Справа № 574/193/23
Провадження 3/574/188/2023
06 березня 2023 року м. Буринь
Суддя Буринського районного суду Сумської області Гук Т.Р., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.184 КУпАП,
До Буринського районного суду Сумської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №767799 від 23.01.2023 року, який міститься у вказаних матеріалах, слідує, що: ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків, по відношенню до своєї малолітньої доньки гр. ОСОБА_2 , а саме внаслідок чого малолітня донька не відвідує дитсадок без поважних причин на протязі 10 днів, чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала та пояснила, що її донька раніше відвідувала садочок, але в кінці 2022 року у зв'язку з постійними повітряними тривогами та не опалюванням приміщення дитячий садок не працював. Крім того, 26.12.2022 року її дитина захворіла, хоча за медичною довідкою до лікаря вона не зверталася, але повідомила про це виховательку. З нового року вона вирішила не віддавати дитину до дитячого садка, так як на її думку її там нічого не навчають, а вдома вона її зможе краще підготувати до школи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 ст.150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичних, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Крім цього ст.8 цього ж Закону встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ст.12 Закону).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про дошкільну освіту» сім'я зобов'язана сприяти здобуттю дитиною освіти у дошкільних та інших навчальних закладах або забезпечити дошкільну освіту в сім'ї відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.
Згідно частини першої статті 22 Закону базовий компонент дошкільної освіти - це державний стандарт, що містить норми і положення, які визначають державні вимоги до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті.
Частинами четвертою, п'ятою статті 9 вказаного Закону передбачено, що відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти покладається на їхніх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, - на осіб, які їх замінюють, та на навчальні заклади, де вони утримуються. Діти, у тому числі діти з особливими освітніми потребами, можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють: у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності; у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного права, у тому числі закладів освіти; у сім'ї - за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти; за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність; за допомогою фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.
З частини першої статті 36 вказаного Закону вбачається, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право, зокрема, вибирати заклад дошкільної освіти та форму здобуття дитиною дошкільної освіти.
Згідно з частиною другою статті 36 Закону батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані, зокрема, забезпечувати умови для здобуття дітьми старшого дошкільного віку дошкільної освіти за будь-якою формою.
Аналіз норм зазначених статей Закону України «Про дошкільну освіту» свідчить про те, що у батьків або осіб, які їх замінюють, існує обов'язок по забезпеченню умов для здобуття дітьми старшого дошкільного віку освіти за будь-якою формою, зокрема, у сім'ї - за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право вибирати заклад дошкільної освіти та форму здобуття дитиною дошкільної освіти.
Крім того, суд звертає увагу на те, що ст. 150 СК України передбачає обов'язок батьків забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, враховуючи, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про невідвідування дитиною ОСОБА_1 дошкільного навчального закладу не є підставою для висновку про ухилення останньою від виконання своїх батьківських обов'язків.
Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 не забезпечує своїй малолітній дитині дошкільну освіту в сім'ї відповідно до вимог базового компонента дошкільної освіти до протоколу не надано.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Суд не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити, як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі "Karelin v.Russia" заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 283-285 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.Р. Гук