08 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 911/73/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 (колегія суддів: Шаптала Є. Ю., Хрипун О. О., Пашкіна С. А.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 05.07.2021 (суддя Янюк О. С.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Квартирно - експлуатаційного відділу міста Біла Церква про стягнення грошових коштів
та зустрічним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсними частин договору,
(сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, проте не скористалися правом направити своїх представників у судове засідання),
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква (далі - КЕВ міста Біла Церква) про стягнення заборгованості у розмірі 167 927,20 грн, з яких: основний борг у розмірі 139 318,08 грн; пеня у розмірі 13 314,99 грн; 3 % річних у розмірі 7 203,53 грн; інфляційній втрати у розмірі 6 547,95 грн, збитки у розмірі 1 542,65 грн.
2. 01.02.2021 засобами поштового зв'язку до суду звернувся КЕВ міста Біла Церква із зустрічною позовною заявою до АТ "НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсними пунктів 7.2, 9.3 договору від 02.01.2019 № 9495/19-ТЕ(Т)-17.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2021 зустрічну позовну заяву КЕВ міста Біла Церква до АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання недійсним частини договору залишено без розгляду.
4. Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення зустрічної позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), врахувавши, що позивач за зустрічним позовом жодного разу не з'явився у судове засідання (14.06.2021 та 05.07.2021), про час та місце судового засідання був проінформований судом належним чином та своєчасно, будь-яких пояснень на підтвердження поважності причин неявки у судове засідання та клопотань про розгляд позову без його участі не подавав, жодних активних дій щодо підтримання заявлених позовних вимог не вчиняв.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Короткий зміст касаційної скарги
6. КЕВ міста Біла Церква у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, зустрічний позов задовольнити.
7. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм процесуального законодавства, оскільки, на думку скаржника, неявка учасника процесу у судове засідання не є підставою для постановлення ухвали про залишення без розгляду зустрічної позовної заяви, адже обов'язок з'явитися судом не встановлювався. Скаржник також просив розглянути питання передачі цієї справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду або Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, стосовно застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 ГПК України. За відсутності вимоги суду про надання будь-яких доказів, скаржник вважає, що його зустрічний позов мав бути розглянутий за наявними у справі документами, до того ж він мав дотриматися обов'язку забезпечити свою явку лише у випадку визнання її обов'язковою. Тому за відсутності такої вимоги суду та перешкод у розгляді його зустрічного позову суд не мав залишати позов без розгляду.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
8. АТ "НАК "Нафтогаз України" у відзиві просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін, наголошуючи на їх законності й обґрунтованості.
Рух касаційної скарги
9. 01.06.2022 Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження у цій справі.
10. Згодом провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/458/21, в якій ставилося питання відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (частини першої статті 313, частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України), викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.
11. Після закінчення розгляду справи № 905/458/21 об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та прийняття 18.11.2022 постанови, провадження у цій справі поновлено та призначено її до розгляду.
Позиція Верховного Суду
12. Як зазначалося раніше, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, врахувавши у цій справі, що позивач за зустрічним позовом жодного разу не з'явився у судове засідання, про час і місце якого був проінформований судом належним чином, будь-яких пояснень на підтвердження поважності причин неявки та клопотань про розгляд позову без його участі не подавав, жодних активних дій щодо підтримання заявлених позовних вимог не вчиняв, дійшов висновку про залишення зустрічного позову без розгляду.
13. Натомість скаржник наполягає на тому, що суд мав розглянути його зустрічний позов за наявними у справі матеріалами, оскільки його неявка у судове засідання не визнавалася судом обов'язковою та будь - яких доказів, необхідних для розгляду справи, суд не витребував.
14. У постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 ГПК України без установлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам і визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.
15. У цій постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
16. Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, також виснувала, що виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).
17. Положення цих норм не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
18. Передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
19. У цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
20. Отже, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду здійснила аналіз та надала характеристику за методом правового регулювання нормам, закріпленим у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, вказуючи на те, що вони є імперативними та у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
21. З урахуванням цього висновку колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про залишення зустрічного позову КЕВ міста Біла Церква до АТ "НАК "Нафтогаз України" про визнання недійсними пунктів 7.2, 9.3 договору від 02.01.2019 № 9495/19-ТЕ(Т)-17 без розгляду.
22. На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення ЄСПЛ у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria», заява №1365/07, 24 April 2008, § 39) та «Олександр Волков проти України» («Oleksandr. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)).
23. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, і роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справах «Кантоні проти Франції» від 11.11.1996 («Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32) і «Вєренцов проти України» від 11.04.2013 («Vyerentsov v. Ukraine», заява № 20372/11, § 65)).
24. У постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду зазначала про те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, а, відповідно, такий наслідок розповсюджується і на правові позиції об'єднаної палати.
25. Оскільки провадження у цій справі зупинялося до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 905/458/21, в якій сформовано останню правову позицію щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статі 226 ГПК України, то клопотання скаржника про передачу цієї справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду або Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків, викладених у перелічених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду,з питань застосування цих же процесуальних норм не підлягає задоволенню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
26. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
27. За змістом частини першої статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга).
28. Враховуючи вищенаведене, постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
29. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/73/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач