01.03.2023 Справа № 756/10803/22
Унікальний № 756/10803/22
Провадження № 2-а/756/26/23
«01» березня 2023 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Белоконна І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, треті особи: Департаменту патрульної поліції, Поліцейський в. 1 р. 2 б. 2 п. 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції капрал поліції Максименко Микита Артемович, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що постановою поліцейського в. 1 р. 2 б. 2 п. 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції капралом поліції Максименком М.А. ГАБ № 610765 від 08.11.2022 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн за ст. 183 КУпАП за те, що позивач ОСОБА_1 , перебуваючи 08.11.2022 о 13:50 в АДРЕСА_1 , зробила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме порушення тиші в денний час на спеціальну лінію 102.
Крім того, на позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП серія ГП № 536222 від 08.11.2022 у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення.
Позивач вважає, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП є незаконною, та підлягає на скасування, а дії поліцейського в. 1 р. 2 б. 2 п. 1 УПП в м. Києві ДПП капрала поліції Максименка М.А. є протиправними, оскільки 08.11.2022 приблизно о 13:50 вона перебувала вдома за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 проживає на 2 поверсі житлового будинку, під її квартирою на 1 поверсі знаходиться кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Після відключень електроенергії кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 » встановив під вікнами позивача потужний бензиновий генератор, який досить гучний, реве та випускає вихлопні гази. У черговий раз при роботі генератора, який гучно працював та заважав всім жителям будинку, позивач викликала поліцію для того, щоб вони вжили можливих заходів щодо уповноважених осіб кафе-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Однак, працівники патрульної поліції замість усунення правопорушення адміністрацією кафе-бару, протиправно склали відносно позивача протокол та постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик поліції.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 грудня 2022 року за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без виклику осіб. Зокрема суд ухвалив, що відповідач протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 162 КАС України.
10 січня 2023 року до суду від відповідача Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшов відзив на вищевказаний позов, в якому представник останнього просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі та зазначає, що поліцейський в. 1 р. 2 б. 2 п. 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрал поліції Максименко Микита Артемович на час притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності проходив службу в Управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції. Управління патрульної поліції у м. Києві належить до структури Департаменту патрульної поліції, та в свою чергу жодного відношення до відповідача Головного управління Національної поліції у м. Києві не має. Начальник Головного управління Національної поліції у м. Києві не спрямовує та не координує діяльність Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції чи Департаменту патрульної поліції. Відтак, Головне управління Національної поліції у м. Києві не могло порушити права та законні інтереси позивача, оскільки, а ні саме ГУНП у м. Києві, а ні його працівники жодних дій стосовно ОСОБА_1 не приймали та не вчиняли.
16 січня 2023 року до суду від третьої особи Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на вищевказаний позов, в якому представник останнього також просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі у зв'язку з тим що 08.11.2022 позивач свідомо 2 рази викликала службу поліції, повідомивши неправдиву інформацію про те, що працює генератор в денний час доби, який заважає їй відпочивати під час відключення електроенергії, знаючи про те, що під час воєнного стану КМДА дозволила використовувати генератори для функціонування малого бізнесу. Представник третьої особи додає, що поліцейські кожного попереднього виклику їй це пояснювали, а також те, що вплинути на ступінь шуму чи роботу даного закладу вони не можуть. Однак, позивач свідомо викликала поліцію, знаючи, що кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не порушує діючого законодавства, у зв'язку з чим була притягнута до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вбачає необхідним у задоволенні позову відмовити з огляду на таке.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Постановою поліцейського в. 1 р. 2 б. 2 п. 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції капралом поліції Максименком М.А. ГАБ № 610765 від 08.11.2022 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн за ст. 183 КУпАП за те, що позивач ОСОБА_1 , перебуваючи 08.11.2022 о 13:50 в АДРЕСА_1 , зробила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме порушення тиші в денний час на спеціальну лінію 102.
Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 , остання звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві про скасування вищевказаної постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно із ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог
Статтею 46 КАС України встановлено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
У відповідності до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Зі змісту наведених положень процесуального законодавства випливає, що належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Тобто у разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні.
Аналогічну правову позицію з питання неналежного відповідача у справі висловив Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року в справі № 803/1252/17.
Крім того відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Частиною 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення та передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова винесена поліцейським відділення № 1 роти № 1 батальйону № 2 полку № 1 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капралом поліції Максименко Микитою Артемовичем, який на час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності проходив службу в Управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції.
Управління патрульної поліції у м. Києві належить до структури Департаменту патрульної поліції та не має відношення до Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 1114, Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізується та ліквідовується?Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку. Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту.
Згідно п. 9 вказаного Положення, Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України.
Таким чином, Департамент патрульної поліції, в тому числі Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції можуть бути відповідачами в адміністративному суді, однак позивачем до вказаної юридичної особи позовні вимоги не були заявлені, а також не було подано клопотання про заміну неналежного відповідача.
У свою чергу, Головне управління Національної поліції у м. Києві не порушувало права та законні інтереси позивача, оскільки з матеріалів справи не вдається встановити, що саме ГУНП у м. Києві або його працівники стосовно ОСОБА_1 вчиняли будь-які дії.
За наведених обставин суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, треті особи: Департаменту патрульної поліції, Поліцейський в. 1 р. 2 б. 2 п. 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції капрал поліції Максименко Микита Артемович, про скасування постанови про адміністративне правопорушення необхідно відмовити.
Разом з тим інші доводи позовної заяви, які стосуються оскаржуваної постанови, не підлягають оцінці, виходячи з того, що позов пред'явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред'явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.
При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що вона не позбавлена права звернутися з позовом до суду про скасування оскаржуваної постанови до належного відповідача та клопотати про поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин.
Керуючись ст. 2, 48, 77, 241-246, 255 КАС України ст. 9, 17, 18, 33, 183, 247, 251, 254, 258, 268, 284, 288, 293 КУпАП, суд,-
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Белоконна