06 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/20335/21 пров. № А/857/17931/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Краматорський прикордонний загін, військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Краматорський прикордонний загін, військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
суддя у І інстанції Гавдик З.В.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення 21 листопада 2022 року,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2016 року № 178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби, за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01 січня 2021 року розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29 січня 2021 року № Р-13/0/10-21 «Про доведення розрахунку вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у справі № 380/20335/21, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов було задоволено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що розрахунок компенсації за неотримане речове майно був проведений не у відповідності до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, що порушує право позивача на отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна у належному розмірі.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено Військовою частиною НОМЕР_2 , яка у своїй скарзі просила таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що виплата позивачу компенсації за неотримане речове майно здійснена у повному обсязі. При цьому звертає увагу суду, що така проведена відповідно до пунктів 3-5, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 та розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Голови Державної прикордонної служби України від 07 травня 2021 року № 393-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 25 червня 2021 року № 3227-ОС виключено з 26 червня 2021 року із списків особового складу, усіх видів забезпечення регіонального управління.
Під час проходження військової служби та звільнення в запас позивач перебував на речовому забезпеченні у НОМЕР_1 прикордонному загоні ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_2 ).
28 вересня 2021 року відповідачем виплачено ОСОБА_1 належна у зв'язку із звільненням компенсація за неотримане речове майно у сумі 69483,85 грн.
Вважаючи, що така компенсація отримана ним не у повному обсязі, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII у редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року) військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Статтею 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» (далі - Закон № 1459-III, який набув чинності 11 березня 2000 року) призупинено дію частини 2 статті 9 Закону № 2011-XII в частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за речове майно.
Законом України від 03 листопада 2006 року № 328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» (далі - Закон № 328-V) статтю 9 Закону № 2011-XII викладено у новій редакції, а також доповнено цей Закон статтею 9-1 (у редакції, чинній до 01 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 Прикінцевих положень Закону № 328-V цей Закон набирає чинності з 01 січня 2007 року.
У подальшому частину 2 статті 9-1 Закону № 2011-XII було виключено згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI), однак зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II вказаного Закону, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку речового забезпечення військовослужбовців» (далі - Закон № 567-VIII) пункт 1 статті 9-1 Закону № 2011-XII викладено у новій редакції:
«Продовольче забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 567-VIII Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом необхідно: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону; забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Пунктом 1 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 567-VIII передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Відповідно до пункту 2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 (далі - Порядок № 178) виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.
Пунктом 3 Порядку № 178 передбачено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Пунктом 5 Порядку № 178 передбачено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 178 виплата грошової компенсації здійснюється в межах бюджетних призначень на закупівлю речового майна, передбачених Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецзв'язку, Головному управлінню розвідки Міноборони та Управлінню державної охорони на відповідний рік.
За змістом пункту 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України 29 квітня 2016 року № 232, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 року за № 768/28898 (далі - Інструкція), військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна. Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно». Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 24 вересня 2021 року № 385-ОС «Про виплату грошової компенсації військовослужбовцям, виключеним зі списків особового складу» позивачу нараховано грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 70541,98 грн, та виплачено в сумі 69483,85 грн.
Нарахування цієї компенсації проведено на підставі довідки № 44 від 22 червня 2021 року, яка складена відповідачем за цінами минулих років на предмети речового майна.
Проте, застосування закупівельних цін за минулі роки на речове майно при виплаті позивачу грошової компенсації замість належного до видачі речового майна є таким, що не відповідає вимогам пункту 5 Порядку № 178, яким визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року.
Указаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 815/5826/16, від 23 серпня 2019 року у справі № 2040/7697/18, від 14 листопада 2018 року у справі № 809/1488/16, від 28 січня 2021 року у справі № 520/1190/2020.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем порушено право ОСОБА_1 на отримання грошової компенсації замість належного до видачі речового майна виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня року, в якому проведено виплату, а саме 2021 року.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Краматорський прикордонний загін, військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року у справі № 380/20335/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк