Справа №701/161/23
Провадження №2-а/701/9/23
06 березня 2023 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого-судді -Маренюка В. Л.
за участю секретаря -Філіпчак Н.В.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,-
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанов в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
На підставу своїх вимог спирається на те, що як вбачається зі змісту:
1) Постанови серії АА №00004425 від 31.01.2023р., вона складена відносно позивача із зазначенням підстави: 14.12.2022 о 9 год 51 хв., за адресою М-07, км 62+879, Київська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб RENAULT MAGNUM, д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 15,575% (2,804 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 9,361% (1,076 тон), при дозволенному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 131-1 КУпАП; постановлено притягнути Позивача до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.;
2) Як вбачається зі змісту Постанови серії АА №00004660 від 02.02.2023, вона складена відносно Позивача із зазначенням підстави: 22.12.2022 о 0 год 30 хв., за адресою М-07, км 62+879, Київська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб RENAULT MAGNUM, д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 6,483% (0,746 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 131-1 КУпАП; постановлено притягнути Позивача до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
Користувачем вказаного транспортного засобу, вантажно-спеціалізованої паливоцистерни RENAULT MAGNUM, д.н.з. НОМЕР_1 , - є ТОВ «ХІМАГРОТОРГ» (код за ЄДРПОУ 40568152), де позивач є керівником.
Постанови про накладення адміністративних стягнень позивач вважає незаконними та такими, що не відображають дійсних обставин справи, що і змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.
Суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Відзив на позов, згідно якого представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надійшов до суду 06.03.2023 року.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту з реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко Владиславом Олеговичем, на думку позивача, неправомірно винесено відносно нього постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 31.01.2023 серії АА №00004425 за ч. 2 ст.132-1 КУпАП на суму штрафу 17000 грн. Відповідно до цієї постанови нібито 14.12.2022, о 9 год. 51 хв. За адресою М-07, км 62+879, Київська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб RENAULT MAGNUM, д.н.з. НОМЕР_1 з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси на 15,575% (2,804 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 9,361% (1,076 тон), при дозволенному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон.
Старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту з реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко Владиславом Олеговичем, на думку позивача, неправомірно винесено відносно нього постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 02.02.2023 серії АА №00004660 за ч. 2 ст.132-1 КУпАП на суму штрафу 8500 грн. Відповідно до цієї постанови нібито 22.12.2022, о 0 год. 30 хв. За адресою М-07, км 62+879, Київська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб RENAULT MAGNUM, д.н.з. НОМЕР_1 з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси на 6,483% (0,746 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон.
В постановах інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями позивач нібито скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП - «Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: 8500 грн. у разі перевищення габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; 17 000 грн. - у разі перевищення габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; 34 000 грн. - у разі перевищення габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; 51 000 грн. - у разі перевищення габаритно-вагових норм понад 30%.».
Позивач вважає, що оскаржувані постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена протиправно, оскільки в порушення вимог Інструкції №512 оскаржувана постанова не містить обов'язкових відомостей, а саме у постанові відсутні: (марка, модель, державний номерний знак напівпричепу, категорія транспортного засобу, типтранспортного засобу, ширина, висота, довжина тощо (Розділ II позову); при обчисленнях відсотку перевищення, відповідачем не враховано типу транспортного засобу (контейнеровоз-е ),по якому передбачено збільшені вагові норми - 44.0 тонни, та помилково застосовано норму 40.000 тонн як до звичайної вантажівки: при правильному обчисленні показник ваги становить 96,8% або на 3,2% менше передбаченого законом нормативного параметра (Розділ III позову); фактична маса автомобіля відповідає технічних характеристикам заводу-виробника щодо дозволених вагових параметрів, зазначених у свідоцтвах про реєстрацію тягача та причепа (Розділ IV позову); при передбаченій законом можливості проведення розгляду справи за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та при наявності спірних моментів, Укртрансбезпека на думку позивача повинна була провести розгляд справи за його участі, щоб надати йому можливість надавати додаткові пояснення, докази тощо, однак відповідач обмежився формальним виписуванням постанови (Розділ V позову); постанова підписана рядовим працівником - Головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту з реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитренком Максимом Олександровичем, який немає відповідно до закону повноважень на розгляд справи і винесення постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ч.2 ст. 132-1 КУпАП (Розділ VI позову); в порушення п.16 Порядку №1174 та п.5.1 Розділу II Інструкції №512 оскаржувана постанова не містить кваліфікованої електронної печатки Укртрансбезпеки, а отже є нікчемною, тобто такою, що не тягне за собою жодних юридичних наслідків
З вказаних підстав позивач вважає вищевказані постанови незаконними, протиправними, а тому на його думку підлягають скасуванню.
