2/754/229/23
Справа № 754/2173/21
Іменем України
01 березня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.
за участю секретаря судових засідань Чехун Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,
У січні 2021 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Паламарчук Катерину Миколаївну, звернувся до Київського апеляційного суду для визначення підсудності за його позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна на підставі положень статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.01.2021 визначено Деснянський районний суд м. Києва для забезпечення розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01 березня 2021 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у даній справі. Справу до судового розгляду по суті призначено на 31 січня 2022 року.
20.01.2022 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
31.01.2022 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою сторін на 02.03.2022.
02.03.2022 та 16.06.2022 розгляд справи не відбувся, наступне судове засідання призначено на 29.09.2022.
28.09.2022 від представника позивача - адвоката Кульбаби К.М. на електронну пошту суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, в якій зазначено, що вона тимчасово перебуває за своєю робочою адресою у місці Одеса, а позивач перебуває за своїм зареєстрованим місцем проживання у місті Краматорськ.
У судове засідання 29.09.2022 учасники справи чи їх представники не з"явилися. Судом задоволено заяву представника позивача та відкладено розгляд справи на 20.12.2022.
20.12.2022 від представника позивача - адвоката Кульбаби К.М. на електронну пошту суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 20.12.2022 учасники справи чи їх представники знову не з"явилися. Судом задоволено заяву представника позивача та відкладено розгляд справи на 01.03.2023.
У судове засідання 01.03.2023 учасники справи чи їх представники вчергове не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Клопотання про відкладення розгляду справи він них не надходило, як і не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно з частиною першою статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
Оскільки зареєстроване місце проживання позивача та відповідачки, згідно з Переліком територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 листопада 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 (зі змінами), знаходиться на окупованих територіях, то суд здійснював виклик сторін шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Судова повістка про виклик позивача та відповідачки в судове засідання 01.03.2023 розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України 27.12.2022. Також судом здійснено виклик представника позивача - адвоката Кульбаби К.М. шляхом направлення судової повісти через систему «Електронний суд», яка доставлена представнику в його електронний кабінет 21.12.2022, до підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.
Частиною першої статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).
Належним чином повідомлений позивач ОСОБА_1 протягом розгляду справи по суті не з'являвся в призначені судові засідання. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Частиною п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи, позов залишається без розгляду.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі №522/7428/15,від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі №752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі №569/347/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі №756/8612/16-ц.
З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з"явився у судове засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, суд вважає за необхідне застосувати приписи п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз'яснює, що відповідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складено 06.03.2023.
Суддя Деснянського районного
суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК