ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10079/22
провадження № 2/753/769/23
(заочне)
09 лютого 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Котвицького В.Л.,
за участю секретаря судових засідань Яценка Ю.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення,
У вересні 2019 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, вказуючи, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . В зазначеній квартирі окрім власника зареєстрований її онук ОСОБА_3 .
Позов обґрунтовано тим, що після смерті чоловіка позивач неодноразово намагалась заселитись в належну їй квартиру, але її донька, ОСОБА_4 , разом з сином ОСОБА_3 , не впускали її до квартири. За період з 2017 року по теперішній час позивач неодноразово викликала поліцію, зверталась до правоохоронних органів, однак безрезультатно.
Відповідно до Постанови Київського апеляційного суду м. Києва від 30.06.2022 ОСОБА_1 була вселена в квартиру АДРЕСА_1 . Однак, спільне життя з відповідачем в квартирі не можливе.
Відповідач зловживає спиртними напоями та періодично вживає наркотичні речовини. Відповідач неодноразово погрожував позивачу, тому спільне проживання є не можливим, оскільки є загроза життю позивача.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26.09.2022 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного судового провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.11.2022, за клопотанням позивача, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного судового провадження з повідомленням сторін.
Позивач та її представник у судове засідання з'явились, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду та постановлення у справі заочного рішення не заперечували.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Враховуючи викладене та вимоги ст.ст. 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності не з'явившихся учасників судового процесу та за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, ОСОБА_1 є одноосібною власницею кооперативної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності від 03.11.2003 №1893-С, а також інформаційною довідкою від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 15.05.2018
За життя свою чоловіка позивач проживала з ним в м. Погребище Вінницької області, а у її квартирі проживала її дочка з дітьми. Після смерті чоловіка у березні 2017 року позивач вирішила повернутись до своєї квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, дочка позивача та її син ОСОБА_3 чинили позивачу перешкоди у вселенні у її власну квартиру, у зв'язку з чим позивач була змушена звернутись до суду із позовом про вселення. Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 30.06.2022 ОСОБА_1 була вселена в квартиру АДРЕСА_1 . Однак, спільне життя позивача з відповідачем ОСОБА_3 у вказаній квартирі не можливе.
Відповідач зловживає спиртними напоями та періодично вживає наркотичні речовини. Відповідач не одноразово погрожував позивачу, тому спільне проживання є не можливим, оскільки є загроза життю позивача.
Відповідач систематично не оплачує комунальні послуги, якими користується одноосібно, загальна заборгованість станом на червень 2022 року становить 41078,48 грн., що підтверджується квитанція та довідками про заборгованість.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Стаття 321 ЦК України зазначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 383 ЦК України, власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Статтею 386 ЦК України визначено засади захисту права власності: Держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 405 ч. 2 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла, або законом.
Частинами 1, 2, 3 та 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 992,40 грн.
На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 89,141, 259, 263, 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 992,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення виготовлений 20.02.2023
Суддя В.Л. Котвицький