номер провадження справи 9/177/22
06.03.2023 Справа № 908/2548/22
м.Запоріжжя Запорізької області
За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533 (041121, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 літера В; адреса представника Білоконь І.В.: 02081, м. Київ, а/с №90)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», код ЄДРПОУ 13622789 (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34)
про стягнення суми 127500 грн. Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення з відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» суми 127500 грн страхового відшкодування.
Ухвалою суду від 20.12.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2548/22, присвоєний номер провадження 9/177/22, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України справу розглянуто 06.03.2023. За наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які мотивовані, зокрема, наступним. 05.10.2022 у м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 та «Renault Megane», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП були заподіяні механічні пошкодження автомобілю «Skoda Fabia», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на підставі сертифікату добровільного комплексного страхування на транспорті №245001/0004098/0004388 від 05.01.2022 був застрахований ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА». За фактом події було складено протокол про адміністративне правопорушення ААД №358756 відносно ОСОБА_1 , який разом з адміністративними матеріалами направлений до суду для подальшого прийняття рішення. 07.11.2022 постановою Малиновського районного суду міста Одеси по справі № 521/16116/22 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Renault Megane», д/н НОМЕР_2 , була застрахована ТДВ «СК «КРЕДО». Позивач за заявою Страхувальника здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 238228,38 грн, що підтверджується платіжним дорученням №053011 від 28.10.2022. У зв'язку із цим, згідно чинного законодавства, до позивача перейшло право вимагати виплати страхового відшкодування від Страховика винної особи. Позивач звернувся до ТДВ «СК «Кредо» із заявою про перерахування здійсненого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи, передбаченої полісом. Сума страхового відшкодування відповідачем не виплачена, вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування не надано, що стало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом. Позов обґрунтовано ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 9, 12, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
09.01.2023 до суду від ТДВ «СК «КРЕДО» надійшов відзив, в якому відповідач зазначив про визнання вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 127500 грн, завданої в результаті ДТП, в порядку суброгації, просив повернути позивачу 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України та зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката до 1500,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» (Страховик, позивач у справі) та ТОВ «Порше Лізинг Україна» (Страхувальник) 05.01.2022 укладено сертифікат добровільного комплексного страхування на транспорті №245001/4098/0004388, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом (далі - ТЗ) «Skoda Fabia», номер кузова НОМЕР_3 , 2021 року випуску. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , реєстраційний номер вказаного т/з НОМЕР_1 .
05.10.2022 о 14 год. 30 хв. у м. Одеса Малиновський район вул. Іцхака Рабіна, 25/1, внаслідок порушення п. 16.5 ПДР сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 (пошкоджено передня права частина, бокова права частина, передня центральна частина) та «Renault Megane», д/н НОМЕР_2 , що зафіксовано у відповіді від НПУ, складеній працівником патрульної полії.
У постанові Малиновського районного суду міста Одеси від 07.11.2022 у справі №521/16116/22 встановлено, що 05.10.2022 о 14 год. 30 хв. у м. Одеса Малиновський район вул. Іцхака Рабіна, 23/1, водій ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 власник авто), керуючи автомобілем «Renault Megane», д/н НОМЕР_2 , при ввімкненому сигналі світлофора, що дозволяє рух, не надав дорогу транспортному засобу «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , що завершував рух через перехрестя, у зв'язку з чим порушив п. 16.5 ПДР України. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відповідно до постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 07.11.2022 у справі № 521/16116/22 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн на користь держави.
Страхувальник ОСОБА_3 05.10.2022 звернулась до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» із заявою про виплату страхового відшкодування згідно з умовами договору КАСКО №245001/4098/0004388 від 05.01.2022 у зв'язку із страховим випадком, що стався 05.10.2022 з транспортним засобом «Renault Megane», д/н НОМЕР_2 .
Дочірнє підприємство «Автотрейдінг-Одеса» виставлено рахунок-фактуру №АС-008348 від 12.10.2022 на оплату відновлювального ремонту «Skoda Fabia», д/н НОМЕР_1 , на загальну суму 238228,38 грн.
ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» складено страховий Акт № 4796133989 від 27.10.2022, згідно з яким вищезазначену ДТП, що сталася 05.10.2022, визнано страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 238228,38 грн.
За платіжним дорученням № 053011 від 28.10.2022 ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» на підставі вказаного страхового акту та заяви Страхувальника перераховано на рахунок ТОВ «Порше Лізинг Україна» суму 238228,38 грн страхового відшкодування згідно виставленого рахунку.
