номер провадження справи 22/102/22
28.02.2023 Справа № 908/1860/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Ініній І.М.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1860/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" (бул. Шевченка, буд. 208, м. Черкаси, Черкаська область, 18001)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (вул. Чкалова, буд. 47А, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318)
про стягнення 77 066,52 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
22.09.2022 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд” надійшла позовна заява (вих. № б/н від 21.09.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" до Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” про стягнення 71539,17 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 418,70 грн. інфляційних втрат, 279,26 грн. 3% річних, 4654,38 грн. пені, а всього - 76891,51 грн.
ТОВ "Центренергозбут" було постачальником електроенергії для ПрАТ “Мелітопольгаз” з 01.12.2021 відповідно до наданої останнім заяви-приєднання. За період дії договору від 17.11.2021 № 17/11/21-225 позивачем поставлено електроенергії на загальну суму 367854,89 грн., а відповідачем оплачено 296315,72 грн. Станом на 21.09.2022 відповідач має заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 71539,17 грн. за липень - серпень 2022. Також, позивачем нараховано 418,70 грн. інфляційних втрат, 279,26 грн. 3% річних, 4654,38 грн. пені.
27.12.2022 позивачем в системі «Електронний суд» сформовано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача на користь позивача 64031,49 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 2640,78 грн. інфляційних втрат, 588,36 грн. 3% річних, 9805,89 грн. пені, а всього - 77066,52 грн.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
Відповідач відзив на позов не надав.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1860/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, який був чинний станом на 22.09.2022, Мелітопольська міська територіальна громада Запорізької області, до якої входить місто Мелітополь (місцезнаходження відповідача), віднесена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.09.2022 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1860/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалено судове засідання у справі № 908/1860/22 призначити після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації/завершення бойових дій, оточення (блокування) Мелітопольської міської територіальної громади.
У зв'язку з тим, що поштові відділення, які розташовані на території м. Мелітополь Запорізької області, тимчасово не працювали, судом не було надіслано копії ухвали суду від 27.09.2022 відповідачу про відкриття провадження в даній справі. Суд намагався передати відповідачу телефонограму стосовно надходження до суду даної позовної заяви та відкриття провадження у справі № 908/1860/22. Однак, зв'язок за телефонами, які вказані в мережі Інтернет, як засоби зв'язку з Приватним акціонерним товариством “Мелітопольгаз”, був недоступний, про що працівниками суду був складений акт від 27.09.2022.
22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято наказ № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Згідно вказаного наказу, вся територія Мелітопольського району Запорізької області (місцезнаходження відповідача), тимчасово окупована Російською Федерацією.
Поштові відділення, які розташовані на даній території, тимчасово не працюють.
Відповідно до зробленого судом 07.02.2023 безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача - Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” є: вул. Чкалова, буд. 47А, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318.
Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.
Згідно ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З метою судового розгляду справи, дотримання прав та законних інтересів сторін, строку розгляду справи, ухвалою суду від 07.02.2023 судове засідання призначено на 28.02.2023; зобов'язано позивача невідкладно, але не пізніше ніж до 16.02.2023, надати суду інформацію щодо можливої релокації відповідача чи можливі ефективні засоби зв'язку з відповідачем.
Відповідач був повідомлений судом про дату, час і місце призначеного на 28.02.2023 судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, розміщеного 07.02.2023, тобто, за двадцять днів до дати судового засідання. Також, ухвала суду була надіслана на адреси електронної пошти відповідача, що підтверджується матеріалами справи.
Судом телефонограмою від 10.02.2023 працівнику ПрАТ “Мелітопольгаз” - енергетику Попову О., контактні дані якого було надано позивачем заявою від 09.02.2023, було повідомлено про призначення судового засідання на 28.02.2023. Попов О. телефоном повідомив суд, що керівництво ПрАТ “Мелітопольгаз” знаходиться на тимчасово окупованій території у місті Мелітополі, він особисто знаходиться за межами Запорізької області.
У судове засідання 28.02.2023 представники сторін не з'явилися.
