вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" березня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2784/22
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г.,
розглянувши матеріали справи №911/2784/22
за позовом: Фізичної особи-підприємця Московки Ірини Володимирівни ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Казкіної Катерини Петрівни ( АДРЕСА_2 )
про стягнення 8000,00 грн.
Без виклику представників сторін
Фізична особа-підприємець Московка Ірина Володимирівна звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. № б/н від 26.12.2022 до Фізичної особи-підприємця Казкіної Катерини Петрівни про стягнення попередньої оплати в сумі 8000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2022 позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 30.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заяв із запереченнями щодо розгляду справи №911/2784/22 в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
17.01.2023 через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд закрити провадження у даній справі у зв'язку із відсутністю предмету спору та відмовити позивачу у стягненні на його користь з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.
Відповідач у відзиві на позов також просить суд у разі відсутності підстав для відмови у стягненні з нього на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу - зменшити розмір таких витрат до 300, 00 грн.
Наявність підстав для закриття провадження у справі №911/2784/22 у зв'язку із відсутністю предмету спору відповідач мотивує тим, що ним було сплачено на користь позивача заборгованість у розмірі 8000,00 грн., яка була предметом спору у даній справі, на підтвердження чого відповідач долучив до матеріалів справи копію платіжної інструкції №673976712 від 30.12.2022 на суму 8000,00 грн.
Законодавець зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору (пункт 2 ч. 1 статті 231 ГПК України), зокрема у таких випадках:
- припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;
- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Оскільки відповідачем повністю погашено суму заборгованості перед позивачем внаслідок повернення передоплати за замовлений товар, враховуючи клопотання відповідача про закриття провадження у справі, що міститься у відзиві на позов, провадження у справі №911/2784/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Московки Ірини Володимирівни до Фізичної особи-підприємця Казкіної Катерини Петрівни про стягнення 8000,00 грн. слід закрити за ознаками п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Частиною 4 ст. 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже питання щодо судового збору у випадку закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору вирішено спеціальною нормою Закону України "Про судовий збір". Тому, оскільки судом закрито провадження у справі №911/2784/22 у зв'язку з відсутністю предмета спору, то судовий збір у розмірі 2481, 00 грн. підлягає поверненню з державного бюджету за клопотанням позивача.
Щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Московки Ірини Володимирівни витрат на оплату правничої допомоги в сумі 2500, 00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Позивач надав на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу договір про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 19.10.2022 та меморіальний ордер №66 від 09.12.2022 на суму 2500,00 грн.
Так, за умовами укладеного між позивачем (далі - Клієнт) і адвокатським бюро «Ірени Числовської» (далі - Адвокат) договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 19.10.2022 (далі - Договір), клієнт доручає Адвокату, а Адвокат зобов'язується надати Клієнту правничу (правову допомогу), а саме юридичні послуги (далі - Послуги), за винагороду та за умови відшкодування витрат Адвоката Замовником, в порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором та можливими додатковими угодами до нього.
Відповідно до п. 1.2. Договору Адвокат надає Клієнту наступні Послуги в межах представництва інтересів Клієнта як Позивача у справі за позовом ФОП Московки Ірини Володимирівни до ФОП Казкіної Катерини Петрівни про стягнення грошових коштів (далі - «Справа»):
1.2.1. Підготовка та подання в інтересах Клієнта до Господарського суду Київської області позовної заяви про стягнення грошових коштів;
1.2.2. Підготовка та подання в процесі розгляду справи за позовом, визначеним у пп. 1.2. цього Договору, необхідних заяв, клопотань, пояснень, заперечень та інших процесуальних документів, подання яких зумовлене ходом розгляду справи зокрема, клопотань про витребування доказів та виклик свідків, а також апеляційної та касаційної скарги (відзивів на них);
1.2.3. Участь Адвоката в судових засіданнях по Справі;
1.2.4. Надання Клієнту необхідних консультацій та роз?яснень щодо ходу розгляду Справи та дій після розгляду судом справи за позовом Клієнта.
Згідно з п. 1.3. Договору Адвокат має право на власний розсуд відступити від переліку Послуг, визначених п. 1.2 Договору, якщо зважаючи на обставини справи це необхідно в інтересах Клієнта.
Гонорар Адвоката за надання Послуг, визначених у п. 1.2. Договору (окрім пп. 1.2.3.), становить 2 500 (дві тисячі п?ятсот) гривень та сплачується Клієнтом в день підписання Сторонами цього Договору. Гонорар за участь Адвоката в судових засіданнях (пп. 1.2.3.) складає 1 500 (одна тисяча п?ятсот гривень) - одне судове засідання та сплачується Клієнтом безпосередньо в день призначення судового розгляду Справи (п. 2.1. Договору).
Підписанням цього Договору Сторони підтверджують, що при встановленні розміру Гонорару були враховані складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан Клієнта та інші істотні обставини, а погоджений Сторонами Гонорар є розумним та обґрунтованим (п. 2.2. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами у дату, зазначену на початку Договору і діє до 01 травня 2023 року, якщо його дія не припиняється раніше згідно з умовами цього Договору та/або умовами чинного законодавства України. При цьому зобов?язання Клієнта, передбачені п.п.3.2.3. цього Договору зберігатимуть силу та продовжуватимуть бути обов?язковими для Клієнта.
Меморіальним ордером №66 від 09.12.2022 позивач оплатив адвокатському об'єднанню вартість юридичних послуг на загальну суму 2500,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, вищевикладені послуги були виконані, а саме: подано до суду позовну заяву.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 165 ГПК України, у позовній заяві позивач надавав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зазначаючи розмір на професійну правничу допомогу в сумі - 2500,00 грн.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
В матеріалах справи наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АМ №1039546 від 12.12.2022 на адвоката Числовську Ірену Вітольдівну, що виданий адвокатським бюро «Ірени Числовської».
Згідно із ч. ч. 3-6 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З огляду на предмет розгляду справи та її обставини, справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль.
Справа №911/2784/22 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та містить не великий обсяг документів, тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) є не співрозмірними.
Стосовно тверджень відповідача про ненадання позивачем детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У постанові від 08.04.2020 у справі №306/1198/17 Верховний Суд зазначив, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 09.12.2021 у справі № 922/3812/19).
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 викладено правову позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Також Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначає, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 2000,00 грн.
При цьому витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 500,00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 235 ГПК України, суд
1. Закрити провадження у справі №911/2784/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Московки Ірини Володимирівни до Фізичної особи-підприємця Казкіної Катерини Петрівни про стягнення 8000,00 грн.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Казкіної Катерини Петрівни ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Московки Ірини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., видавши наказ.
3. Згідно із ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до ч. 5 ст. 231, п. 13 ч. 1 ст. 255, ст. 256 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено та підписано - 06.03.2023.
Суддя О.Г. Смірнов