Згідно з полісом серії ЕР № 209561768 (діючий станом на 05.10.2022) цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Renault Megane», д/н НОМЕР_2 , застрахована ТДВ «Страхова компанія «Кредо» (відповідач у справі); франшиза згідно з цим полісом - 2500,00 грн.; ліміт за шкоду майну - 130 000,00 грн.
У Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо не встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язує дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Разом з цим відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту по може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держана може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
До позивача, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту (згідно ст. 27 ЗУ «Про страхування») перейшло право в тому числі пред'явити позов до відповідача, як особи, відповідальної за заподіяння збитків. При цьому пред'явлення позову без попереднього звернення з вимогою, є конституційним правом позивача (в даному випадку на обрання незабороненого законом способу захисту прав і свобод).
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.06.2019 у справі № 465/4621/16-к, а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 12.02.2021 у справі № 910/6013/20.
Таким чином, позивач не зобов'язаний звертатися безпосередньо до відповідача з вимогою виплатити матеріальне відшкодування та правомірно реалізував своє право шляхом подачі позову до суду.
Невиконання відповідачем зобов'язання з відшкодування страхової виплати стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, за якою відкрито провадження у даній справі.
Із змісту ст.ст.15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Зазначене узгоджується з вимогами ст. 27 Закону України «Про страхування», в якій зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно з п. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Отже, враховуючи досліджені судом докази, згідно положень ст. ст. 512, 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги до відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено судом вище, позивач у відповідності до умов договору №245001/4098/0004388 від 05.01.2022 здійснив виплату страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 238228,38 грн.
У зв'язку із невиконанням відповідачем вказаної вимоги позивач звернувся до суду із позовом, за яким відкрито провадження у даній справі, з позовними вимогами про стягнення з ТДВ «Страхова компанія «Кредо» виплаченого страхового відшкодування в розмірі 127500,00 грн (130000,00 грн (ліміт за шкоду майну) - 2500,00 грн. франшизи).
Відповідач доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми 127500,00 грн страхового відшкодування суду не надав.
Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 09.01.2023, відповідач позовні вимоги визнав та просив суд повернути позивачу із державного бюджету 50% сплаченого судового збору.
За змістом ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 127500,00 грн страхового відшкодування є законними та обґрунтованими, а визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому позов судом задовольняється.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»)
Враховуючи те, що відповідач у поданому відзиві до початку розгляду справи по суті визнав позов, позивачу слід повернути з Державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме: суму 1240,50 грн судового збору, за ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.
На підставі викладеного, враховуючи приписи статті 129 ГПК України інша частина судового збору, а саме - у розмірі 1240,50 грн покладається на відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
В підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 7000,00 грн, позивачем додано до матеріалів справи в т.ч.: копію Договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, укладеного з АБ «Адвокатське бюро Олександра Лисова «Еквіт», копію Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020, копію Додаткової угоди № 1 від 13.12.2021 до Договору, копію Акту надання послуг №180 від 08.12.2022, копію рахунку № 180 від 18.11.2022, копію Ордеру на надання правової допомоги Серія АА № 1233631 від 16.08.2022. Також, суду надано копію платіжного доручення № 3667 від 22.11.2022 на суму 7000,00 грн, що підтверджує понесення (оплату) позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги сумі 7000,00 грн.
Детальний опис робіт (наданих послуг) викладений в Акті надання послуг № 180 від 08.12.2022.
Дослідивши зміст наданої Адвокатом професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті надання послуг № 180 від 08.12.2022, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової допомоги № 1/20ю від 31.12.2020 та Додаткової угоди № 1 від 13.12.2021 до нього. При цьому, судом взято до уваги, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Сторонами врегульовано порядок оплати наданих послуг.
Правомірність та дійсність понесення відповідних витрат підтверджується матеріалами справи.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн, які понесені позивачем, є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним і розумним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг) у даній справі.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги положення статті 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», код ЄДРПОУ 13622789 (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533 (041121, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 літера В) суму 127500 (сто двадцять сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп страхового відшкодування.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», код ЄДРПОУ 13622789 (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533 (041121, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 літера В) суму 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», код ЄДРПОУ 13622789 (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533 (041121, м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 6 літера В) суму 7000 (сім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 06.03.2023.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва