ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
06.03.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/31/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/31/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" про стягнення 25206,31 грн.
Суть спору.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" про стягнення завданих збитків в порядку регресу в сумі 25206,31 грн.
Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2023 для розгляду справи № 909/31/23 призначено суддю Горпинюка І.Є.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.01.2023 прийнято позовну заяву АТ "СК "АРКС" до розгляду, відкрито провадження у справі № 909/31/23; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України; суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав відповідачу, згідно вимог ст. 120 ГПК України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення із трек-номером 76501 0263157 9, на зазначену у позовній заяві адресу: вул. Василіянок, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76018, і яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місцезнаходження відповідача.
Однак, копію зазначеної вище ухвали повернуто підприємством поштового зв'язку АТ "Укрпошта" із зазначенням у відповідній довідці про причини повернення/досилання "адресат відсутній за вказаною адресою".
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив стороні за належною адресою, тобто адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань чи повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі № 909/31/23 від 04.01.2023 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
В контексті викладеного суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 360973а8е від 10.12.2018, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, сплачено суму страхового відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу Opel Zafira OAHM 75, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з вини водія якого - ОСОБА_1 трапилось ДТП, була застрахована ПРАТ СК "Галицька", позивачем заявлено до відповідача позов про відшкодування збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 25206,31 грн.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.
10.12.2018 між АТ "СК "АХА Страхування" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 360973а8е, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням, та розпорядженням транспортним засобом.
Строк дії договору: з 27.12.2018 до 26.12.2019 (ч. 19 договору).
Згідно ч. 5 договору застрахований транспортний засіб: Renault Megane, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , номер кузова (шасі) - НОМЕР_3 , рік випуску - 2012.
Страхова сума становить 213000,00 грн. (ч. 11 договору).
17.07.2019 в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Renault Megane (державний номер НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки Opel Zafira (державний номер НОМЕР_1 ), під керуванням водія ОСОБА_1 цивільно-правова відповідальність якого на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Галицька" згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - ПОЛІС № АМ5164529.
Згідно з повідомленням про дорожно-транспортну пригоду (Європротокол) від 17.07.2019 ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
25.07.2019 представниками АТ "СК "АРКС" складено страховий акт № ARX2482129 на суму 27206,31 грн.
Як вбачається з платіжного доручення № 581518 від 22 серпня 2019 р. АТ "СК "АРКС" виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування згідно зазначеного вище акта в розмірі 27206,31 грн.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування № АМ5164529, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспорту автомобіля марки Opel Zafira (державний номер НОМЕР_1 ) була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "СК "Галицька" в періоді часу з 06.11.2018 по 05.11.2019; поліс діючий станом на 17.07.2019, ліміт за шкоду майну - 100000,00 грн, франшиза - 2000,00 грн.
06.04.2020 на адресу відповідача було направлено заяву (претензію) вих. №0013234/ІНС.ЛОУ про виплату страхового відшкодування у розмірі 27206,31 грн. Проте, страхове відшкодування на користь позивача відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим останній звернувся за захистом порушеного права до суду.
Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 352 ГК України страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
За договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ч. 1 ст. 354 ГК України). Вказане положення кореспондується з положеннями ст. 979 ЦК України.
В силу положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" (в редакції, яка діяла на 22.08.2018 - день виплати позивачем відшкодування страхувальнику ОСОБА_2 ) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено у ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як встановлено судом, страховик - АТ "СК "АРКС", з урахуванням ремонтної калькуляції, розрахунку та страхового акту виплатило ОСОБА_2 суму страхового відшкодування в розмірі 27206,31 грн, про що свідчить платіжне доручення № 581518 від 22 серпня 2019 р.
Суд зазначає, що реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/9396/17 від 13.03.2018).
Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вину фізичної особи ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджено повідомленням про дорожно-транспортну пригоду (Європротокол) від 17.07.2019, який складено та підписано обома учасниками ДТП.
Зазначена особа є страхувальником відповідача. Відповідно до наявного в матеріалах справи полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс АМ5164529, цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи, яка керувала автомобілем Opel, д/н НОМЕР_1 , станом на дату ДТП була застрахована у відповідача на підставі вказаного страхового полісу, отже відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою про сплату страхового відшкодування по вищевказаному полісу, однак вона залишена без реагування з боку відповідача.
Враховуючи те, що позивачем, як страховиком, виплачено страхувальнику страхове відшкодування, а цивільно-правова відповідальність особи, яка визнана винною у заподіянні шкоди, застрахована у ПрАТ СК "Галицька", то в силу наведених положень закону до позивача перейшло право вимоги до відповідача в межах ліміту відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування АМ5164529, а отже до стягнення належить 25206,31 грн. (27206,31 грн. - 2000,00 грн. (розмір франшизи)).
Висновок суду.
Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.
В силу ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач своїми правами, наданим йому ст. 42, 46, 165, 251 ГПК України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.
Таким чином, на підставі наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 25206,31 грн.
Судові витрати.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 894242 від 14 червня 2022 р.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 2481,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" про стягнення 25206,31 грн. задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" (вул. Василіянок, буд. 22, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018, ідентифікаційний код юридичної особи: 22186790) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи: 20474912) 25206 (двадцять п'ять тисяч двісті шість) грн 31 коп. сплаченого страхового відшкодування та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Є. Горпинюк