В заяві позивача, сформованої в системі «Електронний суд» 14.02.2023, викладено клопотання про розгляд справи без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут", зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Клопотання позивача судом задоволено.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом на підставі ст. 46 ГПК України прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, що надійшла до суду 27.12.2022.
Таким чином, предметом позовних вимог є стягнення з відповідача на користь позивача 64031,49 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 2640,78 грн. інфляційних втрат, 588,36 грн. 3% річних, 9805,89 грн. пені.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
У судовому засіданні 28.02.2023 судом справу розглянуто по суті, підписано вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
17.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" (постачальник, позивач у справі) та Приватним акціонерним товариством “Мелітопольгаз” (споживач) укладено договір № 17/11/21-225 про постачання електричної енергії споживачу (Приватним акціонерним товариством “Мелітопольгаз” підписано 17.11.2021 заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, згідно якої початок постачання: з 01.12.2021 (додаток 1 до договору).
За умовами договору (п. 2.1), постачальник зобов'язується передати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії постачальнику, а також здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.1, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.
Ціна електричної енергії, згідно з п. 5.3 договору, має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Згідно п. 3 підписаної між сторонами комерційної пропозиції (додаток 2 до договору), спосіб оплати: до 20 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем, споживач здійснює 100% розрахунок за фактичний обсяг поставленої у розрахунковому місяці електричної енергії.
Розрахунок за поставлену в розрахунковому місяці електричну енергію здійснюється на підставі рахунку на оплату електричної енергії, що надсилається споживачу не пізніше 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місцем разом із актом передачі-прийому електричної енергії в порядку, передбаченому договором. У разі якщо останній день проведення платежу припадає на вихідний, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу вважається день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню місяця (п. 4 комерційної пропозиції).
У пункті 1.4 договору сторонами визначено, що обмін документами на виконання умов цього договору між сторонами передбачає їх підписання КЕП та надіслання на електронну пошту іншої сторони та/або надіслання підписаної скан/копії документів на електронну пошту іншої сторони, з подальшим надісланням не пізніше наступного робочого дня засобами поштового зв'язку підписаних уповноваженою особою сторони з проставленням печатки.
Сторони узгодили, що підписані та надіслані в порядку, зазначеному в п. 1.4 договору документи мають юридичну силу оригіналів, а скан-копії документу до моменту отримання стороною оригіналів, надісланих засобами поштового зв'язку (п. 1.6).
Відповідно п. 5.23 договору, у випадку не надіслання споживачем постачальнику підписаного в порядку, передбаченому п. 1.4 цього договору акту прийому-передачі електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим місцем, неотримання постачальником обґрунтованих заперечень до акту передачі-прийому електричної енергії, такий акт вважається погодженим та підписаним споживачем.
Згідно п. 6 комерційної пропозиції, у разі несвоєчасних розрахунків за отриману електричну енергію, споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення за кожен день прострочення. Споживач сплачує суму боргу з урахуванням положень, передбачених ст. 625 ЦК України.
Споживач, згідно з п. 6.2.1, зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленої електричної енергії відповідно до умов цього договору. Постачальник, згідно з п. 7.1.1, має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.
Згідно з п. 13.1, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційні пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання.
Позивачем надіслано на електронну пошту відповідача, зазначену в договорі, для підписання:
- Акт № 2022 від 31.07.2022 купівлі-продажу електричної енергії (за липень 2022) на суму 51399,76 грн. та фактичний рахунок на оплату № 4106 від 31.07.2022 на суму 38063,99 грн.;
- Акт № 2350 від 31.08.2022 купівлі-продажу електричної енергії (за серпень 2022) на суму 33475,18 грн. та фактичний рахунок на оплату № 4692 від 31.08.2022 на суму 71539,17 грн.
Як слідує з матеріалів справи, за липень 2022 сума боргу за поставлену електроенергію з урахуванням авансового платежу, здійсненого відповідачем у червні 2022, складає 38063,99 грн., за серпень 2022 сума боргу становить 33475,18 грн.
Позивачем, згідно з позовною заявою, було заявлено до стягнення 71539,17 грн. основного боргу.
Листом від 09.08.2022 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило позивача про припинення постачання електричної енергії споживачу ПрАТ «Мелітопольгаз» з 26.08.2022.
30.08.2022 позивачем було надіслано відповідачу вимогу вих. № 29-08/02 щодо сплати 38063,99 грн. заборгованості. 16.09.2022 позивачем було надіслано відповідачу вимогу вих. № 16/09/22-02 щодо сплати 71539,17 грн. заборгованості.
Відповіді на вимоги в матеріалах справи відсутні.
У заяві про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, позивачем зазначено, що 28.10.2022 від ПАТ «Запоріжжяобленерго» надійшов лист вих. № 007-66/5251 щодо коригування обсягів липня 2022 споживача ПрАТ «Мелітопольгаз». У зв'язку з виявленою помилкою при нарахуванні обсягів спожитої електроенергії по ЕІС-коду споживача 62Z3108952759119 здійснити перерахунок обсягів з 2186 кВт/год на фактичне споживання 0 кВт/год. Оскільки ПАТ «Запоріжжяобленерго» здійснило коригування обсягів фактичного споживання за липень 2022 по вказаному ЕІС-коду споживача, позивачем було надіслано відповідачу на його електронну пошту коригуючий акт № 2 від 28.11.2022 до акту № 2022 купівлі-продажу електричної енергії від 31.07.2022. Таким чином, розмір заборгованості становить 64031,49 грн.
Згідно коригуючого акту від 28.11.2022 № 2 до акту № 2022 купівлі-продажу електричної енергії від 31.07.2022, складеного позивачем, сума коригування склала 7507,68 грн.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії споживачу - це домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.
Згідно п.п. 4.12, 4.13 даних Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
Згідно матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем за договором від 17.11.2021 № 17/11/21-225 за період: липень-серпень 2022 становить 64031,49 грн.
Доказів оплати основного боргу відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача стягується 64031,49 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Факт прострочення відповідачем зобов'язання з оплати поставленої електричної енергії матеріалами даної справи доведено.
Позивачем, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, нараховано 9805,89 грн. пені за загальний період з 21.08.2022 по 26.12.2022. Пеня нарахована в тому числі на суму боргу, визначену з урахуванням коригуючого акту від 28.11.2022 № 2 до акту № 2022 купівлі-продажу електричної енергії від 31.07.2022.
Розрахунок пені судом перевірений та визнається правильним.
З відповідача на користь позивача стягується 9805,89 грн. пені.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Позивачем нараховано 3% річних за загальний період з 21.08.2022 по 26.12.2022.
Розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається правильним. З відповідача на користь позивача стягується 588,36 грн. 3% річних.
Інфляційні втрати нараховано позивачем за період з вересня по листопад 2022 включно.
Розрахунок інфляційних втрат, зроблений позивачем, судом перевірений та визнається правильним. З відповідача на користь позивача стягується 2640,78 грн. інфляційних втрат.
Таким чином, позов у цілому задовольняється судом повністю.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Таким чином, судовий збір у сумі 2481,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Позивач просив також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем не подано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, не подано акту виконаних робіт (наданих послуг), який складається за результатами надання правової допомоги (п. 3.2 договору від 22.02.2022 про надання правової допомоги. Також, позивачем не заявлено розміру суми витрат на професійну правничу допомогу, яку він просив стягнути.
Відтак, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Мелітопольгаз” (вул. Чкалова, буд. 47А, м. Мелітополь, Запорізька область, 72318; код ЄДРПОУ 05535349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут" (бул. Шевченка, буд. 208, м. Черкаси, Черкаська область, 18001; код ЄДРПОУ 43888596) 64031 (шістдесят чотири тисячі тридцять одна) грн. 49 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 2640 (дві тисячі шістсот сорок) грн. 78 коп. інфляційних втрат, 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 36 коп. 3% річних, 9805 (дев'ять тисяч вісімсот п'ять) грн. 89 коп. пені, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 06 березня 2023.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко