ЄУ № 712/1009/23
Провадження №2/712/1215/23
про повернення заяви
06 березня 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди,
Позивач звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовною заявою до відповідача, в якому просить стягнути з ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в якості відшкодування шкоди на користь ОСОБА_1 14014 грн. 46 коп. та стягнути витрати по оплаті правової допомоги та судовий збір.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.02.2023 вищезазначена позовна заява була залишена без руху і позивачу був наданий строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків. Підставою залишення позовної заяви без руху стала її невідповідність вимогам ст. 177 ЦПК України.
Копія ухвали про залишення заяви без руху від 06.02.2023 направлялась заявнику на вказану в заяві поштову адресу рекомендованим листом та на електронну адресу представника позивача.
19.02.2023 до суду надійшов конверт без вручення заявнику із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно зі довідки про доставку у справі №712/1009/23 від 14.02.2023 на електронну адресу ухвалу від 06.02.2023 доставлено представнику позивача 14.02.2023.
Таким чином, останнім днем для усунення недоліків заяви і направлення її до суду є 24 лютого 2023 року.
02.03.2023 представником позивача подано на електронну адресу суду клопотання про усунення недоліків та уточнення даних позовної заяви, у клопотанні просить поновити пропущений строк для усунення недоліків.
Представник позивача посилається на те, що позивач ухвалу суду від 06.02.2023 взагалі не отримував.
Представник позивача у зв'язку з поганим самопочуттям в період часу з 05.02.2023 по 28.02.2023 лікувався та не мав можливості ознайомитися зі змістом ухвали. Лише на робочому місці 28.02.2023 представник позивача виявив лист від Соснівського районного суду м. Черкаси. До цього часу ні позивач, ні представник позивача не були обізнані з ухвалою суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд вважає, що вказаний строк пропущений позивачем та представником позивача з неповажних причин, а тому не підлягає поновленню.
Так, у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 сформульована правова позиція про те, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Верховний Суд зазначає, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Верховний Суд зазначає, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).
Таким чином, представник позивача повинен був дізнаватися про повідомлення, надіслане йому на електронну адресу, ще 14.02.2023 і належним чином скористатися своїми процесуальними правами.
Крім того, представником позивача не надано жодного доказу на підтвердження причин, про які він зазначив у клопотанні (хвороба, лист непрацездатності тощо).
Що стосується повідомлення позивача про залишення позову без руху, суд зазначає таке. Як зазначено вище поштове відправлення, направлене позивачу, повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Ухвала суду від 06.02.2023 направлялася позивачу на зазначену у позові адресу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 сформульована правова позиція про те, що поштовий конверт з повісткою про виклик у судове засідання повернувся на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Інформація від позивача про зміну адреси місця проживання (перебування, знаходження) чи адреси, на яку йому слід направляти повідомлення щодо розгляду його позову, до суду не надходила. Також процесуальні документи суду надсилались на адресу електронної пошти представника позивача, зазначену у позовній заяві. Електронний примірник повістки отримано представником позивача, що підтверджується повідомленням отримувача.
Отже, суд вжив усіх можливих заходів щодо належного повідомлення позивача та представника позивача про залишення позову без руху (Постанова ВП ВС від 12.01.2023 у справі №9901/278/21).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07 вересня 2022 року, постановленій у справі № 9901/462/21, звертала увагу скаржника на те, що одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Зокрема, у цьому судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, будучи обізнаним про передбачені законодавством строки постановлення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду судового рішення за результатами розгляду питання щодо можливості відкриття провадження у справі за його адміністративним позовом та про строки його надсилання, позивач повинен був вчиняти активні дії, спрямовані на його отримання у відділенні поштового зв'язку, то після подання адміністративного позову та спливу передбачених КАС України строків для ухвалення відповідного судового рішення, він повинен був вчиняти активні дії з метою з'ясування, чи надходила йому відповідна кореспонденція за вказаною в позовній заяві адресою), та/або ж шляхом ознайомлення з рішенням після його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того, чи було вручено це поштове відправлення належній чи неналежній особі, позивач мав можливість ознайомитись з оскаржуваним судовим рішенням з моменту його оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Натомість жодних запитів стосовно надання інформації про стан розгляду справи, заяв щодо ознайомлення з її матеріалами, надсилання копії оскаржуваного судового рішення, зокрема, на офіційну електронну адресу позивача або щодо обставин, які об'єктивно перешкоджали отримати копію цього рішення в паперовій формі, надісланих відповідно до вимог КАС України.
Таким чином, процесуальна поведінка скаржника не демонструє повноти використання своїх процесуальних прав, готовності брати участь у справі на всіх етапах її розгляду, достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав у судовому порядку. (Постанова ВП ВС у справі №9901/462/21 від 20.10.2022).
У постанові Верховного Суду від 12 січні 2023 року у справі № 9901/278/21 сформульована правова позиція про те, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Слід також враховувати правову позицію Європейсього суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.
У пунктах 93-96 ВП ВС у постанові від 19.01.2023 у справі № № 140/1770/19 зазначила, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників … судочинства та своєчасного виконання ними передбачених … певних процесуальних дій. Інститут строків … сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників … процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно проти діяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, позивач та представник позивача не цікавились ходом руху позовної заяви з 01.02.2023, недоліки позову у встановлений судом строк не усунули.
Як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, заявник, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом встановлено, що у визначений судом термін - десять днів з дня отримання копії ухвали, недоліки, вказані в ухвалі суду від 06 лютого 2023 року, позивачем та представником позивача не були усунуті, а строк, наданий судом для усунення недоліків позовної заяви, сплинув.
При цьому, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 06.02.2023 у строки, встановлені судом, від позивача та представника позивача також не надходило.
За вищенаведених обставин, у задоволенні клопотанні про поновлення строку для усунення недоліків слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю, а позовну заяву слід повернути позивачу, роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_2 про поновлення строку для усунення недоліків відмовити.
Заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди вважати неподаною і повернути заявнику з усіма доданими документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення Черкаському апеляційному суду.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя: О.С. Стеценко