06.03.2023 Провадження по справі № 3/940/77/23 Справа № 940/46/23
Іменем України
06 березня 2023 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Мандзюк С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Київській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого директором ПрАТ «Кашперівський бурякорадгосп», за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення № 24 від 10.01.2023 року вбачається, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Кашперівський бурякорадгосп» (код ЄДРПОУ 00385879, адреса: вул. Б.Хмельницького, буд. 15, с. Кашперівка, Білоцерківський район, Київська область) за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 року, на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 23.12.2022 року № 1665-п встановлено, що посадова особа - директорПрАТ «Кашперівський бурякорадгосп» ОСОБА_1 вчинив правопорушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р. 21) за жовтень 2022 року на суму 107962 грн.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Федоркін А.В. надіслав до суду письмове заперечення на протокол у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що даний протокол складено всупереч вимогам ст. 256 КУпАП. Зокрема, не зазначено конкретного його діяння, що призвело до порушення податкового законодавства. Крім того, акт про результати документальної позапланової перевірки ПрАТ «Кашперівський бурякорадгосп» від 10.01.2023 року № 264/10-36-07-13/00385879 не є належним та допустимим доказом вчинення ним зазначеного правопорушення, оскільки висновки, викладені у ньому, не породжують правових наслідків для платника податків. Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти та набрали. Тому, до закінчення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності у діях відповідальних осіб порушення вимог податкового законодавства. Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2023 року № 0024630713 форми «в4». Разом з тим, на податкове - рішення від 09.02.2023 року № 0024630713 форми «в4» до ДПС України в Київській області подана скарга від 24.02.2023 року, яка згідно інформації із «Електронного кабінету платника податків» зареєстрована та їй присвоєно вхідний реєстраційний індекс № 5464 від 27.02.2023 року.
Отже, наразі грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу залишається неузгодженим.
За таких обставин, просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною першою статті 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 року № 566 (далі - Інструкція).
Зокрема, відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції, при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання.
Також до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.
Між тим, протокол про адміністративне правопорушення № 24 від 10 січня 2023 року не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Зокрема, не містить підпису ОСОБА_1 , також відсутні дані про те, що він отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно відсутні і його пояснення по суті правопорушення.
Водночас, суд зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України»).
Також, до протоколу долучено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Кашперівський бурякорадгосп» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від'ємного значення з податку на додану вартість від 10.01.2023 року № 264/10-36-07-13/00385879.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати.
Згідно положень ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.
Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність.
Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.
Таким чином, на переконання суду, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.
Суд констатує той факт, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на узгоджене податкове повідомлення-рішення.
Разом з тим, захисник Федоркін А.В. надав суду копію скарги ПрАТ «Кашперівський бурякорадгосп» на податкове повідомлення-рішення, яка надіслана на розгляд до Державної податкової служби України.
Згідно інформації із «Електронного кабінету платника податків» зазначена скарга зареєстрована та їй присвоєно вхідний реєстраційний індекс № 5464 від 27.02.2023 року.
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, наразі грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу залишається неузгодженим.
Враховуючи, що на момент розгляду цієї справи триває процедура адміністративного оскарження результатів документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Кашперівський бурякорадгосп», тому висновки податкового органу про наявність в діях директора ПрАТ «Кашперівський бурякорадгосп» ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є передчасними та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Інших доказів, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 порушення порядку ведення податкового обліку, органом, що склав протокол, суду не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу правопорушення.
З огляду на вищезазначене, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суд дійшов висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 163-1 ч. 1, 247, 251, 252, 254, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.
Суддя С.В.Мандзюк