08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua
1-кп/381/209/23
381/2467/22
06 березня 2023 року місто Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретарів судових засідань - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12022116310000649 від 01.08.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Фастова Київської області, українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, інваліда ІІІ групи, не працюючого, не одруженого, на утриманні має малолітню дитину, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.162 КК України,
ОСОБА_5 , у вересні 2021 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, маючи умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, з метою проживання в ньому, прийшов до садового будинку АДРЕСА_2 , яке належить на праві приватної власності нерухомого майна ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 умисно, незаконно, всупереч волі власника, маючи прямий умисел на порушення конституційного права на недоторканість іншого володіння особи, передбаченого ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що власник садового будинку ОСОБА_6 не надавала йому дозволу заходити та проживал и у вищезазначеному приміщенні, побачивши, що вхідні двері та вікна садового будинку зачинені, підійшовши до вікна спальної кімнати, та за допомогою сили рук відчинив внутрішній запір ставні вікна, тим самим відкрив його, після чого за допомогою фізичної сили відчинив вікно та проник усередину садового будинку АДРЕСА_2 , яке належить на праві приватної власності нерухомого майна ОСОБА_6 .
Проникнувши до вказаного садового будинку, ОСОБА_5 став в ньому проживати протягом тривалого часу, а саме: в період з вересня 2021 року по З 1 липня 2022 року, чим порушив право ОСОБА_6 на недоторканість житла чи іншого володіння особи.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив незаконне проникнення до іншого володіння особи, тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.162 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав у повному обсязі та надав суду наступні показання.
У вересні 2021 року, через конфлікт у сім'ї, пішов з будинку, який належить його співмешканці, та, не маючи де проживати, згадав про садовий будинок який належить ОСОБА_6 , яка була подругою його матері. Він прийшов до нього, побачив, що територія поросла бур'яном і там ніхто не проживає, підійшов до вікна, що вело до спальні, натиснув на раму, щоб воно відчинилося, після чого проник у будиночок та став в ньому проживати з вересня 2021 по липень 2022 року. Обвинувачений також зазначив, що нічого не пошкодив у будинку, а лише проживав в ньому, тому що у нього не було свого житла.
У вчиненому щиро кається та шкодує про вчинене, просив суд його суворо не карати.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини цього кримінального правопорушення і судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та роз'яснив про позбавлення права на їх оскарження в апеляційному порядку.
Проаналізувавши наведене вище, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України як незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальне покарання, суд враховує наступне.
Згідно з документами, що характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_5 , він є таким, що відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, є інвалідом ІІІ групи, має на утриманні малолітню дитину, неодружений.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом враховано щире каяття, активне сприяння у розкритті вчиненого злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом не встановлено.
Виходячи з вимог ст. ст. 50 та 65 КК України, враховуючи характер, суспільну небезпечність та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України, належить до кримінальних проступків, обставини вчинення кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують покарання та вимог ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу.
На думку суду, таке покарання буде достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
До набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід не обирати.
Судові витрати відсутні.
Питання про речові докази у справі, зазначені у постанові дізнавача СД Фастівського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 від 02.08.2022 року, слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 100, 349, 369-371, 373, 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.162 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п'ятдесят гривень.
Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме:
- двоконфорочна електрична піч; телевізор марки «ON'DA»; масляний обігрівач; шуруповерт «Зеніт»; інструмент; предмети гігієни: зубна паста, щітка, дезодоранти; два блокноти з записами; батарейки; мобільний телефон; коробка з табаком; взуття чоловіче у кількості 3 пар; одяг: комбінезон з курткою; куртки чоловічі у кількості 4 штук; футболки чоловічі у кількості 6 штук; шорти чоловічі у кількості 3 штук; штани чоловічі у кількості 4 штук; олімпійки чоловічі у кількості 2 штук; сумка спортивна, які передано на зберігання ОСОБА_5 - залишити останньому;
- оптичний носій інформації DVD-R диск на якому мається відеозапис з слідчою дією - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1