номер провадження справи 15/190/22
13.02.2023 Справа №908/2483/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
суть спору
06.12.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м. Запоріжжя про стягнення страхового відшкодування в розмірі 2500,64 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 1448,43 грн, пеня в розмірі 575,13 грн, 3% річних в розмірі 56,79 грн, інфляційні втрати в розмірі 420,29 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2022, справу № 908/2483/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 14.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2483/22 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/190/22. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2483/22.
Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невиконання відповідачем зобов'язань по виплаті страхового відшкодування за шкоду, завдану транспортному засобу, який спричинив ДТП. Оскільки позивач відповідно до Закону здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі в розмірі 2500,64 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 1448,43 грн, пеня в розмірі 575,13 грн, 3% річних в розмірі 56,79 грн, інфляційні втрати в розмірі 420,29 грн. Обґрунтовуючи позов посилається на ст. 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 625, 99, ч. 1 1166, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, статті 4, 6, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 22, 34, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».
В ухвалі суду від 14.12.2022 запропоновано відповідачу надати у строк до 13.01.2023, відповідно до ст. 165 ГПК України, відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.
Запропоновано позивачу у строк до 27.01.2023 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 13.02.2023, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем.
28.12.2022 до суду надійшло клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» з проханням відкласти розгляд справи, у зв'язку з очікуванням звіту оцінки зносу автомобіля та неможливістю встановити належну суму страхового відшкодування. Поновити строк для направлення відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 09.01.2023 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», м. Запоріжжя у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку. Ухвала мотивована тим, що строк для подання відзиву разом із доказами не пропущено, підстави для задоволення клопотання відповідача відсутні.
У відзиві відповідач визнав позов частково в розмірі 1056,20 грн матеріальної шкоди, завданої ДТП в порядку суброгації, 93,26 грн пені, 41,41 грн трьох відсотків річних та 316,02 грн інфляційних втрат, а також просив повернути позивачу 50% судового збору з державного бюджету. Часткове визнання позову пов'язано з тим, що на момент дтп транспортний засіб Renault перебував в експлуатації 10 років. Тому, пред'явлення позивачем до страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним. Просив розглянути справи без участі представника відповідача в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідь на відзив та заперечення до суду не надходили.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 13.02.2023.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
15.09.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_1 укладено договір страхування наземного транспорту № FO-00802691, згідно із яким АТ «СГ «ТАС» взяло па себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля «RENAULT FLUENCE», д/н НОМЕР_1 .
14.01.2021 о 17:25 у м. Києві по вул. Білицька (Полнова), 55 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «RENAULT FLUENCE», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «VOLKSWAGEN» T4, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3
Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля «VOLKSWAGEN» T4, д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва у справі №758/799/21 від 17.02.2021, якою названого водія визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Внаслідок даної ДТП транспортному - засобу марки «RENAULT FLUENCE», д/н НОМЕР_1 спричинено механічні пошкодження, а його власнику, завданий матеріальний збиток.
Розмір матеріального збитку визначений згідно з Ремонтною калькуляцією № 01129_51 від 21.01.2021 і складає 2948,43 грн.
Відповідно до заяви на виплату, ремонтної калькуляції № 01129_51 від 21.01.2021, розрахунком до страхового акту № 02121/51/921 від 22.01.2021, страхового акту № 02121/51/921 від 22.01.2021 позивачем сплачено на користь страхувальника 2948,43 грн (довідка від 30.11.2022).
Таким чином позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно із умовами договору.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також - шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, - договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, - використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, мас до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП.
За матеріалами справи у ДТП винний водій автомобіля «VOLKSWAGEN» T4, д/н НОМЕР_2 , що підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/799/21 від 17.02.2021.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобілю «VOLKSWAGEN» T4, д/н НОМЕР_2 була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕP/202135024 у ТДВ «СК «КРЕДО» із лімітом відповідальності - 130 000 грн 00 коп. за шкоду заподіяну майну, та франшизою - 1500,00 грн.
Враховуючи те, що відповідач є страховиком за вказаним полісом, позивач, у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до ТДВ "СК "Кредо".
Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до абз. 18 ст. 2 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідач частково визнає позов, але вважає, що відповідно до розрахунку страхового відшкодування, наданого позивачем, заявлена сума страхового відшкодування «RENAULT FLUENCE», д/н НОМЕР_1 , визначена без врахування коефіцієнту фізичного зносу.
При цьому, до відзиву відповідач надає розрахунок суми відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,56, за яким сума відшкодування має становити 1056,00 грн.
Розрахунок здійснений на підставі даних оцінювача ОСОБА_4 № 20155СПР ЕЗ 3001100156 від 28.12.2022, доданих до відзиву.
Суд погоджується з доводами відповідача, з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним. ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Вартість відповідальністю ремонту розраховується відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092.
Згідно з п. 7.38. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення ЕЗ (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ....
Рік випуску транспортного засобу «RENAULT FLUENCE», д/н НОМЕР_1 - 2011, тобто авто на момент ДТП - 14.01.2021, було в експлуатації вже 10 років (згідно свідоцтва про реєстрацію копія надана позивачем до позовної заяви).
Відповідно до п. 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до п. 8.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ визначається за наступною формулою:
Сврз = Ср + См + Сс х (1 - Ез)
де:
Сврз - вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів
Сс - вартість складників, що підлягають заміні під час ремонту
Ез - коефіцієнт фізичного зносу
Суд погоджується з розрахунком відповідача, здійсненим за вказаною формулою.
Таким чином Сврз - 3825,00 + 524,82 + 698,61 * (1 - 0,56) = 4656,20 грн.
За вирахуванням франшизи за договором № FO-00802691 від 15.09.2020 (2100,00 грн- франшиза) - 4656,20-2100,00 грн = 2556,20 грн, та франшиизи № ЕР/202135024 - 2556,20 грн-1500,00 грн = 1056,20 грн, сума страхового відшкодування, належного з відповідача до сплати позивачу, складає 1056,20 грн.
Позивач звернувся до відповідача з Заявою на виплату (страхового) відшкодування № 02205/9221 від 29.04.2021. Заява отримана відповідачем 11.05.2021.
На момент звернення позивача до суду сума страхового відшкодування відповідачем плачена не була.
Разом з тим, за прострочення суми страхового відшкодування відповідач має обов'язок сплатити передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону) суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону) є невід'ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
Суд вважає обґрунтованим та приймає до уваги наведений у відзиві розрахунок відповідача суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення виплати суми страхового відшкодування, здійснений виходячи з суми страхового відшкодування, що підлягає сплаті - 1056,20 грн.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем розрахунок пені наведено за період з 11.08.2021 по 30.11.2022, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України. Судом перераховано розмір пені за період з 11.08.2021 по 11.02.20222 на суму 1056,20 грн та її розмір становить 93,26 грн.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 56,79 грн за період з 11.08.2021 по 30.11.2022 та інфляційні втрати у розмірі 420,29 грн за період серпня 2021 року по жовтень 2022 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням обґрунтованого розміру страхового відшкодування, стягненню підлягає три відсотки річних в розмірі 41,41 грн та інфляційні втрати у розмірі 306,48 грн.
З урахуванням наведеного позов підлягає частковому задоволенню.
З урахуванням ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір за позовом відноситься на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
При частковому визнанні позову положення ст. 130 ГПК України не застосовуються.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (пр. Перемоги, 65, м. Київ, 03062, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 30115243) суму страхового відшкодування в розмірі 1056,20 грн (тисяча п'ятдесят шість гривень 20 коп.), пеню за прострочення сплати в розмірі 93,26 грн (дев'яносто три гривні 26 коп.), три відсотки річних в розмірі 41,41 грн (сорок одна гривня 41 коп.), інфляційні втрати в розмірі 306,48 грн (триста шість гривень 48 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (пр. Перемоги, 65, м. Київ, 03062, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 30115243) судовий збір в розмірі 1485,59 грн (одна тисяча чотириста вісімдесят п'ять гривень 59 коп.). Видати наказ.
В частині позову про стягнення страхового відшкодування в розмірі 392,43 грн, пені 481,87 грн, 3% річних у розмірі 15,38 грн, інфляційних втрат у розмірі 113,81 відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06 березня 2023 року.
Суддя І. С. Горохов