Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
06 березня 2023 р. Справа № 520/961/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Богодухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (62103, Харківська обл., м. Богодухів, вул. Пушкіна, 34), Лозівського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області (64602, Харківська обл., м. Лозова, вул. Павлоградська, буд. 54) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, через систему «Електронний суд», з адміністративним позовом до Богодухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Лозівського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Лозівського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харківської області та Богодухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати керівника Богодухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби під час мобілізації.
Ухвалою від 30.01.23р. позовна заява залишена без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків.
Повідомлено позивача про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:
- уточненої позовної заяви в якій вказати ідентифікаційні коди юридичних осіб відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, зазначити виклад обставин якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Богодухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та зазначити докази, що підтверджують обставини вказані в позові;
- додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги або надати клопотання про витребування доказів в якому зазначити: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) докази, які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.
- докази направлення на адресу відповідачів листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.
На виконання вимог вказаної ухвали 01.02.23р. представником позивач засобами електронної пошти надано до суду уточнену позовну заяву, клопотання про витребування доказів, докази направлення на адресу відповідачів листом з описом вкладення копій поданих до суду документів.
При цьому суд зазначає, що ним не надано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та в клопотанні про витребування доказів не вказано: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) докази, які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів
Крім того, ухвалою від 23.02.23р. позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 10 днів для усунення недоліків позовної заяви, повідомлено позивача про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку, у випадку їх наявності або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.
На виконання вимог вказаної ухвали представником позивача засобами електронної пошти надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду в якій не вказано інших підстав для поновлення строку ніж ті які були зазначені в заяві, яка додавалась до позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги ухвал про залишення позовної заяви без руху не виконані позивачем в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Крім того, суд вивчивши матеріали позову, зазначає, що частинами 7, 8 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення №1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 8 Положення №1845/0/15-21 підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення №1845/0/15-21 Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 24 Положення №1845/0/15-21 визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до 5.4 Положення №1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Згідно з пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII ( далі - Закон № 2155-VIII) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
За приписами пункту 16 Положення №1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Згідно з пункту 26 Положення №1845/0/15-21 електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до пункт 27 Положення №1845/0/15-21 до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
За правилами частини 2 статті 18 Закону № 2155-VIII кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За змістом частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Частиною 7 статті 59 КАС України передбачено, що в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За приписами частини 8 статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI ( далі - Закон №5076-VI) повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 статті 26 Закону №5076-VI визначено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Поняття ордеру визначено у частині 2 статті 26 Закону №5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рада адвокатів України рішенням від 12 квітня 2019 року №41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).
Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Імперативними приписами пп.12.10 пункт 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат").
Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Як передбачено частиною першою статті 26 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: «Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності».
Як встановлено судом, позовну заяву подано представника позивача - адвокатом Соловйовим Дмитром Ігоровичем через підсистему «Електронний суд», яким на підтвердження повноважень до матеріалів позову додано копію електронного ордера про надання правничої (правової) допомоги серії ВН № 1188929, який видано 14 січня 2023 року на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № б/н від 14 січня 2023 року.
Зі змісту наданого адвокатом ордера вбачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Соловйова Дмитра Ігоровича у графі «Адвокат», номеру договору про надання правової допомоги/ доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, що свідчить про відсутність у нього обов'язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.
Суд зазначає, що поданий представником позивача ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позову, а тому має містити обов'язкові реквізити, визначені Положенням №41.
Суд зауважує, що згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України ордер має містити обов'язкові реквізити визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.
Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, в розумінні Положенням № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.
Суд бере до уваги, що поданий представником позивача ордер, сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.
З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов'язковий реквізит, як підпис адвоката, номер договору про надання правової допомоги/ доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги та беручи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що наданий представником позивача документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді.
Правова позиція, щодо того, що обов'язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») висловлена в ухвалах Верховного Суду від 02 березня 2023року у справі № 522/14112/22, від 26 січня 2023 року у справі №450/605/22, від 07 лютого 2023 року у справі №466/77/22, якими закрито касаційне провадження, а також в постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №450/569/22 та від 07 лютого 2023 року у справі №466/487/22.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Отже, з огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу на підставі п.1, п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 294КАС України, суд, -
Позовну заяву - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Рубан В.В.