 666 грн. 95 коп., з яких: 810 716 грн. - сума компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року; 58 950 грн. 95 коп. - сума інфляційних втрат, розмір яких визначено станом на 25.03.2021, у зв'язку з затримкою термінів виплати компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по січень 2021 року.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року у зазначеній справі роз'єднано позовні вимоги ОСОБА_1 у справі № 580/1748/21 за позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, виділивши у самостійне провадження з присвоєнням нового номеру справи позовні вимоги про:
- стягнення з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, 869 666 грн. 95 коп.: в тому числі 810 716 грн. - сума компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року; 58 950 грн. 95 коп. - сума інфляційних втрат, розмір яких визначено станом на 25.03.2021, у зв'язку з затримкою термінів виплати компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по січень 2021 року.
Таким чином, предметом спору у даній справі № 580/2048/21 є стягнення з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, 869 666 грн. 95 коп.: в тому числі 810 716 грн. - сума компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року; 58 950 грн. 95 коп. - сума інфляційних втрат, розмір яких визначено станом на 25.03.2021, у зв'язку з затримкою термінів виплати компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по січень 2021 року.
26 липня 2021 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про часткову відмову від позову, в частині щодо стягнення компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за 21.01.2019, 06.06.2019, 07.06.2019, 08.06.2019, 09.06.2019, що становить 45 912,00 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за роботу за фактично відпрацьований надурочний час з 18.00 до 20.00 години 08.07.2019, 11.07.2019, 14.08.2019, 02.10.2019, 03.10.2019, 15.01.2020, 17.01.2020, 02.03.2020, 03.03.2020 та 04.03.2020. Зобов'язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням терміну їх виплати (інфляційні втрати) згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», розраховану за методикою постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» починаючи з 1 липня 2019 року по день фактичного розрахунку.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов?язання Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за роботу за фактично відпрацьований надурочний час з 18.00 до 20.00 години 09.01.2019, 10.01.2019, 21.02.2019, 26.03.2019, 27.03.2019, 02.05.2019, 04.06.2019, 05.06.2019, 09.07.2019, 10.07.2019, 30.09.2019, 01.10.2019, 21.10.2019, 14.01.2020, за роботу за фактично відпрацьований час у вихідні дні 31.03.2019, 06.10.2019, 19.01.2020; зобов'язання Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням терміну їх виплати (інфляційні втрати) згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», розраховану за методикою постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» починаючи з 1 січня 2019 року по день фактичного розрахунку та прийняти в цій частині нову постанову, якою задоволені позовні вимоги в даній частині ОСОБА_1 . Зобов?язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за роботу за фактично відпрацьований надурочний час з 18.00 до 20.00 години 09.01.2019, 10.01.2019, 21.02.2019, 26.03.2019, 27.03.2019, 02.05.2019, 04.06.2019, 05.06.2019, 09.07.2019, 10.07.2019, 30.09.2019, 01.10.2019, 21.10.2019, 14.01.2020 та за роботу за фактично відпрацьований час у вихідні дні 31.03.2019, 06.10.2019, 19.01.2020. Зобов?язано Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Мелітополі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням терміну їх виплати (інфляційні втрати) згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», розраховану за методикою постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» починаючи з 1 січня 2019 року по день фактичного розрахунку.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.
Ухвалами Верховного Суду від 15 листопада 2022 року, від 29 грудня 2022 року, та від 09 лютого 2023 року касаційні скарги повернуто скаржнику.
16 лютого 2023 року Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Мелітополі подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник також просить поновити строк на касаційне оскарження обґрунтовуючи тим, що прийняття судом касаційної інстанції ухвал, про повернення касаційних скарг, що не позбавляє права скаржника повторно звернутись до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Разом з тим, з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан на території України через збройну агресію РФ. В зв'язку з наближенням окупаційної армії до м. Мелітополя, Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Мелітополі проведено евакуацію на захід України. Тому лише наприкінці серпня 2022 року повністю відновлено роботу територіального управління.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції складено 02 червня 2022 року, а касаційну скаргу подано на пошту 06 жовтня 2022 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Ухвалу Верховного Суду від 15 листопада 2022 року отримано скаржником 24 листопада 2022 року. Вдруге подану касаційну скаргу 15 грудня 2022 року ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2022 року було також повернуто скаржнику. Вказану ухвалу отримано скаржником 04 січня 2023 року. Втретє подану касаційну скаргу 03 лютого 2023 року ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року повернуто скаржнику. Вказану ухвалу отримано скаржником 14 лютого 2023 року. Четвертий раз касаційну скаргу подано 16 лютого 2023 року. Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Звертаючись четвертий раз із касаційною скаргою, скаржник просить суд поновити строк касаційного оскарження з тих підстав, що зазначеними ухвалами від 15 листопада 2022 року, від 29 грудня 2022 року, та від 09 лютого 2023 про повернення касаційних скарг роз'яснено право скаржника на повторне звернення до суду касаційної інстанції із цією касаційною скаргою.
Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами.
При попередньому зверненні із касаційною скаргою скаржником не було дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а саме: у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.
Водночас наявність права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою не є безумовною підставою для поновлення строку. Окрім реалізації такого права без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Інших поважних та об'єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявницею не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачкою підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Отже, заявнику необхідно подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,
Визнати неповажними Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2022 року у справі №580/2048/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі про стягнення суми компенсації за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, а також в надурочний час за період з грудня 2018 року по лютий 2021 року, суми інфляційних втрат у зв'язку з затримкою термінів виплати компенсації залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та належних та допустимих доказів, для його поновлення.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов