03.03.2023 Справа № 914/3375/22
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання матеріали справи
за позовом:Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (надалі - ПАТ «СГ «ТАС» або Позивач),
до відповідача:Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (надалі - АТ «ДТЕК Західенерго» або Відповідач),
третя особа:ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 або Третя особа),
про:стягнення 95'360,75 гривень.
I. ПРОЦЕДУРИ.
1. ПАТ «СГ «ТАС» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до АТ «ДТЕК Західенерго» про стягнення 95' 360,75 грн у порядку регресу.
2. Ухвалою від 03.01.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, залучив до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача. Листом від 09.01.2023 № 7 Центр надання адміністративних послуг Рогатинської міської ради повідомив суд ідентифікаційні дані Третьої особи. З огляду на це суд 09.01.2023 надіслав Третій особі ухвалу про відкриття провадження у справі.
3. Третя особа отримала позов 11.01.2023 (ідентифікатор поштового відправлення 0504527391596), відзив на позов - 25.01.2023 (ідентифікатор поштового відправлення 7902613092861), відповідь на відзив - 08.02.2023 (ідентифікатор поштового відправлення 0504533695572).
4. Зважаючи на закінчення строку розгляду справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення у справі.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Позиція позивача.
5. ПАТ «СГ «ТАС» виконала свої зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО5148916 від 15.02.2019 (надалі - Договір страхування від 15.02.2019) та виплатила власнику ушкодженого автомобіля страхове відшкодування в розмірі 95' 360,75 гривень.
6. Дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) сталася з вини ОСОБА_1 , працівника АТ «ДТЕК Західенерго». З огляду на зазначене, керуючись абзацом г) підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон про обов'язкове страхування), Позивач пред'явив позов до АТ «ДТЕК Західенерго».
7. Отже, предметом позову є стягнення 95' 360,75 грн матеріальної шкоди в порядку регресу.
8. Підставою позову є завдання працівником Відповідача (страхувальника) майнової шкоди та виплата Позивачем потерпілому страхового відшкодування.
9. Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 2' 481,00 грн судового збору.
Заперечення відповідача.
10. Відповідач подав лише відзив на позов. Відповідь на відзив отримав 03.02.2023 (ідентифікатор поштового відправлення 0504533693839), однак у встановлений строк не подав заперечень.
11. Відповідач зазначив, що не отримав додатків до позову. Водночас суд звертає увагу, що у матеріалах справи наявні докази надіслання Відповідачу позову з додатками 05.11.2022 (а. с. 60-61) та згодом 28.12.2022 (Позивач надіслав позов з деякими іншими доказами) (а. с. 59). З інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті ДП «Укрпошта», вбачається, що Відповідач отримав позов з додатками 10.11.2022 (ідентифікатор поштового відправлення 0216607617735) та згодом 03.01.2023 - наступне поштове відправлення з позовом та іншими доказами (ідентифікатор 0504525713090).
12. Відповідач заперечив позовні вимоги, оскільки страхове відшкодування становить суму, що не перевищує ліміту відповідальності страховика, покладення обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
13. Матеріали справи не містять доказів того, що ДТП сталася внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу Правилам дорожнього руху, як того вимагає абзац г) підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У зв'язку з цим посилання Позивача на цю норму закону є неправильним.
Пояснення третьої особи.
14. ОСОБА_1 зазначив, що не отримав позовної заяви, однак Відповідач надав йому копію позовної заяви. При цьому суд зауважує, що згідно з інформацією з офіційного веб-сайту ДП «Укрпошта» ОСОБА_1 отримав позов з додатками 11.01.2023 (ідентифікатор поштового відправлення 0504527391596, а. с. 77).
15. Вантаж в автомобілі, з вини якого трапилась ДТП, був належно закріплений, а автомобіль був технічно справний. Проте під час перевезення кріплення пошкодилось, що призвело до випадіння вантажу. Тому не правильним є твердження ПАТ «СГ «ТАС», що ОСОБА_1 не перевірив кріплення вантажу.
16. Оскільки на момент ДТП автомобіль був застрахований, то відшкодування збитків потерплому повинна здійснювати страхова компанія.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
Загальні засади регулювання відносин між сторонами.
17. За загальним правилом, сформульованим в частині 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
18. Умовами застосування цієї норми є завдання шкоди неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.
19. Разом з тим, глава 82 Цивільного кодексу України встановлює і правила спеціальних деліктів, які передбачають особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо). До таких належать і правила, що містяться в статті 1172 Цивільного кодексу України: юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
20. Чинне цивільне законодавство розмежовує випадки страхування майнової відповідальності. Особа може застрахувати свою відповідальність добровільно або ж страхування відповідальності є обов'язковим з огляду на приписи відповідного закону. Закон про обов'язкове страхування передбачає обов'язок власників транспортних засобів страхувати власну відповідальність.
21. На виконання вимог Закону про обов'язкове страхування АТ «ДТЕК Західенерго» застрахувало свою відповідальність як власника наземного транспортного засобу, про що свідчить поліс № АО/5148916 (а. с. 41). У цьому полісі сторони визначили строк його дії - 01.03.2019-29.02.2020, ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну - 100' 000,00 грн, забезпечений транспортний засіб - МАЗ, номерний знак НОМЕР_1 .
22. Відповідно до частини 1 статті 22 Закону про обов'язкове страхування у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Згідно з частиною 1 статті 28 Закону про обов'язкове страхування шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
23. Потрібно звернути увагу на співвідношення понять регресу та суброгації, на що вказує Позивач. У постанові № 910/16906/20 від 14.02.2022 Верховний Суд зробив такі висновки:
« 46. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
47. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
48. При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/17324/19, хоча і різні за змістом правовідносини із цією справою, оскільки у першій вирішувався спір за позовом МТСБУ (спеціального суб'єкта у сфері обов'язкового страхування) до страховика винуватця ДТП щодо виплати, яку такий страховик за законом мав виплатити потерпілому, а також щодо застосування для вирішення такого спору приписів пункту 37.1.4 статті 37, статей 38, 41 Закону № 1961-IV, було наголошено, із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, що не слід ототожнювати правовідносини регресу, які врегульовують приписи статті 1191 ЦК України та статті 38 Закону № 1961-IV, із правовідносинами суброгації, які врегульовують приписи статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України "Про страхування".
49. Колегія суддів також вважає за необхідне відзначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 звернуто увагу на те, що розглядаючи справу № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) за позовом ПрАТ "СК "Грандвіс" до фізичних осіб та ПрАТ "Просто-Страхування" про зворотне стягнення виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2018 вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV)».
24. Враховуючи наведені вище висновки, Відповідач у цій справі зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду Позивачу в порядку регресу в таких випадках:
24.1. У Позивача не виникло на підставі договору страхування чи закону обов'язку з виплати страхового відшкодування.
24.2. Розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
24.3. Наявність права на регрес, передбачений статтею 38 Закону про обов'язкове страхування.
25. З урахуванням наведеного та аргументів сторін до предмету доказування в цій справі належать такі обставини:
25.1. Завдання шкоди працівником Відповідача майну особи внаслідок ДТП.
25.2. Виплата страхового відшкодування та виникнення права регресу.
Завдання шкоди працівником Відповідача майну особи внаслідок ДТП.
26. На автодорозі Н-17 Луцьк-Львів, в селі Вузлове Радехівського району Львівської області, 12.07.2019 о 13 год. 20 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем МАЗ із бортовим причепом, номерний знак НОМЕР_1 , при здійснені повороту допустив випадіння металевого предмету, який перевозив, що призвело до пошкодження автомобіля МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , а також призвело до пошкодження поверхні асфальто-бетонного покриття, чим порушив 2.3 «а» «б» Правил дорожнього руху. Зазначені обставини встановлені постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05.08.2019 № 349/1242/19 (а. с. 52-54).
27. У цій же постанові у вступній частині суд зазначив, що ОСОБА_1 працює водієм у ДТЕК Бурштинська ТЕС. Відповідач не заперечував факту існування трудових відносин з ОСОБА_1 , тому цю обставину суд вважає встановленою.
28. Суд звертає увагу і на те, що в постанові міститься неповний номерний знак пошкодженого автомобіля. Проте в цьому документі згадується інший учасник ДТП - ОСОБА_2 . З урахуванням того, що Позивач надав суду посвідчення водія ОСОБА_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а. с. 9-10), власником пошкодженого автомобіля було Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОТ», якому Позивач виплатив страхове відшкодування, суд робить висновок про те, що шкоду завдано автомобілю МАЗ з номерним знаком НОМЕР_4 . Відповідач не заперечував цієї обставини.
29. Таким чином, ОСОБА_1 , будучи працівником АТ «ДТЕК Західенерго», завдав майнової шкоди автомобілю МАЗ, номерний знак НОМЕР_4 , власником якого було Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОТ».
30. З огляду на приписи статті 1172 Цивільного кодексу України у Відповідача виник обов'язок відшкодувати завдану шкоду Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОТ».
Виплата страхового відшкодування та виникнення права регресу.
31. На підставі повідомлення АТ «ДТЕК Західенерго» № 88 від 16.07.2019 (а. с. 37-38), а також повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОТ» № 13115/40/19/53 від 17.07.2019 (а. с. 39-40), аварійний комісар оглянув транспортний засіб та склав протокол № 2672/14 від 24.07.2019 (а. с. 42-43). У подальшому на підставі заяви ПАТ «СГ «ТАС» суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_3 20.09.2019 склав звіт № 2672/19 про оцінку автомобіля МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 (а. с. 44-49). За висновком оцінювача вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 117' 480,71 грн, а його ринкова вартість станом на час ДТП - 117' 480,71 гривень. В додатку до вказаного звіту (а. с. 14-17) вказано, що вартість працездатних та ліквідних складових автомобіля складає 22' 119,96 гривень.
32. Суд не виявив підстав, передбачених статтею 37 Закону про обов'язкове страхування, для відмови у виплаті страхового відшкодування в цьому випадку. Тож, у Позивача виник обов'язок з його виплати. ПАТ «СГ «ТАС» на підставі страхового акту № 04313/40/919 від 01.11.20.19 (а. с. 11-12) та за платіжним дорученням № 58390 від 05.11.2019 (а. с. 36) виплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОТ» страхове відшкодування в розмірі 95' 360,75 гривень. Зазначена вище сума страхового відшкодування визначена на підставі пункту 2 статті 30 Закону про обов'язкове страхування як різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.
33. Отже, у Позивача виник обов'язок відшкодувати завдану шкоду, а виплачена сума страхового відшкодування не перевищує визначеного сторонами ліміту відповідальності страховика, що виключає відповідальність страхувальника за таких обставин (пункти 24.1 та 24.2 цього рішення).
34. Разом з тим, правовою підставою для звернення Позивача з цим позовом в порядку регресу є абзац г) підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону про обов'язкове страхування - страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
35. Формулювання згаданого вище припису закону зумовлює висновок, що страховик зобов'язаний виплатити страхову відшкодування, після чого у нього виникне право на регрес, якщо ДТП стала наслідком порушення вимог ПДР стосовно технічного стану транспортного засобу чи обладнання такого транспортного засобу.
36. Як убачається зі змісту постанови від 05.08.2019 у справі № 349/1242/19, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ця стаття передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
37. В тексті постанови йдеться про порушення ОСОБА_1 підпунктів а) та б) пункту 2.3 ПДР України. Зазначені пункти зобов'язують водія для забезпечення безпеки дорожнього руху перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу (а); бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (б).
38. Відповідно до пунктів 1.10, 31.1 ПДР України вантажним автомобілем визнається автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
39. З урахуванням пунктів 1.10, 2.3, 31.1 ПДР України потрібно зробити висновок, що транспортний засіб з метою досягнення мети безпеки його експлуатації може обладнуватися різними приладами чи механізмами. Перелік такого обладнання не визначений законом та не обмежується пристроями заводу-виробника транспортного засобу. Проте саме на власника (водія) транспортного засобу покладається відповідальність за використання (чи невикористання) обладнання (можливо додаткового: троси, стяжні ремені, ланцюги, сітки, інші спеціальні засоби кріплення), призначеного для гарантування безпеки руху.
40. Частиною 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що … постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
41. З огляду на те, що працівник Відповідача порушив ПДР України, не забезпечивши правильності розміщення та кріплення вантажу, суд робить висновок, що ДТП сталося через невідповідність обладнання транспортного засобу існуючим вимогам ПДР України. Зазначене є підставою для виникнення у Позивача права регресу до страхувальника в порядку абзацу г) підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону про обов'язкове страхування. Зазначений висновок суду спростовує заперечення Відповідача та Третьої особи, наведені у пунктах 12, 13, 15 цього рішення та відповідає висновкам, які містяться в пункті 46 постанови Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 910/16906/20.
42. З урахуванням наведеного вище суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 95' 360,75 грн матеріальної шкоди в порядку регресу.
IV. СУДОВІ ВИТРАТИ.
43. Судовий збір за розгляд цієї справи покладається на Відповідача з огляду на приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (адреса: вулиця Козельницька, будинок 15, місто Львів, Львівська область, Україна, 79026; ідентифікаційний код 23269555) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (адреса: проспект Перемоги, будинок 65, місто Київ, Україна; ідентифікаційний код 30115243) 95' 360,75 (дев'яносто п'ять тисяч триста шістдесят грн 75 коп.) грн завданої шкоди, 2?481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп.) грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя Рим Т.Я.