Суд вирішуючи даний спір керується наступним.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила №30), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623) (далі - Порядок № 1174), Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі - Інструкція № 512), Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною п'ятою статті 14 Закону № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п. 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Частиною другою статті 132-1КпАП України передбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Згідно з частиною першою статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Відповідно до частини сьомої статті 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою КМУ №1174 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623).
Згідно п. 2 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційної телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (п. 14 Порядку № 1174).
Згідно п. 15 Порядку №1174 метадані повинні містити дані про: - засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); - місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); - найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; - дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); - фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; - відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5 Розділу ІІ Інструкції № 512, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа, за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знаку зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: - найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; - дату розгляду справи; - відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; - опис обставин, установлених під час розгляду справи; - зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; - прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: - дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; - транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); - технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); - розмір штрафу та порядок його сплати; - правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; - відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 12.5 Правил № 363, для транспортування вантажу треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі).
При цьому, у разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.
Разом з тим, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є вчинення нею відповідного порушення, установленого контролюючим органом.
Аналізуючи матеріали справи суд встановив, що позивач, як відповідальна особа у розумінні чинного законодавства, допустив рух великогабаритного транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР, що стало підставою для винесення оскаржуваних ним постанов.
Відповідно до п.12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, для транспортування вантажу треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
У контексті п. 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.07.2019р. у справі №803/1540/16.
Згідно п. 4 Правил № 30 щодо допустимого перевищення вагових параметрів порівняно з п. 22.5 ПДР, вбачається що за наведеною нормою допускається перевищення на 2%, а в даному випадку позивачем допущено перевищення на 15,4%, тобто значно більше, ніж вказана похибка.
Із оскаржуваних постанов вбачається, що в них вказані відомості про найменування органу, який виніс постанову, та його уповноваженої посадової особи, про дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за відповідне адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на осі.
Тобто, зазначено всі відомості, які вимагаються законодавством, зокрема ст. 283 КУпАП та Інструкцією № 512, та які є достатніми і необхідними для встановлення суті та змісту вчиненого позивачем порушення.
З положень Порядку №1174 вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті, може здійснюватися шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.
У свою чергу система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.
У постановах про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Водночас, процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/коригувати або змінювати зміст такої постанови є неможливим.
Процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, доступ до чого є абсолютно обмеженим, та вносити/коригувати або змінювати зміст такої постанови є неможливим.
Відтак, подія та склад адміністративних правопорушеннь належним чином встановлені та відображені у оскаржуваних постановах, а також підтверджуються: фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт; та/або відеозаписом руху транспортного засобу через автоматичний пункт.
Вказані докази також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за відповідним посиланням. Посилання на веб-сайт в мережі Інтернет мітиться в оскаржуваній постанові. Так само, оскаржувані постанови містять ідентифікатори доступу до веб-сайту.
За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваних постанов діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Аналізуючи матеріали справи суд приймає до уваги правові висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відтак підстав для скасування оскаржуваних постанов судом не встановлено, а тому в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 250, 286 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України та може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст. ст. 286, 295-297 КАС України.
Суддя В. Л. Маренюк